Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №205/8195/24 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/8195/24

Номер провадження2/205/1410/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Курбанової Н. М.

за участю секретаря судового засідання Коваленко Т. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 ., про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2024 року представник позивача – Грибанов Д. В., звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 5513911 в розмірі 20 414,67 грн., з яких: 6 555,22 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 859,45 грн. – сума заборгованості за процентами за користування позикою; заборгованість за кредитним договором № 7134806 в розмірі 14 884,50 грн., з яких: 3 650 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 734,50 грн. – сума заборгованості за відсотками, 500 грн. – заборгованість за комісією, а всього стягнути 35 299,17 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили, що 27 квітня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 5513911, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. За умовами вказаного договору позики позикодавець передає позичальнику (відповідачу) у власність грошові кошти (позику), шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві суму кредиту та сплатити плату за користування кредитом (проценти). 15 листопада 2023 року між TOB «Маніфою» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 15-11/2023, відповідно до якого TOB «Маніфою» передало (відступило) за плату ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні TOB «Маніфою» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 15-11/2023 від 15 листопада 2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 20 414,67 грн., з яких: 6 555,22 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 859,45 грн. – сума заборгованості за процентами за користування позикою. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 15.11.2023 позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики №5513911 в розмірі 20 414,67 грн. Крім того, 08 червня 2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7134806. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до Кредитного договору, порядок (технологія) укладання договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. За умовами вказаного кредитного договору кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно з пункту 1.1 кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у пункті 1.2 кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у пункту 2.1 кредитного договору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. 28 листопада 2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28112023, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №1 від 28.11.2023 до договору факторингу №28112023 від 28.11.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 14 884,50 грн., з яких: 14 884,50 грн., з яких: 3 650 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 734,50 грн. – сума заборгованості за відсотками, 500 грн. – заборгованість за комісією. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.11.2023 позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №7134806 в розмірі 14 884,50 грн. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаними договорами складає 35 299,17 грн. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 24 червня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23 липня 2024 року представник відповідача - адвокат Хохленко А. О. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що між відповідачем та позивачем не укладалось жодних правочинів, зокрема і не укладалось договорів позики. Відповідача жодним належним чином не сповіщали про відступлення права вимоги до нового кредитора за зобов`язаннями, які виникли у Відповідача, згідно укладених правочинів. Нібито на підтвердження права вимоги, Позивачем долучено у додатках до позову Витяги з Реєстрів боржників Договорів факторингу, які не укладені первісними кредиторами, а отже ці витяги є не належним доказом передання права вимоги первісного кредитора до нового кредитора. У наданих Договорах факторингу, не зазначено чіткий реєстр боржників, права вимоги за яким відступається новому кредитору. У п. 3.2 Договорів факторингу на зазначено Загальна сума права вимоги, що були відступлені. Позивачем не надано до суду доказу сплати грошових коштів визначених у п. 3.3.-3.6. Договорів факторингу. Пунктом 1.3. Договорів факторингу, визначено що первісні кредитори зобов`язані належним чином протягом 10 днів повідомити боржників про відступлення права вимоги та передачу персональних даних. Жодних повідомлень Боржнику не надходило про відступлення права вимоги, жодних доказів факту укладання Договорів факторингу не надавалося, а отже Відповідач не визнає факт наявності будь-яких зобов`язань перед Позивачем. Також не надано виписку по рахунку клієнта, що є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта так який є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. За договором позики №5513911 від 27 квітня 2023 року було визначено дату повернення позики в строк до 16 липня 2023 року, яка в подальшому була змінена згідно Додаткової угоди №1 від 24 травня 2023 року, та сторонами було погоджено строк повернення позики до 12 серпня 2023 року. Згідно платіжних доручень, вбачається, що Відповідачем було зроблено сплату грошових коштів в рахунок погашення зобов`язань, а саме: 24.05.2023 на суму 4000 грн., 19.06.2023 на суму 4400 грн., 21.07.2023 на суму 300 грн. Отже, Відповідачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості 8 700 грн. В свою чергу, позивачем пред`явлено до суду грошові вимоги в розмірі 20 414,67 грн. Позивачем не враховано здійснені платежі Відповідача в рахунок погашення заборгованості за Договором позики №5513911 від 27.04.2023, а отже наданий розрахунок заборгованості є не коректним, так як розмір заборгованості по кредиту та процентам за користування позикою повинен бути зменшений із урахуванням здійснених платежів, таким чином заборгованість Відповідача за Договором позики має бути зменшена на суму 8700 (вісім тисяч сімсот) гривень. В свою чергу вбачається, що розмір здійснених платежів щодо погашення заборгованості вже став більший аніж було отримано від кредитора грошових коштів у борг. Позивачем взагалі не надано розрахунок заборгованості за Договором позики, відповідно до якого було здійснено нарахування процентів в розмірі 13 859,45 грн, які були заявлені в позовних вимогах. За кредитним договором №7134806 від 08 червня 2023 Позивачем не надано до Позовної заяви будь-якого доказу факту видачі Позичальнику грошових коштів на вище зазначену картку, що є умовою підтвердження факту надання коштів в позику. З урахуванням того факту, що Відповідач не отримував грошові кошти за кредитним договором №7134806 від 08 червня 2023 року, а Позивачем не надано жодного доказу надання грошових коштів Відповідачу за вище зазначеним кредитним договором, вбачається безпідставність заявлених позовних вимог, щодо стягнення грошових коштів та відсотків за користування коштами, які фактично не були надані у користування Відповідачу. На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» у повному обсязі та покласти судові витрати на позивача.

Ухвалою суду від 30 січня 2025 року за клопотанням представника відповідача витребувано докази від позивача, а саме договір позики, кредитний договір, договори факторингу та реєстри відступлення прав вимоги до них.

19 березня 2025 року на виконання ухвали суду від 30.01.2025 позивачем надано суду Договір про споживчий кредит №7134806 з додатками; Договір позики № 5513911 з додатками; Копію повної редакції Договору факторингу №15-11/2023 від 15.11.2023; Витяг з Реєстру боржників від 15.11.2023 Додаток №1 до Договору факторингу № 15-11/2023 від 15.11.2023; Копію повної редакції Договору факторингу №28112023 від 28 листопада 2023 року; Витяг з Реєстру боржників №1 від 28 листопада 2023 до Договору факторингу №28112023 від 28 листопада 2023. Щодо надання повних реєстрів боржників, повідомлено, що вони носять в собі зобов`язання про нерозголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, в зв`язку з чим, весь реєстр надати Позивач не може.

Ухвалою суду від 18 квітня 2025 року визнано явку представника позивача в судове засідання обов`язковою для дачі особистих пояснень суду, а розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 21 квітня 2025 року за клопотанням представника відповідача витребувано докази у позивача, а саме оригінали договорів факторингу разом з їх невід`ємними додатками, оригінали банківських платіжних доручень, щодо підтвердження сплати грошових коштів за договорами факторингу, оригінали реєстрів відступлення права вимоги за договорами факторингу, а також оригінали банківських платіжних доручень, щодо надання грошових коштів за договором споживчого кредиту та договором позики.

Ухвалою суду від 04 червня 2025 року визнано явку представника позивача в судове засідання обов`язковою для дачі особистих пояснень суду, а розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 02 липня 2025 року визнано явку представника позивача в судове засідання обов`язковою для дачі особистих пояснень суду, а розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 12 вересня 2025 року визнано явку представника позивача в судове засідання обов`язковою для дачі особистих пояснень суду, а розгляд справи відкладено. Зобов`язано представника позивача надати докази її перебування на лікарняному станом на 12.09.2025.

26 вересня 2025 року на виконання ухвали суду від 12.09.2025 представником позивача надано витяг з ПФУ.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року постановлено проводити судові засідання по справі в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

02 грудня 2025 року представник позивача Костюшок П. М. подав до суду заяву, в якій зазначив, що у зв`язку з великою кількістю судових засідань, а також, враховуючи той факт, що участь представника позивача у судовому засіданні потребує додаткових витрат внаслідок перебування юристів у м. Бровари Київської області, також беручи до уваги воєнний стан на території України ТОВ «ФК «ЄАПБ», не має можливості забезпечити участь представника товариства в судах безпосередньо у м. Дніпро разом з оригіналами важливих документів. Але, так як позивач зацікавлений в розгляді даної справи, у випадку необхідності, представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» зможе прийняти участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами статутних документів Первісних кредиторів, так як ці документи знаходяться саме у них, тому ТОВ «ФК «ЄАПБ» не має змоги надати для ознайомлення оригінали документів. Виходячи з вище викладеного та на виконання ухвали Новокодацького районного суду міста Дніпра отримані розрахунки заборгованості та інформаційні довідки від Первісних Кредиторів були отримані в електронному вигляді, у форматі .pdf. тому і були долучені саме в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд», а в паперовому вигляді надіслані засобами Укрпошти належним чином засвідчені. На даний час ведеться активна претензійно позовна робота по стягненню кредитної заборгованості по вищевказаним Договорам факторингу, у зв`язку з чим надання позивачем до суду оригіналів вищевказаних документів є неможливим. З метою мінімізації та недопустимості розкриття відомостей щодо інших боржників, ТОВ «ФК «ЄАПБ» надано витяг з реєстру прав вимоги до договорів факторингу, що відображають інформацію про відступлення права вимоги щодо конкретного боржника та номеру відповідного договору. У даній справі договори факторингу у встановленому законом порядку Відповідачем не визнавалися недійсними. Також у зв`язку з безпековою ситуацією у Дніпропетровській області ТОВ «ФК «ЄАПБ» не має можливості направити оригінали документів по справі у м. Дніпро. 12.12.2025 аналогічна заява з додатками надійшла на адресу суду засобами поштового зв`язку.

Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року постановлено проводити судові засідання по справі в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

06 квітня 2026 року позивач на виконання ухвал суду від 30.01.2025 та 21.04.2025 надано суду диск з оригіналами електронних доказів, а саме договору позики, кредитного договору, паспорту договору позики, додаткові угоди до договору позики, а також оригінали банківських платіжних доручень щодо надання грошових коштів за укладеними договорами.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року постановлено проводити судові засідання по справі в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року за клопотанням представника позивача витребувано докази від АТ КБ «ПриватБанк», а саме докази на підтвердження належності відповідачу банківських рахунків та зарахування на них грошових коштів.

11 серпня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 25.05.2026 надав інформацію щодо належних відповідачу рахунків, а також виписки про рух коштів по вказаним рахункам.

Представник позивача Ільїн А. Є. в судовому засіданні 21.11.2025 зазначив, що у справі приймав участь інший представник, який звільнився, просив суд надати час для ознайомлення з клопотанням представника відповідача про витребування доказів, зокрема оригіналів документів. В подальшому позивач явку свого представника в судові засідання не забезпечив. Разом із тим, представник позивача – Омельянова Є. Ю. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій також просила заявлені позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задовольнити у повному обсязі на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явились за невідомими суду причинами, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи, що всі учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі письмові докази, встановивши зміст спірних відносин, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27 квітня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_2 укладено договір позики №5513911, згідно умов якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов договору.

Пунктами 2.3-2.4 Договору визначено наступні умови надання позики: сума позики становить 7 000 грн., строк позики 80 днів, дата повернення позики 16 липня 2023 року, акційна процентна ставка – фіксована 1,76% на день, застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1 цього договору; базова процентна ставка - фіксована 2,2% на день, застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 Договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами цього договору; основна процентна ставка – фіксована 3% на день, застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду.

Відповідно до п. 2.5 договору позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкого переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті.

За змістом пунктів 3.1-3.2 Договору умови нарахування процентів протягом першого розрахункового періоду (за Розрахунком, затвердженим Сторонами при укладенні Договору або, у разі наявності, затвердженим Сторонами при укладенні Додаткової угоди щодо продовження строку позики):

У разі наявності акційних пропозицій проценти за користування позикою нараховуються за акційною процентною ставкою відповідно до встановленого в Розрахунку за Договором позики графіку нарахування процентів, при цьому значення акційної процентної ставки є середньоденним розміром процентів в межах першого розрахункового періоду. Позичальник має право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у разі повернення позики протягом строку позики, визначеного цим Договором. Також Позичальнику надається право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у межах 3-денного строку після спливу першого розрахункового періоду. У разі недотримання цієї умови, проценти за користування позикою за кожен день першого розрахункового періоду нараховуються за базовою процентною ставкою. Відповідне перерахування процентів здійснюється на 4-й день після спливу строку першого розрахункового періоду.

У разі відсутності акційних пропозицій (акційна процентна ставка відповідає базовій процентній ставці), а також при укладенні Додаткової угоди щодо пролонгації позики, проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою відповідно до встановленого в Розрахунку графіка нарахування процентів, при цьому значення базової процентної ставки є середньоденним розміром процентів в межах першого розрахункового періоду, визначеного Договором/відповідною Додатковою угодою щодо продовження строку позики.

Застосування акційної процентної ставки є правом, а не обов?язком Товариства. У разі відсутності акційних пропозицій значення акційної ставки відповідає значенню базової процентної ставки.

Після спливу першого розрахункового періоду, у межах всього подальшого строку позики проценти за користування позикою нараховуються за основною процентною ставкою в розмірі, визначеному п. 2.4.3 цього Договору, за кожен день користування позикою в межах строку позики.

Відповідно до п. 5.4.2 Договору позичальник зобов`язався повернути позику та сплатити нараховані проценти.

Вказаний договір укладено в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця ТОВ «Маніфою» шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальника шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем договору у відповідне поле. (розділ 9 Договору)

Договір позики підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «b55106».

Додаток №1 до договору позики, а саме розрахунок за договором позики та графік обов`язкових платежів також підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «b55106».

Підписавши вказаний договір позики відповідач підтвердила, що вивчила та погоджується з умовами правил надання фінансових послуг ТОВ «Маніфою», які є невід`ємною частиною договору, вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики. Також сторонами договору підтверджено, що позичальником належним чином пройдено процедуру ідентифікації та верифікації. (розділ 10 Договору)

Позивачем також надано паспорт позики, який містить аналогічні умови надання та повернення позики, який підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «b35774»

24 травня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 до договору позики №5513911 від 27.04.2023, відповідно до умов якої сторони погодили продовжити строк позики шляхом встановлення строку користування позикою а цією додатковою угодою.

Пунктом 2 вказаної Додаткової угоди визначено основні параметри позики в межах цієї додаткової угоди, а саме: сума позики на дату укладання угоди 6 652,06 грн., строк користування позикою 80 днів до 12.08.2023, процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики за цією додатковою угодою - базова процентна ставка фіксована 2,2% на день, застосовується протягом першого розрахункового періоду за цією угодою; основна процентна ставка фіксована 3% на день, застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду за цією додатковою угодою.

Зазначена додаткова угода №1 підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «v27559».

Додаток №1 до додаткової угоди №1, а саме розрахунок за додатковою угодою№1 та графік обов`язкових платежів також підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «v27559».

20 червня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №2 до договору позики №5513911 від 27.04.2023, відповідно до умов якої сторони погодили продовжити строк позики шляхом встановлення строку користування позикою а цією додатковою угодою.

Пунктом 2 вказаної Додаткової угоди визначено основні параметри позики в межах цієї додаткової угоди, а саме: сума позики на дату укладання угоди 6 552,22 грн., строк користування позикою 80 днів до 08.09.2023, процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики за цією додатковою угодою - базова процентна ставка фіксована 2,2% на день, застосовується протягом першого розрахункового періоду за цією угодою; основна процентна ставка фіксована 3% на день, застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду за цією додатковою угодою.

Зазначена додаткова угода №2 підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «z91432».

Додаток №1 до додаткової угоди №2, а саме розрахунок за додатковою угодою №2 та графік обов`язкових платежів також підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «z91432».

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 пройшла верифікацію шляхом заповнення анкети клієнта-фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення, зазначивши в цій анкеті свої особисті данні, в тому числі дані паспорта та РНОКПП, номер телефону, тощо, а також додавши власне фото з паспортом.

Крім того, 08 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_3 укладено договір про споживчий кредит №7134806 (далі кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно п. 1.2, 1.3 кредитного договору сума кредиту становить 5 000 грн., кредит надається загальним строком на 105 днів з 08.06.2023 року і складається з пільгового та поточного періодів, пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 23.06.2023 року. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 21.09.2023 року.

Згідно по п. 1.4 кредитного договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 23.06.2023 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 21.09.2023 року.

Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1 250 грн. в грошовому виразі та 22 711 відсотків річних у процентному значенні, загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 14 750 грн. в грошовому виразі та 11 755 відсотків річних у процентному значенні. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 6 250 грн., за весь строк кредитування – 19 750 грн.

Відповідно до п.п. 1.5.1 п. 1.5 кредитного договору комісія за надання кредиту 500 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 750 грн., які нараховуються за ставкою 1 відсоток від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.п. 1.5.2 п. 1.5 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду – 13 500 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.п. 1.5.3 п. 1.5 кредитного договору).

Відповідно до п.п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 516874*57.

За змістом п. 6.1., п. 7.1 кредитного договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та набуває чинності з моменту його укладання в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора «L87117».

Додатками до кредитного договору №7134806 від 08.06.2023 року є паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні умови кредитування та графік платежів.

15 листопада 2023 року між ТОВ «Маніфою» (клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладено договір факторингу № 15-11/2023, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід`ємною частиною договору.

За змістом п. 1.2 Договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений ї печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна продажу за Договором становить 271 527,68 грн. Фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, передбаченої п. 3.3. цього договору, в день підписання акта прийому-передачі реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта. Моментом виконання фактором грошового зобов`язання сторони визначають момент надходження ціни продажу за цим договором на рахунок клієнта, зазначений в п. 3.4 даного договору. (п.п. 3.3, 3.4, 3.6 Договору)

На підтвердження виконання умов договору факторингу позивачем надано акт прийому-передачі реєстру боржників від 15.11.2023 за договором факторингу №15-11/2023 від 15.11.2023, а також платіжну інструкцію №20476 від 15.11.2023, відповідно до якої ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на користь ТОВ «Маніфою» грошові кошти у сумі 271 527,68 грн.

Згідно витягу з Реєстру боржників від 15.11.2023 до договору факторингу №15-11/2023 від 15.11.2023, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №5513911 в розмірі 20 414,67 грн., з яких: 6 555,22 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 859,45 грн. – сума заборгованості за процентами за користування позикою.

Крім того, 28 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладено договір факторингу № 28112023, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід`ємною частиною договору.

За змістом п. 1.2 Договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений ї печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна продажу за Договором включає у себе ціну продажу згідно реєстру боржників №1 та реєстру боржників №2 та становить 1 877 064,49 грн. Фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, передбаченої п. 3.3. цього договору, протягом 5 робочих днів з моменту передачі по акту прийому-передачі реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта. Моментом виконання фактором грошового зобов`язання сторони визначають момент надходження ціни продажу за цим договором на рахунок клієнта, зазначений в п. 3.4 даного договору. (п.п. 3.3, 3.4, 3.6 Договору)

На підтвердження виконання умов договору факторингу позивачем надано акт прийому-передачі реєстру боржників №1 від 28.11.2023 за договором факторингу №28112023 від 28.11.2023, а також платіжну інструкцію №20533 від 01.12.2023, відповідно до якої ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на користь ТОВ «Мілоан» грошові кошти у сумі 1 877 064,49 грн.

Згідно витягу з Реєстру боржників №1 від 28.11.2023 до договору факторингу №28112023 від 28.11.2023, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №7134806 в розмірі 14 884,50 грн., з яких: 3 650 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 734,50 грн. – сума заборгованості за відсотками, 500 грн. – сума заборгованості за комісією.

Так, спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами, і як наслідок виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся з цим позовом до суду.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до положень статті 207 ЦК України, електронний документ прирівнюється до письмової форми правочину.

Спеціальне законодавство у сфері електронної комерції (Закони України «Про електронну комерцію та «Про електронні документи та електронний документообіг») не заперечує юридичної сили електронних документів та договорів, укладених шляхом обміну електронними повідомленнями.

Закон України «Про електронну комерцію визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає можливість підписання електронного правочину, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Одноразовим ідентифікатором, як визначено ч. 1 ст. 3 цього ж Закону, є алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, що приймає оферту, шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Таким чином, використання відповідачем логіну та паролю для входу в особистий кабінет та/або введення одноразового ідентифікатора, надісланого на його контактний номер телефону, є належним способом ідентифікації та підписання електронного договору, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у виді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у виді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у виді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Суд звертає увагу, що договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за своїм правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису у визначених законом випадках, а електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через його електронну форму. Аналогічно, у цивільному праві діє загальна презумпція правомірності правочину, встановлена статтею 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або не визнана судом.

У контексті електронного правочину, вчинення дій з використанням особистого кабінету, логіну, паролю та/або одноразового ідентифікатора, наданого особі при реєстрації, створює презумпцію того, що ці дії вчинені саме цією особою. Якщо відповідач заперечує факт власного волевиявлення на укладення кредитного договору в електронній формі або стверджує, що електронний підпис був вчинений не ним, а іншою особою, тягар доведення цих обставин покладається саме на відповідача відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. зокрема, постанови Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, від 25 липня 2024 рокуу справі № 500/6150/14.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18.

Стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач.

Таким чином, просте заперечення факту авторизації та підписання договору без надання належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність вад волевиявлення або вчинення електронного підпису іншою особою, не є достатньою підставою для спростування презумпції дійсності правочину та вчинення електронного підпису саме відповідачем. Відповідач не надав жодних доказів несанкціонованого доступу до особистого кабінету, використання його персональних даних третіми особами чи будь-яких інших обставин, які б свідчили про відсутність його вільної волі на укладення договору або фальсифікацію електронного підпису.

Доказів того, що персональні дані (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки, номер телефону) були використані третіми особами для укладення договору позики та кредитного договору від імені відповідача, останнім суду не надані.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Отже, положеннями статей 512, 1077 ЦК України проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

За змістом статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема договору про відступлення права вимоги, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Тож, укладаючи відповідний договір факторингу сторони у договорі визначають конкретний перелік зобов`язань, право на вимоги яких переходять до нового кредитора.

З метою визначення переліку таких зобов`язань сторони складають та погоджують відповідний реєстр, який є документальним підтвердженням переходу права вимоги за відчужуваними договорами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт відступлення права вимоги від попередніх до нового кредитора за договором позики та кредитним договором, укладеними між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 , а також між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 ..

Так, позивачем надано суду належні та допустимі докази відступлення права вимоги за договорами факторингу, зокрема належно оформлені та підписані договори факторингу, реєстри прав вимоги, які містять дані за кредитним договором та договором позики, акти прийому-передачі реєстру прав вимоги та докази на підтвердження оплати за договорами факторингу.

Тобто, до ТОВ «ФК «ЄАПБ», як до нового кредитора, перейшло право вимоги за кредитним договором та договором позики, що підтверджено належними та допустимими доказами, отже відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором та договором позики перед новим кредитором ТОВ «ФК «ЄАПБ» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.

Отже, судом достовірно встановлено укладення та підписання ОСОБА_1 договору позики та кредитного договору з відповідними фінансовими установами, а також перехід прав вимоги за цими договорами до позивача.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Первісними кредиторами (ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Мілоан») зобов`язання за договором позики та кредитним договором виконано у повному обсязі та надано відповідачу у користування кредитні кошти, відповідно до умов укладених договорів.

Фактичне отримання відповідачем грошових коштів за договором позики та кредитним договором підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 28.05.2024 про перерахування грошових коштів у сумі 7000 грн. на карту НОМЕР_1 , номер транзакції 229371765, копією платіжного доручення №102430798 від 08.06.2023, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» перераховано на користь ОСОБА_3 на карту НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 5 000 грн., а також відомостями, що надані АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до яких на ім`я ОСОБА_3 емітовано карту № НОМЕР_3 на яку було зарахування коштів на суму 7 000 грн. 27.04.2023, а також на суму 5 000 грн. 08.06.2023, що також відображено у наданих банком виписках про рух коштів по рахунку ОСОБА_3 за періоди 27.04.2023-28.04.2023 та 08.06.2023-09.06.2023.

Відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за вказаними договорами у повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість:

-за договором позики № 5513911 в розмірі 20 414,67 грн., з яких: 6 555,22 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 859,45 грн. – сума заборгованості за процентами за користування позикою;

-за кредитним договором № 7134806 в розмірі 14 884,50 грн., з яких: 3 650 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 734,50 грн. – сума заборгованості за відсотками, 500 грн. – заборгованість за комісією.

Суд звертає увагу, що заперечуючи проти укладення договору з ТОВ «Маніфою», відповідач зазначала у відзиві, що нею вже було сплачено певні грошові кошти на погашення заборгованості за договором позики, що в свою чергу також свідчить про укладання вказаного договору та фактичне отримання відповідачем грошових коштів та їх використання.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про сплату грошових коштів на погашення заборгованості за договором позики і неврахування позивачем сплачених відповідачем сум виходячи з наступного.

Так, за договором позики №5513911 від 27.04.2023 визначено перший розрахунковий період до 27.05.2023 з відсотковою ставкою 1,76% на день, та у разі погашення заборгованості в цей період сума до сплати з урахуванням основної суми боргу та відсотків мала становити 9996 грн.

Відповідач ОСОБА_3 24.05.2025 сплатила на рахунок ТОВ «Маніфою» 4000 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

Вказані грошові зараховані первісним кредитором ТОВ «Маніфою» в порядку черговості, що визначено п. 3.5 Договору, а саме: у першу чергу відсотки, в останню – сума позики.

Зазначене також знайшло своє відображення у додатковій угоді №1 від 24.05.2023, якою погоджено продовження строку позики до 12.08.2023 та визначено суму позики станом на дату укладання угоди 6652,06 грн., тобто з урахуванням сплачених відповідачем коштів.

Перший розрахунковий період за додатковою угодою №1 з відсотковою ставкою 2,2% на день визначено до 23.06.2023, та у разі погашення заборгованості в цей період сума до сплати з урахуванням основної суми боргу та відсотків мала становити 10 377,21 грн.

Відповідач ОСОБА_3 19.06.2025 сплатила на рахунок ТОВ «Маніфою» 4 400 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

Вказані грошові зараховані первісним кредитором ТОВ «Маніфою» в порядку черговості, що визначено п. 3.5 Договору, а саме: у першу чергу відсотки, в останню – сума позики.

Зазначене також знайшло своє відображення у додатковій угоді №2 від 20.06.2023, якою погоджено продовження строку позики до 08.09.2023 та визначено суму позики станом на дату укладання угоди 6 555,22 грн., тобто з урахуванням сплачених відповідачем коштів.

І саме таку суму основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, а також відсотки за користування позикою відповідно до умов додаткової угоди №2 (що укладено останньою за часом).

21.07.2023 відповідачем востаннє сплачено на користь ТОВ «Маніфою» грошові кошти у розмірі 300 грн., інших доказів на погашення суми заборгованості та нарахованих відсотків матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що за умовами вищезазначених договорів відповідач отримала кредитні кошти та користувалась ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит та позику коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надала, як і не надала власного контррозрахунку, відтак, суд доходить висновку, що заборгованість за основним боргом нарахованими відсотками та комісією на підставі вищезазначених договорів підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, у зв`язку із задоволенням позову на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду із позовом у розмірі 3 028 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 141, 142, 247, 263, 265, 268, ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за договором позики № 5513911 в розмірі 20 414,67 грн., з яких: 6 555,22 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 859,45 грн. – сума заборгованості за процентами за користування позикою; заборгованість за кредитним договором № 7134806 в розмірі 14 884,50 грн., з яких: 3 650 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 734,50 грн. – сума заборгованості за відсотками, 500 грн. – заборгованість за комісією, а всього стягнути 35 299 грн (тридцять п`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 30.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. М. Курбанова