Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №638/22440/24 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/22440/24

Провадження № 2/638/939/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Морозової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

25.11.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі представника Тереняк В.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.07.2022 року у розмірі 87 777,40 грн., що складається з: 67 562,01 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 20 215,39 грн. - заборгованості за простроченими відсотками; судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.07.2022 року відповідач ознайомилась з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту. 21.07.2022 року відповідач підписала власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови кредитування: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 200 000,00 грн.; тип кредитної картки - карта «Універсальна»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка - 42,0% річних; кількість та розмір платежів, періодичність - сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00%. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем було підписано на планшеті. На підставі укладеного договору, відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 04/26, тип - Універсальна. Відповідач користувалась кредитним лімітом. Таким чином, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. Відповідач користувалась кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила своєчасно надавати позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку із зазначеними порушеннями за кредитним договором, відповідач станом на 31.10.2024 року має заборгованість у розмірі 87 777,40 грн., яка складається з: 67 562,01 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 20 215,39 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.04.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Габор В.В. до суду надійшов відзив на позов, в якому остання просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що відповідач стала жертвою шахрайських дій, внаслідок яких 13.12.2022 року невідомі особи без відома та вільного волевиявлення останньої через систему дистанційного обслуговування клієнтів Приват24 з платіжної картки відповідача викради грошові кошти в розмірі 71 117,92 грн. Одразу після виявлення факту несанкціонованого списання з карткового рахунку грошових коштів, відповідач звернулась до банку з метою блокування карткового рахунку аби не допустити подальше протиправне списання коштів. Окрім цього, за фактом вказаних шахрайських дій, 24.12.2022 року зареєстровано кримінальне провадження №12022226080000259 за попередньою кваліфікацією за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування вказаного кримінального провадження здійснюється Берестинським РВП ГУНП в Харківській області. З огляду на шахрайські дій невідомих осіб щодо переказу коштів у сумі 71 117,91 грн. та фактичне невикористання грошових коштів відповідачем, остання зверталась до АТ КБ «Приватбанк» із заявою щодо припинення нарахування відсотків за кредитом. Однак, листом від 16.01.2023 року банк відмовив в задоволенні вказаної заяви. Також відповідач неодноразово зверталась до позивача із заявами про повернення коштів, списаних з її платіжних карток 13.12.2022 року, у відповідь на вказані заяви банк зазначив про неможливість повернення коштів. Окремо відповідач зазначає, що на дату події 13.12.2022 року відповідач не надавала доступу до особистого кабінету будь-яким особам, не розголошувала пароль доступу, не втрачала та не передавала іншим особам мобільний телефон із застосунком «Приват24», не здійснювала жодних дій чи бездіяльності, які б могли сприяти втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У відповідача було відсутнє волевиявлення на використання кредитного ліміту та вчинення будь-яких дій з цією метою, списання грошових коштів з карткового рахунку відбулось не за розпорядженням відповідача. Також відповідачу не відома особи ОСОБА_2 , на рахунок якого були перераховані кошти в сумі 71 117,91 грн. Кошти, перераховані 13.12.2022 року внаслідок шахрайських дій, і проценти як плата за користування коштами, які несанкціоновано списані з карткового рахунку, не повинні стягуватися з відповідача, з огляду на те, що остання кредитними коштами не користувалась, а відтак остання не повинна нести відповідальність за такі операції. З огляду на відсутність доказів, які безспірно доводять, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, сторона відповідача вважає, що у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

28.04.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Грабор В.В. надійшов зустрічний позов до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, згідно якого просить суд: зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку IBAN НОМЕР_2 (картка № НОМЕР_1 ) до того стану, в якому він був на дату 12 грудня 2022 року; зобов`язати відповідача списати з карткового рахунку IBAN НОМЕР_2 (картка № НОМЕР_1 ), відкритого на ім`я ОСОБА_1 , заборгованість в розмірі 87 777,40 грн.; зобов`язати відповідача припинити нарахування відсотків за картковим рахунком IBAN НОМЕР_2 (картка № НОМЕР_1 ).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 29.04.2025 року здійснено перехід від розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду за правилами загального позовного провадження та продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 23.06.2025 року у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів відмовлено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 23.09.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 08.04.2026 року, зупинено провадження по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - до набрання чинності рішенням суду у цивільній справі №638/12224/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 08.06.2026 року провадження у справі поновлено.

В судове засідання представник позивача Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» не з`явився, в матеріалах справи міститься заява з проханням розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, в матеріалах справи від представника - адвоката Зольнікової В.О. міститься заява з проханням розгляд справи проводити за відсутності сторони відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечують.

Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 21.07.2022 року ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту.

21.07.2022 року відповідач підписала власноручно заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та погодилася на наступні умови:

- тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн (п.1.2. Договору);

- тип кредитної карти: карта «Універсальна»;

- строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);

- процентна ставка, відсотків річних: 42,0 % для карт Універсальна , 40,8 % - для карт Універсальна Gold, (п.1.3. Договору);

- кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору);

- розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4.Договору);

- проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України, встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п.2.1.1.2.12. Договору).

Надано і копію паспорта споживчого кредиту, підписаного споживачем на планшеті, в якому зазначені істотні умови кредитування для карток Універсальна, Універсальна Gold.

Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачкою підписано власноручно на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі укладеного Договору, відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 04/26, тип - «Універсальна».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач станом 31.10.2024 року має заборгованість в сумі 87 777,40 грн., яка складається із 67 562,01 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 20 215,39 грн. - заборгованості за простроченими відсотками.

Випискою про рух коштів за договором №б/н за період 01.07.2022 року по 31.10.2024 рік підтверджується, що позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, якими остання користувалась.

Під час розгляду справи стороною відповідача не заперечувався факт укладання кредитного договору.

13.12.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення з приводу того, що невстановлена особа на ім`я ОСОБА_3 13.12.2022 року о 10:30 год. шахрайським шляхом заволодів власними коштами відповідача у сумі 1 500+71200 грн., що були списані з банківських карт відповідача, а саме: НОМЕР_8 та НОМЕР_9.

За даним фактом Берестинським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області 24.12.2022 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022226080000259 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України.

Листом слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області за №5859/119/83/2025 від 23.04.2025 року представнику відповідача було повідомлено зокрема про наступне: відповідно до рапорту співробітників Департаменту кіберполіції управління протидії кіберзлочинам в Харківській області переказ грошових коштів був здійснений на карту «Конкорд банк» НОМЕР_3 . В ході досудового розслідування було встановлено, що грошові кошти потерпілої ОСОБА_1 були здійснені шляхом їх переказів на картку АТ «Конкорд банк» НОМЕР_3 , котра належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та користується номером мобільного телефону НОМЕР_4 . 13.12.2022 року грошові кошти у сумі 71 тисяча із картки шахрая НОМЕР_3 в подальшому були надіслані ще на 5 карток АТ «Приватбанк». Також в ході досудового розслідування було встановлено, що одна із шахрайських карток АТ «Приватбанк» належить ОСОБА_4 , також встановлено і місце зняття грошових коштів в сумі 15 тисяч гривень: АДРЕСА_2 .

Листом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-250331/88538 від 02.04.2025 року, ОСОБА_1 було повідомлено про відмову стосовно повернення коштів, які були списані з платіжних карток № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 та роз`яснено причини відмови.

Листом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-250130/21417 від 13.02.2023 року, ОСОБА_1 було повідомлено про відмову стосовно повернення коштів, які були списані з платіжних карток № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 та роз`яснено причини відмови. Зокрема банком було повідомлено, що переказ коштів з карток № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів «Приват24». Вхід в «Приват24» було здійснено під авторизацією ОСОБА_1 . При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів.

Аналогічне викладено і у листах №20.1.0.0.0/7-230227/41005 від 01.03.2023 року та №20.1.0.0.0/7-230116/9222 від 16.01.2023 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 09.04.2026 року у справі №638/12224/25, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів відмовлено.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян» (пункт 10 розділу VI Положення № 705).

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року усправі № 686/17744/21 вказано, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

У постановах Верховного Суду: від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі № 753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877св19), від 21 квітня 2021 року у справі № 751/6050/18 (провадження № 61-18544св19), від 07 липня 2021 року у справі № 370/476/16 (провадження № 61-10242св20), від 17 грудня 2021 року у справі № 263/3704/19 (провадження № 61-1799св21) від 13 червня 2022 року у справі № 587/586/21 (провадження № 61-19319св21), від 24 січня 2024 року у справі № 758/14517/18 (провадження № 61-12347св23) викладені правові висновки про те, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.».

Під час судового розгляду встановлено, що 12.12.2022 року о 21 год. 04 хв. зафіксовано звернення відповідача на гарячу лінію Приватбанку за номером 3700, з метою підтвердження переказу грошових коштів. Проте переказ грошових коштів проведено не було, у зв`язку з тимчасовим обмеженням підтвердження переказів за телефоном.

13.12.2022 року о 21 год. 33 хв. зафіксовано звернення відповідача на гарячу лінію Приватбанку за номером 3700, з метою підтвердження переказу грошових коштів, при цьому клієнт повідомила, що здійснює переказ свідомо та самостійно, а також вказала, що надходили повідомлення на телеграм канал про підтвердження здійснення платежу. На запитання оператора, чи не передавалась нею конфіденційна інформація для переказу коштів третім особам, клієнтом була надана відповіді «ні».

13.12.2022 року о 22 год. 00 хв. відповідач звернулась з повідомлення про шахрайство, при цьому клієнт зазначила, що намагалась оформити поїздку за допомогою сервісу «Бла-бла-кар». Клієнт зв`язалась з водієм, який їй надав посилання, за яким, нібито, можна була сплатити страховку. Клієнт перейшла за посиланням та вказала номер своєї картки, строк дії, СVV-код та коди підтвердження.

Вказане підтверджується аудіозаписами розмов між відповідачем та операторами Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк».

Таким чином, аналізуючи викладене грошові кошти з карт клієнта було знято, внаслідок розголошення клієнтом своїх конфіденційних даних.

Окрім цього, рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова у справі №638/22440/24, встановлено наступне: «Між тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з відповідей Берестенського районного відділу поліції Головного управління національної поліції України в Харківській області, в якого перебувають матеріали кримінального провадження за №12022226080000259 від 24.12.2022 року за ч. 3 ст. 190 КК України, відповідно до яких встановлено, що 13.12.2022 до ЧЧ Красноградського РВП надійшла заява від ДКП НПУ про те, що 13.12.2022 невідома особа шахрайським способом та зловживанням довірою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 у сумі 72700 гривень. При цьому, допитана в якості потерпілої ОСОБА_1 надала наступні показання: « ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 18:00 години вечора її брат замовив їй поїздку на сайті BlaBlaCar 3 М. Харків до м. Красноград, так як у неї самостійно це не вдавалось. Вона повинна була їхати до м. Красноград 14.12.2022 року. О 20:42 год. на Viber їй написав водій та представився ОСОБА_3 та записав голосове повідомлення спитав чи буде в мене багаж. ОСОБА_3 писав з номеру + НОМЕР_10. ОСОБА_3 запропонував оформити страховку за 50 гривень. Він кинув потерпілій посилання, на яке вона перейшла. При оформленні платежу з Приватбанку постійно були збої та постійні дзвінки: Після того як оплата пройшла успішно, з її зарплатної картки (номер вона не пам?ятає) списались кошти у сумі 1057 гривень. Потім з її кредитної картки Приватбанку НОМЕР_1 списались кошти у сумі 71117 грн, 92 коп…»

Отже, саме ОСОБА_1 своїми діями сприяла втраті, незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції».

Провівши аналіз норм матеріального права в системному зв`язку із встановленими по справі фактичними обставинами, суд вважає, що відповідач, як володілець та користувач картки, своїми діями сприяла у доступі до свого карткового рахунку та надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції, що призвело до втрати грошових коштів.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що з кредитної картки були зняті кошти внаслідок шахрайських дій щодо неї, оскільки необережні дії з боку позичальника, а саме - розголошення третім особам даних картки, які дозволяють здійснювати з неї перекази, не звільняють її від обов`язку повернути грошові кошти банку.

Суд зазначає, що саме на відповідача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення її реквізитів.

Отже, суд вважає доведеним, що відповідач сприяла втраті грошових коштів, тому відповідальність за втрату грошових кошті має нести саме відповідач.

Як свідчать матеріали справи, 21.07.2022 року ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту.

21.07.2022 року відповідач підписала власноручно заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та погодилася на наступні умови:

- тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн (п.1.2. Договору);

- тип кредитної карти: карта «Універсальна»;

- строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);

- процентна ставка, відсотків річних: 42,0 % для карт Універсальна , 40,8 % - для карт Універсальна Gold, (п.1.3. Договору);

- кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору);

- розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4.Договору);

- проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України, встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п.2.1.1.2.12. Договору).

На підставі укладеного Договору, відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 04/26.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач станом 31.10.2024 року має заборгованість в сумі 87 777,40 грн., яка складається із 67 562,01 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 20 215,39 грн. - заборгованості за простроченими відсотками.

Верховний суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц зробив висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Отже, надана банком виписка за картковим рахунком позичальника, у сукупності з розрахунком заборгованості, підтверджує обставини видачі відповідачу кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у виписці по рахунку та детальному розрахунку заборгованості та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 67 562,01 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає про таке.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справа № 342/180/17 зробила висновок про те, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Суд вважає, що матеріали справи містять підтвердження того, що відповідач погодилась з умовами кредитування, процентною ставкою та іншими істотними умовами кредитного договору та погодилась з вимогами Умов та Правил надання банківських послуг позивачем, які діяли на момент підписання ним заяви про приєднання.

Таким чином, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 20 215,39 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 12, 89, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , ка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.07.2022 року у розмірі 87 777 (вісімдесят сім тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , ка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: