Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №759/14484/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/14326/2026

справа №759/14484/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.,

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 року, постановлену під головуванням судді Ключника А.С.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство "Укрсиббанк" про визнання права іпотекодержателя, -

встановив:

1. Короткий виклад обставин справи.

У травні 2026 року до суду звернулось ТОВ "Кей-Колект" із позовом про визнання права іпотекодержателя.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Надано п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. Запропоновано подати до суду докази надсилання примірника матеріалів позовної заяви листом з описом вкладення іншому учаснику справи, а саме ОСОБА_2 , а також запропоновано у зв`язку із розглядом Святошинським районним судом міста Києва справи №759/11443/25 вирішити питання щодо залучення до участі у справі Офісу Генерального прокурора в якості третьої особи без самостійних вимог.

09 червня 2026 року ТОВ "Кей-Колект" подано заяву про усунення недоліків позову. Вказано, що докази надсилання примірника матеріалів позовної заяви ОСОБА_2 подано разом із позовом та містяться на сторінках 89-90. Наведено позицію позивача щодо недоцільності залучення Офісу Генерального прокурора до участі у цій справі.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вказав, що незважаючи на подачу заяви про усунення недоліків, такі не усунуто у повному обсязі. Недоліки, визначені судом, є істотними, відтак суд убачав відстав для відкриття провадження у справі.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ТОВ "Кей-Колект" подано апеляційну скаргу.

Вказує, що у заяві від 09 червня 2026 року позивач чітко вказав на відсутність недоліку позовної заяви у частині ненаправлення примірника матеріалів позовної заяви ОСОБА_2 , оскільки відповідний доказ фактично міститься в матеріалах справи, а саме накладна АТ «Укрпошта» №R040740029799 від 14 травня 2026 року на сторінці 89.

Щодо питання про залучення до участі у справі Офісу Генерального прокурора, то позивач у заяві від 09 червня 2026 року навів обґрунтування, що таке питання не є недоліком позовної заяви у розумінні статей 175, 177 ЦПК України. Суд безпідставно відніс питання щодо можливого залучення Офісу Генерального прокурора до недоліків позовної заяви, не врахувавши, що питання залучення третьої особи належить до процесуальних повноважень суду та може бути вирішене після відкриття провадження.

Зазначає, що оскаржувана ухвала не містить належного обґрунтування щодо того, які саме недоліки суд уважав неусунутими та уточнення, які саме недоліки позову, є істотними. Суд першої інстанції не навів обґрунтування того, яким чином незалучення Офісу Генерального прокурора перешкоджає відкриттю провадження у справі.

Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційну скаргу задовольнити. Скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стягнути з відповідачів понесені скаржником судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

5. Позиція учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

У травні 2026 року до суду звернулось ТОВ "Кей-Колект" із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права іпотекодержателя.

Серед переліку додатків позову вказано ? докази надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачам та третій особі.

Згідно даних накладної АТ «Укрпошта» №R040740029799 від 14 травня 2026 року та опису вкладення цінного листа №R040740029799 копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів надіслано ОСОБА_2 на поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с.57 та зворот).

Згідно Інформації про задеклароване / зареєстроване місце проживання особи №153719554 від 29 травня 2026 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.64).

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Надано п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

09 червня 2026 року ТОВ "Кей-Колект" подано заяву про усунення недоліків позову.

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 3 статті 185 ЦПК України визначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За змістом наведених вище норм процесуального закону повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху можливе лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали, але в установлений судом строк ухилилась від виконання вимог, зазначених в ній.

Вимога суду щодо надання доказів надсилання примірника матеріалів позовної заяви листом з описом вкладення іншому учаснику справи ОСОБА_2 є безпідставною, оскільки відсутність доказів надсилання ОСОБА_2 матеріалів позовної заяви спростовується матеріалами справи, а позовна заява у цій частині фактично відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

До позовної заяви долучено накладну АТ «Укрпошта» №R040740029799 від 14 травня 2026 року та опис вкладення цінного листа №R040740029799 про надсилання ОСОБА_2 копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів на поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с.57 та зворот).

Щодо вимоги суду про вирішення позивачем питання про залучення Офісу Генерального прокурора до участі у справі з огляду на наявність у Святошинському районним судом міста Києва на розгляді справи №759/11443/25, рішенням у якій встановлено, що 25 лютого 2009 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та іншим особам в рамках кримінального провадження №12124 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.4 190 ч.4, 28 ч.4 205 ч.2, 28 ч.4 209 ч.3, 255 ч.1, 28 ч.4 358 ч.2, 28 ч.4 358 ч.3 ст. 358 КК України, апеляційний суд вказує на таке.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (частина 1 статті 42 ЦПК України).

Згідно частини 1 статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно частини 3 статті 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції убачав можливість того, що результат розгляду справи по суті може зачіпати інтереси держави в особі Офісу Генерального прокурора, відтак запропонував позивачеві вирішити питання щодо залучення Офісу Генерального прокурора до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову.

Проте такий висновок суду не відповідає вимогам процесуального законодавства, оскільки у разі виявлення судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду того, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд самостійно вирішує питання про залучення такої особи до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору та відповідно залучає таку особу до участі у справі.

Таким чином, суд першої інстанції, убачаючи, що результат розгляду цієї справи може вплинути на права та інтереси Офісу Генерального прокурора, мав вирішити питання про залучення Офісу Генерального прокурора до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, ураховуючи вище викладене, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та постановленою із дотриманням норм процесуального права.

Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За наведених обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо стягнення із відповідачів понесених скаржником судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів вказує, що відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України, у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок "якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".

Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).

За результатами розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не змінював та не ухвалював нового судового рішення, а направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.

З урахуванням викладеного, колегія суддів робить висновок про відсутність підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Кей-Колект" на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 червня 2026 року.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 липня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова