Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №185/3348/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3348/26

Провадження № 2/185/4315/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Шумейка Ярослава Віталійовича, який діє від імені ОСОБА_1 , до Красноріченської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

У лютому 2026 року до суду надійшов вказаний позов про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зі змісту позовної заяви вбачається, що право власності на зазначений житловий будинок було зареєстроване 15 лютого 1990 року в Стаханівському бюро технічної інвентаризації. Позивач зазначає, що у зв`язку зі збройною агресією російської федерації територія, на якій розташований належний йому житловий будинок, опинилася в умовах тимчасової окупації, що істотно ускладнило можливість отримання відомостей із матеріалів технічної інвентаризації нерухомого майна. З метою державної реєстрації права власності на зазначений житловий будинок позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно, проте йому було відмовлено у проведенні реєстраційних дій через неможливість надання інформації щодо підтвердження права власності. У зв`язку із зазначеним позивач був вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача у прохальній частині позову просив розглядати справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Від відповідача до суду надійшло клопотання від про розгляд справи без участі представника відповідача. У клопотанні зазначено, що проти задоволення позовних вимог відповідач не заперечує.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що житловий будинок із належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташований у АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 .

Позивчем надано нотаріально засвідчену копію свідоцтва про право власності на зазначене майно від 15.01.1990 року.

Із реєстраційного напису на свідоцтві та матеріалів справи вбачається, що право власності на житловий будинок зареєстровано 15 лютого 1990 року в Стаханівському бюро технічної інвентаризації, відомості внесено до реєстрової книги № 1 за реєстровим № 103.

Із технічного паспорта, складеного 06 липня 1989 року, встановлено, що об`єктом технічної інвентаризації є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Власником зазначений ОСОБА_1 . Загальна площа будинку становить 61,7 кв. м, житлова - 43,5 кв. м, допоміжна - 18,2 кв. м; кількість житлових кімнат - чотири. Технічний паспорт містить план будинку, експлікацію приміщень та характеристику господарських будівель і споруд.

Із копії рішення державного реєстратора від 09 серпня 2024 року № 74513899 установлено, що позивачу відмовлено у проведенні реєстраційних дій. Державним реєстратором установлено неможливість отримання необхідних підтвердних відомостей, оскільки розпорядником відповідної інформації є КП «Кремінське БТІ Кремінської міської ради», яке перебуває на тимчасово окупованій території. При цьому рішення державного реєстратора не містить установленого факту належності спірного житлового будинку іншій особі та не встановлює недійсності свідоцтва про право приватної власності позивача.

Згідно копії інформаційної довідки № 497955975 вбачається, що за параметрами пошуку щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Також відсутні відомості в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек.

Проте відсутність відомостей у сучасних електронних реєстрах сама по собі не спростовує права власності, набутого та оформленого відповідно до законодавства, що діяло на час його виникнення.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтями 316, 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном, а право власності є непорушним.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Суд виходить із того, що позивач не просить створити для нього нове право власності, а посилається на право, набуте й оформлене раніше, судовий захист якого необхідний у зв`язку з неможливістю завершення державної реєстрації через недоступність архівних відомостей.

Свідоцтво про право приватної власності, реєстраційний напис та технічний паспорт містять взаємоузгоджені відомості щодо власника, адреси та характеристик нерухомого майна.

Право позивача оформлено до запровадження сучасної системи державної реєстрації речових прав. Відсутність відомостей про це право в сучасному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не є самостійною підставою для висновку про припинення або відсутність права, набутого відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.

Неможливість отримання архівних відомостей з органу технічної інвентаризації, розташованого на тимчасово окупованій території, фактично перешкоджає позивачу здійснити державну реєстрацію раніше набутого права.

При цьому відповідач проти задоволення позову не заперечує, а доказів належності спірного нерухомого майна іншій особі суду не надано.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що наданими письмовими доказами підтверджено належність ОСОБА_1 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,7 кв. м, житловою площею 43,5 кв. м, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем згідно з квитанцією від 09 лютого 2026 року сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача півдлягає стчгненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 392 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 30, 76–81, 89, 133, 141, 211, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов адвоката Шумейка Ярослава Віталійовича, який діє від імені ОСОБА_1 , до Красноріченської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,7 кв. м, житловою площею 43,5 кв. м.

Стягнути з Красноріченської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Красноріченська селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області, РНОКПП 44781757, вул. Центральна, буд. 20, селище Красноріченське, Сватівський р-н р-н, Луганська обл. обл., 92913.

Суддя М. М. Перекопський