Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №444/3807/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3807/26

Провадження № 2/444/2504/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сенько М.-Ю.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 через преставника, адвоката Козакевича Р. В., звернулася в суд із позовом до відповідача Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 1,43 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території колишньої Крехівської сільської ради, на сьогоднішній день Жовківської міської ради Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою-Жовківського) району Львівської області, право на яку ОСОБА_2 мала на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 119572, виданого Крехівською сільською радою 23 січня 1996 року та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після смерті ОСОБА_2 .

Інших спадкоємців за заповітом, осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_2 та прийняли спадщину внаслідок спільного постійного проживання зі спадкодавцем чи внаслідок звернення до нотаріуса у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини немає.

Однак спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 1,43 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка позивач не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім`я померлої ОСОБА_2 , оскільки вона втратила цивільну правоздатність та дієздатність внаслідок смерті.

А тому вважають, що право позивача на дану земельну частку (пай) підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок просять задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 14 вересня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, підготовче судове засідання призначено на 07 жовтня 2026 року о 10 год. 00 хв.

Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Козакевич Р. В., в підготовче судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак подали на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити. Не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, при вирішенні справи покладаються на думку суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак з Жовківської ДНК на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, при вирішенні справи покладаються на думку суду.

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника позивача, преставника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, тобто фактично визнав позовні вимоги, покладається при вирішенні справи на думку суду, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Львів Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 31 липня 2024 року органом 4641.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане Палацом урочистих подій міста Львів 12 липня 1990 року, вбачається, що батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 , матір`ю – ОСОБА_4 .

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , яке повторно видане 16 грудня 1970 року, вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 20 жовтня 1962 року було зроблено відповідний запис за № 46. Його матір`ю є ОСОБА_2 .

Як наслідок ОСОБА_2 є бабою позивача ОСОБА_1 , оскільки вона є матір`ю батька позивача, ОСОБА_3 .

З сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 119572, який виданий 23 січня 1996 року Крехівською сільською радою, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення II cесії Крехівської сільської ради від 28 лютого 1995 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,57 га, а по уточнених даних 1,43 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території села Фійне Крехівської сільської ради Львівської області. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

Баба позивача, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 19 квітня 2019 року було складено відповідний актовий запис № 12, що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане виконавчим комітетом Крехівської сільської ради Жовківського району Львівської області 19 квітня 2019 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

А тому після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі й на право на земельну частку (пай).

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Нормою ст. 1217 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Із заповіту, який 25 грудня 1997 року посвідчений Садовою І. М., секретарем виконавчого комітету Крехівської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 48, вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті та на що вона за законом матиме право заповіла своїй внучці ОСОБА_1 , тобто позивачу.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Викладеним у довідці № 237, яка видана 27 квітня 2026 року виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на день своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , Жовківського (після зміни адміністративно-територіального устрою – Львівського) району Львівської області.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

З довідки № 238, яка видана 27 квітня 2026 року виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, вбачається, що дійсно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онука ОСОБА_2 , була зареєстрована та постійно проживала разом із своєю бабою, ОСОБА_2 , на день її смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , Жовківського (після зміни адміністративно-територіального устрою – Львівського) району Львівської області.

Викладеним у довідці № 239, яка видана 27 квітня 2026 року виконкомом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що склад сім`ї зареєстрованих на день смерті ОСОБА_2 , а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , Жовківського (після зміни адміністративно-територіального устрою – Львівського) району Львівської області наступний: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тобто ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після смерті ОСОБА_2 .

Інших спадкоємців за заповітом, осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_2 та прийняли спадщину внаслідок спільного постійного проживання зі спадкодавцем чи внаслідок звернення до нотаріуса у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини з матеріалів справи не вбачається, судом під час розгляду справи не встановлено.

Внаслідок звернення ОСОБА_1 у Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано спадкову справу № 241/2019 та державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань Ольгою Ярославівною 01 листопада 2019 року ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на бланку серії НОВ № 601962, яке зареєстроване в реєстрі за № 1321, спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 і складається з трьох кімнат житловою площею 37,8 кв. метри, коридору, веранди, загальною площею 63,2 кв. метри, при будинку є господарська будівля з літнею кухнею, гараж, погріб, сарай, вбиральня, споруди. Житловий будинок належав померлій на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Крехівської сільської ради Жовківського району Львівської області 29 січня 1990 року, зареєстрованого в Червоноградському бюро технічної інвентаризації 29 січня 1990 року за № 44.

Однак Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України листом № 281/01-16 від 21 квітня 2026 року фактично відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) площею 1,43 га, що розташований на території Крехівської сільської ради Львівського району Львівської області і належав ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , через неподання в нотаріальну контору оригіналу правовстановлюючого документа нового взірця на вищевказаний земельний пай із відповідною реєстрацією в Книзі реєстрації сертифікатів та роз`яснено, що у разі відсутності такого документа, необхідно звернутися в судові органи для оформлення прав на вищевказаний земельний пай в порядку спадкування.

Як зазначає позивач у позовній заяві, сертифікат нового зразка на земельну частку (пай), виданий на ім`я ОСОБА_2 у неї відсутній.

Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)» затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Сертифікат саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.

ОСОБА_2 ще за життя необхідно було обміняти сертифікат на земельну частку (пай) старого зразка на новий, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)» .

Однак вона цього не зробила з невідомих для позивача причин.

Згідно ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак суд враховує, що позивачем не може бути пред`явлено для оформлення спадщини належної форми документа, оскільки ОСОБА_2 померла, а тому втратила цивільну правоздатність та дієздатність, а за життя не зробила необхідних дій, зокрема не обміняла сертифікат на середню земельну частку (пай) старого зразка на новий зразок сертифіката, а також не оформила права власності на землю.

Отже позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після смерті ОСОБА_2 .

Інших спадкоємців за заповітом, осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_2 та прийняли спадщину внаслідок спільного постійного проживання зі спадкодавцем чи внаслідок звернення до нотаріуса у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини з матеріалів справи не вбачається, судом під час розгляду справи не встановлено.

Однак спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 1,43 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка позивач не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім`я померлої ОСОБА_2 , оскільки вона втратила цивільну правоздатність та дієздатність внаслідок смерті.

Водночас суд враховує, що право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) старого зразка.

Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази суд приходить до висновку, що право позивача на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 1,43 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території колишньої Крехівської сільської ради, на сьогоднішній день Жовківської міської ради Львівського (до зміни адміністративно-територіального устрою-Жовківського) району Львівської області, право на яку ОСОБА_2 мала на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 119572, виданого Крехівською сільською радою 23 січня 1996 року та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя: Мікула В. Є.