Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №200/2736/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року справа №200/2736/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Пивовар І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Шведа Андрія Михайловича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 200/2736/26 (головуючий І інстанції Смагар С.В., повний текст складено 14 травня 2026) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому, з урахуванням уточнень. просив: - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.01.2026 №052530005043, від 20.04.2026 № 052530005043 про відмову у призначанні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 15.01.2026 про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 за професіями згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року в повному обсязі періодів роботи з 06.06.2006 по 11.07.2007, з 25.07.2007 по 17.07.2010, з 04.08.2010 по 31.07.2016, з 01.08.2016 по 24.01.2025, з 03.02.2025 по 15.01.2026 з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до пільгового стажу періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати, простою та неявки з невизначених причин та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 15.01.2026.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі частини 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV ), оскільки за власними підрахунками він має пільговий стаж, визначений вказаною нормою, а саме, понад 25 років за Списком № 1 і за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 (далі – Постанова № 202), з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при конвертації усіх повних років роботи за провідними професіями.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 200/2736/26 у задоволені позову відмовлено.

Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 15.01.2026 ОСОБА_1 подав заяву до Головного управління ПФУ в Донецькій області про призначення пенсії за частиною 3 ст. 114 Закону № 1058-ГУ. долучивши трудові книжки та підтвердні довідки.

Рішенням №052530005043 від 23.01.2026 Головне управління ПФУ в Донецькій області відмовлено у призначення пенсії у зв`язку з відсутністю необхідних 25 років на роботах, що дають право на призначення пенсії не залежно від віку, визначивши позивачу страховий стаж 25 років 1 місяць 15 днів; стаж роботи на підземних роботах 22 роки 8 місяців 2 дні, в тому числі роботи за провідними професіями з урахуванням кратності розрахунку згідно Роз`яснення №8 - 18 років 1 місяць 12 днів; підземні роботи - 14 днів; роботи за Списком №1 - 4 роки 6 місяців 6 днів (за кожний рік роботи - за 9 місяців).

До пільгового стажу не зараховані періоди перебування у відпустках без оплати.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, мотивувальну частину оскаржуваного рішення суд першої інстанції фактично обмежив цитуванням норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та декларуванням наданих стороною відповідача розрахунків стажів ОСОБА_1 за формою РС-право для визначення права на призначення пенсії за віком, які, фактично, не узгоджуються з простими за способом виконання розрахунками тих же стажів за відомостями у трудових книжках позивача.

В оскаржуваному судовому рішенні вирішуючи питання щодо можливості застосування до спірних обставин як джерела права Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Роз`яснення № 8 за своєю правовою природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно- правового характеру, а носить лише інформаційний та рекомендаційний характер, а тому воно не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Роз`яснення № 8, зважаючи на дату його прийняття та форму викладення, не може вважатися документом, затвердженим міністерством на виконання постанови КМУ № 81. Судом не враховано висновки Верховного Суду викладені в постанові від 18 листопада 2024 року у справі № 200/1009/24, у постанові від 4 червня 2019 року у справі № 333/3704/16-а.

В адміністративному позові ОСОБА_1 з врахуванням уточненого предмету позову заявлено позовні вимоги, окрім іншого, «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 15.01.2026 про призначення пенсії та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати, простою та неявки з невизначених причин».

Така позовна вимога зумовлена тим, що в оскаржуваних рішеннях пенсійного органу: № 052530005043 від 23.01.2026 - до пільгового стажу роботи позивача не враховано період знаходження у відпустці без збереження заробітної плати 01.02.2020 та періоди простою з 01.11.2022 по 02.11.2022, 01.03.2023, 01.11.2024 по 03.11.2024, оскільки відсутні дані, що це був простій по виробничій необхідності; № 052530005043 від 20.04.2026 - до пільгового стажу роботи позивача не зараховано періоди неявки з невизначених причин з 11.09.2016 по 03.10.2016 (23 дні), з 10.02.2017 по 28.02.2017 (19 днів), з 23.07.2017 по 31.07.2017 (9 днів), з 24.05.2018 по 31.05.2018 (8 днів) та період знаходження у відпустці без збереження заробітної плати 01.06.2018.

Однак за підсумками розгляду цієї справи позовні вимоги ОСОБА_1 зобов`язати пенсійний орган зарахувати до пільгового стажу позивача періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати, простою та неявки з невизначених причин судом першої інстанції залишені без вирішення, доводи сторони позивача з цього питання залишені без розгляду та без будь-якого аналізу, в описовій та мотивувальній частині рішення суду не приведено жодної згадки про такі позовні вимоги та їх обґрунтування.

Відповідачем – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відзив на апеляційну скаргу у якому проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а прийняте судом першої інстанції рішення, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного висновку.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 15.01.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058). Пенсійна справа опрацьовувалась за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Загальний страховий стаж ОСОБА_1 , згідно розрахунків відповідача, склав 25 років 01 місяць 15 днів, з урахуванням кратності за пільговий стаж - 45 років 01 місяць 15 днів. Пільговий підземний стаж для визначення права на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 склав 22 роки 08 місяців 02 дні, з яких: - роботи на провідних професіях відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 (20) – 14 років 05 місяців 25 днів, з урахуванням вимог Роз`яснення № 8 — 18 років 01 місяць 12 днів; - роботи підземні за ПКМУ № 202 від 31.03.1994 (25) - 00 років 00 місяців 14 днів ;- роботи за Списком № 1 - 06 років 00 місяців 07 днів, з урахуванням вимог Роз`яснення № 8 - 04 роки 06 місяців 06 днів. Вік заявника на дату звернення складає 46 років 06 місяців.

Відповідно до довідки від 29.10.2025 № 99, виданої ТОВ «Шахтобудівельна компанія», до пільгового стажу роботи не враховано період знаходження у відпустці без збереження заробітної плати 01.02.2020 та періоди простою з 01.11.2022 по 02.11.2022, 01.03.2023, 01.11.2024 по 03.11.2024, оскільки відсутні дані, що це був простій по виробничій необхідності. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 23.01.2026 № 052530005043 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років.

За результатом перегляду матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 № 052530005043, долучених до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно частини 3 статті 114 Закону № 1058 від 15.01.2026 пільговий підземний стаж уточнено.

Відповідно до довідки ТОВ «Шахтобудівельна компанія» про спуски — виїзди в шахту від 29.10.2025 № 98 до пільгового стажу роботи не зараховано періоди неявки з невизначених причин з 11.09.2016 по 03.10.2016 (23 дні), з 10.02.2017 по 28.02.2017 (19 днів), з 23.07.2017 по 31.07.2017 (9 днів), з 24.05.2018 по 31.05.2018 (8 днів) та період знаходження у відпустці без збереження заробітної плати 01.06.2018.

Пільговий підземний стаж для визначення права на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 склав 22 роки 05 місяців 20 днів, з яких: - роботи на провідних професіях відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 (20) – 14 років 03 місяці 27 днів, з урахуванням вимог Роз`яснення № 8 — 17 років 11 місяців 00 днів; - роботи підземні за ПКМУ № 202 від 31.03.1994 (25)- 00 років 00 місяців 14 днів; - роботи за Списком № 1 - 06 років 00 місяців 07 днів, з урахуванням вимог Роз`яснення № 8 - 04 роки 06 місяців 06 днів.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на заміну рішення від 23.01.2026 № 052530005043 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії прийнято нове рішення від 20.04.2026 № 052530005043 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років.

Відповідно до даних трудової книжки позивача НОМЕР_1 (дата заповнення 03 вересня 1997 року): №№ 10-11, в період з 11.05.2005 по 05.06.2006 позивач працював учнем гірника підземного, гірником підземним 3 розряду з повним підземним робочим днем в шахті з видобутку вугілля Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; - №№ 12-14 (сторінки 8-9), в період з 06.06.2006 по 11.07.2007 позивач працював учнем прохідника підземного на період практики, прохідником підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті з видобутку вугілля ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; - №№ 15-16 (сторінки 10-11), в період з 25.07.2007 по 17.07.2010 позивач працював прохідником підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті з видобутку вугілля Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕПОСТАВКА»;- №№ 17-19 (сторінки 12-15), в період з 04.08.2010 по 31.07.2016 позивач працював прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею в шахті з видобутку вугілля в Шахтопрохідному будівельному управлінні № 9 ТОВ ШАХТОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДОНЕЦЬКШАХТОПРОХОДКА», яке в подальшому було реорганізовано як відокремлений підрозділ шляхом закриття та злиття з ТОВ ШАХТОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДОНЕЦЬКШАХТОПРОХОДКА» (5 років 11 місяців 27 дні);- №№ 21-22 (сторінки 14-15) якої, в період з 01.08.2016 по 24.01.2025 позивач працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах в шахті з видобутку вугілля Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ». Відповідно до даних трудової книжки НОМЕР_2 (дата заповнення 03 лютого 2025 року), згідно запису:- № 1 (сторінки 2-3), в період з 03.02.2025 по дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач працює прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті з видобутку вугілля Виробничого структурного підрозділу «ШАХТОУПРАВЛІННЯ імені ГЕРОЇВ КОСМОСУ» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції і надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо не зарахування відповідачем позивачу часу простою та безоплатних відпусток, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Як слідує зі ст. 4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.

Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов`язковому порядку, або за згодою сторін.

Поряд з цим, в листі Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 р. № 713/039/161-16 надано роз`яснення в якому зазначено, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

З матеріалів адміністративної справи суд встановив, що відповідачем періоди простоїв та безоплатних відпусток не зараховано без зазначення будь-яких причин, водночас суд констатує, що відповідач не скористався повноваженнями, наданими йому положеннями ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV щодо витребування відповідних документів від підприємств-роботодавців позивача.

Водночас, п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, встановлює, що при прийманні документів працівник сервісного центру: уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28розділу II цього Порядку; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Надаючи оцінку доказам наявним в матеріалах справи, судом встановлено, що сукупна кількість днів безоплатної відпустки та простою в оскаржуваному періоді роках не перевищує одного місяця в календарному році, проте відповідач їх до пільгового стажу позивача не зарахував без зазначення причин та будь-яких дій, направлених на з`ясування чи були вони пов`язані з виробничою необхідністю не вчинив.

З урахуванням вищевикладених висновків, які викладені у постанові ВС від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а, підлягають зарахуванню до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році, періоди у 2020 році 1 місяць та у 2022 році 1 місяць, проте відповідач їх до пільгового стажу позивача не зарахував без зазначення причин та будь-яких дій, направлених на з`ясування чи були вони пов`язані з виробничою необхідністю, не вчинив.

Щодо не зарахування до стажу періодів неявки з невизначених причин колегія суддів зазначає наступне.

Позивачем не спростовуються обставини, зазначені у довідці ТОВ «Шахтобудівельна компанія» про спуски — виїзди в шахту від 29.10.2025 № 98, щодо неявки з невизначених причин з 11.09.2016 по 03.10.2016 (23 дні), з 10.02.2017 по 28.02.2017 (19 днів), з 23.07.2017 по 31.07.2017 (9 днів), з 24.05.2018 по 31.05.2018 (8 днів).

Колегія суддів зазначає, що жодним нормативним актом не передбачено зарахування до стажу роботи періодів «неявки з невизначених причин» і тому не зараховуючи зазначені періоди позивачу до стажу, відповідач діяв правомірно.

Щодо застосування до спірних правовідносин роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із пунктом 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення"».

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Тобто відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.

Крім цього, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», у якій є Додаток, який містить перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз`яснення від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постанова КМУ №81 від 22.02.1992 є чинною.

У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788, обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв`язку з тим, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.

У листі від 02 жовтня 2018 року № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”».

Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз`яснення № 8.

Колегія суддів зазначає, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз`ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.

Таким чином у даному випадку, підлягає застосуванню роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 та Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 Про заходи щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року справа № 200/1009/24, від 09 квітня 2025 року у справі №200/6443/23.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію з 15.01.2026, управління колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Відповідно до ст.58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органом, який призначає пенсії є Пенсійний фонд.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Згідно із Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У спорі, що розглядається визначена процедура та повноваження учасників, проте судами встановлено невиконання відповідачем своїх обов`язків.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В матеріалах справи наявні докази, які були досліджені судом першої і апеляційної інстанції та свідчать про наявність можливості у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду. Водночас відповідачем та не були оцінені та не спростовані подані позивачем документи для призначення пенсії.

Враховуючи викладене, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є саме зобов`язання відповідача прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом: визнання и протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.01.2026 №052530005043, від 20.04.2026 № 052530005043 про відмову у призначанні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 15.01.2026 про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 за професіями згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року періодів роботи з 06.06.2006 по 11.07.2007, з 25.07.2007 по 17.07.2010, з 04.08.2010 по 31.07.2016, з 01.08.2016 по 24.01.2025, з 03.02.2025 по 15.01.2026 з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до пільгового стажу періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати, простою і з виключенням періодів неявки з невизначених причин.

В іншій частині вимог позивача відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за подання адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1604,96 грн. та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 1594,44 грн., що у сумі складає 3202,40 грн. 20 коп.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням принципу пропорційності, за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального права, неправильно вирішив справу що суті спору, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про часткове задоволення вимог.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника позивача Шведа Андрія Михайловича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 200/2736/26 – задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 200/2736/26 – скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.01.2026 №052530005043, від 20.04.2026 № 052530005043 про відмову у призначанні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 15.01.2026 про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 за професіями згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року періодів роботи з 06.06.2006 по 11.07.2007, з 25.07.2007 по 17.07.2010, з 04.08.2010 по 31.07.2016, з 01.08.2016 по 24.01.2025, з 03.02.2025 по 15.01.2026 з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до пільгового стажу періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати, простою і з виключенням періодів «неявки з невизначених причин».

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути, за рахунок бюджетних асигнувань, з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1600 ( одну тисячу шістсот ) грн.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді І.В. Геращенко

І.В. Пивовар