Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №710/371/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Суд: Шполянський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №710/371/26

Суддя: Сивокінь С. С.

Справа № 710/371/26

Провадження № 2/710/508/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 м.Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Сивоконя С.С.,

за участі секретаря судових засідань – Шпиці О.Е.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шполянська державна нотаріальна контора Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визначення додаткового строку для подання заяви прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, в якій представник позивача позивач просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Шпола Звенигородського району, Черкаської області (актовий запис про смерть № 295 від 23.05.2024 року, вчинений Шполянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Аргументи учасників справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Шпола Звенигородського району, Черкаської області померла громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Шполянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 23 травня 2024 року (актовий запис про смерть № 295 від 23.05.2024 року).

За свого життя, а саме 04 листопада 2016 року, ОСОБА_3 , склала заповіт, згідно з умовами якого земельна ділянка, площею 3,08 га, розташована в адміністративних межах Кривоколінської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, яка належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 530188, кадастрові номера 7124084800-01-000-0479, 7124084800-01- 000-0807, виданого Тальнівським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області 16 лютого 2006 року, заповідалась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказаний заповіт посвідчений 04.11.2016 приватним нотаріусом Катеринопільського районного нотаріального округу Черкаської області Вечірко Наталією Вікторівною, реєстровий № 3258. На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , вищезгаданий заповіт не був змінений та не скасовувався.

В силу об`єктивних життєвих обставин, а саме тривале перебування за кордоном 2022 року, ОСОБА_1 не мала можливості звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , проте не має наміру відмовлятися від неї.

За таких обставин, по прибуттю в Україну в грудні 2025 року, позивачка 28.01.2026 через свого представника звернулася до Шполянської державної нотаріальної контори Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропущенням, встановленого ст. 1270 ЦК України, шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, про що нотаріусом винесено постанову за вих. № 30/02-31 від 28.01.2026. Причиною пропуску обумовленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 с об`єктивні складні життєві обставини, які виникли на той час у позивачки ОСОБА_1 .. Зокрема, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, яка мала початок 24 лютого 2022 року та загрозою окупації частини території України, 04.03.2022 позивачка ОСОБА_1 разом з малолітніми дітьми, вимушена була виїхати з країни, як біженка, з метою тимчасового захисту до Федеративної Республіки Німеччина. У зв`язку зі згаданими вище подіями ОСОБА_1 , в період з 04.03.2022 по грудень 2025 року, вимушена була безперервно знаходитися за кордоном, в тому числі й на території Федеративної Республіки Німеччина. Вказані факти підтверджуються даними паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданим 20.08.2019, органом видачі 8012 на ім`я ОСОБА_1 .

Враховуючи, що термін подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 закінчувався 22 листопада 2024 року, тобто в період, коли позивачка ОСОБА_1 вимушено перебувала за кордоном, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України та із запізненням довідалася про смерть спадкодавиці, то такі обставини є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 а оскільки лише суд може встановити додатковий строк для прийняття спадщини, тому вона змушений звертатись з даним позовом до суду.

Відповідачкою ОСОБА_2 було подано до суду відзив на позовну заяву у якому остання просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. ОСОБА_1 обґрунтовує заявлені позовні вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини тим, що внаслідок об`єктивних життєвих обставин, зокрема тривалого перебування за кордоном з 2022 року, пов`язаного зі збройною агресією російської федерації проти України та загрозою окупації частини території, вона була позбавлена можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка зазначає, що лише після повернення в Україну у грудні 2025 року вона звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою, однак отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо оформлення спадщини, передбаченої заповітом, у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для її прийняття. Крім того, позивачка вказує, що їй не було відомо про смерть спадкодавця, а також стверджує, що спадщина після смерті ОСОБА_3 жодним із спадкоємців прийнята не була. Разом з тим відповідачка не погоджується з такою позицією ОСОБА_1 . Не обізнаність позивачки про смерть спадкодавця ОСОБА_3 не є поважною причиною пропуску шестимісячного строку на прийняття спадщини. Перебування позивачки за межами країни також не є поважною причиною пропуску строку для подання нею заяви про прийняття спадщини. Позивачка вводить суд в оману стверджуючи про те, що спадщина, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 не була прийнята ніким із її спадкоємців, адже мотивувальна частина постанови № 30/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої 28.01.2026 державним нотаріусом Шполянської державної нотаріальної контори (додаток до Позову) містить інформацію про заведення спадкової справи № 210/2024 після смерті ОСОБА_3 вказаним нотаріусом та вказівку на прийняття зазначеної спадщини шляхом звернення із відповідними заявами спадкоємцями померлої, як по закону так і по заповіту. Зокрема спадкоємцем ОСОБА_3 по закону, яка прийняла її спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою на прийняття спадщини, є відповідачка, донька спадкодавця.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі, позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідачка у відзиві на позовну заяву зазначила про те, щоб розгляд справи здійснювати без її участі.

Представник Шполянської державної нотаріальної контори Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розгляд справи був повідомлений у передбаченому законом порядку.

25.05.2026 від представника позивача надійшла заява про зміну та доповнення позову, у якій зазначено, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Шпола Звенигородського району, Черкаської області, позивачка посилається на віддалене місце проживання спадкодавця та спадкоємця, відсутність між ними родинних зв`язків та необізнаність про смерть спадкодавця та наявність заповіту на користь спадкоємця. У даній справі позивачка не має жодної спорідненості зі спадкодавцем, а тому заповіт від 04.11.2016 був для неї єдиною підставою набуття права на спадкування спірного майна, оскільки об`єктивно інших підстав вважати себе спадкоємцем та вчиняти юридично значимі дії щодо прийняття спадщини у неї не було. Позивачка була об`єктивно необізнаною про існування заповіту та не мала реальної можливості подати заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк. ОСОБА_1 пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини не внаслідок власної пасивної поведінки як особи, яка усвідомлювала своє право на спадкування, а через об`єктивну необізнаність про заповіт, який був єдиною підставою для спадкування.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 23.03.2026 було відкрито провадження по справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 25.05.2026 було витребувано від Шполянської державної нотаріальної контори завірену копію спадкової справи №210/2024 заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 05.08.2026 справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина:

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (виданим 23 травня 2024 року Шполянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 295 від 23.05.2024 року), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (уродженка с. Єлизаветка Катеринопільського району Черкаської області), померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 85 років у м. Шпола Звенигородського району Черкаської області (а.с.7).

Відповідно до ?копії заповіту від 14 листопада 2016 року посвідченим приватним нотаріусом Катеринопільського районного нотаріального округу Черкаської області Вечірко Н.В., зареєстрованим у реєстрі за № 3258, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), уродженка с. Єлизаветка Катеринопільського району Черкаської області, на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким належне їй майно, а саме: земельну ділянку площею 3,08 га, розташовану на території Кривоколінської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, що належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 530188 від 16 лютого 2006 року, кадастрові номери: 7124084800-01-000-0479 та 7124084800-01-000-0807, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.8).

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 січня 2026 року (вих. № 30/02-31), винесеною державним нотаріусом Шполянської державної нотаріальної контори Курінним В.В., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 листопада 2016 року (зареєстрованим у реєстрі за № 3258) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,08 га (згідно з державним актом серії ЯГ № 530188; кадастрові номери: 7124084800-01-000-0479 площею 2,3318 га та 7124084800-01-000-0807 площею 0,7503 га), розташовану в адмінтериторії Кривоколінської сільської ради Звенигородського (раніше Тальнівського) району Черкаської області, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та не надала доказів про її прийняття (а.с.10-10 зворот).

Судом досліджено копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданим 20.08.2019 на ім`я ОСОБА_1 , якою підтверджується перетин кордону позивачкою (а.с.11-15).

За відомостями копії спадкової справи №210/2024 із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулися: ОСОБА_2 , заява №803 від 19.11.2024 та ОСОБА_4 , заява №612 від 10.09.2024 (а.с.77, 78).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Шполянської міської ради від 13 червня 2024 року № 6289, ОСОБА_3 , 1938 року народження, як власник будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , постійно проживала та була зареєстрована за вказаною адресою з 08 лютого 1982 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому на час її смерті інші зареєстровані особи, а також малолітні чи неповнолітні діти за цією адресою були відсутні (а.с.80).

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 78283917 (виданою 10 вересня 2024 року Шполянською державною нотаріальною конторою у зв`язку з відкриттям спадкової справи, сформувала ОСОБА_5 ), стосовно заповідача ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , уродженки с. Єлизаветка Катеринопільського району Черкаської області) у реєстрі обліковуються два чинні заповіти: заповіт № 53850756 (бланк ВТА 835332, № в реєстрі нотаріальних дій 2217) — посвідчений та зареєстрований 04 грудня 2012 року приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Білоус В.П. (місце зберігання: АДРЕСА_2 ); заповіт № 59759630 (бланк НВА 866418, № в реєстрі нотаріальних дій 3258) — посвідчений та зареєстрований 04 листопада 2016 року приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Н.В. (місце зберігання: смт Катеринопіль, вул. Соборна, 55); вказана адреса проживання заповідача: АДРЕСА_3 (а.с.81).

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 78283905 (сформованою 10 вересня 2024 року Шполянською державною нотаріальною конторою), за параметрами запиту щодо ОСОБА_3 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ) інформація у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.82).

?Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78286035 (виданим 10 вересня 2024 року Шполянською державною нотаріальною конторою), 10 вересня 2024 року Шполянською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу (номер у нотаріуса 210/2024, номер у Спадковому реєстрі 72952876) щодо майна спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.82 зворот).

Згідно з заповітом від 29 грудня 2015 року (посвідченим приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Черкаської області Білоусом В.П., зареєстрованим у реєстрі за № 2719, бланк HBC 098387), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 ), уродженка с. Єлизаветка Катеринопільського району Черкаської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на випадок своєї смерті заповіла все належне їй майно (а також усе те, на що вона за законом матиме право та що належатиме їй на момент смерті) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.83).

За відомостями листа Шполянської державної нотаріальної контори від 20 листопада 2024 року № 549/02-14 (адресованим редакції газети «Голос України» за підписом завідувача В.В. Курінного), нотаріус направив для публікації оголошення про розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на яку складено заповіт, у зв`язку з оформленням спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), з вимогою до розшукуваної особи у 20-денний термін з дня публікації надати до Шполянської ДНК (м. Шпола, вул. Європейська, 1Б) доказ про прийняття спадщини, оскільки у разі ненадання доказу спадщина буде видана іншим спадкоємцям (а.с.87).

?Згідно із заявою ОСОБА_1 від 26 грудня 2025 року (на бланку НКЕ № 151943, посвідченою приватним нотаріусом Карман Т.О. та зареєстрованою Шполянською ДНК 28 січня 2026 року за № 41, вх. № 15/02-14 до спадкової справи № 210/2024), заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_6 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Суть звернення: На підставі заповіту від 04 листопада 2016 року (реєстровий № 3258) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 просить видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на дві земельні ділянки площею 2,3318 га (кадастровий номер 7124084800:01:001:0479) та 0,7503 га (кадастровий номер 7124084800:01:001:0807), розташовані на території Кривоколінської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, а у разі неможливості видачі свідоцтва — винести постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.94).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з ч. 3ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно дост.1272ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Норми ст.1272 ЦК України щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 містяться висновки, відповідно до яких: за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою. Співвідношення принципу свободи заповіту з правом особи, яка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, на визначення їй додаткового строку.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (у редакції, чинній на час відкриття спадщини), перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинявся на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 №469 зазначену норму було виключено.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі №676/47/21 зазначив, що строки прийняття спадщини регулюються нормами Цивільного кодексу України, а підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати положення статті 1270 ЦК України щодо шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Представник позивача в заяві про зміну та доповнення позову стверджує, що причиною пропуску позивачкою строку на подачу заяви про прийняття спадщини є її необізнаність про наявність заповіту.

Жодних достовірних доказів, які б підтверджували цю обставину позивачкою суду не надано.

Велика Палата Верховного Суду з урахуванням конкретних обставин справи, що переглядається, висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

У цій справі позивачкою не доведено належними та допустимими доказами про необізнаність щодо існування заповіту складеного на її користь.

Виходячи із зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду, а також аналізуючи наявні у справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини у даному випадку пропущений без поважних причин, оскільки поважними причинами можуть бути тільки ті, які свідчать, що у спадкоємця були реальні перешкоди для подання такої заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 253, 1220, 1221, 1268, 1269, 1270, 1272, 1296 ЦК України, ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керуючись ст.ст.12,13, 42, 48, 51,76-81, 89, 141, 200, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шполянська державна нотаріальна контора Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визначення додаткового строку для подання заяви прийняття спадщини – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Шполянського

районного суду С.С. Сивокінь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua