Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №705/5609/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: оголошення фізичної особи померлою

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №705/5609/26

Суддя: Гудзенко В. Л.

Справа №705/5609/26

2-о/705/164/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

у складі: головуючої судді – Гудзенко В.Л.

присяжних – Шмалюк І.М., Шуляк Т.В.

за участю секретаря – Музичук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Умань цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Уманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Розборський В.В. звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області в інтересах ОСОБА_1 із заявою в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув під час забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Вимоги заяви мотивовано тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.08.2023 року мобілізований до лав Збройних Сил України та брав безпосередню участь у бойових діях та заходах, пов`язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України на посаді стрільця, помічника гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 у районі населеного пункту АДРЕСА_1 . 19.07.2024 року, згідно рапорту командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_3 було здійснено доповідь по факту зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 та призначено службове розслідування, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.07.2024 року № 252. У зв`язку зі зникненням ОСОБА_2 його донька звернулась до органів поліції. За фактом зникнення ОСОБА_2 зареєстроване кримінальне провадження №12024250320001251. Однак жодних відомостей про місце перебування, місце знаходження чи будь-якої іншої інформації стосовно батька заявниці не виявлено. Ураховуючи зазначене, заявниця просить суд оголосити її батька померлим для оформлення соціальних гарантій, передбачених для сімей військовослужбовців.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 18.08.2026 року відкрите провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження.

23 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» під представника Міністерства оборони України, надійшли пояснення. В яких зазначає, що законодавець визначив можливість оголосити фізичну особу померлою лише після закінчення воєнний дій: за загальним правилом після 2 років від такої дати, а у якості винятку, з урахуванням конкретних обставин, раніше, але у будь-якому разі, не раніше 6 місяців. Отже, відлік строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою має починатися з дня закінчення воєнних дій. На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який безперервно триває дотепер. Заява у даній справі мотивована тим, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 (правонаступник військова частина НОМЕР_1 ), солдат ОСОБА_2 , 01.07.2024 зник безвісти за умов пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби та за умов пов`язаних із захистом Батьківщини під час введення воєнного стану в Україні в н.п. Красногорівка Донецької області. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 із змінами і доповненнями, а натепер – наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376. За даними вищезазначеного наказу, м. Красногорівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області з 24.02.2022 по 11.11.2024 було територією активних бойових дій, а з 12.11.2024 і дотепер тимчасово окуповане. Крім того, ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Проте, на даний час правонаступником військової частини НОМЕР_2 є військова частина НОМЕР_1 . З огляду на викладене вище, просить залучити до участі в даній справі у якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 як правонаступника військової частини НОМЕР_2 , в якій проходив військову службу солдат ОСОБА_2 .

25 вересня 2026 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області було винесено ухвалу, якою було залучено до участі в справі заінтересовану особу військову частину НОМЕР_1 .

На момент розгляду справи від представника військової частини НОМЕР_1 жодних пояснень не надходило.

Заявниця та її представник у судове засідання не з`явились Попередньо подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд їх задоволити та винести відповідне рішення.

Інші учасники у судове засідання не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, повно, об`єктивно і всебічно встановивши обставини справи, приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

За змістом рапорту командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_3 було здійснено доповідь по факту зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , в тому числі і солдата ОСОБА_2 .

Солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець помічник гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , уродженець с. Текуча, Уманського району, Черкаської області, українець. Призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 17.08.2023 року. На посаду призначений наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 28.09.2023 року №284.

19.07.2024 року, згідно рапорту командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_3 було здійснено доповідь, та по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 призначено службове розслідування, згідно наказу командира в/ч НОМЕР_2 (3 адміністративно-господарської діяльності) від 19.07.2024 року № 252.

3 пояснень командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 лейтенанта

ОСОБА_3 , стало відомо, що 01 липня 2024 року, при виконанні бойового завдання в населеному пункті Красногорівка Донецької області, на бойовій позиції «ВИШНЯ», близько 10:30 год. було втрачено зв`язок з солдатом ОСОБА_2 , стрільцем-помічником гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 . Головний сержант 2 стрілецької роти головний сержант ОСОБА_4 засвідчив, що солдат ОСОБА_5 дійсно вийшов на виконання бойового завдання в н.п. Красногорівка Донецької області, та перебував там в засобах індивідуального захисту. Видимих ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння помічено не було. До розслідування додаються покази солдата ОСОБА_6 , навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 . Згідно показів солдата ОСОБА_6 , в н.п.

Красногорівка, в районі будинку АДРЕСА_2 , на імпровізованому опорному пункті, збиралася певна кількість військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 , які повинні були далі висуватись на назначені їм бойові позиції. Так як підходи навколо будинку АДРЕСА_2 контролювалися противником, подальший рух викликав труднощі, тому в районі будинку АДРЕСА_2 накопичились військовослужбовці військової частини НОМЕР_3 , серед яких солдат ОСОБА_7 бачив солдатів, серед яких був ОСОБА_2 (позивний « ОСОБА_8 »). Дана група військовослужбовців покинула будинок АДРЕСА_2 для виконання бойового завдання.

Подальше місцеперебування описаної групи військовослужбовців, серед яких ОСОБА_2 солдату ОСОБА_6 не відоме. Групу військовослужбовців в складі якої перебував солдат ОСОБА_2 інструктували по радіозв`язку з командно-спостережного пункту та прокладали маршрут за допомогою відео спостереження з дронів. Група висунулася до лікарні, потім до тимчасового укриття в одному з будинків, далі до парку. Під час руху група постійна атакувалася дронами противника, та особовим складом противника, якого було багато в цьому районі ведення бойових дій. Тому група отримала інструкції повертатись до тимчасового укриття, далі на евакуацію. Під час зворотного руху зв`язок з групою пропав. Місце втрати контакту з групою локалізувати не вдалося. Ступінь якості зображення з відеокамер спостереження розвідувальних дронів командно-спостережного пункту не дозволяє ідентифікувати військовослужбовців. Виявити очевидців подій пов`язаних із солдатом ОСОБА_2 не вдалось. Відновити зв`язок із зазначеним військовослужбовцем не вдалось. Встановити місце втрати контакту з солдатом ОСОБА_9 не вдалось. Його стан невідомий.

В подальшому, наказом командира в/ч НОМЕР_1 (яка є правонаступником в/ч НОМЕР_2 ), від 10.08.2024 року, солдата ОСОБА_2 було обліковано, як зниклого безвісти, із застосуванням всіх правових наслідків.

30.07.2024 року зареєстроване кримінальне провадження №12024250320001251 за ч. 1 ст. 115 КК України по факту зникнення безвісти 01.07.2024 року солдата ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання в районі н.п. Красногорівка Покровського району Донецької області.

Дані стосовно зникнення ОСОБА_2 внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Порядок розгляду судом справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою визначено главою 4 розділу IV ЦПК України.

Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 47 ЦК України передбачено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю категорії справ про оголошення особи померлою є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Ключовим питанням у цій справі є визначення моменту, з якого потрібно починати відлік встановленого частиною другою статті 46 ЦК України спеціального строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена судом померлою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Формулюючи тлумачення речення другого частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строку, Велика Палата у вказаній постанові зазначила наступне:

- словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України;

- встановлення такого строку дозволяє зменшити імовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою;

- строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, і відповідає меті законодавчого регулювання - забезпечення справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах (див.: п.70-72).

Вирішуючи питання щодо конкретизації правового висновку, викладеного в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 щодо застосування частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строку від дня закінчення активних бойових дій, незважаючи на те, що території залишаються тимчасово окупованими, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття справи до свого розгляду, зокрема з посиланням на те, що «аналіз відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень демонструє стале правозастосування положень частини другої статті 46 ЦК України та висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого в справі № 755/11021/22, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані рф території України» (п. 53 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25 (провадження № 14-22цс26)).

Отже, виходячи зі змісту положень частини другої статті 46 ЦК України та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25, з`ясуванню судом в цій справі підлягає обставина ведення на території місця вірогідної загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 - населений пункт Красногорівка, Донецької області, активних бойових дій та (в разі його наявності) моменту їхнього завершення.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).

У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані російською федерацією території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з вказаного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Згідно переліку території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджено наказом Міністерства розвитку громад на території України від 28 лютого 2025 року за № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад на території України від 26.05.2026 року за № 987), входить м. Красногорівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області. Датою окупації зазначено 12.11.2024 року.

В ухвалі від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25 (провадження № 14-22цс26) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що з часу ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови в справі № 755/11021/22 на законодавчому рівні не відбулась зміна підходів до вирішення питання обчислення строків оголошення особи померлою, і, як було зазначено вище, наголосила на сталості застосування положень частини другої статті 46 ЦК України та висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у справі № 755/11021/22, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані РФ території України».

Отже, шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, у даній справі має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_2 (м. Красногорівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області), тобто у даному випадку до їх завершення (12.11.2024), а отже, на момент звернення ОСОБА_1 до суду (14.08.2026) вказаний строк сплив.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою-п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сукупність досліджених у справі доказів дає підстави для обґрунтованого припущення смерті ОСОБА_2 .

Зокрема, у справі наявні матеріали службового розслідування військової частини та відомості про кримінальне провадження за фактом встановлення місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_2 , який 01.07.2024 перебував поблизу н.п. Красногорівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області, відомості державних органів щодо відсутності інформації про перебування ОСОБА_2 у полоні.

Оскільки відповідно до офіційного сповіщення солдат ОСОБА_2 зник безвісти 01.07.2024 поблизу населеного пункту Красногорівка, Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області, місцем смерті ОСОБА_2 належить вважати саме такий населений пункт, а днем смерті ІНФОРМАЦІЯ_3

Отже, враховуючи вищевикладене, заяву ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 76-81, 89, 259, 293, 294, 305-308, 354, 355 ЦК України, ст. 46 ЦК України, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Уманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця с. Текуча, Уманського району, Черкаської області (РНОКПП НОМЕР_4 ), який загинув під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Місцем загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця с. Текуча, Уманського району, Черкаської області (РНОКПП НОМЕР_4 ), вважати - м. Красногорівка, Мар`їнської міської територіальної громади, Покровського району Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко

Присяжні: Ірина Миколаївна Шмалюк

Тетяна Володимирівна Шуляк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua