Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №357/16992/25 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року місто Київ

Справа № 357/16992/25

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11692/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2026 року (у складі судді Орєхова О.І.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за двома кредитними зобов`язаннями у загальному розмірі 58 587,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11 квітня 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 575642 про надання споживчого кредиту, за умовами якого позичальнику надано кредит у загальному розмірі 36 875 грн строком на 365 днів, із кінцевим терміном повернення 11 квітня 2022 року. Кредитні кошти в сумі 29 500 грн перераховано на платіжну картку відповідача, а 7 375 грн відповідно до погоджених сторонами умов спрямовано на сплату процентів за перший день користування кредитом.

26 листопада 2021 року ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу № 26-11/2021, за яким до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 575642. 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» передало це право вимоги ТОВ «Коллект Центр» за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, а 28 серпня 2025 року ТОВ «Коллект Центр» передало його ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором № 28-08/25.

Заборгованість за договором № 575642 становить 53 464,54 грн, з яких 32 634,55 грн заборгованість за основним зобов`язанням та 20 829,99 грн заборгованість за процентами, нарахованими до дати відступлення права вимоги.

Крім того, 04 червня 2021 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики № 555149078630 на суму 2 000 грн строком на 30 календарних днів. 18 грудня 2023 року ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу № 18/12-2023, за яким позивачу відступлено, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за цим договором позики.

Заборгованість за договором № 555149078630 становить 5 123 грн, з яких 2 000 грн основний борг та 3 123 грн проценти.

Таким чином, загальна сума заявленої до стягнення заборгованості за двома договорами становить 58 587,54 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції встановив факти укладення ОСОБА_1 договору № 575642 від 11 квітня 2021 року та договору № 555149078630 від 04 червня 2021 року, отримання ним кредитних коштів, неналежного виконання грошових зобов`язань та розмір заявленої позивачем заборгованості.

Разом із тим суд дійшов висновку, що ТОВ «Факторинг Партнерс» не довело набуття права вимоги до відповідача з огляду на відсутність належних доказів проведення розрахунків за відповідними договорами відступлення права вимоги та оскільки акти зарахування зустрічних однорідних вимог не можуть вважатися доказами оплати ціни продажу за договорами факторингу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Факторинг Партнерс» 08 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2026 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив укладення відповідачем обох кредитних договорів, одержання кредитних коштів, неналежне виконання зобов`язань і розмір боргу, однак неправильно оцінив докази переходу права вимоги до позивача.

Щодо договору факторингу № 18/12-2023 зазначає, що пунктами 7.1, 7.2 договору передбачено фінансування в розмірі 1 100 000 грн шляхом одноразового перерахування коштів протягом десяти днів після підписання договору. На виконання цих умов 27 грудня 2023 року ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» 1 100 000 грн за платіжною інструкцією № 793, яка була долучена до позову. Тому висновок суду про відсутність доказів фінансування за цим договором суперечить матеріалам справи.

Стосовно договору № 28-08/25 посилається на пункт 5.2, за яким права вимоги переходять до нового кредитора в день належного підписання сторонами акта приймання-передачі Реєстру боржників, а також на пункт 7.2, яким передбачено сплату ціни договору будь-яким не забороненим законом способом, у тому числі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, протягом 1065 календарних днів з дати підписання договору. Матеріали справи містять акт приймання-передачі Реєстру боржників, витяг із Реєстру щодо ОСОБА_1 та акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 10 вересня 2025 року, яким сторони підтвердили повне виконання ТОВ «Факторинг Партнерс» обов`язку зі сплати 236 153,20 грн.

Наголошує, що зарахування зустрічних однорідних вимог є передбаченим статтею 601 ЦК України самостійним способом припинення грошового зобов`язання, а тому висновок суду першої інстанції про необхідність підтвердження розрахунків виключно платіжними документами є помилковим.

Також вказує на те, що договір № 28-08/25 за своїм змістом є оплатним договором відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, а не договором факторингу, а тому сторони вільно визначили момент переходу права вимоги та порядок розрахунків, при цьому чинність договорів відступлення у встановленому законом порядку не спростована.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Кукса О.В. просила апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

11.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладений Договір № 575642 про надання споживчого кредиту.

Укладення кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС.

Згідно умов договору, сума кредиту складає 36 875 грн, тип кредиту - кредит, строк кредиту 365 днів, з кінцевим терміном повернення 11.04.2022. Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком № 1с до цього Договору ( п.п. 1.3, 1.4. п. 1 Договору).

Відповідно до п.п. 1.5, 1.5.1., 1.5.2. п. 1 Договору, тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом ( включно ) - 25% в день ( 9125% річних ); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня ( включно ) й до кінця строку надання кредиту 85% річних.

Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби ( п.п. 1.6. п. 1 Договору ).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 127,32% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 56 027,57 грн ( п.п. 1.7., 1.8. п. 1 Договору ).

На підставі погоджених умов, викладених в п.п. 2.1. п. 2 Договору, ТОВ «Слон Кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, укладаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України та цим Договором ( п.п. 6.1. п. 6 цього Договору ).

У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф, який не може перевищувати 50% суми, суми одержаної Споживачем за цим договором, і становить 18 437,50 грн ( п.п. 6.4. п. 6 Договору ).

Згідно з умовами Договору, Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені та інші платежі передбачені Договором.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Вказаний кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором К182.

Додано Графік платежів, що є Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 575642 від 11.04.2021, який також підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора К182 та Довідку про ідентифікацію відповідача.

Крім того, додано Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А139 ( а. с. 64-65 ).

Окрім цього, долучено до справи Правила надання коштів або банківських металів у кредит ТОВ «Слон Кредит» та Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Слон Кредит».

Так, ТОВ «Слон Кредит» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 29 500 грн, шляхом зарахування 11.04.2021 на платіжну картку НОМЕР_2 , що підтверджується листом iPay.ua сервіс онлайн платежів від 16.01.2024.

Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку, передбаченому умовами Договору.

04.06.2021 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладений Договір позики № 555149078630.

Згідно умов Договору позики, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 2000 гривень ( п.п. 1.1.п. 1 Договору ).

Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором.

Сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Позичальником умов договору та становить: знижена процентна ставка, фіксована 400.00% річних від суми Позики у межах строку надання Позики; стандартна процентна ставка, фіксована 950.0% річних від суми Позики застосовується: у межах строку надання позики, зазначеного в п. 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п. 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та - у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України ( п.п. 1.1.1., 1.1.1.1., 1.1.1.2. п. 1 Договору ).

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Вказаний кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 6131.

Договором позики передбачено, що позика надається позичальником шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта - позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua. ( п.п. 2.1. п. 2 Договору ).

Додано Додаток № 2 до Договору позики № 555149078630 від 04.06.2021 - Розрахунок вартості кредиту.

Надано Інформацію, яка надається позичальнику до укладання договору позики - Паспорт позики від ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія».

Додано Довідку про ідентифікацію по Договору № 555149078630 від 04.06.2021. якою первісний кредитор підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , з яким укладено договір № 555149078630 від 04.06.2021 ідентифікований ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія». Акцепт договору позичальником ( підписання одноразовим ідентифікатором ): одноразовий ідентифікатор - 6131; час відправки ідентифікатора позичальнику - 04.06.2021; номер телефону - НОМЕР_4 .

Додано Загальні умови надання грошових коштів у позику ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія».

Так, ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 2 000 грн, шляхом зарахування 04.06.2021 на платіжну картку НОМЕР_5 , що підтверджується квитанцією «LIQPAY».

Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку, передбаченому умовами Договору.

Позиція суду апеляційної інстанції

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Щодо клопотання про розгляд справи з повідомленням учасників

15 червня 2026 року представник ТОВ «Факторинг Партнерс» подав клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ціна позову в цій справі становить 58 587,54 грн, що є меншою за тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2026 року. Справа не належить до категорій, які не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження, тому її апеляційний перегляд здійснюється без повідомлення учасників справи.

Частина п`ята статті 279 ЦПК України, на яку посилається заявник, регулює порядок розгляду справи судом першої інстанції у спрощеному позовному провадженні, тоді як порядок апеляційного перегляду визначається статтями 368, 369 ЦПК України. Частиною третьою статті 369 ЦПК України передбачено право, а не обов`язок суду апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин справи провести судове засідання з повідомленням учасників.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 21 травня 2021 року у справі № 905/64/15, посилаючись на практику ЄСПЛ у справах «Axen v. Germany» та «Varela Assalino contre le Portugal», зазначила, що коли фактичні обставини вже встановлені, а предметом перегляду є переважно питання права, розгляд на підставі письмових матеріалів може бути достатнім; необхідність усного слухання залежить від конкретних обставин справи, а не лише від волевиявлення учасника.

У цій справі основним предметом апеляційного перегляду є правова оцінка письмових доказів, якими підтверджується послідовний перехід права вимоги. Договори, реєстри боржників, акти їх приймання-передачі, платіжні документи й акти зарахування зустрічних вимог містяться у матеріалах справи, а тому встановлення необхідних обставин не потребує отримання додаткових усних пояснень.

За таких обставин клопотання ТОВ «Факторинг Партнерс» про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін задоволенню не підлягає.

За приписами частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення не відповідає цим вимогам закону враховуючи таке.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття законного судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Положеннями статті 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і в установлений строк, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких установлюються договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти на погоджених сторонами умовах.

Суд першої інстанції правильно установив і це не оспорюється учасниками справи, що доведеними є факти укладення ОСОБА_1 кредитного договору № 575642 та договору позики № 555149078630, одержання ним коштів, неналежного виконання зобов`язань та розмір заявленої заборгованості. Загальний розмір заборгованості 58 587,54 грн складається з 34 634,55 грн основного боргу та 23 952,99 грн процентів. Штрафи, пеня, комісії, інфляційні втрати та три проценти річних до позову не включені.

Щодо переходу права вимоги за договором № 575642

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу. За статтею 516 ЦК України заміна кредитора не потребує згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено безперервну послідовність переходу права вимоги за договором № 575642 від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «Вердикт Капітал», надалі до ТОВ «Коллект Центр» та зрештою до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Договір факторингу № 26-11/2021, акти приймання-передачі, реєстр боржників і платіжне доручення від 29 листопада 2021 року на суму 1 909 032 грн підтверджують як включення до предмета відступлення вимоги до ОСОБА_1 , так і фактичне фінансування за цим договором.

За договором № 10-01/2023 до матеріалів справи подано договір, акт приймання-передачі реєстру боржників, витяг із реєстру та акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

Суд першої інстанції відхилив акт зарахування зустрічних однорідних вимог як доказ лише з тієї підстави, що зарахування не є банківським платежем із чим колегія суддів не може погодитися, оскільки відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 22 січня 2021 року у справі № 910/11116/19 роз`яснила, що за дотримання вимог статей 601, 602 ЦК України зарахування є самостійним правочином, який припиняє відповідні зобов`язання.

Тобто зарахування не є банківським платежем (операцією) у вузькому значенні, водночас є передбаченим законом способом припинення грошового зобов`язання, а тому акт зарахування зустрічних однорідних вимог є належним доказом виконання зобов`язання щодо оплати ціни відступленого права вимоги, враховуючи, що його зміст підтверджує припинення саме відповідного грошового зобов`язання.

Вимог щодо підтвердження такого виконання виключно платіжним дорученням законом не встановлена, а тому надмірний формалізм суду в цьому питанні є необґрунтованим.

За договором № 28-08/25 сторони прямо погодили, що право вимоги переходить до нового кредитора в день підписання акта приймання-передачі Реєстру боржників. Матеріали містять такий акт і витяг із Реєстру щодо ОСОБА_1 . При цьому пункт 7.2 договору передбачає строк розрахунків 1065 календарних днів та допускає оплату шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

З урахуванням цього, на момент звернення з позовом строк розрахунків за договором № 28-08/25 не сплив, а момент переходу права вимоги сторони не пов`язали з попередньою повною оплатою. Крім того, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 10 вересня 2025 року ТОВ «Коллект Центр» і ТОВ «Факторинг Партнерс» підтвердили повне виконання грошового зобов`язання зі сплати 236 153,20 грн за договором № 28-08/25, який до того ж є оплатним договором відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, а не договором факторингу.

Таким чином, сукупність досліджених договорів, реєстрів, актів приймання-передачі, платіжного документа та актів зарахування підтверджує послідовний перехід права вимоги за договором № 575642 до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Щодо переходу права вимоги за договором № 555149078630

18 грудня 2023 року ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу № 18/12-2023, за яким клієнт відступив фактору права вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за договором № 555149078630.

Пунктом 7.1 договору розмір фінансування за Реєстром боржників визначено у сумі 1 100 000 грн, а пунктом 7.2 передбачено його здійснення одноразовим перерахуванням коштів протягом десяти днів після укладення договору.

Платіжна інструкція № 793 від 27 грудня 2023 року підтверджує, що ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» 1 100 000 грн на виконання договору факторингу. Також матеріали містять акт приймання-передачі Реєстру боржників і витяг із Реєстру щодо ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про ненадання доказів фінансування за договором № 18/12-2023 не відповідає обставинам (матеріалам) справи, а набуття ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за договором № 555149078630 доведено належними та достатніми доказами.

Колегія суддів також зауважує, що відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. До спростування презумпції правомірності правочину права, набуті на його підставі, мають здійснюватися, а створені ним обов`язки - виконуватися (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2025 року у справі № 916/4954/23).

Можливі спори між попереднім і наступним кредиторами щодо взаємних розрахунків стосуються виконання їхніх власних договірних зобов`язань і самі по собі не припиняють основного грошового зобов`язання позичальника. Заміна кредитора не створює нового боргу відповідача та не збільшує його обсяг, оскільки за статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходить те саме право в тому обсязі й на тих умовах, які існували на момент переходу.

Так само неповідомлення боржника про окремий етап відступлення відповідно до статті 516 ЦК України не звільняє його від сплати боргу, а лише означає, що виконання, здійснене до такого повідомлення попередньому кредитору, було б належним. Доказів виконання ОСОБА_1 спірних зобов`язань будь-кому з попередніх кредиторів матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Після повного виконання ОСОБА_1 судового рішення на користь установленого судом належного кредитора його грошове зобов`язання у присудженому обсязі припиниться, а повторне стягнення тієї самої заборгованості будь-ким із попередніх кредиторів не матиме матеріально-правової підстави.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково й ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини укладення ОСОБА_1 кредитних договорів, отримання кредитних коштів і наявності невиконаних зобов`язань, проте неправильно оцінив докази переходу права вимоги та внаслідок цього дійшов помилкового висновку про відсутність у ТОВ «Факторинг Партнерс» права на стягнення заборгованості.

За таких обставин рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ «Факторинг Партнерс».

Судові витрати

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позов та апеляційна скарга задовольняються повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в загальному розмірі 6 056 грн судового збору.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції ТОВ «Факторинг Партнерс» подало договір про надання правової допомоги, заявку на надання юридичної допомоги та акт наданих послуг, відповідно до якого загальна вартість наданої правничої допомоги становить 16 000 грн, з яких 4 000 грн надання усної консультації з вивченням документів та 12 000 грн складання позовної заяви про стягнення заборгованості та її подання до суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи вони підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Разом із тим вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не зводиться лише до встановлення факту їх погодження між адвокатом і клієнтом. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України суд при розподілі судових витрат враховує, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Верховний Суд у додатковій постанові від 03 вересня 2025 року у справі № 760/19185/22 звернув увагу на необхідність розмежовувати зменшення витрат на підставі частини п`ятої статті 137 ЦПК України та розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України. Зменшення розміру витрат у зв`язку з їх неспівмірністю за критеріями частини четвертої статті 137 ЦПК України можливе лише за клопотанням іншої сторони. Водночас суд, керуючись критеріями частини третьої статті 141 ЦПК України, вправі, у тому числі з власної ініціативи, не присуджувати стороні всі заявлені нею витрати на професійну правничу допомогу або присудити їх частково, якщо їх повний розмір не відповідає критеріям обґрунтованості, необхідності та пропорційності.

Оцінюючи заявлені ТОВ «Факторинг Партнерс» витрати у цій справі, колегія суддів ураховує характер спірних правовідносин, ціну позову - 58 587,54 грн, фактичний обсяг виконаної представником роботи, а також те, що розгляд спору відбувався без судових засідань на письмових доказах.

Колегія суддів також враховує, що заявлені окремою послугою усна консультація з вивченням документів у розмірі 4 000 грн за своїм змістом значною мірою пов`язана з тією самою роботою з дослідження матеріалів, яка є необхідною складовою підготовки позовної заяви. Водночас вартість складання та подання позовної заяви визначена у сумі 12 000 грн. Сукупний розмір таких витрат 16 000 грн з огляду на конкретний обсяг наданих послуг, характер спору та ціну позову не може бути визнаний у повному обсязі таким, що відповідає критеріям необхідності, розумності й пропорційності.

З огляду на викладене, враховуючи критерії реальності, необхідності, розумності та пропорційності судових витрат, характер і обсяг фактично наданої професійної правничої допомоги, ціну позову та результат розгляду справи, колегія суддів вважає, що розумним, обґрунтованим та пропорційним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає компенсації позивачу за рахунок відповідача у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, є 6 000 грн.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції. У відшкодуванні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263, 367, 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» подав клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2026 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 575642 від 11 квітня 2021 року у розмірі 53 464,54 грн, з яких: 32 634,55 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 20 829,99 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 555149078630 від 04 червня 2021 року у розмірі 5 123 грн, з яких: 2 000 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 3 123 грн заборгованість за процентами.

Усього до стягнення: 58 587,54 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 6 056 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції в розмірі 6 000 грн.

Усього судових витрат: 12 056 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач О.В. Желепа

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова