Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №596/1203/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

Суд: Гусятинський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №596/1203/26

Суддя: Лисюк І. О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2026 р. Справа № 596/1203/26

Провадження № 2/596/810/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого суду Лисюк І.О.,

за участю секретаря судового засідання Стасюк О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в селищі Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник – адвокат Фик Андрій Ярославович до Гусятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення неправильності актового запису цивільного стану та зобов`язання внести зміни до актового запису про народження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 від імені якої діє представнитк адвокат Фик А.Я. звернулася до суду із позовом до Гусятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області про встановлення неправильності актового запису цивільного стану та зобов`язання внести зміни до актового запису про народження, та просить в судовому порядку встановити неправильність відомостей, що містяться в актовому записі цивільного стану про народження ОСОБА_1 за номером 05, який складено 27 січня 1973 року Сидорівською сільською радою Гусятинського району Тернопільської області, а саме: відомості щодо власного імені дитини – « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 » та відомості щодо дати народження дитини – « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість вірного « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; зобов`язати Гусятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_1 за номером 05, який складено 27 січня 1973 року Сидорівською сільською радою Гусятинського району Тернопільської області, а саме: виправити в графі власне ім`я дитини – з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » , в графі дата народження дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Справа 14.09.2026 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу між суддями передана в провадження судді Лисюк І.О..

Ухвалою судді від 16.09.2026 року відкрито провадження у цивільній справі та визначено загальний позовний порядок її розгляду, а також дату, час та місце проведення підготовчого засідання про що повідомлено учасників справи.

06.10.2026 року ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті, про що повідомлено учасників справи.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Фик А.Я. в судове засідання не з`явилися, згідно письмової заяви від 09.10.2026 року поданої адвокатом Фиком А.Я. через систему «Електронний суд» позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити, а справу слухати у відсутності сторони позивача.

Представник відповідача – Гусятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в підготовче судове засідання не з`явився. 22.09.2026 року через канцелярію суду подав заяву згідно якої просив справу розглянути без участі представника відділу. Заперечень по суті позову не подавали.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1).

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 19 ЦПК України внормовано, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України)

Cуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Відповідно до положень 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що в паспорті громадянина України НОМЕР_1 , виданого Гусятинським РВ УМВС України в Тернопільській області 01.09.1998 р. містяться відомості про громадянина України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до копії картки платника податків позивачка значиться як « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 11.03.2004 відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області вбачається, що відомості про наречену значаться як « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвище після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_4 ».

В актовому записі про шлюб заявниці № 241, від 11 березня 2004 р. складеного у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції на ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , вказано: відомості про наречену - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прізвище після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_4 ».

Відповідно до актового запису про народження № 05, від 27 січня 1973 р. складеного Сидорівською сільською радою Гусятинського району Тернопільської області на ОСОБА_6 , зазначено: власне ім`я дитини « ОСОБА_2 », дата народження дитини « ІНФОРМАЦІЯ_1 »

В свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 виданого 27.01.1973 р. Сидорівською сільською радою Гусятинського району Тернопільської області, вказано: відомості про дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свідоцтво про народження містить необумовлене виправлення, у власному імені дитини «Ульяна» - «ь» перекреслено, дане виправлення належним чином не застережене.

З експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/1544-m від 31 серпня 2026 року вбачається, що розбіжності у записуванні імені виникли внаслідок відхилення від правописних норм української мови і зумовлені впливом російської орфограції в ситуації контактного білінгвізму.

Даним експертним висновком зазначається, що нормативний запис особового імені українською мовою - ОСОБА_3 , тобто правильне написання та звучання імені позивачки у відповідності до українського правопису - ОСОБА_3 .

Відповідно до частини першої статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актом цивільного стану є, зокрема, народження фізичної особи (частина друга статті 49 ЦК України).

Частина перша статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачає, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, а також засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначено Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року, що діє з 27.07.2010р. (далі - Закон № 2398-VІ).

Згідно із частиною першою статті 6 Закону №2398-VІ відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Приписами частини першої статті 22 Закону №2398-VІ внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Зміни до актових записів цивільного стану та порядок їх внесення регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12.01.11р. №96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793 "Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання" із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції №709/5 від 10.05.2012р. та№1161/5 від 03.08.2012 р.

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Відповідно до пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.

Відповідно до п.п. 1.15, 2.16.7, 2.18 Правил: відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку; на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду; зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану.

Згідно із п. 2.16.7. Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Відповідно до абз. 2 п. 3, п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» від 07.07.1995р. суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

Суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану. При цьому, неправильність в актовому записі не обов`язково має бути пов`язана з помилками власне при складенні актового запису чи помилками реєстратора, така неправильність може бути пов`язана з іншими чинниками, наприклад, неправильним перекладом в документі, на підставі якого вносились відомості до актового запису.

Судом встановлено, що неправильність в написанні імені позивачки, а саме « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 », дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивачки зумовлена помилкою при його складанні.

Водночас, внесення змін до актових записів цивільного стану має юридичне значення для позивача.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 247, 259, 263-265, 315ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Гусятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення неправильності актового запису цивільного стану та зобов`язання внести зміни до актового запису про народження, задовольнити.

Встановити неправильність відомостей, що містяться в актовому записі цивільного стану про народження ОСОБА_1 за номером 05, який складено 27 січня 1973 року Сидорівською сільською радою Гусятинського району Тернопільської області, а саме: відомості щодо власного імені дитини – « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 » та відомості щодо дати народження дитини – « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість вірного « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Зобов`язати Гусятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_1 за номером 05, який складено 27 січня 1973 року Сидорівською сільською радою Гусятинського району Тернопільської області, а саме: виправити в графі власне ім`я дитини – з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », в графі дата народження дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Ірина ЛИСЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua