Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №577/4838/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4838/26

Провадження № 1-кп/577/433/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань в м. Конотопі, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026200450000477 від 23.05.2026 по обвинуваченню, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Конотоп, Сумської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактично мешкає в АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, працюючої муляром в Конотопському електро-механічному заводі, раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Наприкінці травня 2025 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем проживання свого співмешканця ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де вона також проживала без реєстрації, у ОСОБА_4 , яка достовірно знала, що останній залишив на зберігання вдома грошові кошти загальною сумою 109 277,57 грн., скориставшись тим, що він не може напряму реалізувати своє право користування своїми грошима та несе службу в ЗСУ, виник злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння вказаними грошима з метою власного збагачення.

Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного на всій території України, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IХ) та продовженого Указом Президента країни 4857-1Х від 28.04.2026 з 04.05.2026 строком на 90 діб, наприкінці травня 2025 року, більш точної дати та часу слідством встановити не надалось за можливе, шляхом вільного доступу дістала зі схованки у спальній кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_2 , пакет з грошовими коштами загальною сумою 109 277,57 грн. (що зберігались коштами у сумі 1500 доларів США та 50 000 грн), та переховала їх у дивані, тим самим отримала змогу розпоряджатись грошима на власний розсуд. У подальшому протягом часу до 23 травня 2026 року, маючи на меті єдиний злочинний умисел, направлений на власне збагачення, усвідомлюючи про настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_7 , ОСОБА_4 регулярно виймала звідти кошти у кількості по 1000 грн. або по 100 доларів США, тобто вчиняла їх викрадення. Частину з викрадених коштів, а саме 1000 доларів США та 50 000 грн. ОСОБА_4 витратила на придбання алкогольних напоїв, а частину - 500 доларів США, було вилучено 23.05.2026 працівниками поліції.

Своїм умисним злочинним діянням ОСОБА_4 спричинила потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду в загальному розмірі, 109 277,57 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненої в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю. Підтвердила вказані в обвинувальному акті обставини вчинення правопорушення. Зазначила, що щиро кається у скоєному, просить суворо не карати, матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_7 відшкодовано частково. Цивільний позов визнає частково з врахуванням додаткового відшкодування потерпілому 17..09.2026р. ще 4000 грн.

Потерпілий ОСОБА_8 надав заяву про проведення судового розгляду в його відсутності. Цивільний позов на 88513,22 грн. підтримує в повному обсязі.

Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються, у суду відсутні сумніви в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого.

З`ясувавши думки учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_4 визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, ніхто з учасників не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченої, стосуються речових доказів та судових витрат у провадженні. Крім того, судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і в межах пред`явленого обвинувачення за ч.4 ст. 185 КК України, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України повністю і об`єктивно доведена.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 слід вірно кваліфікувати за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 міру покарання, у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченої, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, свою вину визнала, щиро розкаялась у скоєному, частково відшкодувала потерпілому матеріальну шкоду, по місцю проживання характеризується негативно, оскільки зловживає алкогольними напоями, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога, у лікаря-психіатра перебуває з діагнозом легка розумова відсталість, офіційно працевлаштована.

Обставинами, які пом`якшують покарання є щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої шкоди. Обставин , що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

При цьому, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої, складену Конотопським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області Міністерства юстиції України, відповідно до якої орган пробації, вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відтак суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, оскільки її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_4 88 513, 22 грн. матеріальної шкоди слід задовільнити частково в межах 84 513,22 грн. з врахуванням відшкодування обвинуваченою потерпілому 17..09.2026р. - 4000 грн.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 377 КПК України , суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винною у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 84513 (вісімдесят чотири тисячі п`ятсот тринадцять) грн. 22 коп. завданої майнової шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1