Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №705/7400/25
Суддя: Єщенко О. І.
Справа №705/7400/25
2/705/1294/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Єщенко О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Остропольської О.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 вартості транспортного засобу марки Dodge моделі Caliber, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 122 837 грн 50 коп.; в порядку поділу спільного майна подружжя, транспортний засіб Dodge моделі Caliber, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого зареєстровано відповідача ОСОБА_2 , залишити в користуванні та особистій власності останньої; судові витрати розподілити на розсуд суду.
В обґрунтування позову зазначив, що 03.08.2013 між ним ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. У період перебування у шлюбі 23.06.2022, за спільні грошові заощадження ним ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був придбаний транспортний засіб марки Dodge моделі Caliber, помаранчевого кольору 2006 року випуску. Постановка на облік вище вказаного автомобіля здійснювалась в ТСЦ 7142, державні номерні знаки НОМЕР_1 . Згідно свідоцтва про реєстрацію власником вище вказаного автомобіля була зазначена відповідач ОСОБА_2 . Після фактичного розпаду сім`ї, шлюб між ним ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був розірваний за рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 705/578/23 від 18.04.2023. Вище вказаний автомобіль залишився у користуванні відповідача ОСОБА_2 . Вказаний автомобіль був придбаний саме за спільні грошові кошти, які вони заощаджували протягом сумісного подружнього життя. Домовитись в добровільному порядку щодо розподілу спірного т/з не вбачається можливим, адже відповідач ОСОБА_2 використовує даний автомобіль на власний розсуд. Свідоцтво про реєстрацію т/з марки Dodge моделі Caliber, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та ключі від вказаного автомобіля знаходяться у відповідача ОСОБА_2 . Предметом даного спору є поділ майна подружжя, а саме автомобіль марки Dodge моделі Caliber, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Оскільки даний транспортний засіб знаходиться у користуванні відповідача ОСОБА_2 , 19.09.2025 було направлено запит до територіального сервісного центру МВС № 7142, в якому було поставлено на облік вище вказаний автомобіль, з метою встановлення оціночної вартості авто. За змістом відповіді № 31/23/7142 від 25.09.2025 ТСЦ МВС № 7142, відповідно до відомостей з ЄРД ТЗ МВС, станом на 23.09.2025 транспортний засіб марки Dodge моделі Caliber, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я відповідача ОСОБА_2 . Також у вказаній відповіді зазначена середньо ринкова вартість автомобіля марки Dodge моделі Caliber, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 245 675 грн.
Ухвалою суду від 19.12.2025 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
19.02.2026 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Єременко І.В. подала відзив на позовну заяву, де вказала, що 03.08.2013 позивач та відповідач уклали шлюб. У шлюбі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З кінця травня 2021 року сімейне життя між позивачем та відповідачем поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. З лютого 2022 року вони припинили шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть. З початку повномасштабної війни на території нашої держави ОСОБА_2 з дітьми виїхала до Фінляндії, де проживає разом з дітьми і до сьогодні, а відповідач за той час зустрів іншу жінку, з якою фактично проживає. Зазначає, що факт придбання автомобіля за спільні сімейні кошти не відповідає дійсності. ОСОБА_5 з лютого 2022 року припинила шлюбні відносини з позивачем та спільного господарства не вела, оскільки через напружені стосунки з позивачем у лютому 2022 року разом з дітьми виїхала до Фінляндії на постійне місце проживання, де і перебуває до сьогодні. Позивач відразу після залишення території України відповідачкою почав проживати з іншою жінкою. Згодом позивач подав позов до Уманського міськрайонного суду про розірвання шлюбу. Рішенням Уманського міськрайонного суду від 18.04.2023 їх шлюб було розірвано. 31.01.2023 відповідач також звернулася до Уманського міськрайонного суду про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, оскільки не мала інформації про те, що відповідач вже звернувся з позовом про розірвання шлюбу. 31.07.2023 рішенням Уманського міськрайонного суду позов в частині стягнення аліментів було задоволено та даним рішенням встановлено, що сторони з лютого 2022 року припинили шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство, матеріальну допомогу на утримання дітей відповідач не надає. Автомобіль Dodge Caliber, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , дата реєстрації 23.06.2022 відповідач придбала за кошти своїх батьків у Фінляндії і для потреб своїх батьків, оскільки вона не проживала на той момент в Україні і не проживає до сьогодні, тому потреби в автомобілі на території України у неї не було, тому вважає, що дане майно не може бути спільним майном подружжя, оскільки дане авто не було придбане за спільні сімейні кошти. Вважає, що позивачем не додано до позовної заяви жодних обґрунтованих та належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому вважає, що даний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовити повністю.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гейко В.А. позов підтримав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Телещук (Єременко) І.В. позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 03 серпня 2013 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 355. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка – ОСОБА_7 , дружини – ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 03.08.2013. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 квітня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Відповідно до рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31.07.2023 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 31.01.2023 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
За час перебування у шлюбі сторони придбали нерухоме майно транспортний засіб марки Dodge моделі Caliber, помаранчевого кольору 2006 року випуску. Постановка на облік вище вказаного автомобіля здійснювалась в ТСЦ 7142, державні номерні знаки НОМЕР_1 .
За змістом відповіді № 31/23/7142 від 19.09.2025 ТСЦ МВС № 7142, відповідно до відомостей з ЄРД ТЗ МВС, станом на 23.09.2025 транспортний засіб легковий автомобіль Dodge Caliber зареєстрований 23.06.2022 (операція – реєстрація ТЗ привезеного з-за кордону по посвідченню митниці) на ім`я ОСОБА_2 . Крім вказаної операції будь-яких реєстраційних дій з автомобілем за вказаний у запиті період не проводилось. Приблизна середньоринкова вартість автомобіля марки Dodge моделі Caliber, 2006 року випуску становить 245 675 грн.
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України).
Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. № 11).
Зі змісту п.п. 23,24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.
Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.
Як встановлено судом, 03.08.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням суду від 18.04.2023. Автомобіль марки Dodge моделі Caliber, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 був придбаний у період перебування у шлюбі 23.06.2022.
У відзиві представник відповідача вказувала на те, що з кінця травня 2021 року та на момент придбання автомобіля подружні відносини були припинені. Проте матеріали справи таких доказів не містять. У рішенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 квітня 2023 року про розірвання шлюбу та у рішенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31 липня 2023 року про стягнення аліментів не встановлено, з якого часу сторони не проживали разом та не вели спільне господарство.
Зокрема, в описовій частині рішення суду від 31.07.2023 зазначено, що представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Єременко І.В. звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів з ОСОБА_1 , в обґрунтування якої зазначила, що з лютого 2022 року сторони припинили шлюбні відносини та не ведуть спільного господарства. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 265 ЦПК України в описовій частині рішення зазначається стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Проте в мотивувальній частині зазначеного рішення, в якій з-поміж іншого згідно з п. 1 ч. 4 ст. 265 ЦПК України зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, немає вказівки на дату, з якої сторони проживають окремо.
Посилання представника відповідача на те, що спірний автомобіль був придбаний за кошти її батьків у Фінляндії і для потреб її батьків, оскільки вона не проживала на той момент в Україні, суд вважає безпідставними. Жодних належних і допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували факт придбання спірного автомобіля саме за особисті кошти батьків відповідача ОСОБА_2 матеріали справи не містять і таких доказів стороною відповідача суду не надано. Також не представлено відповідачем і належних доказів факту, що на час укладення договору купівлі-продажу спірного автомобіля сторони тривалий час не вели спільне господарство.
При цьому суд зазначає, що самі по собі пояснення відповідача не можуть бути достатніми доказами вказаного факту.
Отже, вказаний автомобіль придбаний під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.
Оскільки автомобіль був придбаний подружжям в період перебування у шлюбі, він є спільною сумісною власністю подружжя на підставі ч. 1 ст. 60 СК України.
Відповідачем ОСОБА_2 позов про визнання спірного майна об`єктом її особистої приватної власності не подавався. З урахуванням зазначеного, суд робить висновок щодо належності спірного майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя, що підлягає поділу.
Автомобіль є неподільною річчю і не може бути поділений в натурі. Станом на час розгляду справи про поділ майна між подружжям автомобіль перебуває у користуванні відповідача ОСОБА_2 .
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд дійшов висновку, що способом захисту прав позивача на спільне сумісне майно, а саме автомобіль, який являється неподільною річчю, є стягнення з відповідача грошової компенсації половини вартості автомобіля, що не суперечить вимогам частин 2, 4 статті 71 СК України.
Згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між сторонами, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя підлягають задоволенню.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також належить стягнути судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме суму сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 5, 11, 12, 13, 49, 76, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вартості транспортного засобу марки Dodge моделі Caliber, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 122 837 (сто двадцять дві тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 50 копійок.
У порядку поділу спільного майна подружжя транспортний засіб Dodge моделі Caliber, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого зареєстровано відповідача ОСОБА_2 , залишити в користуванні та особистій власності останньої.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) гривень 38 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя О.І.Єщенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua