Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №366/451/26 — Київський апеляційний суд

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року місто Київ

справа № 366/451/26-ц

апеляційне провадження № 22-ц/824/12325/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Саліхова В.В.,

суддів: Євграфової Є.П., Шкоріної О.І.,

за участю секретаря судового засідання: Зеленчука М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України - ОСОБА_9 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 20 квітня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області, Міністерство оборони України про встановлення факту родинних відносин,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про встановлення факту неправильності в актовому записі про народження та внесення змін до актового запису про народження, в якій, з урахуванням уточненої заяви, просила встановити факт родинних відносин, а саме, що вона є рідною матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заява мотивована тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . У зв`язку з укладенням цього шлюбу, вона змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». 20.11.1992 році шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу вона повернула собі дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народився син - ОСОБА_7 . Її дані, як матері, у свідоцтві про його народження зазначено як « ОСОБА_8 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , загинув під час виконання обов`язків військової служби, завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України поблизу н.п. Невельсьске Покровського району Донецької області.

Після його смерті вона звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про здійснення виплат, як члену сім?ї загиблого, передбачених Законом України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців», постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженими Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_5 їй було повернуто документи, подані для отримання одноразової грошової допомоги, як члену сім?ї загиблого ОСОБА_3 , так як у поданих документах є не відповідність прізвища матері загиблого.

В подальшому, вона звернулась до Іванківського відділу ДРАЦС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про внесення змін у актовий запис про народження сина, ОСОБА_3 , в частині зазначення вірного, на той момент, прізвища матері.

Згідно висновку про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, наданого їй 24.02.2026 року, відмова мотивована тим, що під час державної реєстрації народження дитини для підтвердження своєї особи, вона, як мати, надала паспорт на ім?я « ОСОБА_8 ». При цьому, після державної реєстрації розірвання шлюбу з ОСОБА_4 , повернула своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Вважаючи, що зміна паспорту є правом, а не обов`язком особи, вона, в т.ч. через зміну місця проживання, переїзд до іншої місцевості та вагітність, вона не зробила цього.

Паспорт громадянки України із зазначенням дошлюбного прізвища « ОСОБА_5 » вона оформила лише ІНФОРМАЦІЯ_6 , вже після народження сина.

На даний час встановити факт родинних відносин між нею та загиблим сином іншим шляхом, ніж звернення до суду, неможливо.

Встановлення цього факту породжує для неї юридичні наслідки, пов`язані з отриманням відповідних виплат у зв`язку з його загибеллю, як члену сім`ї.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 20 квітня 2026 року заяву задоволено.

Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 є рідною матір`ю ОСОБА_3 .

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Міністерства оборони України - ОСОБА_9 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції допущено істотне порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки фактично було розглянуто та вирішено іншу заяву, ніж та, щодо якої відкрито провадження у справі.

Так, первісно ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту неправильності актового запису про народження ОСОБА_3 №8, складеного 27.04.1996 року виконавчим комітетом Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, а також про зобов`язання органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до вказаного актового запису шляхом зміни прізвища матері з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_5 ».

Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не оскаржувала у встановленому законом порядку Висновок органу державної реєстрації актів цивільного стану про відмову у внесенні змін до актового запис цивільного стану. При цьому у самому Висновку органу ДРАЦС міститься пряме роз`яснення щодо можливості його оскарження у судовому порядку.

Водночас заявниця фактично не ставила питання про перевірку законності чи обґрунтованості такого Висновку, не заявляв вимог про його скасування та не доводив неправомірність дій органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Більше того, із матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови у внесенні змін до актового запису стало те, що на момент державної реєстрації народження дитини заявник використовувала паспортний документ на прізвище « ОСОБА_6 », а тому внесення відповідних відомостей до актового запису відповідало поданим на той час документам та не містило ознак помилки з боку органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Отже, фактично заявником не оспорювалась правомірність самого актового запису та дій органу ДРАЦС під час його складення, а суд, не перевіривши належним чином характер спірних правовідносин, перейшов до розгляду іншої вимоги - про встановлення факту родинних відносин, яка не була тотожною первісно заявленій вимозі та потребувала іншого предмета доказування і дотримання окремої процесуальної процедури.

Так, заявником подано так звану «уточнену заяву», у якій фактично заявлено іншу вимогу, а саме: про встановлення факту родинних відносин - того, що ОСОБА_1 є рідною матір`ю ОСОБА_3 .

Водночас вказана вимога не є уточненням чи конкретизацією первісно заявлених вимог, оскільки передбачає інший предмет доказування, інші юридично значимі обставини та інші правові наслідки.

Так, Міністерство оборони України зауважує, що у справах про встановлення неправильності актового запису цивільного стану предметом доказування є обставини щодо наявності помилки або неправильності внесених до актового запису відомостей, а також наявність підстав для внесення змін до відповідного актового запису.

Натомість у справах про встановлення факту родинних відносин предметом доказування є обставини, які підтверджують існування сімейного чи кровного зв`язку між особами, що потребує дослідження зовсім інших доказів, зокрема доказів походження особи, сімейних зв`язків, спільного проживання та, можливо, показань свідків та висновків молекулярно-генетичної експертизи тощо.

Таким чином, суд першої інстанції фактично підмінив один вид окремого провадження іншим, не постановивши жодної процесуальної ухвали щодо прийняття до розгляду нової вимоги, не визначивши нового предмета доказування та не надавши заінтересованим особам можливості подати свої пояснення та заперечення саме щодо нової заявленої вимоги

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, враховуючи доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 та 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено, що заявниця, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 і мала прізвище « ОСОБА_6 ». Цей шлюб було розірвано 20.11.1992 року. Після розірвання шлюбу їй присвоєне прізвище « ОСОБА_5 » (дошлюбне).

ІНФОРМАЦІЯ_8 у неї народився син - ОСОБА_3 . При цьому її прізвище у виданому свідоцтві про його народження зазначене « ОСОБА_6 ». (а.с.12) Таке ж прізвище зазначене у витягу з Державного реєстру акті цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України. Відомості про батька записані відповідно до статті 126 СК України (а.с.13).

17.08.2023 року від ІНФОРМАЦІЯ_9 вона отримала сповіщення про загибель її сина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання обов`язків військової служби, завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України поблизу н.п. Невельсьске Покровського району Донецької області 17.08.2023 року видане свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_2 .

Після його смерті вона звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про здійснення виплат, як члену сім?ї загиблого, передбачених Законом України Про соціальний та правовий статус військовослужбовців», постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженими Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_5 №2/3/1/17494 від 24.11.2025 їй було повернуто документи, продані для отримання одноразової грошової допомоги, як члену сім?ї загиблого ОСОБА_3 , так як у поданих документах є не відповідність прізвища матері загиблого.

На її звернення до Іванківського відділу ДРАЦС Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про внесення змін у актовий запис про народження сина, ОСОБА_3 , в частині зазначення вірного, на той момент, прізвища матері, вона отримала «висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану», оскільки під час складення державного акту про народження дитини №8 від 27.04.1996, а також в актовому записі про встановлення батьківства сина заявниці ( ОСОБА_3 ) №1 від 27.04.1996 року, складених виконкомом Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, прізвище матері зазначено як « ОСОБА_6 » на підставі наданого нею паспорта серії НОМЕР_3 , виданий 16.02.1985 Наурзумським РВВС Кустанайської області, Казахстан.

З довідки, виданої старостою Обуховицького старостинського округу Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області №121 від 01.04.2026 року, вбачається, що ОСОБА_3 , 1996 р.н., був зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 та момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та мав склад сім`ї - мати - ОСОБА_1 .

Паспорт із прізвищем « ОСОБА_5 » заявниця отримала ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто через два роки після народження сина, і через шість років після розірвання шлюбу та присвоєння їй дошлюбного прізвища « ОСОБА_5 », що і стало причиною розбіжностей у документах.

Така невідповідність перешкоджає заявниці у оформленні належних документів для отримання одноразової допомоги у зв`язку із загибеллю сина, що і стало причиною її звернення до суду із заявою про встановлення родинних відносин.

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_1 , правильно виходив із того, що з досліджених судом доказів в сукупності вбачається, що заявниця дійсно є рідною матір`ю ОСОБА_3 , який загинув під час захисту України від військової агресії рф, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви. Встановлення відповідного юридичного факту родинних відносин необхідне заявниці для оформлення документів на отримання одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних зв`язків.

Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною першою статті 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, відповідно до якого юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом.

У той же час перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не заявляла вимог про визнання за нею права на отримання одноразової грошової допомоги, не просила зобов`язати Міністерство оборони України призначити або виплатити їй таку допомогу, а звернулася виключно із заявою про встановлення факту родинних відносин .

Таким чином, предметом розгляду суду першої інстанції був не спір щодо наявності чи відсутності права заявниці на отримання конкретної соціальної виплати, а питання щодо наявності юридичного факту, від якого залежить можливість подальшої реалізації такого права.

Отже, рішення суду першої інстанції про встановлення факту родинних відносин не вирішує питання про розмір, порядок, підстави чи безпосередню виплату одноразової грошової допомоги.

У цій справі сукупність доказів, наданих заявницею, є достатньою для висновку про існування між нею та ОСОБА_3 родинних відносин.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку в їх сукупності, правильно встановив характер правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для встановлення факту родинних відносин між заявницею та ОСОБА_3 .

Підстав для висновку про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, або неправильно оцінив докази, колегія суддів не встановила.

Таким чином, рішення Іванківського районного суду Київської області є законним та обґрунтованим, ухваленим із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг не дають підстав для його скасування.

Апеляційний враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України - ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 20 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 15 жовтня 2026 року.

Головуючий:

Судді: