Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №465/8025/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/8025/26

Провадження 2/465/5728/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15.10.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О.І.,

з участю секретаря судового засідання Блистіва Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові, в порядку спрощеного провадження цивільну справу:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 місце проживання: АДРЕСА_2 ,

предмет позову: розірвання шлюбу

в с т а н о в и в:

У серпні 2026 року через систему «Електронний суд» надійшла указана позовна заява, у якій позивач просить суд розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.11.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 3139.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи, судове засідання у справі призначено на 23.09.2026 (а.с. 11-12).

3 вересня 2026 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить розглядати справу без його участі, позов визнає повністю, проти розірвання шлюбу не заперечує, примирення та збереження шлюбу не бажає, майнових вимог в межах цієї справи не заявляє (а.с.15).

У судове засідання, призначене на 15.10.2026, учасники справи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У прохальній частині позову, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, позивач просив про розгляд справи без його участі (а.с. 1 зворот).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши доводи на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Із копії повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Львова, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Львова, перебувають у шлюбі, зареєстрованому 14.11.2023, про що зроблено відповідний актовий запис № 3139 (а.с. 3).

В позовній заяві позивачкою зазначено, що спільних неповнолітніх дітей від шлюбу в сторін немає.

За твердженням позивачки, шлюбні відносини між ними фактично припинені з травня 2025 року, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, сімейних відносин як подружжя не підтримують. Примирення та відновлення сімейних відносин не передбачається, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечив щодо розірвання шлюбу.

Частиною 1 ст. 51 Конституції України, ст. 24 Сімейного кодексу України (надалі – СК України) визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб.

Згідно з ч. 1 ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. За приписами частини другої цієї ж статті суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Зазначене вище узгоджується із правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду викладеною у постанові № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) від 15.01.2020.

Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що їх подальше спільне життя подружжя збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З урахуванням позицій обох сторін (позивачки, яка наполягає на розірванні шлюбу, та відповідача, який не заперечує щодо розірвання шлюбу), суд вважає, що зберегти сім`ю неможливо. Примусове збереження шлюбу суперечитиме засадам добровільності шлюбного союзу, та порушуватиме право позивачки на розірвання шлюбу. Оскільки шлюбні відносини між сторонами припинені остаточно, а відповідач не заперечує проти задоволення позову, суд доходить висновку, що сім`я розпалася остаточно, а тому позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

В прохальній частині позовної заяви позивачка просить судові витрати залишити за нею, відтак суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат з відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 4, 10-13, 19, 76-80, 141, 206, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 110-113 СК України –

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 14.11.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м. Львова, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою м. Львова, про що зроблено відповідний актовий запис № 3139 та видано повторне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Текст судового рішення у справі № 465/8025/26 складено 15.10.2026 року.

Суддя: Баран О.І.