Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №280/8607/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/8607/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Олефіренко Н.А., Лукманової О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року (суддя Прасов О.О.) в адміністративній справі №280/8607/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила:

- визнати протиправним рішення №825 від 20.08.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в подовженні виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.08.2025 про подовження виплати пенсії та поновити їй виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 01.08.2025.

Позовна заява обґрунтована незгодою з діями відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності з підстав відсутності результатів оцінювання повсякденного функціонування особи, оскільки пенсійним органом не були враховані приписи постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, що визначають строки проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним Рішення №825 від 20.08.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в подовженні виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.08.2025 про подовження виплати пенсії по інвалідності та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному судовому рішенні. В іншій частині позовної заяви відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4500 грн. 00 коп.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача про наступне. Так позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до приписів підпункту 14-6.1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058, позивачу на період дії воєнного стану в країні, було подовжено виплату пенсії по інвалідності по 08.08.2025. Оскільки позивач не пройшов оцінювання повсякденного функціонування особи, припинення виплати пенсії здійснено правомірно. Також скаржник зазначив про неспівмірність витрат на правничу допомогу.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ за №956024 зазначено: “… 4. ОСОБА_1 ; 5.Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 6.Дата огляду 15.07.2024; 7.Огляд інваліда – перв-й; 8.Група інвалідності – друга з 12.07.2024; 9.Причина інвалідності – заг. захв.; 10.Інвалідність встановлена на строк – до 01.08.2025 року; 11.Дата чергового переогляду – 12.07.2025; … 14.Підстава: акт огляду МСЕК №1040; 15.Дата – 15.07.2024. …”.

За результатами розгляду заяви від 13.08.2025 щодо перерахунку пенсії “Подовження виплати” ГУ ПФУ в Запорізькій області прийнято рішення від 20.08.2025 за №825 про відмову в подовженні виплати пенсії, в якому зазначено наступне: “… Відділом перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуто документи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (о/р № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), яка 13.08.2025 року звернулася із заявою, надісланою через веб портал, щодо перерахунку пенсії “Подовження виплати”. За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що заявниця зареєстрована та проживає в м. Харків Харківської області. Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальної експертної команди ААГ № 956024 від 15.07.2024 ОСОБА_1 визнана особою з інвалідністю II групи по 31.07.2025. Виплата пенсії заявниці призупинена з 01.08.2025. Відповідно до п. З Постанови № 1338 особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 р., але які не змогли його своєчасно пройти, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 1 липня 2025 року. Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи в матеріалах електронної пенсійної справи відсутній. Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в подовженні виплати пенсії. Згідно із ст. 74, 75 Закону України “Про адміністративну процедуру” рішення набирає чинності з дня доведення його до відома особи, яка звернулась за призначенням/перерахунком пенсії. У разі незгоди з рішенням воно може бути оскаржене протягом 30 календарних днів до Пенсійного фонду України або до суду, у строк визначений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. …”.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що припинення виплати пенсії 08.08.2025 не ґрунтується на приписах постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірним у справі правомірність дій відповідача, що полягають у припиненні виплати пенсії позивачу з 08.08.2025 з підстав не проходження оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до статті 34 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058 (далі Закон №1058) пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

Відповідно до пункту 14-6.1 розділу IV Прикінцеві положення Закону № 1058, для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію, зокрема, по інвалідності, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування. Якщо при повторному огляді особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, продовженої відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження висновку медико-соціальної експертизи до територіального органу Пенсійного фонду.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Постанова №1338) врегульовані строки, на які продовжується встановлення інвалідності для окремих категорій осіб, а також перелік поважних причин, що є підставою для продовження інвалідності.

Так, особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 01.01.2025, але які не пройшли його своєчасно, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 01.07.2025 (абз. 11 п. 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою № 94 від 28.01.2025).

Повертаючись до обставин справи, вбачається, що не є спірним те, що інвалідність позивачу було встановлено до 01.08.2025 з датою чергового переогляду 12.07.2025. Враховуючи приписи пункту 14-6.1 розділу IV Прикінцеві положення Закону № 1058, виплату пенсії позивачу продовжено по 08.08.2025.

15.11.2024 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1338Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, яка набула чинності з дня її опублікування, крім абзаців третього шостого пункту 1, пунктів 7, 8 цієї постанови, які набули чинності з 1 січня 2025 року.

Відповідно до абзаців 12-18 пункту 3 Постанови № 1338, у разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 Питання медико-соціальної експертизи(Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України(Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1310) не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:

чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.

Отже пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 визначив строк проходження оцінювання, у спірному випадку це до 01.04.2026.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що припинення відповідачем здійснення пенсійних виплат позивачу з 08.08.2025 є протиправними.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду відсутні.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про неприйняття відповідачем рішення про припинення виплати пенсії, враховуючи предмет і підстави позову.

Щодо витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта

владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду подано: Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ОД №004668; Ордер на надання правничої допомоги Серія ВН №1371233; Договір №23/40226 від 28.08.2025 про надання адвокатських послуг з Додатком №1; Акт виконаних робіт від 12.09.2025; Платіжну інструкцію №1.288164761.1 від 01.09.2025 на суму 6000 грн. 00 коп.

Таким чином позивачем заявлено відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00грн.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем докази підтверджують факт надання позивачу правничої допомоги та в матеріалах справи наявні докази щодо оплати витрат на правничу допомогу.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).

Оцінюючи заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу, на предмет їх обґрунтованості та співмірності, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Так проаналізувавши надані позивачем докази, суд апеляційної інстанції враховує, що предмет спору не вимагав значної кількості часу для підготовки позову та апеляційної скарги, аналізу законодавства, оскільки по таким правовідносинам судами ухвалено значну кількість судових рішень. Зазначена вартість витрат на виконання робіт із розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції є надто завищеними у порівнянні з їх фактичним обсягом, складністю написання та часом, необхідним для виконання відповідних робіт кваліфікованим спеціалістом у галузі права.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, якими позивач підтверджує вартість понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та оцінивши у контексті критеріїв співмірності зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, суд апеляційної інстанції вважає, що визначена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, у розмірі 6000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що співмірним в даному випадку є сума витрат на правничу допомогу у розмірі 4500,00грн.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя Н.А. Олефіренко

суддя О.М. Лукманова