Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №752/11352/25 — Київський апеляційний суд

справа № 752/11352/25

провадження № 22-ц/824/5027/2026

головуючий у суді І інстанції Кордюкова Ж.І.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач звернулася до банку з Заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 23.08.2011 та підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між нею та банком договір. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Відповідно до виявленого бажання відповідачу було надано у користування кредитну картку та банком відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу у користування кредитну картку та можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору та здійснювати погашення кредиту шляхом внесення коштів на кредитний рахунок.

В подальшому відповідачем отримані нові кредитні картки, у зв`язку з чим нею були погоджені зміни до умов обслуговування карткового рахунку, шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 14.02.2024, згідно до якої змінився розмір відсотку за користування кредитом.

Відповідач користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила здійснювати погашення заборгованості за кредитом.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Станом на 12.03.2025 відповідач має заборгованість у загальній сумі 42072,55 грн, з яких 33769,52 грн - заборгованість за кредитом, 8303,03 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із указаним рішенням представник Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - Рура Наталія Вікторівна звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що 23 серпня 2011 року, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку.

Вказує також, що 23 серпня 2011 року відповідачем було підписано довідку про умови кредитування з використання кредитної картки «Універсальна 55 днів пільгового періоду», відповідно до якої відповідач ознайомилася з умовами надання кредитної картки, зокрема щодо базової процентної ставки 2,5% на місяць.

З моменту підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, між Банком та відповідачем був укладений договір № б/н від 23.08.2011 в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.

Зазначає, що відповідно до довідки про видані картки, 23.08.2011 відповідачу була надана картка Універсальна НОМЕР_1 , термін дії 05/15.

В процесі користування рахунком, видачі кредитних карт з новим строком дії, зокрема й 27.01.2020, 14.02.2024 року, та зі зміною процентної ставки, 27.01.2020 та 14.02.2024 р. відповідачем підписані Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг - далі Заяви про приєднання, на підставі яких погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком, зокрема і розмір процентної ставки. У Заяві про приєднання, яка підписана відповідачем викладений текст умов, до яких приєднався відповідач на момент підписання.

Звертає увагу на те, що з 27.01.2020 року між сторонами погоджено процентну ставку на рівні 43,2% річних (п. 1.3 заяви), а з 14.02.2024 року - на рівні 42% річних (п. 9.3 заяви).

Заяви про приєднання до Умов та правил надання від 27.01.2020 та 14.02.2024 року є частиною договору б/н від 23.08.2011 року та відповідно до ч. 3 статті 631 ЦК України має силу письмової домовленості сторін про зміну/встановлення умов кредитування по вже існуючим кредитним правовідносинам.

Укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір № б/н від 23.08.2011 року не є розірваним, припиненим, не визнаний в судовому порядку недійсним, а отже, його дійсність презюмується (ст. 204 ЦК України).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги також вказує, що з виписки по договору, яка міститься в матеріалах справи вбачається, що відповідач отримав кредитну картку та активно нею користувався, знімаючи грошові кошти та здійснюючи покупки за кредитні кошти.

Наявна в матеріалах справи виписка по рахунку є первинним документом та містить реквізити, передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Вказує, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції не досліджено спірний період, у якому виникла заборгованість по тілу кредиту та процентам.

Посилається на те, що 11.03.2024 року відповідач повернув кредитні кошти в повному обсязі, тому заборгованість до 11.03.2024 не є спірною.

З 30.03.2024 відповідач почав активно здійснювати платежі за рахунок кредитних коштів, після кожного переказу сума у колонці «Залишок після операції» збільшувалась.

До 31.08.2024 року відповідач не вніс мінімальний обов`язковий платіж, який передбачено умовами договору, у зв`язку з чим з 01.09.2024 за кредитним договором виникла прострочена заборгованість.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 33769,52 грн (з урахуванням погашення), які фактично були використані відповідачем за рахунок кредитних коштів з 30.03.2024 року.

Проценти нараховані та заявлені до стягнення (з урахуванням погашення) за період з 01.09.2024 по 01.03.2025 року у розмірі 8 303,03 грн розраховані відповідно до процентної ставки, яка погоджена сторонами Заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 14.02.2024, що відображено у розрахунку заборгованості - графа Процентна ставка - нарахування процентів здійснено за ставкою 3,5% на місяць, що складає 42% річних та виписці по рахунку.

Посилається також на те, що на підтвердження та в обґрунтування своїх вимог позивачем надано належні та допустимі докази виникнення кредитних правовідносин, видачі кредитних карт з встановленим кредитним лімітом, розміру використаних кредитних коштів у спірний період та наявної заборгованості, зокрема розрахунок заборгованості за договором № б/н від 23.08.2011 року, виписку по договору за період 23.08.2011-08.04.2025, довідку про надані кредитні картки, Анкету-Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 23.08.2011 року, Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 14.02.2024 та інші.

Крім того звертає увагу суду, заперечень щодо суми заявлених позовних вимог в суді від відповідача не надходило. Умови кредитного договору належним чином доведені до відома відповідача, заяв або заперечень щодо умов договору, будь-яких претензій та незгоди з окремими пунктами договору або окремих його частин не надходило. Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, контррозрахунок не надано.

Щодо обґрунтування долучення нових доказів зазначає наступне.

До матеріалів справи позивачем надано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 14.02.2024 року на підтвердження погодження розміру процентної ставки у спірний період користування кредитними коштами, а саме з 30.03.2024 року.

Проте, суттєві умови договору, зокрема в частині розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, погоджені сторонами починаючи з моменту укладення договору, тому позивач просить долучити до матеріалів справи довідку про умови кредитування від 23.08.2011 року та Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 27.01.2020 року та надати їм належну оцінку з метою винесення об`єктивного та законного рішення.

Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.08.2011 відповідач підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій виявила бажання оформити на своє ім`я кредитну картку «Універсальна».

В цій Заяві, підписаній відповідачем та представниками банку, зазначено, що вказана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить договір про надання банківського рахунку.

23.08.2011 відповідачу була надана картка Універсальна, термін дії 05/15.

23.08.2011 відбувся старт карткового рахунку, та зміна розміру кредитного ліміту, який був збільшений до 300 грн.

21.01.2013 відповідачу була надана картка Універсальна mini, термін дії 11/16, 15.05.2015 - картка Універсальна, термін дії 02/18, 25.04.2017 - картка Універсальна, термін дії 04/21, 30.05.2017 - картка Універсальна, термін дії 04/21.

10.08.2018 відбулося збільшення кредитного ліміту до 34000 грн.

25.03.2019 відповідачу була надана картка Універсальна, термін дії 11/22, 27.01.2020- картка Універсальна, термін дії 01/24.

14.02.2024 відповідач підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

В цій Заяві, підписаній відповідачем та представниками банку, зазначено, що вказана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг становить змішаний договір банківського рахунку, споживчого кредиту, обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка».

З п.9.2. та 9.3. Основних умов кредитування Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що розмір кредитного ліміту, процентна ставка за кредитом тощо є різною для різних видів кредитних карток та різних видів споживчих кредитів.

14.02.2024 відповідачу була надана картка Універсальна, термін дії 11/27.

Згідно з випискою по банківському рахунку за період з 23.08.2011 по 08.04.2025 відповідач користувалася кредитними коштами, здійснювала оплату послуг та товарів.

За розрахунком банку станом на 12.03.2025 відповідач має заборгованість у загальній сумі 42072,55 грн, з яких 33769,52 грн - заборгованість за кредитом, 8303,03 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Залишаючи позовні вимоги без задоволення, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що 23.08.2011 відповідач підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій виявила бажання оформити на своє ім`я кредитну картку «Універсальна». Жодних умов щодо типу кредиту, мети отримання кредиту, загального розміру наданого кредиту, порядку та умов надання кредиту, строку, на який надається кредит, процентної ставки за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів, порядок повернення кредиту та сплати процентів за його користування тощо ця заява не містить.

14.02.2024 відповідач підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на таких умовах: тип платіжної картки - Універсальна, розмір кредитного ліміту - не більше 200000 грн, строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, мета кредиту - на споживчі цілі, спосіб надання - безготівковий, процентна ставка - 42% річних, процентна ставка при невиконанні зобов`язання - 42% річних.

Таким чином, тільки після 14.02.2024 у банка виникло право нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами, оскільки до цього жодних умов кредитного договору сторони не погоджували.

З наданого розрахунку вбачається, що за період з 17.02.2024 по 12.03.2025 були нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 42% річних, що становило 12348,02 грн.

Нарахування відтоків за період до 17.02.2024 суд першої інстанції вважав неправомірним, а тому кошти, сплачені відповідачкою і зараховані банком на погашення відсотків за цей період та штрафні санкції, мають бути враховані в рахунок погашення тіла кредиту. За період з 23.08.2011 по 13.02.2024 відповідач сплатила пеню в загальному розмірі 150 грн. Розрахувати суму відсотків, сплачених відповідачкою за цей період не представляється можливим, оскільки частина розрахунку містить загальну сплат по кредиту без розбивки окремо на тіло кредиту та відсотки. За таких обставин суд позбавлений реальної можливості порахувати та перевірити, яку суму коштів, сплачених у вигляді відсотків за користування кредитом, розмір яких не погоджувався сторонами та які банк безпідставно не зарахував в рахунок сплати фактично отриманої суми кредитних коштів. Зазначене має значення для того, щоб встановити чи дійсно відповідач, як позичальник за кредитним договором, неналежним чином виконала свої зобов`язання та має заборгованість перед банком та який дійсний розмір цієї заборгованості.

Суд першої інстанції вважав, що за встановлених обставин позовні вимоги не є доведеним та обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки підставою для відмови у задоволенні вимог позову кредитора має бути саме недоведеність підстав вимоги до позичальника про стягнення коштів, а не неможливість судом першої інстанції перевірити заявлений розрахунок.

Так, судом встановлено, що 23.08.2011 відповідач підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій виявила бажання оформити на своє ім`я кредитну картку «Універсальна».

В цій Заяві, підписаній відповідачем та представниками банку, зазначено, що вказана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить договір про надання банківського рахунку.

23.08.2011 відповідачу була надана картка Універсальна, термін дії 05/15.

23.08.2011 відбувся старт карткового рахунку, та зміна розміру кредитного ліміту, який був збільшений до 300 грн.

21.01.2013 відповідачу була надана картка Універсальна mini, термін дії 11/16., 15.05.2015 - картка Універсальна, термін дії 02/18, 25.04.2017 - картка Універсальна, термін дії 04/21, 30.05.2017 - картка Універсальна, термін дії 04/21.

10.08.2018 відбулося збільшення кредитного ліміту до 34000 грн.

25.03.2019 відповідачу була надана картка Універсальна, термін дії 11/22, 27.01.2020- картка Універсальна, термін дії 01/24.

14.02.2024 відповідач підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

В цій Заяві, підписаній відповідачем та представниками банку, зазначено, що вказана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг становить змішаний договір банківського рахунку, споживчого кредиту, обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка».

З п.9.2. та 9.3. Основних умов кредитування Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що розмір кредитного ліміту, процентна ставка за кредитом тощо є різною для різних видів кредитних карток та різних видів споживчих кредитів.

14.02.2024 відповідачу була надана картка Універсальна, термін дії 11/27.

Згідно з випискою по банківському рахунку за період з 23.08.2011 по 08.04.2025 відповідач користувалася кредитними коштами, здійснювала оплату послуг та товарів.

За розрахунком банку станом на 12.03.2025 відповідач має заборгованість у загальній сумі 42072,55 грн., з яких 33769,52 грн. - заборгованість за кредитом, 8303,03 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Суд першої інстанції надав оцінку наданому до позову позивачем доказу, а саме підписану відповідачем 23.08.2011 Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій виявила бажання оформити на своє ім`я кредитну картку «Універсальна». Жодних умов щодо типу кредиту, мети отримання кредиту, загального розміру наданого кредиту, порядку та умов надання кредиту, строку, на який надається кредит, процентної ставки за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів, порядок повернення кредиту та сплати процентів за його користування тощо ця заява не містить.

Відповідач лише 14.02.2024 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на таких умовах: тип платіжної картки - Універсальна, розмір кредитного ліміту - не більше 200000 грн., строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, мета кредиту - на споживчі цілі, спосіб надання - безготівковий, процентна ставка - 42% річних, процентна ставка при невиконанні зобов`язання - 42% річних.

З урахуванням наведених доказів суд в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що тільки після 14.02.2024 у банка виникло право нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами, оскільки до цього жодних умов кредитного договору сторони не погоджували.

Із наявного у матеріалах справи розрахунку слідує, що він складається із декількох частин: за період з 23.08.2011 по 31.05.2015 року, де загальний залишок заборгованості по відсоткам складає 110,88 грн; за період з 01.06.2015 по 30.06.2019 року, де загальний залишок заборгованості по відсоткам не визначено; за період з 01.07.2019 року по 12.03.2025 року, де загальний залишок заборгованості по відсоткам складає 8303,03 грн.

Також відповідний розрахунок кореспондується із випискою по рахунку за договором б/н за період з 23.08.2022 року по 08.04.2025 року.

Виписка по рахунку є належним доказом, що містить інформацію з приводу сум, які були використані позичальником, їх розмір, строки повернення та суми сплачених відсотків за використання кредитного ліміту та списання відсотків банку за використання кредитного ліміту за весь час користування кредитом, проти чого позичальник не заперечував.

Таким чином, висновки суду першої інстанції з приводу того, що банк не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом за період до 14.02.2024 року не ґрунтуються на обставинах справи.

З урахуванням наведеного, як правильно встановлено судом першої інстанції, між сторонами спору виникли кредитні правовідносини, про що свідчать наявні у матеріалах справи заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій виявила бажання оформити на своє ім`я кредитну картку "Універсальна"; видання позивачем та отримання відповідачем картки Універсальна, термін дії 05/15; початок використання 23.08.2011 карткового рахунку, та зміна розміру кредитного ліміту, який був збільшений до 300 грн; неодноразовий перевипуск кредитної картки "Універсальна" на новий строк, зокрема 14.02.2024 відповідачу була надана картка Універсальна, з терміном дії 11/27. Відповідач не заперечував наявність ні заборгованості по кредитним зобов`язанням за тілом кредиту, ні проти обов`язку сплачувати відсотки за кредитними коштами.

Судом першої інстанції також не встановлено обставин невиконання банком грошових зобов`язань щодо надання позичальнику грошових коштів. За таких обставин, висновок суду про недоведеність підстав для стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями взагалі лише з тих підстав, що судом не вбачається можливим вичленити суму нарахованих відсотків за період до 14.02.2024, колегія апеляційного суду вважає помилковим.

Позичальник у разі заперечення обставин укладення договору без обов`язку сплачувати відсотки не позбавлений права звернення до кредитора в позасудовому порядку, чи до суду з позовом про зарахування сплачених ним відсотків у рахунок погашення заборгованості за умови доведення відповідних вимог.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За звичай, позичальник за кредитним зобов`язанням зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Подання кредитором до матеріалів справи лише останніх узгоджених умов із позичальником щодо сплати відсотків не свідчить про відсутність узгодження таких умов взагалі.

Зокрема ухвалою Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року було задоволено клопотання представника АТ КБ «Приват Банк» про долучення на стадії апеляційного розгляду довідки про умови кредитування від 23.08.2011 року та заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 27.01.2020 року, які узгоджуються із випискою по руху коштів та містять відомості щодо узгодження умов про сплату відсотків за користування кредитом.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не скористалась правом щодо надання заперечень ні щодо вимог позову, ні щодо вимог апеляційної скарги, за наявності доказів вчинення судом першої інстанції та апеляційного суду дій щодо її повідомлення про розгляд справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» сплатило 2 422,40 грн судового збору. При подачі апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» сплатило 3 633, 60 грн судового збору з урахуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Оскільки апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 6 056 грн.

Керуючись ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.08.2011 року у розмірі 42 072 грн 55 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 056 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених в статті 389 ЦПК України.

ГоловуючийТ.О. Писана

СуддіК. П. Приходько

С.О. Журба