Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №160/2000/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/2000/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року в адміністративній справі № 160/2000/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування до пільгового стажу за Списком № 1 окремих періодів його роботи та зобов`язати відповідача зарахувати відповідні періоди до пільгового стажу, провести перерахунок призначеної пенсії з дня її призначення та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 періодів роботи, оформлене листом від 11 жовтня 2024 року № 55479-43389/К-01/8-0400/24. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи позивача з 17 квітня 2002 року по 31 липня 2003 року слюсарем-ремонтником цеху № 1 у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський Титан», провести перерахунок пенсії з дня її призначення та виплатити її з урахуванням проведених платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 01 серпня 2003 року по 05 листопада 2006 року та з 06 листопада 2006 року по 27 липня 2007 року, позивач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які підтверджують виконання ним робіт, що дають право на зарахування відповідних періодів до пільгового стажу за Списком № 1. Апелянт звертає увагу, що відповідно до уточнюючої довідки про особливий характер роботи та умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, від 06 серпня 2007 року № 135, виданої філією «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський Титан», у період з 01 серпня 2003 року по 05 листопада 2006 року він працював монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 06 листопада 2006 року по 27 липня 2007 року, протягом якого він працював слюсарем-ремонтником відділення № 1 металургійного виробництва у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський Титан». На думку апелянта, незарахування зазначених періодів призвело до безпідставного зменшення його пільгового стажу, що впливає на його майнові права та розмір призначеної пенсії.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подано, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає апеляційному перегляду судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За змістом статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах визначається з урахуванням характеру виконуваної роботи, зайнятості на відповідних роботах та інших умов, передбачених законодавством.

Під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах необхідно враховувати положення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у відповідній редакції, а також затверджені Кабінетом Міністрів України списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж установлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, зокрема, довідки, виписки з наказів, особові рахунки, відомості про нарахування заробітної плати та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 установлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Така довідка повинна містити відомості про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професію або посаду, характер виконуваної роботи, відповідний розділ, підрозділ, пункт і найменування списків або їх номери, а також первинні документи, на підставі яких її видано.

Отже, під час вирішення питання про зарахування певного періоду роботи до пільгового стажу суд повинен дослідити трудову книжку, уточнюючі довідки та інші документи, які підтверджують характер роботи, її тривалість і відповідність умовам, установленим законодавством для призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць проводиться на підприємствах незалежно від форми власності та господарювання.

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Результати атестації використовуються, зокрема, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, під час оцінки документів про пільговий стаж необхідно враховувати результати атестації робочих місць, водночас негативні наслідки неналежного виконання роботодавцем покладених на нього обов`язків не можуть автоматично покладатися на працівника без дослідження обставин конкретної справи.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах.

04 жовтня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи, які, на його думку, безпідставно не були враховані під час призначення пенсії, та просив провести відповідний перерахунок.

Листом від 11 жовтня 2024 року № 55479-43389/К-01/8-0400/24 відповідач повідомив про незарахування окремих періодів роботи.

Зокрема, період роботи з 01 серпня 2003 року по 05 листопада 2006 року не було зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 з посиланням на те, що професія монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій управління «Мехремонт» не була зазначена в переліку професій та посад, працівники яких мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Водночас із трудової книжки позивача вбачається, що 01 серпня 2003 року його переведено на роботу монтажником з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій, а 06 листопада 2006 року до відділення № 1 металургійного виробництва слюсарем-ремонтником.

У матеріалах справи також наявна уточнююча довідка філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський Титан» від 06 серпня 2007 року № 135, яка містить відомості про роботу позивача в зазначені періоди.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо періоду з 01 серпня 2003 року по 05 листопада 2006 року, колегія суддів виходить із того, що апелянт не ставить питання про зарахування всього зазначеного періоду до пільгового стажу за Списком № 1.

Позивач наполягає на зарахуванні лише частини цього періоду тривалістю 7 місяців 2 дні, протягом якої, за його твердженням, він виконував роботи, що належать до Списку № 1, а не до Списку № 2.

На підтвердження зазначених обставин апелянт посилається на розшифровку до уточнюючої довідки № 135 від 06 серпня 2007 року, в якій, за його доводами, зазначено тривалість роботи в шкідливих умовах за Списком № 1 у відповідному періоді.

Колегія суддів ураховує, що сам факт роботи на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, віднесеної до Списку № 2, не виключає необхідності окремої перевірки документально підтверджених відомостей про виконання працівником інших робіт, які можуть давати право на зарахування відповідного часу до пільгового стажу за Списком № 1.

Визначальним у цьому випадку є не лише найменування посади, а й характер фактично виконуваних робіт, їх відповідність передбаченим законодавством перелікам та документальне підтвердження тривалості такої роботи.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні цієї частини позовних вимог, виходив із того, що уточнюючою довідкою № 135 від 06 серпня 2007 року професію монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій віднесено до Списку № 2.

Однак саме по собі таке посилання не є достатнім для відхилення вимоги позивача щодо зарахування лише 7 місяців 2 днів до стажу за Списком № 1, якщо розшифровка до зазначеної довідки містить окремі відомості про виконання робіт за цим списком.

За таких обставин належало дослідити розшифровку до довідки в сукупності з іншими матеріалами справи та встановити, чи підтверджує вона конкретний період роботи, який позивач просить зарахувати до пільгового стажу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 90 КАС України жоден доказ не має для суду наперед установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, висновок про належність спірного періоду до Списку № 1 має ґрунтуватися на дослідженні всіх документів, які характеризують умови праці позивача, а не лише на загальному найменуванні його професії.

Щодо періоду з 06 листопада 2006 року по 27 липня 2007 року колегія суддів зазначає, що згідно із записами трудової книжки позивача з 06 листопада 2006 року його переведено до відділення № 1 металургійного виробництва слюсарем-ремонтником.

Водночас під час вирішення питання про зарахування цього періоду до пільгового стажу необхідно встановити відповідність фактично виконуваних робіт Списку № 1 та наявність інших передбачених законодавством умов для такого зарахування.

Найменування структурного підрозділу, у якому працював позивач, разом із відомостями про його професію підлягає оцінці в сукупності з уточнюючими довідками, документами про характер робіт та матеріалами атестації робочих місць.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності відповідного рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначене правило не звільняє позивача від обов`язку надати докази обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, проте вимагає від пенсійного органу обґрунтувати правомірність неврахування документів, поданих для підтвердження пільгового стажу.

Відтак рішення про відмову в зарахуванні спірних періодів роботи не може ґрунтуватися виключно на формальному посиланні на назву професії без належного дослідження документів, які містять відомості про характер і тривалість виконуваних робіт.

Відповідно до статей 2 та 242 КАС України завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а судове рішення має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За правилами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову в зарахуванні спірних періодів роботи не може залишатися без змін без належної оцінки документів, на які посилається апелянт, зокрема розшифровки до уточнюючої довідки № 135 від 06 серпня 2007 року.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав установленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги в оскарженій частині, скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зарахування періодів роботи з 01 серпня 2003 року по 05 листопада 2006 року та з 06 листопада 2006 року по 27 липня 2007 року і ухвалення в цій частині нового рішення.

Відповідно до статті 139 КАС України у разі задоволення позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, що підлягають відшкодуванню відповідно до закону, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

З огляду на результат апеляційного перегляду питання про розподіл судових витрат вирішується відповідно до вимог статті 139 КАС України з урахуванням документального підтвердження сплати судового збору та розміру задоволених вимог.

З огляду на результат розгляду справи та задоволення позовних вимог і апеляційної скарги на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 605,60 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1816,80 грн, а всього 2422,40 грн.

Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року в адміністративній справі № 160/2000/25 - скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в зазначеній частині — задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01 серпня 2003 року по 05 листопада 2006 року тривалістю 7 місяців 2 дні, протягом якого він виконував роботи за Списком № 1 у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський Титан».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 06 листопада 2006 року по 27 липня 2007 року слюсарем-ремонтником відділення № 1 металургійного виробництва у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський Титан».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення з урахуванням зазначених періодів пільгового стажу та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 160/2000/25 -залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. та за подання апеляційної скарги в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 80 коп., а всього 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов