Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №160/33332/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/33332/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року (суддя Врона О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення ОСОБА_1 з 09.03.2022 по 31.12.2022, та з 01.01.2023 по 19.05.2023 перерахунку грошового забезпечення виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 грн., Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році у місячному розмірі: з 01 січня - 2684 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.07.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги, компенсації за невикористану відпустку, грошової допомоги на оздоровлення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з 09.03.2022 по 31.12.2022 грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, компенсацію за невикористану відпустку, додаткову відпустку як учаснику бойових дій, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на відповідний календарний рік, який встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у розмірі 2481 та за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 , який встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - 2684 грн.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) та Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) перерахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію за невикористані ним дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої абзацом сьомим пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 20 100 (двадцять тисяч сто) грн. 00 коп. в розрахунку на місяць за період перебування у розпорядженні командира з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену абзацом сьомим пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 20 100 (двадцять тисяч сто) грн. 00 коп. в розрахунку на місяць за період перебування у розпорядженні командира з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно за період проходження позивачем військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини, в тому числі під час переведення із Військової частини НОМЕР_2 ;

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно за період проходження ОСОБА_1 військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини, в тому числі під час переведення із Військової частини НОМЕР_2 .

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 09.03.2022 по день фактичної виплати.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 09.03.2022 по день фактичної виплати.

Військовою частиною НОМЕР_1 подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначено, що суд дійшов помилкового висновку про те, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення та підлягає включенню до розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

Також зазначено, що в особливий період при звільненні військовослужбовців з військової служби, не передбачено видачу не отриманого речового майна особистого користування, як наслідок відповідна грошова компенсація не виплачується.

Також зазначено, що позивач просить компенсувати індексацію, яка йому не нарахована і право на яку він не набув, за період, який ще не настав.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 в період з 09.03.2022 по 29.11.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до копії витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29.11.2023 №239, солдата ОСОБА_1 , колишнього стрільця-номера обслуги парашутно-десантного взводу 6 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону, який перебуває у розпорядженні командира Військової частини , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 27 жовтня 2023 року №527-РС на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони Військової частини НОМЕР_1 , наказано вважати таким, що справи та посаду здав 29 листопада 2023 року.

З 29 листопада 2023 року виключено із списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення і направлено для подальшого проходження служби до АДРЕСА_4 .

Відповідно до копії витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2023 №345, солдат ОСОБА_1 вважається таким, що з 30 листопада 2023 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків.

Відповідно до копії витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2024 року, солдата ОСОБА_1 , стрільця відділення охорони взводу охорони НОМЕР_6 окремого зенітного ракетного дивізіону, звільнено у запас наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 71-РС від 27 жовтня 2024 року за підпунктом «б» (за станом здоров`я за наявності інвалідності, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», наказано вважати таким, що справи та посаду здав і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 05 листопада 2024 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

22.09.2025 позивач звернувся із заявою до Військової частини НОМЕР_1 і Військової частини НОМЕР_2 , в якій просив: нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену абзацом сьомим пункту 1-1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 20100 грн. 00 коп. в розрахунку на місяць за період перебування у розпорядженні командира, з урахуванням виплачених сум;

здійснити перерахунок та виплату (доплату) розміру посадового окладу, окладу за військовими званнями та відсоткової ставки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення та ін. складові, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 16 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року;

нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно за період проходження позивачем військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини (з наступного дня після виключення позивача зі списків особового складу військової частини до дня, що передує дню фактичного розрахунку);

нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів та середнє грошове забезпечення у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за рішенням Третього апеляційного адміністративного суду та всіх інших складових грошового забезпечення по день фактичної виплати.

Позивач у позовній заяві зазначає, що вказана заява була отримана Військовою частиною НОМЕР_1 25.09.2025, а Військовою частиною НОМЕР_2 - 02.10.2025, проте відповіді надані не були.

Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачами правомірність бездіяльності не було доведено.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям гарантовано достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять:

-посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

-одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Відповідно до п. 4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12-14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017р. №1052 «Про внесення зміни до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» до п.10 Постанови КМУ 704 внесені зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту перенесено з 01.01.2018р. на 01.01.2019р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 до п.10 Постанови №704 внесені зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту перенесено на 01.03.2018р. При цьому, п.4 Постанови №704 у редакції постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №26/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.

Суд вірно встановив, що з 29.01.2020 знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Згідно з п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Суд першої інстанції вірно встановив, що під час розв`язання колізії між нормами п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ та п.4 постанови КМУ №704 у редакції до внесення змін постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 перевагу належить віддати положенням закону, як акту вищої юридичної сили, з 29.01.2020 настала подія підвищення грошового забезпечення діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб`єкта владних повноважень органу фінансового забезпечення обов`язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто станом на 01.01.2020р. (та 01 січня кожного наступного календарного року до настання події внесення законодавчих змін), а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р.

Законом України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Законом України від 02.12.2021 року №1928 IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.

Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

Суд дійшов вірного висновку, що за період з 09.03.2022 по 31.12.2022 використовується прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з 01.01.2023 по 19.05.2023 використовується прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Щодо включення до складу його грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Як встановив суд першої інстанції, позивачу при звільненні відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №337 від 23.11.2024 наказано виплатити: - грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку: відповідачем виплачено грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2021 рік тривалістю 20 днів, за 2022 рік тривалістю 30 днів, за 2023рік тривалістю 20 днів, за 2024 рік тривалістю 20 днів і за відпустку учаснику бойових дій за 2015-2024 тривалістю 140 днів. Всього 230 днів.

Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2023 рік ОСОБА_1 була нарахована грошова компенсація у сумі 133251,45 грн., відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2024 рік -293163,14 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/1259/23 від 30.03.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з липня 2022 року по грудень 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми з 21.08.2022 року по 13.09.2022 року та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 18.06.2022 року по 17.07.2022 року, з 22.07.2022 року по 20.08.2022 року, з 14.09.2022 року по 13.10.2022 року, з 19.10.2022 року по 17.11.2022 року, з 26.11.2022 року по 25.12.2022 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з липня 2022 року по грудень 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми з 21.08.2022 року по 13.09.2022 року та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 18.06.2022 року по 17.07.2022 року, з 22.07.2022 року по 20.08.2022 року, з 14.09.2022 року по 13.10.2022 року, з 19.10.2022 року по 17.11.2022 року, з 26.11.2022 року по 25.12.2022 року, у розмірі збільшеному до 100000,00 грн. з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди.

Постановою Третього апеляційного суду по справі № 160/1259/23 від 18.07.2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 – задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року – змінено в частині періодів.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з липня 2022 року по грудень 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми з 25.08.2022 року по 13.09.2022 року та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 22.07.2022 року по 20.08.2022 року, з 14.09.2022 року по 13.10.2022 року, з 19.10.2022 року по 17.11.2022 року, з 26.11.2022 року по 25.12.2022 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з липня 2022 року по грудень 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми з 25.08.2022 року по 13.09.2022 року та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 22.07.2022 року по 0.08.2022 року, з 14.09.2022 року по 13.10.2022 року, з 19.10.2022 року по 17.11.2022 року, з 26.11.2022 року по 25.12.2022 року, у розмірі збільшеному до 100000,00 грн. з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 15.02.2023 року №131/фес, яка надана солдату ОСОБА_1 , про нараховані та перераховані суми додаткової винагороди згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року з березня по грудень 2022 року у військовій частині НОМЕР_2 :

- за травень 2022 року нараховано 100000,00 грн., виплачено 98500,00 грн.;

- за червень 2022 року нараховано 100000,00 грн., виплачено 98500,00 грн.;

- за липень 2022 року нараховано 68387,10 грн., виплачено 67361,29 грн.;

- за серпень 2022 року нараховано 30000,00 грн., виплачено 29550,00 грн.;

- за вересень 2022 року нараховано 30000,00 грн., виплачено 29550,00 грн.;

- за жовтень 2022 року нараховано 30000,00 грн., виплачено 29550,00 грн.;

- за листопад 2022 року нараховано 30000,00 грн., виплачено 29550,00 грн.;

- за грудень 2022 року нараховано 30000,00 грн., виплачено 29550,00 грн.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що за своєю правовою природою щомісячна додаткова винагорода, передбачена постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку він отримував за останньою штатною посадою перед звільненням, а тому вона входить до складу грошового забезпечення (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260.

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку № 260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктом 16 розділу І Порядку № 260 передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Пунктами 3, 5 Розділу XXXI Порядку № 260 передбачено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.

Відповідно до п. 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

24.02.2022Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб та було продовжено.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацем 4 п.1 Постанови №168 (в редакції до 19.07.2022 року) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Відповідно до абзацу 4 п.1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що враховуючи приписи пункту 6 розділу ХХХІ Порядку №260 розрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Отже, грошова компенсація за невикористані дні відпустки розраховується із грошового забезпечення, яке військовослужбовець отримував перед звільненням.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що відповідач протиправно не врахував у складі грошового забезпечення з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Щодо нарахування і виплати додаткової винагороди у розмірі 20100,00 грн. в розрахунку на місяць під час перебування у розпорядженні командира відповідно до абзацу 7 п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»,

Як встановлено судом першої інстанції, згідно Первинної медичної картки за формою 100 від 07.05.2022 ОСОБА_1 внаслідок ведення бою у н.п. Розівка Донецької області отримав поранення, діагноз – ВППСП живота Ланорацинтез. Позивач був доставлений до 66 ВМГ де був прооперований, 08.05.2022 евакуйований до ВМКЦ СР.

Відповідно до копії витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 09.05.2022 року ОСОБА_1 увільнено від займаних посад та зараховано у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_7 .

Витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 10.05.2022 підтверджується, що ОСОБА_1 вибув у госпіталь на підставі рапорту лікаря медичної роти від 10.05.2022 .

В період з 10.05.2022 року по 21.05.2022 року відповідно до перевідного епікризу №555 ОСОБА_1 з діагнозом вогнепального кульового сліпого проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкої кишки, десерозації тонкої кишки. Сліпого кульового поранення низхідної кишки з наявністю кулі, надрив капсули нижнього полюсу селезінки, гемоперитонеум, травматичний шок 1 ступеню, стан після лапаратомії, хірургічного гемостазу пошкодження капсули селезінки, резекції тонкої кишки з формуванням антиперистальтичного апаратного анастозу, ушивання десерозації тонкої кишки, формування двухствольної десцендоми, санація, дренування органів черевної порожнини, перебував на лікуванні у Відділенні невідкладної хірургії клініки абдомінальної хірургії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону України (м. Вінниця).

З витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 02.06.2022 вбачається, що ОСОБА_1 вибув у госпіталь на підставі рапорта лікаря медичної роти від 02.06.2022 .

Відповідно до виписного епікризу № 605 ОСОБА_1 перебував на лікуванні у відділенні медичної реабілітації Військової частини НОМЕР_8 з основним діагнозом: стан після вогнепального кульового сліпого проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкої кишки, сліпого кульового поранення низхідної кишки з наявністю стороннього тіла – кулі, надриву капсули нижнього полюсу селезінки, гемоперитонеум, травматичний шок 1 ступеню, повторної хірургічної обробки, монтажу VАС-системи, ревізії десцендостоми, повторної хірургічної обробки вогнепальної рани підреберної ділянки зліва, демонтажу VАС-системи, накладання первинно відстрочених швів.

Довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_8 № 362 від 17.06.2022 під час медичного огляду ОСОБА_1 діагноз підтверджено.

Поранення: Так, пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб – потребує відпустки за станом здоров`я на 30 діб.

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 17.06.2022 ОСОБА_1 прибув і приступив до виконання службових обов`язків на підставі рапорта лікаря медичної роти від 17.06.2022р.

Довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_9 № 516 від 21.07.2022 визначено, що позивач потребує відпустки за станом здоров`я терміном на 30 діб. Поранення Так, пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 24.08.2022 ОСОБА_1 вибув у госпіталь на підставі направлення чергового лікаря медичної роти №7277 від 22.08.2022.

Перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення від 24.08.2022 позивач був переведений на наступний етап медичної евакуації.

Відповідно до перевідного епікризу № 8094 позивач проходив лікування в Хмельницькому військовому шпиталі.

Позивач з 21.05.2022 проходив лікування і реабілітацію у Військовій частини НОМЕР_8 , що підтверджується виписним епікризом №1452.

Рішенням ВЛК № 362 від 17.06.2022 надано відпустку, лікарем частини від 22.08.2022 року направлений в ВМКЦЦР, де 27.08.2022 р. виконано реконструктивне оперативне втручання.

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 25.08.2022 ОСОБА_1 вибув у госпіталь на підставі направлення чергового лікаря медичної роти від 25.08.2022.

01.09.2022 позивач був евакуйований до Військової частини НОМЕР_8 .

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 02.09.2022 ОСОБА_1 вибув на лікування на підставі направлення чергового лікаря медичної роти від 02.09.2022 .

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 14.09.2022 ОСОБА_1 прибув і приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до довідки ВЛК Військової частини НОМЕР_8 № 190 від 15.09.2022 позивач . потребував відпустки за станом здоров`я терміном на 30 діб. Поранення Так, пов`язане з проходженням військової служби.

Довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_9 № 1409 від 18.10.2022 визначено, що позивач потребує відпустки за станом здоров`я терміном на 30 діб. Поранення Так, пов`язане з захистом Батьківщини.

Довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_9 № 1861 від 25.11.2022 визначено, що потребує відпустки за станом здоров`я терміном на 30 діб. Поранення Так, пов`язане з захистом Батьківщини.

Довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_9 № 306 від 03.01.2023 позивача визнано обмежено придатним до військової служби, непридатним до служби у десантно-штурмових військах, плавскладах, морській піхоті, спецспорудах, придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах. Поранення Так, пов`язане з захистом Батьківщини.

Довідкою медичної установи «Шлях до здоров`я» № 40/04 від 14.04.2023 встановлено, що ОСОБА_1 рекомендована фізична та психологічна реабілітація в «Медичному центрі «Шлях до здоров`я» з 17.04.2023 за попереднім терміном в 4 тижні, в кількості 30 реабілітаційних сесій за індивідуальним планом реабілітації до 12 травня 2024 року включно.

Відповідно до довідки медичної установи «Шлях до здоров`я» № 65/04 від 12.05.2023 ОСОБА_1 станом на 12.05.2023 продовжував реабілітацію в медичній установі до 26.05.2023 року включно.

Відповідно до довідки КНП КМР «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» від 06.07.2023 позивач проходив курс реабілітації з 06.07.2023 по 23.09.2023.

За довідкою КНП КМР «Міська лікарня № 1» від 26.09.2023 ОСОБА_1 продовжував лікування основного захворювання.

Відповідно до довідки ВЛК Військової частини НОМЕР_10 № 5758 від 05.07.2024 ОСОБА_1 згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 № 370 отримав поранення тяжкого ступеню. Так, пов`язане з захистом Батьківщини.

Довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_10 № 8823 від 24.10.2024 встановлено, що ОСОБА_1 не придатний до військової служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях та у спецспорудах.

Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 565887 встановлено, що ОСОБА_1 має 3 групу інвалідності з 01.04.2024, пов`язану із захистом Батьківщини.

Пунктом 1-1 Постанови №168 встановлено, що військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

Відповідно до абзацу 29 ч. 2 Розділу XXXIV Наказу Міністерства оброни України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 № 260 військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).

Суд вірно встановив, що право на отримання вказаної додаткової винагороди мають військовослужбовці, які:

отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), пов`язані із захистом Батьківщини;

визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці.

Відповідно абзацу першого пункту 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до підпункту «Г» («Обмежено придатний до військової служби») пункту 20.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, (в редакції від 04.05.2024) передбачено: Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у Десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах (за винятком підрозділів забезпечення). Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах.

Одночасно з постановою про обмежену придатність до військової служби ВЛК приймає постанову про придатність до військової служби за військовою спеціальністю.

Як встановив суд першої інстанції, формулювання придатності в довідці ВЛК Військової частини НОМЕР_10 № 8823 від 24.10.2024 фактично не звільняє позивача від обов`язку проходження військової служби, але визначає обмеження щодо специфіки виконання службових обов`язків та місця служби.

Позивач не придатний до військової служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях та у спецспорудах.

Окреме наведення пунктів за якими позивач є придатним свідчить, що за результатами медичного огляду ВЛК позивача було визнано саме обмежено придатним .

Матеріали справи не містять доказів нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 20100,00 грн.

Щодо зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно за період проходження військової служби у Збройних Силах України по день виключення зі списків особового складу військової частини, в тому числі під час переведення із Військової частини НОМЕР_2 .

Як встановлено судом першої інстанції з витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) № 293 від 05.11.2024 року військовою частиною не було нараховано та не виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

З грошового атестату військовослужбовця, наданого Військовою частиною НОМЕР_1 до відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідачу частково було видано деякі позиції речового майна.

Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону № 2011-XII, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 9-1 Закону № 2011-XII, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Суд вірно встановив, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби, а після його звільнення з військової служби указане право реалізовується шляхом подання заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації його прав та інтересів, закріплених Конституцією та законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 року за № 768/28898, затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період.

Пунктом 4 розділу І Інструкції № 232 передбачено, що речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майно непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно.

Майно особистого користування - це предмети військової форми одягу, взуття та спорядження, які видаються у власне користування військовослужбовців.

Інвентарне майно - це предмети військової форми одягу, взуття, спорядження, технічні засоби речової служби, обладнання, намети, брезенти, контейнери та інше устаткування, яке є власністю Міністерства оборони України та яким забезпечуються військовослужбовці за потреби у мирний час та особливий період.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ «Порядок забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном особистого користування в мирний час та особливий період» Інструкції №232, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно».

Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Особливості речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил в особливий період регламентовані розділом V Інструкції № 232.

Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції № 232, основною метою речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил в особливий період є створення умов, що сприяють успішному веденню військами (силами) бойових дій та виконанню інших завдань особливого періоду.

Відповідно до пункту 8 розділу V Інструкції № 232, з уведенням воєнного часу військові частини і установи Збройних Сил переходять на забезпечення речовим майном з норм мирного часу на норми воєнного часу. Наявне речове майно і технічні засоби речової служби, які перебувають на поточному забезпеченні (отримані у мирний час), за винятком непридатного майна, використовуються на забезпечення потреб військ (сил). Строки носіння предметів у тилу обчислюються за нормами воєнного часу з дня їх видачі.

Пунктом 28 розділу V Інструкції № 232 передбачено, що військовослужбовці, призвані на військову службу за мобілізацією, забезпечуються речовим майном за нормами забезпечення на особливий період.

Під час переведення військових частин на штати воєнного часу із введенням режиму воєнного стану дія норм забезпечення повсякденної форми одягу, військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, призупиняється.

Військовослужбовці строкової служби в особливий період забезпечуються за Нормами мирного часу.

Пунктом 30 розділу V Інструкції № 232 встановлено, що особи сержантського, старшинського та рядового складу речовим майном забезпечуються за відповідними Нормами. Видача речового майна проводиться після прибуття їх до місця служби і зарахування до списків військової частини.

Військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходили військову службу в мирний час за контрактом, на воєнний час забезпечуються на загальних підставах з усіма солдатами, матросами, сержантами та старшинами.

Військовослужбовці строкової служби, які звільняються в запас або відставку, а також ті, які вибувають у відпустку у зв`язку з хворобою та іншими обставинами, забезпечуються речовим майном згідно з Переліком предметів речового майна, яким забезпечуються військовослужбовці строкової служби під час їх звільнення з військової служби в запас, відставку або відправлення для здачі вступних іспитів у військові навчальні заклади, та видаються атестати на речове майно з відміткою про це у відповідних документах.

Як встановив суд першої інстанції, позивачем 22.09.2025 на адресу відповідачів були направлені заяви, в яких, зокрема, він просив нарахувати і виплатити за період проходження служби грошову компенсацію за неотримане речове майно. В заяві також зазначалось, що відповідний рапорт (заява) міститься в матеріалах особової справи позивача.

Суд вірно встановив, що позивач звільнений з військової служби, має право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, оскільки, відповідає вимогам, встановленим пунктами 2 та 3 Порядку № 178, а обов`язок нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно слід покласти на Військову частину НОМЕР_1 , з якої звільнявся позивач.

Щодо зобов`язання відповідачів нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 09.03.2022 по день фактичної виплати.

Згідно ст.1,2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст. 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону №2050-ІІІ).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 року №159затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Пункти 1, 2 Порядку №159, відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з абз. 1 п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Суд вірно встановив, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

У випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 14 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш