Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №340/2704/25
Суддя: Божко Л.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
08 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/2704/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року (суддя Савонюк М.Я.) в адміністративній справі №340/2704/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо не зарахування ОСОБА_1 періоди роботи з 04.03.1982 по 04.08.1983, з 24 вересня по 30 грудня 1985 році, з січня 1992 по 27 грудня 1997 року, до страхового стажу при призначенні пенсії за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 04.03.1982 по 04.08.1983, з 24 вересня по 30 грудня 1985 року, з 28 січня 1992 року по 27 грудня 1997 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу періоди роботи, які підтверджені належними доказами.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 13.03.2025 №112750004625 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 04.03.1982 по 04.08.1983, з 24.09.1985 по 30.12.1985, з 28.01.1992 по 27.12.1997, та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 11.05.2022 ОСОБА_1 вперше звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, було розглянуто вказану заяву позивача з доданими до неї документами.
Рішенням від 17.05.2022 № 112750004625 у призначенні пенсії ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зокрема, до страхового стажу не враховано періоди роботи в колгоспі ім. В. Ульянова згідно довідки від 04.05.2022 №94 з 1982 року по 1983 рік, оскільки ім`я та по батькові зазначено в скороченій формі, в 1985 році, оскільки не зазначено по батькові; періоди роботи в колгоспі ім. В. Ульянова згідно довідки від 04.05.2022 №79 з 1992 по 1997 рр., оскільки по батькові зазначено в скорочені формі.
31.05.2022 позивач вдруге звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення йому пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, від 06.06.2022 №112750004625 у призначенні пенсії знову було відмовлено у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу. Архівні довідки №79 від 04.05.2022, № 94 від 04.05.2022 не взяті до уваги, оскільки в довідках зазначено скорочене ПІБ заявника. Згідно довідки №98 від 06.05.2022 підтверджено період роботи заявника з повними ініціалами без скорочень тільки за 1986-1991 роки.
05.03.2025 ОСОБА_1 втретє звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, було розглянуто вказану заяву позивача з доданими до неї документами.
Рішенням від 13.03.2025 №112750004625 у призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж визначено 12 років 4 місяці 11 днів.
До страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 , а саме:
- з 04.03.1982 по 04.08.1983, оскільки записи внесено до дати заповнення трудової книжки (18.08.1983). Крім того, довідка від 04.05.2022 №94 має розбіжності в періоді роботи з записами трудової книжки (з січня 1982 по липень 1983) та ім`я та по батькові особи, зазначені в довідці не відповідають паспортним даним заявника;
- з 04.01.1986 по 02.01.1998, оскільки записи про встановлений мінімум та вироблену кількість вихододнів не засвідчено належним чином, а також відсутні відомості про реорганізацію колгоспу імені Володимира Улянова. Крім того, ім`я та по батькові особи, зазначені в довідках від 18.05.2022 №114, від 06.05.2022 №97, від 04.05.2022 №79 не відповідають паспортним даним заявника;
- з 01.01.1998 по 28.02.2000, оскільки має місце великий проміжок часу між датою звільнення та датою наказу про звільнення з роботи. Крім того, довідка від 06.05.2022 №100 не містить відомості про прийняття особи на роботу, а період роботи в фермерському господарстві “Данилко” враховано пропорційно даних, наявних в Індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;
- з 01.08.2003 по 30.09.2003 та з 01.11.2003 по 01.12.2003, оскільки відсутні відомості в Індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказано на необхідність підтвердження вказаного період додатковими документами або результатами перевірки.
Крім того, до страхового стажу не враховано період роботи в колгоспі з вересня по грудень 1985 року, оскільки ім`я та по-батькові особи, зазначені в довідці від 04.05.2022 №94 не відповідають паспортним даним заявника (а.с. 98зв – 99).
Відповідно до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 18.07.1983, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач з 04.03.1982 прийнятий в члени колгоспу імені Володимира Ульянова та вибув із членів колгоспу 04.08.1983 згідно поданої заяви;
- 04.01.1986 ОСОБА_1 був прийнятий в члени колгоспу імені В.Ульянова згідно протоколу №1 та працював по різних професіях;
- 01.01.1998 прийнятий в члени кооперативу пайовиків с. Недогарки за переведенням (протокол №2 від 19.12.1997). Згідно розпорядження голови Олександрійської райдержадміністрації назва кооперативу була змінена на кооператив с/г пайовиків (КСП) імені В.С. Ткаченка, а згідно розпорядження від 24.05.2000 – на фермерське господарство “Данилко”. Згідно наказу №17 від 28.02.2000 позивач був звільнений за власним бажанням.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу вказаних періодів роботи, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV.
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років.
Згідно частини 2 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2025 по 31.12.2025 - від 22 до 32 років.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач вперше звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком у віці 61 рік.
Під "страховим стажем" згідно частини 1 статті 24 Закону №1058-IV розуміють період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до пункту 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Частина 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ передбачає, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків (пп. “а”).
Згідно зі статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або у ній містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310 ( далі - Порядок №310).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №310 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п.5 Порядку №310).
Згідно із пунктом 6 Порядку №310 всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Пунктом 10 Порядку №310 встановлено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідно до статуту та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ “членство в колгоспі”, де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV “відомості про роботу” - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V “трудова участь у громадському господарстві” - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Таким чином, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
При цьому, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на голову колгоспу, а за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.
Власне, недотримання правил ведення трудової книжки колгоспника може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Отже, відповідальним за заповнення трудової книжки колгоспника вперше є роботодавець, який мав її оформити та вести належним чином з моменту вступу позивача в члени колгоспу. Відтак, відсутня вина позивача в тому, що трудову книжку колгоспника оформлено із порушенням строків.
Так, у спірному випадку титульна сторінка трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 має відомості про ПІБ колгоспника, рік народження - 1961, професію, дату заповнення трудової книжки — ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпис володільця книжки, печатку колгоспу і підпис відповідальної особи за видачу трудових книжок.
На сторінках “ 2” та “ 3” наявний запис про те, що з 04.03.1982 позивач прийнятий в члени колгоспу імені Володимира Ульянова та з 04.08.1983 вибув з членів колгоспу згідно поданої заяви із вказівкою на протоколи зборів. Записи засвідчені підписами голови колгоспу, головного бухгалтера та печаткою.
Також зазначено за цей період відомості про вироблення мінімуму трудової участі у господарстві, нараховану заробітну плату. Зокрема, за період роботи:
- слюсарем1982 рік встановлений мінімум 280 трудоднів, виконаний мінімум 280 трудоднів;
- слюсарем1983 рік встановлений мінімум 160 трудоднів, виконаний мінімум 161.
Відтак, факт роботи позивача у період з 04.03.1982 по 04.08.1983 у колгоспі імені Володимира Улянова підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника у повному обсязі.
Разом з тим, позивач на підтвердження його роботи у колгоспі надав архівну довідку №94 від 04.05.2022 трудового архіву Олександрійської районної ради Кіровоградської області, згідно якої у документах архівного фонду колгоспу імені В.Ульянова Недогарської сільської ради Олександрівського району в книгах нарахування заробітної плати значаться відомості відносно ОСОБА_1 за 1982 рік, січень – липень 1983 року. Достовірність вказаної довідки відповідачами не заперечується.
Зміст такої довідки дозволяє встановити особу, якої вона стосується, та періоди роботи позивача.
Що стосується розбіжностей в періоді роботи з записами трудової книжки колгоспника, то дійсно у довідці №94 від 04.05.2022 зазначено період роботи з січня 1982 по липень 1983, що частково не відповідає записам у трудовій книжці.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що період роботи згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 з 04.03.1982 по 04.08.1983 протиправно не було зараховано пенсійним органом до страхового стажу позивача.
Що стосується зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 24.09.1985 по 30.12.1985, то згідно записів у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 ОСОБА_1 був прийнятий в члени колгоспу імені В.Ульянова 04.01.1986 згідно протоколу №1. При цьому, наявний запис від 31.12.1985 про кількість відпрацьованих людино-днів або число виходів на роботу за 1985 рік – 93 за встановленого мінімуму людино-днів 93. Запис скріплений підписом голови колгоспу та печаткою.
Так, згідно архівної довідки №94 від 04.05.2022 трудового архіву Олександрійської районної ради Кіровоградської області ОСОБА_2 у 1985 році відпрацював у вересні 1 вихододень, жовтні – 21+10, листопаді – 30 та грудні – 31.
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 56 Закону №1788-XII передбачено, зокрема, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі членства в колгоспах, незалежно від характеру, тривалості роботи і перерв. При цьому, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Аналогічний порядок обчислення стажу роботи застосовується і в тому разі, якщо не встановлювався мінімум трудової участі в громадському господарстві.
Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.
Трудова книжка не містить будь-яких відміток про те, що позивач, будучи членом колгоспу, не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві.
Тому, при обчисленні стажу роботи (страхового стажу), з урахуванням заявлених позовних вимог, має враховуватися період 24.09.1985 по 30.12.1985 у повному обсязі.
Стосовно можливості зарахування до страхового стажу періоду з 28.01.1992 по 27.12.1997, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, 04.01.1986 ОСОБА_1 був прийнятий в члени колгоспу імені В.Ульянова згідно протоколу №1 та працював по різних професіях.
У трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 наявні записи про вироблення мінімуму трудової участі у господарстві, нараховану заробітну плату у спірний період, а саме:
- слюсарем 1992 рік становлений мінімум 270 трудоднів, виконаний мінімум 329 трудоднів;
- слюсарем 1993 рік становлений мінімум 270 трудоднів, виконаний мінімум 341 трудоднів;
- слюсарем 1994 рік становлений мінімум 270 трудоднів, виконаний мінімум 333 трудоднів;
- слюсарем 1995 рік становлений мінімум 260 трудоднів, виконаний мінімум 229 трудоднів;
- сторожем 1996 рік становлений мінімум 260 трудоднів, виконаний мінімум 349 трудоднів;
- сторожем 1997 рік становлений мінімум 260 трудоднів, виконаний мінімум 330 трудоднів.
Записи засвідчені підписами голови колгоспу та печаткою, тобто підтверджують факт зайнятості особи на відповідних роботах, а отже підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.
Відсутність у трудовій книжці записів щодо реорганізації колгоспу імені В.Ульянова не може вважатися законною підставою для не зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача, адже як уже зазначено судом вище, працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Визначальним для призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
У матеріалах адміністративної справи є архівна довідка Трудового архіву Олександрійської районної ради Кіровоградської області від 04.05.2022 №79, у якій вказується про періоди роботи з січня 1992 року по грудень 1997 року в АСКГ Недогарських селян Недогарської сільської ради Олександрійського району.
Вказана довідка, яка видані на підставі первинних документів господарства, є належними і допустимими доказами, що підтверджують спірні періоди роботи позивача. При цьому, знову ж таки зазначення у цих довідках не повних відомостей про ім`я та по батькові ОСОБА_1 , а так само зазначення по батькові позивача “ ОСОБА_3 ”, “ ОСОБА_4 ” замість “ ОСОБА_5 ”, на переконання суду, не є підставою для неврахування пенсійним органом відомостей цієї довідки.
Враховуючи наведене періоди роботи позивача з 28.01.1992 по 27.12.1997 згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 належить зарахувати до страхового стажу позивача.
За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 13.03.2025 №112750004625 є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому належним способом відновлення порушених прав позивача є саме зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 04.03.1982 по 04.08.1983, з 24.09.1985 по 30.12.1985, з 28.01.1992 по 27.12.1997, та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Н.А. Олефіренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua