Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №405/5489/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/5489/26

1-кп/405/265/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю:

секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницький кримінальне провадження № 62025150030000957 у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кіровограда, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, з середньою освітою, інваліда 3 групи, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше судимого: 04.12.2024 Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 4 ст. 185, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 04.05.2026 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, та направлено для відбування покарання в місця позбавлення волі строком на 5 років; 01.06.2026 Кропивницьким районним судом Кіровоградської області за ст. 126-1, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 22.04.2025, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу під час мобілізації, перебуваючи на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження служби, використовуючи свій вільний час на власний розсуд, не пов`язаний з проходженням військової служби, до моменту прибуття 07.05.2025 до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Окрім того, 07.05.2025 ОСОБА_5 прибув до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07 травня 2025 року № 144 був зарахований на всі види забезпечення та продовольче забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 . Після чого, 19.06.2025 солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127- 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, не з`явився вчасно на службу до розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 без поважних причин після направлення на проходження військово-лікарської комісії у шпиталі НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження служби, використовуючи свій вільний час на власний розсуд, не пов`язаний з проходженням військової служби, до моменту прибуття 24.06.2025 до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, не з`явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Окрім того, 24.06.2025 ОСОБА_5 прибув до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 червня 2025 року № 204 був зарахований на всі види забезпечення та продовольче забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 . Після чого, 25.06.2025 солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження служби, використовуючи свій вільний час на власний розсуд, не пов`язаний з проходженням військової служби, до моменту прибуття 28.08.2025 до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Окрім того, 28.08.2025 ОСОБА_5 прибув до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 серпня 2025 року № 285 був зарахований на всі види забезпечення та продовольче забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 . Після чого, 29.08.2025 солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження служби, використовуючи свій вільний час на власний розсуд, не пов`язаний з проходженням військової служби, перебуваючи в різних місцях, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби, до моменту його затримання 07.05.2026 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення визнав повністю, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь та пояснив, що в обвинувальному акті всі обставини скоєних ним протиправних дій викладені вірно та він їх не оспорює. Він дійсно, будучи військовослужбовцем, у зазначені в обвинувальному акті місці та час самовільно, без поважних причин залишав військову частину НОМЕР_1 , яка дислокувалася в АДРЕСА_2 та не з`явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану. Розумів, що вчиняє протиправно. У скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд справи із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням характеризуючих даних на особу обвинуваченого, визнавши недоцільним допит свідків та дослідження інших доказів у кримінальному провадженні. Наслідки розгляду судом провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам процесу роз`яснено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, доведена.

Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України як умисні дії, що виразилися у самовільному залишенні військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому військовослужбовцем в умовах воєнного стану та у не з`явленні вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому військовослужбовцем в умовах воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом`якшують та обставини, які обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 має не погашені та не зняті у встановленому законом порядку судимості, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем, за місцем проходження військової служби та за місцем проживання має позитивні характеристики, має письмову згоду командира військової частини НОМЕР_3 на продовження проходження військової служби у зазначеній військовій частині, має інвалідність 3 групи, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не значиться.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, вище приведених даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який має виключно позитивні характеристики, у скоєному щиро розкаявся, повністю усвідомивши протиправність своїх дій, на що вказує його процесуальна поведінка, враховуючи наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд погоджується із запропонованою прокурором мірою покарання у виді позбавлення волі на строк, наближений до мінімальної межі санкції ч. 5 ст. 407 КК України.

При цьому, враховуючи, що дане кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_5 до ухвалення 01.06.2026 Кропивницьким районним судом Кіровоградської області вироку за ст. 126-1 КК України, за яким останній засуджений до 1 року позбавлення волі та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України йому призначено остаточне покарання шляхом повного поглинання покаранням, призначеним вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.12.2024 у виді позбавлення волі строком на п`ять років, остаточне покарання за даним вироком слід призначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 01.06.2026, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України у строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_5 за даним вироком, слід зарахувати частково відбуте ним покарання за попереднім вироком Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 01.06.2026 у виді позбавлення волі, з 28 травня 2026 року по 14 жовтня 2026 року включно.

Підстав для застосування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 положень статтей 69, 75 КК України судом не встановлено.

Саме таке покарання, на переконання суду, буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, оскільки останній повністю визнав свою вину та усвідомив протиправність своїх дій, та його поведінка як в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду свідчить про наявність щирого каяття.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

Витрати на проведення експертизи в даному кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років один місяць.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за попереднім вироком Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 01.06.2026, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, у виді позбавлення волі строком на п`ять років один місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 15 жовтня 2026 року, зарахувавши відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України у строк покарання частину відбутого ним покарання за попереднім вироком Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 01.06.2026, а саме з 28 травня 2026 року по 14 жовтня 2026 року включно.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 у межах даного кримінального провадження не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_7