Суд: Новоушицький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №680/582/26
Суддя: Олійник А. О.
НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 680/582/26
2/680/570/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,
з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача – адвоката Солов`я О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування,
установив:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом у якому просила визнати за нею право власності на земельні ділянки загальною площею 1,53 гектари, кадастрові номери 68:233:80700:06:001:0315 та 68:233:80700:06:001:0667 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , які вона успадкувала після смерті ОСОБА_4 .
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , якій належала земельна ділянка площею 1,53 гектари, яку вона успадкувала за законом як спадкоємець четвертої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Вказує, що вона прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину по причині недоведеності факту постійного спільного проживання померлих спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 на час смерті був зареєстрований із спадкоємцем за заповітом – відповідачем ОСОБА_2 .
Вказує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали як подружжя, мали спільних дітей, якими є позивач та відповідач, а тому ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_4 . Водночас позивач вважає, що спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4 – відповідач ОСОБА_2 спадщину після смерті батька не прийняв, оскільки з 1998 року не проживає за місцем реєстрації, більше того не проявляє ознак життєдіяльності на території України, а 06 червня 2025 року відповідач ОСОБА_2 набув громадянства Російської федерації. У зв`язку із цим мати позивача ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , як спадкоємець за законом четвертої черги, а тому позивач має право на спадкування земельних ділянок після смерті ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Соловей О.В. у судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених у ньому.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом здійснення оголошення на вебсайті Судової влади з урахуванням положень Закону України «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», який 23 грудня 2022 року набрав чинності, статті 25 Закону України «Про міжнародні договори України», також з урахуванням припинення з 25.02.2022 поштового співробітництва Акціонерного товариства «Укрпошта» з поштою Російської Федерації.
Процесуальні дії у справі
30 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
10 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та виклик свідків, оголошено перерву в підготовчому засіданні.
15 вересня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, оголошено перерву у підготовчому засіданні.
28 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивач ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження, витяг з Державного реєстру актів цивільного про державну реєстрацію шлюбу, свідоцтво про розірвання шлюбу (арк. спр.7, 11 на звороті, 12).
Відповідач ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження (арк. спр.10).
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , житель села Шебутинці Новоушицького району Хмельницької області, склав заповіт, відповідно до якого заповів все майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що він матиме за законом право ОСОБА_2 , про що свідчить заповіт (арк. спр. 123).
ОСОБА_4 був власником земельної ділянки зальною площею 1,53 гектари, яка розташована на території Березівської сільської ради, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку, яка складається із двох земельних ділянок з кадастровим номером: 68:233:80700:06:001:0315 та 68:233:80700:06:001:0667 (арк. спр.9 на звороті).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (арк.спр.8).
ОСОБА_4 на день смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка, видана Новоушицькою селищною радою від 25 березня 2026 року (арк. спр. 8 на звороті).
Відповідно до даних довідки від 04 лютого 2026 року, виданої Новоушицькою селищною радою, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з січня 1969 року проживали в незареєстрованому шлюбі та вели спільне господарство в АДРЕСА_1 (арк. спр.9) .
Відповідно до даних довідки від 13 березня 2026 року, виданої Новоушицькою селищною радою, ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1 . З 1998 року та по даний час за вказаною адресою не проживає. Місце проживання м. Москва (арк. спр.13).
Згідно даних державної податкової служби України, ОСОБА_2 у період з січня 1998 року до грудня 2007 року будь-яких податків, соціальних страхових внесків не сплачував, доходів не отримував (арк. спр. 20-22).
Відповідно до повідомлення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 13 липня 2026 року, ОСОБА_2 не перебуває на обліку як отримувач пенсії чи інших виплат. У реєстрі застрахованих осіб станом на 03 липня 2026 року відсутня інформація щодо ОСОБА_2 (арк. спр.23).
Відомості про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за період з 1998 року до 01 листопада 2007 року відсутні, про що свідчить повідомлення управління інформаційно - аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області (арк. спр.67).
Інформація про перетин державного кордону України ОСОБА_2 за період з 1998 року до 01 листопада 2007 року відсутня у зв`язку із закінченням строку зберігання даних (арк. спр.66).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заведена (арк.спр.92-95).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (арк. спр.15 на звороті).
ОСОБА_3 на день смерті проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_2 . Разом із нею проживали та були зареєстровані: ОСОБА_1 – дочка, ОСОБА_6 – внук, ОСОБА_7 - внук, ОСОБА_7 - внучка, про що свідчать довідки, видані Новоушицькою селищною радою на підставі погосподарського обліку (арк. спр. 14,15).
Даними спадкової справи №73/2014 підтверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведена за заявою позивача ОСОБА_1 та на її ім`я 26 березня 2014 року нотаріус видав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку. Інші спадкоємці відсутні (арк. спр. 73-80).
Позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв`язку пропуском шестимісячного терміну та наявністю спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 , що підтверджується постановою нотаріуса від 25 травня 2026 року (арк. спр.13).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1 ст. 1220, ст. 1216 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ст.ст. 1217, 1223 ЦК України).
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України). У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України).
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.
Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_4 , який на час смерті проживав АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей погосподарського обліку відповідач у справі ОСОБА_2 на день смерті батька ОСОБА_4 також був зареєстрований у АДРЕСА_1 .
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які є жителями с. Шебутинці, підтвердили, що ОСОБА_2 ще у 1990-х роках виїхав на постійне проживання до Російської Федерації і на час смерті свого батька з ним не проживав, що також підтверджується довідками виданими органом місцевого самоврядування. Дослідженні судом письмові докази також свідчать про те, що ознаки проживання на території України ОСОБА_2 протягом 1998-2007 років відсутні. 06 червня 2025 року відповідач ОСОБА_2 набув громадянства Російської Федерації.
Отже, оскільки відповідач ОСОБА_2 хоча і був зареєстрований разом із спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , проте фактично на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем більше 9 років, а сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом не прийняв своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті батька.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).
У той же час суд також вважає доведеною ту обставину, що наявні в матеріалах справи докази, показання свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які є чіткими, послідовними та не викликають у суду жодних сумнівів у своїй правдивості, в їх сукупності, достовірно підтверджують, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 1969 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 , мали двох спільних дітей (сторін у справі), були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки.
Відтак ОСОБА_3 , будучи спадкоємцем за законом четвертої черги, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 та успадкувала належну останньому земельну ділянку загальною площею 1,53 гектари, яка розташована на території Березівської сільської ради право на яку підтверджене державним акт на право власності на земельну ділянку серії І-БВ №487585.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом, яку прийняла спадкоємець за законом першої черги - дочка ОСОБА_1 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. До складу спадщини увійшла, в тому числі земельна ділянка, успадкована ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 961442 від 12 липня 2005 року.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги доведеними.
Оскільки у позовному провадженні всі факти, що мають значення для вирішення спору про право, встановлюються саме у мотивувальній частині рішення суду, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року в справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20), Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі № 206/851/23, обраний позивачем спосіб захисту права - визнання права є ефективним, право позивача підлягає захисту, оскільки іншого порядку визнання права в даному випадку не існує.
Розподіл судових витрат
Враховуючи заяву позивача щодо не розподілу судових витрат, сплачений позивачем судовий збір у сумі 1 064,96 грн необхідно покласти на останню.
Керуючись ст.ст.2, 12, 81, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на земельні ділянки загальною площею 1,53 гектари, кадастрові номери 68:233:80700:06:001:0315 та 68:233:80700:06:001:0667 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 961442 від 12 липня 2005 року у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , які вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Судовий збір сплачений ОСОБА_1 у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 коп. покласти на останню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А. О. Олійник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua