Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №160/27676/25
Суддя: Божко Л.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
08 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/27676/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Олефіренко Н.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року (суддя Юрков Е.О.) в адміністративній справі №160/27676/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення із пенсії за вислугою років на пенсію за віком та незастосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до ст.26 ЗУ № 1058, показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з 15.08.2025 року та розрахувати її із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2023-2024 роки та виплатити різницю недоотриманої пенсії.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, відповідачем визначено не правильно, оскільки пенсія за віком позивачу була призначена вперше.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , з 01.09.2022 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до пунктів “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
15.08.2025 року позивач звернулась до Головного управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до протоколу призначення пенсії від 21.08.2025 року пенсія за віком позивачу була розрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, а саме за 2019,2020,2021роки.
29.08.2025 року позивач звернулась на вебпортал Пенсійного фонду України із скаргою щодо приведення пенсійної справи у відповідності до закону та призначення пенсії відповідно до заяви від 15.08.2025 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2023-2024 роки.
Листом від 03.09.2025р. № 40582-36066/51-01/8-0400/25 позивачу повідомили, що її пенсія розрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а саме за 2019,2020,2021 роки. При переведенні з одного виду пенсії на інший підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2022-2023-2024р.- відсутні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
За приписами частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина 3 статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 р. у справі №876/5312/17 вказано, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 даного Закону.
Наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується, що позивачу з 01.09.2022 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вперше він звернувся у 2025 році, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при розрахунку її розміру, застосуванню підлягав саме показник середньої заробітної плати за три попередні календарні роки (2022 - 2024 роки).
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко
суддя О.М. Лукманова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua