Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №729/466/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/466/26

1-кп/729/108/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

14.10.2026 Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270400000021 від 02.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Паволоч, Попільнянського району, Житомирської області, з середньо - спеціальною освітою, який зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 21.01.2026 близько 21 години 00 хвилин, точного часу не встановлено, перебуваючи в приміщенні кухні житлового будинку розташованого по АДРЕСА_2 , у ході раптово виниклого конфлікту, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, з мотиву раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_6 та бажаючи їх настання, кулаком руки, умисно завдав одного удару в область кисті правої руки ОСОБА_6 внаслідок вказаного удару ОСОБА_3 спричинив потерпілій тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини правої ліктьової кістки з незначним зміщенням кісткових фрагментів, що за ознакою тривалості розладу здоров`я на строк більше ніж 21 добу відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю за пред`явленим обвинуваченням та пояснив, що він дійсно 21.01.2026 близько 21 години під час конфлікту з потерпілою наніс останній удар в область правої руки. У результаті чого вона отримала тілесні ушкодження. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 і його дії вірно кваліфікованими за ч.1 ст.122 КК України як спричинення умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілої ОСОБА_6 .

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України суд вважає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

З досудової доповіді, наданої Ніжинським РС №2 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області, слідує, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

Визначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його відношення до вчиненого, особу винного, його вік, сімейний стан, не одружений, стан його здоров`я, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризуються задовільно, досудову доповідь, обставину яка пом`якшує покарання та відсутність обставин що його обтяжують, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався і вважає, що обвинуваченому має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України, у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України суд також вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини кримінального провадження, з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід не обирати.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1