Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №200/9688/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року справа №200/9688/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Пивовар І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі № 200/9688/25 (головуючий І інстанції Логойда Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.07.2025 року № 914550174413 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання її померлої матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на похованні померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі двомісячної пенсії.

Позов обґрунтовувала тим, що оскарженим рішенням їй неправомірно відмовлено у виплаті допомоги на поховання її матері, яка за життя була пенсіонером.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі № 200/9688/25 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.07.2025 року № 19358/04-16 у пенсійній справі № 914550174413, прийняте щодо ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання пенсіонерки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 08.07.2025 року ОСОБА_1 подала до органу Пенсійного фонду України заяву про виплату допомоги на поховання пенсіонера - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є її матір`ю та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До заяви додала визначені законодавством документи (документ, що посвідчує особу заявника; свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть).

Також, додала наступні документи:

- свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , що видане 17.12.1956 року Вижгівською селищною радою Волинської області, де її матір`ю вказана - ОСОБА_3 ;

- витяг з ДРАЦСГ про розірвання шлюбу № 00051866723, що виданий 18.06.2025 року Павлоградським відділом ДРАЦС (який підтверджує зміну прізвища матері після розірвання шлюбу з “ ОСОБА_4 ” на “ ОСОБА_5 ”;

- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , що видане 21.11.1970 року Приморським районним відділом РАЦС міста Одеси (підтверджує те, що після укладання шлюбу мати позивача змінила прізвище із “ ОСОБА_5 ” на “ ОСОБА_6 ”);

- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , що видане 22.02.1977 року Приморським відділом РАЦС міста Одеси (підтверджує те, що після укладання шлюбу позивач змінила прізвище з “ ОСОБА_4 ” на “ ОСОБА_7 ”);

- копію рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.06.2025 року у справі № 185/7034/25, що набрало законної сили 27.07.2025 року, яким встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце народження: село Вижгов, Любомський район, Волинська область, Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку, Україна;

- свідоцтво про смерть ОСОБА_2 від 08.07.2025 року серії НОМЕР_4 та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, що видані на підставі зазначеного судового рішення.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.07.2025 року № 19358/04-16 у пенсійній справі № 914550174413 за результатом розгляду заяви у оформленні та виплаті допомоги на поховання померлого пенсіонера ( ОСОБА_2 ) відмовлено.

Рішення обґрунтовано наступним.

Згідно з матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Мирноград, як внутрішньо переміщена особа, та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Нарахування пенсійних коштів не проводилось з 01.06.2015 року у зв`язку з відсутністю інформації про реєстрацію пенсіонера в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

За даними підсистеми ІКІС ПФУ “Звернення” щодо поновлення виплати пенсії на контрольованій українською владою території ОСОБА_2 у встановленому порядку до органів Пенсійного фонду України не зверталася. Інформація про проходження нею фізичної ідентифікації в AT “Ощадбанк” або в органах Пенсійного фонду України відсутня.

Згідно і свідоцтвом про смерть від 08.07.2025 року серія НОМЕР_4 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - Донецька обл., м. Донецьк, який з 07.04.2014 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

За життя ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, не зверталася.

Оскільки ОСОБА_2 не отримувала пенсію на момент смерті, підстави для обчислення та виплати допомоги на поховання відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, судом першої інстанції зазначено наступне.

Закон України “Про поховання та похоронну справу” визначає загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене у: згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину; згоді чи незгоді на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів; побажанні бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданим кремації; дорученні виконати своє волевиявлення певній особі; іншому дорученні, що не суперечить законодавству.

Згідно зі ст. 13 зазначеного Закону виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, надається допомога на поховання.

Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Статтею 53 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Аналогічні положення містяться в ст. 91 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, де зазначено, що у разі смерті пенсіонера його сім`ї або особі, яка здійснила похорон, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії.

Питання звернення за допомогою на поховання врегульовано розд. V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846).

Пунктом 5.1 розд. V цього Порядку визначено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно з п. 5.2 розд. V цього Порядку заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Інших підстав для невиплати допомоги на поховання законодавством не передбачено.

Правових підстав для невиплати позивачу допомоги на поховання пенсіонера судом не встановлено та відповідачем не наведено.

Суб`єктом владних повноважень помилково застосовані наведені положення законодавства, що призвело до протиправної відмови в задоволенні заяви позивача та до порушення права позивача на виплату допомоги на поховання пенсіонера.

З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову, який гарантував би повне їх відновлення (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обираючи спосіб захисту та відновлення порушеного права судом враховано те, що предметом спору є право позивача на виплату допомоги на поховання пенсіонера, а не її розмір, який чітко визначений законодавством, що не потребує його додаткового відображення в резолютивній частині рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі № 200/9688/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі № 200/9688/25 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді І.В. Геращенко

І.В. Пивовар