Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №450/6091/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №450/6091/25

Суддя: Добош Н. Б.

Справа № 450/6091/25 Провадження № 1-кп/450/308/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000815 від 24.10.2025р. щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Солонка, Львівського району Львівської області, українець, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, , одружений, дітей на утриманні немає, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 у званні старший солдат, який фактично проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий згідно ст.89 КК України,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-

встановив:

Встановлено, що ОСОБА_4 будучи належним чином ознайомлений з постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.04.2025 року, яка набрала законної сили 22.04.2025 у справі № 450/793/25 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на п`ять років, діючи умисно, всупереч вказаної постанови суду, яка набрала законнної сили, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів праавосуддя України в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма юридичними та фізичними особами на всій території України, неодноразово продовжував після цього керувати транспортними засобами, порушуючи правила дорожнього руху України.

Так, ОСОБА_4 , 23.10.2025 року приблизно о 23 годині 30хв перебуваючи в с.Сокільники, автодорога Львів-Пустомити-Меденичі 7км, керуючи автомомбліем марки ВАЗ 2170 д.н.з. НОМЕР_2 був зупинений працівниками поліції, які виявили порушення ним правил дорожнього руху України, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.130 та ч.3 ст.126 КУпАП про що працівниками поліції було складено відповідний адміністративний протокол.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості, укладену 17.12.2025 року між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_5 , згідно з умовами якої ОСОБА_4 повністю та беззаперечно визнає свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив затвердити угоду про визнання винуватості, вказав, що визнає свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості вказав, що угода була укладена його підзахисним добровільно та у присутності адвоката.

Вислухавши учасників кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд прийшов до наступного висновку :

відповідно до ч.5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема, кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Зі змісту вказаної угоди вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнає обвинувачення в повному обсязі.

При укладені угоди сторонами враховано такі обставини: повне визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, щире каяття , яке виразилось у визнанні та усвідомленні негативності скоєного діяння, готовності понести покарання; забезпечення швидкого судового провадження.

Судом з`ясовано, що дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст.382 КК України і така кваліфікація є вірною.

Судом з`ясовано, що узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам КК України, які діяли на час вчинення кримінальних правопорушень. При визначенні узгодженого покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого.

Суд при вирішенні питання про можливість призначення покарання, узгодженого сторонами угоди, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який беззастережно визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, раніше не притягався до кримінальної відповідальності згідно ст.89 КК України, обставини, що пом`якшують покарання, зокрема, щире каяття, та відсутність обставин, які б обтяжували покарання, а тому суд, вважає, за можливе призначити узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст.382 КК України у виді штрафу у розмірі 750 (сімсот п`ятдесят ) неоподатковувавних мінімумів доходів громадян, виходячи з того, що саме таке покарання буде відповідати тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушенням і буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, а також вказане покарання обумовлене укладеною сторонами кримінального провадження угодою.

Такий вид покарання, на переконання суду, відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченого, та відповідає цілям покарання.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, переконавшись в тому, що укладення угоди є добровільним, а взяті на себе зобов`язання обвинуваченим можуть бути реально виконані, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України і КК України та іншим положенням закону України про кримінальну відповідальність, встановивши, що підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, роз`яснивши обвинуваченому передбачені ст. 473 КПК України наслідки укладення та затвердження угоди, заслухавши думку учасників кримінального провадження, роз`яснивши обвинуваченому наслідки невиконання угоди передбачені ст.476 КПК України, суд затверджує угоду про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором, укладену 17.12.2025 року та ухвалює обвинувальний вирок.

Виходячи з вищезазначеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, 17.12.2025 року між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_5 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами кримінального провадження міри покарання.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Сторони клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу не заявляли, підстав обирати обвинуваченому запобіжний захід немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 376, 468- 475, 532 КПК України, суд,-

ухвалив:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17.12.2025 року між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань № 12025141430000815 від 24.10.2025р..

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити узгоджене покарання у виді штрафу у розмірі 750 (сімсот п`ятдесят ) неоподатковувавних мінімумів доходів громадян, що складає 12 750,00 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази у кримінальному провадженні: ключ запалювання та автомобіль марки ВАЗ 2170 д.н.з. НОМЕР_2 – повернути власнику ОСОБА_7 .

Скасувати арешт на речові докази, накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівський районний суд Львівської області від 30.10.2025року.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення:

обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

СуддяОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua