Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: проходження служби, з них
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №160/36585/25
Суддя: Щербак А.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
14 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/36585/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року (суддя Турлакова Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Запорізької обласної прокуратури, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у нездійсненні обчислення, нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 14.06.2019 по 17.09.2025 згідно ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, в якому їх здійснено.
- зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату заробітної плати за період роботи з 14.06.2019 по 17.09.2025 згідно ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, в якому такі здійснено.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Зазначено, що судом першої інстанції не вжито усіх, визначених законом, заходів та не встановлено усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку із чим зроблено передчасний висновок по суті справи. Висновок суду першої інстанції зроблено без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи та оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України, а отже оскаржуване судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Як було встановлено судом першої інстанції, згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 01.11.2013 року:
- 14.06.2019 року призначений на посаду прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область, прокуратури області в порядку переведення з органів прокуратури Дніпропетровської області (наказ №1029к від 14.06.2019р.);
- 02.01.2020 року призначений на посаду прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Запорізьку область, прокуратури області (наказ №12к від 02.01.2020р.);
- 07.10.2020 року у зв`язку зі змінами в структурі та штатній чисельності в апараті обласної прокуратури переведений на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Запорізької обласної прокуратури (наказ №46ш від 08.09.2020, наказ №1991к від 07.10.2020);
- 21.10.2020 року призначений на посаду прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженням слідчих територіального управління ДБР Запорізької обласної прокуратури (наказ №2091к від 21.10.2020);
- 17.09.2025 року звільнений з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Запорізької обласної прокуратури та з органів обласної прокуратури у порядку переведення до Офісу Генерального прокурора (відп. до ст.38 Закону України «Про прокуратуру»)(наказ №903 від 15.09.2025).
Згідно довідки Запорізької обласної прокуратури від 30.09.2025 №21-167, на момент звільнення з органів Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_1 забезпечений заробітною платою по 17 вересня 2025 року. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2025 році отримував, грошову допомогу на оздоровлення до щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати у 2025 році отримував. Одноразову допомогу при переїзді на роботу в інші місцевість у 2025 році не отримував. Залишок днів невикористаних щорічної та додаткової відпусток на дату звільнення компенсовано повністю.
31.10.2025 року позивач звернувся до Запорізької обласної прокуратури із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату заробітної плати з 2019 року по теперішній час з урахуванням вищевикладених у заяві розмірів посадових окладів; забезпечити нарахування та виплату заробітної плати з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного року.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у здійсненні обчислення, нарахування та виплати заробітної плати за період роботи з розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність бездіяльності було доведено.
Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Відповідно до частини 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.
До 19.09.2019 частини 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» мала таку редакцію: посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури з 1 січня 2017 року становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до ч.7 ст.81 Закону №1697-VII прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік 10 відсотків, понад 3 роки 15 відсотків, понад 5 років 18 відсотків, понад 10 років 20 відсотків, понад 15 років 25 відсотків, понад 20 років 30 відсотків, понад 25 років 40 відсотків, понад 30 років 45 відсотків, понад 35 років 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 9 ст. 81 Закону №1697-VII).
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про оплату праці” від 25.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
Відповідно до частини 1 1 ст. 89 Закону №1697-VII фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.
Відповідно до статті 90 Закону №1697-VII фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Згідно ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету частиною першою статті 116 Бюджетного кодексу України визнається бюджетним правопорушенням, за що статтею 121 цього Кодексу передбачена відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Пунктом 26 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року №79-VIII, які набрали чинності з 01.01.2015, установлено, що норми і положення статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пунктів 1, 2, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5; надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці: установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів, а також зазначено, що видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснювати в межах затвердженого фонду оплати праці.
Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VIII прийнятий пізніше Закону №1697-VII, а тому у 2017, 2018 та 2019 роках норми і положення Закону України «Про прокуратуру» щодо заробітної плати прокурора застосовувались в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не ст. 81 цього Закону.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати в іншому розмірі, ніж це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 року №6-р/2020 окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру», зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, так і частиною 1 статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Суд вірно врахував, що дія п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України у частині, що стосується норм і положень ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ, втратила чинність з 26.03.2020.
З огляду на нарахування позивачу у період з 14.06.2019 по 26.03.2020 заробітної плати виходячи з розміру посадового окладу, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», тобто, з урахуванням положень Закону України № 80-VIII від 28 грудня 2014 року «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та Закону України №79-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», у розмірі встановленому законом, суд вірно встановив, що заробітну плату позивачу нараховано у розмірі не нижчому від визначеної законом.
Відповідно до частин першої і другої статті 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадинами і територіальними громадами.
Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні погреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-ІХ установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури - 1600 гривень.
Аналогічна норма щодо прожиткового мінімуму у розмірі 1600 грн. для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури міститься також у статті 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX, «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ зі змінами (з 01.01.2025 до 31.07.2025 - 1600 грн., з 01.08.2025 до 31.12.2025 - 2102 грн).
Відповідно до статті 4 Закону №1697-VII організація та діяльність органів прокуратури визначаються Конституцією України, цим та іншими Законами України.
Суд вірно зазначив, що норми законів України про державний бюджет передбачають правове регулювання питання встановлення посадового окладу прокурора окружної прокуратури з урахуванням прожиткового мінімуму в розмірі 1600 гривень, а з 01.08.2025 - 2102 грн.
Вищевказані норми у спірний період були чинними та підлягали застосуванню при розрахунку заробітної плати прокурорам відповідно до статті 81 Закону №1697-VII, оскільки передбачають лише те, що посадові оклади прокурорів розраховуються з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а вже розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначається законами про державний бюджет.
Суд дійшов вірного висновку, що визначений законодавцем у законах про державний бюджет станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, а також з 01.08.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, не суперечить вимогам Закону №1697-VII та не свідчить про протиправну бездіяльність відповідачів.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 14 жовтня 2026 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua