Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №638/14954/26
Суддя: Теслікова І. І.
Справа № 638/14954/26
Провадження № 2-о/638/322/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого-судді – Теслікової І.І.,
за участю секретаря судових засідань Зубко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернулась до суду з вказаною заявою та просить суд: встановити факт про те, що договір купівлі-продажу, посвідчений державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Колісник 3.В. 27 червня 1980 року за р. № 1760 та зареєстрований в Ізюмському МБТІ Харківської області 03.07.1980 року за № 8660, книга 52-а, на прізвище « ОСОБА_2 ", фактично належить їй - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви зазначила, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Колісник 3.В. 27 червня 1980 року за р. №1760 та зареєстрованого в Ізюмському МБТІ Харківської області 03.07.1980 року за № 8660, книга 52-а, їй належить житловий будинок з надвірними будівлями " АДРЕСА_1 - ксерокопія договору купівлі-продажу від 27.06.1980 року. 04 вересня 2025 року вона звернулася в Центр надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області для реєстрації вказаного будинку. Рішенням № 81021185 від 25 вересня 2025 року їй відмовлено у реєстрації нерухомості, так як у договорі купівлі-продажу зазначене її прізвище « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_4 ». Встановлення факту належності правовстановлюючого документу їй необхідно для реєстрації в ЦНАП її нерухомості - житлового будинку. Факт про те, що договір купівлі-продажу будинку від 27 червня 1980 року належить їй - вона підтверджує ксерокопіями витягів: про реєстрацію її першого шлюбу з ОСОБА_5 , та другого шлюбу з ОСОБА_6 .
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова Теслікової І.І. від 10 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою.
Заявник та представник заявника в судове засідання не з?явились, направивши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Представник заінтересованої особи – Відділ державної реєстрації апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення заяви з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно паспорту громадянки України серії НОМЕР_1 , виданого Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області від 16 жовтня 1997 року, картки фізичної особи - платника податків, виданої Ізюмською міжрайонною ДПІ Харківської області №1242, ім`я та по батькові заявника зазначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07 липня 1987 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Ізюмської міської ради №2026/01-1416 від 02 липня 2026 року.
Згідно договору купівлі-продажу посвідчений державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Колесник 3.В. 27 червня 1980 року за р. № 1760 та зареєстрований в Ізюмському МБТІ Харківської області 03.07.1980 року за № 8660, книга АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_2 .
З витягу з Державно реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00057925232 від 23.04.2026 12 листопада 1985 року виконавчим комітетом Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , які після шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_7 .
25 вересня 2025 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області винесено рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №81021185, у зв`язку з тим, що при розгляді поданих документів було виявлено розбіжності в ПІБ заявника, а саме у подано Догові купівлі-продажу, посвідченого Колесник З.В. нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори від 27.06.1980 року р. №1760, та у відомостях отриманих з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради щодо реєстрації права власності до 01.01.2013 року ПІБ власника зазначене ОСОБА_8 . Також було здійснено перевірку зміни прізвища через Державний реєстр актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, в отриманих відомостях про наречену, дошлюбне ПІБ зазначено ОСОБА_9 , в той же час в поданій довідці відділу реєстрації актів цивільного стану по Ізюмському району Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області №41/3-40 від 07.06.2005 року зазначене ПІБ ОСОБА_10 , що унеможливлює встановлення факту належності нерухомого майна заявленому власнику, та проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Як зауважено Верховним Судом у змісті постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20): «У порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах».
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у змісті ухвали від 25 вересня 2025 року у справі № 947/20044/23 (провадження № 61-11655ск25), у якій зауважив, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів може бути, зокрема, зумовлене: помилкою у вказівці прізвища, ім`я, по батькові особи, тобто коли особа мала паспортний документ, але в договорі вказано інше прізвище аніж в паспортному документі. В такому разі існує можливість вирішити це питання в позасудовому порядку; отриманням після укладення договору паспортного документу, в якому вказане інше прізвище аніж в договорі. В цьому випадку відсутня можливість вирішити це питання в позасудовому порядку.
Аналогічних висновків дійшов ВС в Постанові від 14.01.2026 року у справі № 462/5233/24.
Суд, аналізуючи надані заявником письмові докази, встановлені обставини справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування своїх вимог, були підтверджені сукупністю наданих доказів.
Встановлення даного факту не пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки вказані ним обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом, а тому, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 293, 294, 315, 316 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 – задовольнити.
Встановити факт того, що договір купівлі-продажу, посвідчений державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Колесник З.В. 27 червня 1980 року за р. № 1760 та зареєстрований в Ізюмському МБТІ Харківської області 03.07.1980 року за № 8660, книга 52-а, на прізвище « ОСОБА_2 ", фактично належить їй - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 14 жовтня 2026 року.
Суддя І.І.Теслікова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua