Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №599/1041/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Справа № 599/1041/26

н.п.1-кп/599/95/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Зборівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Зборові в залі судових засідань Зборівського районного суду кримінальне провадження №12026216070000046 від 22 червня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зборів Зборівського району Тернопільської обл., проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , українець, гр. України, освіта середня, пенсіонер, не депутат, не одружений, утриманців не має, раніше судимий: засуджений 16.11.2022 року Зборівським районним судом Тернопільської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років і 3 місяці, 18.05.2026 року на підставі ухвали Сарненського районного суду Рівненської області звільнений умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 7 місяців 20 днів,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357 та ч.3 ст.357 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 , 21.06.2026, близько 21:00 год., перебуваючи в підвальному приміщенні на території житлового господарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_6 , побачив залишений без нагляду гаманець коричневого кольору, в якому знаходились офіційні документи, та в цей час у нього виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення офіційних документів, а саме: банківської картки АТ «Райффайзен банк» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, у вищевказаний час та місці ОСОБА_4 , передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи протиправно, з прямим умислом, переконавшись, що його дії мають таємний характер, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів викрав гаманець коричневого кольору, який не становить для потерпілого матеріальної цінності, у якому знаходилась банківська картка для обслуговування банківського карткового рахунку № НОМЕР_1 Акціонерного товариства «Райффайзен банк», з безконтактною технологією проведення платежів, та яка є різновидом офіційних документів, містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального засобу, яку заховав у кишеню та із якою надалі покинув місце вчинення злочину, розпорядившись карткою з метою здійснення розрахункових операцій.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України, тобто викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, яке в силу ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Окрім цього, 21.06.2026, близько 21:00 год., обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи в підвальному приміщенні на території житлового господарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_6 , побачив залишений без нагляду гаманець коричневого кольору, який не становить для потерпілого матеріальної цінності, в якому знаходився паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 від 21.12.2018, виданий на ім`я ОСОБА_7 та інші важливі особисті документи, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 25.05.2011 виданого на ім`я ОСОБА_7 , посвідчення тракториста - машиніста серії НОМЕР_4 від 11.02.2022 виданого на ім`я ОСОБА_7 та тимчасове посвідчення № НОМЕР_5 (замість військового квитка) від 29.12.2015, видане на ім`я ОСОБА_7 та в цей час у нього виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння паспортом громадянина України у формі ID- картки та іншими важливими особистими документами.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, у вищевказаний час та місці, ОСОБА_4 , передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи протиправно, з прямим умислом та з корисливим мотивом переконавшись, що його дії мають таємний характер, шляхом вільного доступу незаконно заволодів паспортом громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 від 21.12.2018, виданий на ім`я ОСОБА_7 , посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 25.05.2011 виданого на ім`я ОСОБА_7 , посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_4 від 11.02.2022 виданого на ім`я ОСОБА_8 , та тимчасове посвідчення № НОМЕР_5 (замість військового квитка) від 29.12.2015, видане на ім`я ОСОБА_7 , що знаходились у гаманці коричневого кольору, який не становить для потерпілого матеріальної цінності та який є різновидом офіційного документа, містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати держателя цього спеціального засобу, в тому числі після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення з метою подальшого їх використання у власних цілях.

Таким чином, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3. ст.357 КК України, тобто незаконне заволодіння паспортом та іншими особисто важливими документами, яке в силу ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 надав показання, згідно яких пояснив, що прийшов до вказаного будинку на запрошення господаря щоб поїсти, зайшов у підвальне приміщення де нікого не було та побачив гаманець з документами, який викрав.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків за обставин, викладених у обвинувальному акті, не заперечував фактичних обставин справи, щиро розкаявся у вчиненому.

Крім цього вина ОСОБА_4 доводиться наступними доказами:

Заявою потерпілого ОСОБА_7 до Віддлення поліції №2 Тернопільського районного управління поліції ГУНП В Тернопільській області від 22 червня 2026 року про викрадення його документів;

заявою обвинуваченого ОСОБА_4 до Віддлення поліції №2 Тернопільського районного управління поліції ГУНП В Тернопільській області від 22 червня 2026 року про добровільну видачу викрадених документів;

протоколом вилучення речей під час добровільної видачі від 23 червня 2026 року з описом документів;

постановою про визнання вилучених документів речовими доказами у кримінальному провадженні від 23 червня 2026 року;

протоколом слідчого експерименту від 26 червня 2026 року з фотоілюстраціями, згідно якого обвинувачений послідовно та детально вказує обставини вчинення кримінальних правопорушень, місця, де знаходились викрадені документи у будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Потерпілий ОСОБА_7 цивільного позову не заявляв, надав заяву, згідно якої претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має, викрадене йому повернуто. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків доведена.

При призначенні виду покарання, обвинуваченому ОСОБА_4 суд у відповідності до вимог ст.ст.50,65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, які є кримінальними проступками, враховує щире розкаяння обвинуваченого у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочинів, а також враховує його особу, а саме: що він пенсіонер, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

За таких обставин суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, враховуючи його вік, у виді пробаційного нагляду, визначивши покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України

Крім цього, обвинувачений раніше судимий, а саме був засуджений: 16.11.2022 Зборівським районним судом Тернопільської області за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі; 18.05.2026 на підставі ухвали Сарненського районного суду Рівненської області звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з місць позбавлення волі умовно – достроково строком на 1 рік 7 місяців 20 днів.

Тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.357 та ч.3 ст.357 КК України вчинені обвинуваченим під час умовно – дострокового звільнення.

Таким чином остаточне покарання слід визначити на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини за попереднім вироком до покарання призначеного за цим вироком, в рахуванням правил складання покарань, визначених ч.1 ст.72 КК України, а саме одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

Керуючись ст.ст. 70-72, 374-375 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357 КК України, ч.3 ст.357 КК України і призначити покарання:

за ч.1 ст.357 КК України у виді пробаційного нагляду строком на один рік;

за ч.3 ст.357 КК України у виді пробаційного нагляду строком на два роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточний вид покарання визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та обрати ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за цим вироком, враховуючи, що два роки пробаційного нагляду, в силу ч.1 ст.72 КК України, відповідають одному року позбавлення волі, приєднати невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 7 місяців 20 днів за вироком Зборівського районного суду від 16.11.2022 року частково, строком один рік.

Остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

Строк відбування покарання рахувати з моменту прибуття до установи виконання покарання або з моменту затримання на виконання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо вирок не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду на протязі 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілому.

Суддя Зборівського

районного суду ОСОБА_1