Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №729/1287/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Суд: Бобровицький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №729/1287/26

Суддя: Булига Н. О.

Справа № 729/1287/26 1-кп/729/157/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

15.10.2026 Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бобровиця кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026270390000158 від 13 серпня 2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Бобровиця Бобровицького району Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , не маючи відповідного дозволу на придбання, зберігання та збут наркотичних засобів, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, у тому числі конопель для медичних цілей, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03 червня 2009 року, у грудні 2025 року, з корисливого мотиву, з метою подальшого збуту, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, масою не менше 1,957 г, який переніс до господарства за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , де зберігав його з метою подальшого збуту.

У подальшому, 12 грудня 2025 року, близько 13 години 32 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на території подвір`я господарства за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , переслідуючи мету особистого збагачення, з корисливого мотиву, за грошові кошти в сумі 500 гривень, умисно, незаконно збув ОСОБА_5 (особа зі зміненими анкетними даними), якого було залучено для проведення оперативної закупки наркотичних засобів, наркотичний засіб, обіг якого обмежено, – канабіс, масою 1,957 г.

Крім того, ОСОБА_4 , не маючи відповідного дозволу на придбання та зберігання наркотичного засобу, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, у тому числі конопель для медичних цілей, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03 червня 2009 року, весною 2026 року, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, придбав для власних потреб наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, масою 21,737 г, який переніс до господарства за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , де зберігав його для власних потреб без мети збуту, до його вилучення працівниками поліції 25 травня 2026 року в період часу з 07 години 38 хвилин до 08 години 25 хвилин під час проведення санкціонованого обшуку.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, а також у незаконному збуті наркотичних засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, визнав повністю, не заперечував обставини викладені в обвинувальному акті, вказавши, що події, час, місце та спосіб вчинення ним кримінальних правопорушень, зазначені в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та визнає. Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, зазначив, що усвідомив протиправність своїх дій, зробив для себе відповідні висновки та просив суд не призначати йому покарання, пов`язане з ізоляцією від суспільства.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи та ним не оспорюються. У суду відсутні сумніви у правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченому положення ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглянув справу відповідно до ст. 349 КПК України.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості, його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, повністю і об`єктивно підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які судом досліджені в частині, що стосується особи обвинуваченого, речових доказів та судових витрат.

Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичних засобів, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України.

Також суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

За таких обставин суд доходить висновку, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України є обґрунтованим та знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, а його вина у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень є доведеною.

Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Також, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України, згідно ч. 5 ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, згідно ч. 2 ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.

До обставин, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За висновком органу з питань пробації виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, зважаючи на конкретні обставини справи, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який за на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його матеріальне становище та молодий вік, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують.

Разом з тим, враховуючи поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, який щиро розкаявся у вчиненому та осудив свої вчинки, висловив бажання виправити ситуацію, готовність нести відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень, що в своїй сукупності та співвідношенні істотно знижує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, з урахуванням відсутності від його дій шкоди іншим особам та тяжких наслідків від скоєного, з огляду на невеликий розмір збутого наркотичного засобу, бажання і прагнення ОСОБА_4 стати на шлях виправлення, що на переконання суду у сукупності пом`якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, за відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей, за якими кваліфіковано його дії, з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, звільнивши його від відбування покарання призначеного вироком суду з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 307 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз матеріалів, речовин та виробів у розмірі 5633, 68 гривень.

Речові докази: наркотичний засіб – канабіс масою 1,957 г, який був вилучений після проведення оперативної закупки 12 грудня 2025 року – знищити;

наркотичний засіб – канабіс масою 21,737 г та екстракт канабісу масою 0,071 г, 0,033 г та 0,063 г, вилучені 25 травня 2026 року під час проведення санкціонованого обшуку у ОСОБА_4 – знищити;

жорсткий диск марки SAMSUNG, банківську карту «Ощадбанк» з номером рахунку НОМЕР_1 , мобільний телефон чорного кольору моделі REDMI 7A, ноутбук марки Lenovo, чорного кольору з зарядним пристроєм – передати законному володільцю ОСОБА_4 .

Арешт накладений на жорсткий диск марки SAMSUNG, банківську карту «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , мобільний телефон чорного кольору моделі REDMI 7A, ноутбук марки Lenovo чорного кольору з зарядним пристроєм – скасувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua