Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення плати за користування житлом
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №753/17487/25
Суддя: Писана Таміла Олександрівна
справа № 753/17487/25
провадження № 22-ц/824/7418/2026
головуючий у суді І інстанції Комаревцева Л.В.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Івкової Д.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до КП «Київтеплоенерго», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» про визнання протиправними дії щодо нарахування заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
У жовтні 2025 року ОСОБА_3 звернувся із зустрічною позовною заявою до КП «Київтеплоенерго», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» про визнання протиправними дії щодо нарахування заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», м. Київ, пл. І. Франка,5, код ЄДРПОУ 40538421 заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 8442 грн 55 коп., поточний рахунок № НОМЕР_1 к ТВБВ №10026/020 філія Головного управління по м.Києву та Кивській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», м. Київ, пл. І. Франка,5, код ЄДРПОУ 40538421 заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 16 903, 83 грн (поточний рахунок № НОМЕР_2 у ТВБВ №10026/020 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421 заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії в розмірі 11591,27 грн (поточний рахунок № НОМЕР_1 у ТВБВ №10026/020 філія Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», м. Київ, пл. І. Франка,5, код ЄДРПОУ 40538421 заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 4430,58 грн (поточний рахунок № НОМЕР_2 у ТВБВ №10026/020 філія Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»).
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421 судовий збір у розмірі 3028 грн (поточний рахунок № НОМЕР_3 у ТВБВ №10026/020 філія Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», що становить 1514,00 грн з кожного.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, що становлять 2500,00 грн з кожного.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до КП «Київтеплоенерго», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» про визнання протиправними дії щодо нарахування заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із указаним рішенням суду представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - Якуб Ганна Олександрівна звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції у частині відмови щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за всі послуги, за якими не проведено повне коригування та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скасувати рішення суду першої інстанції у частині витрат на правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції без належного обґрунтування було зменшено суму заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання з 27 362,05 грн до 16 903,83 грн, попри те, що у розрахунку заборгованості та у прохальній частині позовної заяви була заявлена саме сума 27 362,05 грн. Зазначений розрахунок був належним чином доданий до позовної заяви та підтверджує наявність заборгованості за послуги, надані ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», право вимоги за якими перейшло до КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11.10.2018 року.
Таким чином, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» подало до суду розрахунки, які містять окреме нарахування заборгованості за кожен із заявлених до стягнення періодів, а саме: за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення та заборгованість, що виник, а до 01.05.2018 року за послуги з централізованого гарячого водопостачання.
Звертає увагу суду, що відповідно до наданих розрахунків зафіксовано факт часткової оплати заборгованості відповідачами, а саме: у травні 2017 року - 6 000 грн, у вересні 2017 року - 7100,38 грн. Зазначені обставини свідчать про обізнаність відповідачів щодо наявності заборгованості за послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а також про вчинення ними дій, спрямованих на часткове погашення такої заборгованості.
Крім того вказує, що під час судового засідання, яке відбувалося з фіксацією технічними засобами, представником позивача неодноразово зазначалося, що позивач просить не стягувати пеню, інфляційні втрати та 3 % річних виключно за послугу централізованого постачання гарячої води у розмірі 31 667,40 грн, у зв`язку з коригуванням зазначеної суми після подання відповідачем відповідної заяви безпосередньо до КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
При цьому представником позивача жодних заяв чи пояснень щодо відмови від стягнення штрафних санкцій (пені, інфляційних втрат та 3 % річних) за іншими видами послуг, зокрема за послуги централізованого опалення, у судовому засіданні не надавалося.
Окрім того, повідомляє, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» знято з 01.01.2024 мораторій на заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Враховуючи наявність в позовній заяві додатку номер 3, а саме, розрахунку інфляційної складової, 3% річних та пені, стверджує, що нарахування останніх сум почались з 01.01.2024 року відповідно до даної Постанови.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги також вказує, що у відповідності до Листа «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-67р в Ухвалі написано, що інфляційна складова боргу та 3% річних стягується солідарно з Відповідачів відповідно до судової практики та рішенням від 26.02.2025 року по справі 753/24589/24 Дарницьким районним судом міста Києва.
Отже, на підтвердження вимог щодо стягнення заборгованості на користь Позивача/Апелянта матеріали справи містили допустимі та належні докази, які не були враховані судом.
Таким чином, на думку апелянта, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не було пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, спожитих за період надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (до 01.05.2018) по дату подачі позовної заяви (лютий 2025 року) включно.
Також вказує, що як вбачається з рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15.12.2025 на користь відповідачів у справі стягнуто з КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, що становить 2500,00 з кожного.
При цьому в даному рішенні залишили зустрічні позовні вимоги відповідача без задоволення. Отже, на думку апелянта, всі нарахування КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» є обґрунтованими і підприємство з цим погоджується, що самі дії відповідачів довели своєї заборгованість справу до суду. Водночас, за відсутності заборгованості або у разі незгоди з нарахуваннями, відповідачі мали можливість скористатися механізмами безоплатної правової допомоги або іншими способами досудового врегулювання спору. Натомість відповідачі уклали договір про надання професійної правничої допомоги та понесли відповідні витрати, розмір яких перевищує суму витрат, фактично стягнуту судом.
Вважає, що надана правнича допомога не перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з результатами розгляду справи та не може розцінюватися як ефективна у розумінні принципів розумності, необхідності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу.
Зазначає, що матеріали справи містить розрахунок заборгованості нарахованої з серпня 2015 року за надані послуги ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» до 01.05.2018 року, переданої за Договором № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
У судове засідання 06 жовтня 2026 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
05 жовтня 2026 року від представника Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - Кононенка Ігоря Олександровича надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника та підтримання апеляційної скарги.
Колегія суддів враховує, що учасники справи реалізували свої процесуальні права шляхом подання письмових заяв по суті спору, зокрема апеляційної скарги, інших процесуальних документів, які містяться в матеріалах справи та були досліджені судом апеляційної інстанції.
Відповідно до положень статей 223, 372 ЦПК України неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає її апеляційному розгляду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Разом з тим частина друга вказаної статті передбачає, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тобто, процесуальним законом суду апеляційної інстанції надано право розгляду справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про розгляд справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, передумовою якого є не відсутність учасників справи, а неможливість вирішення спору в судовому засіданні (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року в справі № 359/6678/19, провадження № 61-17877св23).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.
При ухваленні рішення судом першої інстанції встановлено, що 11.10.2018 відповідно до Договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), Публічне акціонерне товариство «Київенерго», кредитор в порядку та на умовах, визначених договором відступив, а новий кредитор Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» набув право вимоги щодо виконання фізичними особами грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання із зазначенням про Додаток №1 щодо номерів особових рахунків споживачів та суми грошових зобов`язань право вимоги яких було відступлено (а.с.38,т. 1).
Згідно до Витягу до Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, ОСОБА_1 , що проживала у АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_4 мала заборгованість станом на 11.10.2018 за послугу ЦО в сумі 8442 грн 55 коп. (а.с.23,т.1).
Відповідно до Витягу до Додатку № 2 Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 №602-18 нараховано заборгованість станом на 11.10.2018 за послугу ПГВ в сумі 27362 грн 05 коп. ОСОБА_1 , що проживала у АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_4 (а.с.24,т.1).
13.03.2015 ТОВ «Водолій Енергосервіс» за замовленням ОСОБА_1 було демонтовано лічильник холодної води № 01500529-830 та встановлено лічильник холодної води № 5120990-00001, демонтовано лічильник гарячої води № 01695810-720 та встановлено лічильник гарячої води № 5113949-00001 та складено акт пломбування лічильника холодної води «Novator» № 5120990-00001 та лічильника гарячої води «Novator» № 5113949-00001 (а.с.70-71).
КП «Київтеплоенерго» видано корінець наряду № 3 від 19.10.2018, особистий рахунок абонента № НОМЕР_5 на проведення включення у зв`язку з початком опалювального сезону житлового будинку ЖЕД-201 КП «ДЗУ УЖГ Дарницького р-ну м. Києва» вул. Драгоманова, 5 (а.с.25).
КП «Київтеплоенерго» видано корінець наряду № 778 від 06.04.2019, особистий рахунок абонента № НОМЕР_5 на проведення відключення у зв`язку з кінцем опалювального сезону житлового будинку ЖЕД-201 КП «ДЗУ УЖГ Дарницького р-ну м. Києва» АДРЕСА_2 (а.с.26).
КП «Київтеплоенерго» видано корінець наряду № 191 від 25.10.2019, особистий рахунок абонента № НОМЕР_5 на проведення включення у зв`язку з початком опалювального сезону житлового будинку ЖЕД-201 КП «ДЗУ УЖГ Дарницького р-ну м. Києва» вул. Драгоманова, 5 (а.с.27).
КП «Київтеплоенерго» видано корінець наряду № 208 від 05.04.2020, особистий рахунок абонента № НОМЕР_5 на проведення відключення у зв`язку з кінцем опалювального сезону житлового будинку ЖЕД-201 КП «ДЗУ УЖГ Дарницького р-ну м. Києва» АДРЕСА_2 (а.с.28).
КП «Київтеплоенерго» видано корінець наряду № 33 від 16.10.2020, особистий рахунок абонента № НОМЕР_5 на проведення включення у зв`язку з початком опалювального сезону житлового будинку ЖЕД-201 КП «ДЗУ УЖГ Дарницького р-ну м. Києва» вул. Драгоманова, 5 (а.с.29).
КП «Київтеплоенерго» видано корінець наряду № 193 від 05.04.2021, особистий рахунок абонента № НОМЕР_5 на проведення відключення у зв`язку з кінцем опалювального сезону житлового будинку ЖЕД-201 КП «ДЗУ УЖГ Дарницького р-ну м. Києва» АДРЕСА_2 (а.с.30).
КП «Київтеплоенерго» видано корінець наряду № 196 від 23.10.2021, особистий рахунок абонента № НОМЕР_5 на проведення включення у зв`язку з початком опалювального сезону житлового будинку ЖЕД-201 КП «ДЗУ УЖГ Дарницького р-ну м. Києва» вул. Драгоманова, 5 (а.с.31).
КП «Київтеплоенерго» видано корінець наряду № 195 від 20.10.2022, особистий рахунок абонента № НОМЕР_5 на проведення відключення у зв`язку з кінцем опалювального сезону житлового будинку ЖЕД-201 КП «ДЗУ УЖГ Дарницького р-ну м. Києва» АДРЕСА_2 (а.с.32).
КП «Київтеплоенерго» видано корінець наряду № 271 від 08.04.2023, особистий рахунок абонента № НОМЕР_5 на проведення включення у зв`язку з початком опалювального сезону житлового будинку ЖЕД-201 КП «ДЗУ УЖГ Дарницького р-ну м. Києва» вул. Драгоманова, 5 (а.с.33).
КП «Київтеплоенерго» видано корінець наряду № 194 від 16.10.2023, особистий рахунок абонента № НОМЕР_5 на проведення відключення у зв`язку з кінцем опалювального сезону житлового будинку ЖЕД-201 КП «ДЗУ УЖГ Дарницького р-ну м. Києва» АДРЕСА_2 (а.с.34).
КП «Київтеплоенерго» видано корінець наряду № 195 від 28.03.2024, особистий рахунок абонента № НОМЕР_5 на проведення включення у зв`язку з початком опалювального сезону житлового будинку ЖЕД-201 КП «ДЗУ УЖГ Дарницького р-ну м. Києва» вул. Драгоманова, 5 (а.с.35).
КП «Київтеплоенерго» видано корінець наряду № 195 від 30.10.2024, особистий рахунок абонента № НОМЕР_5 на проведення відключення у зв`язку з кінцем опалювального сезону житлового будинку ЖЕД-201 КП «ДЗУ УЖГ Дарницького р-ну м. Києва» АДРЕСА_2 (а.с.36).
КП «Київтеплоенерго» видано корінець наряду № 195 від 24.03.2025, особистий рахунок абонента № НОМЕР_5 на проведення відключення у зв`язку з кінцем опалювального сезону житлового будинку ЖЕД-201 КП «ДЗУ УЖГ Дарницького р-ну м. Києва» АДРЕСА_2 (а.с.37).
Відповідно до відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_3 (а.с.50, т.1).
Відповідно до доданих до відзиву представником відповідачів копій рахунків-повідомлень Комунального концерну «Центр комунального сервісу» за період з 01.10.2018 по 01.11.2024 по квартирі АДРЕСА_3 у зареєстрованих осіб був борг перед ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» за послуги, надані до 01.05.2018 ПАТ «Київенерго» право вимоги якого було відступлено на користь КП «Київтеплоенерго» за послуги з постачання гарячої води та постачання теплової енергії (а.с. 74-92 а,т.1).
21.10.2021 та 22.10.2021 ОСОБА_4 зверталась до Комунального концерну «Центр комунального сервісу» із заявами щодо перерахунку заборгованості по водопостачанню у зв`язку з встановленням 13.03.2015 лічильника № 5113939 та надавала докази демонтажу та встановлення лічильників (а.с.93-115, т. 1).
До відзиву долучено докази листування відповідача з представниками Комунального концерну «Центр комунального сервісу» з приводу звернень щодо перерахунку заборгованості (а.с.123-157, т.1).
Згідно до інформації про зареєстроване місце проживання Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької РДА, ОСОБА_3 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 з 06.10.2023 (а.с.195, т.1).
24.09.2024 ОСОБА_3 звернувся до Комунального концерну «Центр комунального сервісу» із заявою про перерахунок послуг гарячого водопостачання у зв`язку з встановленням 13.03.2025 лічильника, зазначив про те, що акт опломбування додається, вказав, що борг буде сплачено після перерахунку (а.с.198, т.1).
09.09.2025 ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до КП «Київтеплоенерго», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» та просив визнати протиправними дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» щодо нарахування заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 27 362 грн 05 коп. за період до 01.05.2018, інфляційної складової боргу у розмірі 4514 грн 74 коп., 3% річних у розмірі 1093 грн 02 коп., плати за послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 31 667 грн 40 коп., інфляційної складової боргу у розмірі 5721 грн 58 коп., 3% річних у розмірі 1404 грн 83 коп., плати за послуги з постачання гарячої води у розмірі 8154 грн 25 коп. за період з 01.11.2021, інфляційної складової боргу у розмірі 698 грн 65 коп., 3% річних у розмірі 151 грн 29 коп., пені у розмірі 184 грн 05 коп.; зобов`язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого гарячого водопостачання, централізованого постачання гарячої води, постачання гарячої води до квартири за адресою: АДРЕСА_4 , а також здійснити перерахунок інфляційної складової боргу та трьох процентів річних; стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_3 судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу.
До зустрічного позову додано копії рахунків-повідомлень станом на: 01.10.2018 (а.с.207); 01.11.2021 (а.с.206); 01.12.2021 (а. с. 205 на зв.).; 01.01.2022 (а.с.205); 01.02.2022 (а.с.204 на зв.); 01.04.2022 (а.с.204); 01.06.2022 (а.с.203 на зв.); 01.07.2022 (а.с.203); 01.08.2022 (а.с.202 на зв.); 01.11.2022 (а.с.202); 01.01.2023 (а.с.201 на зв.); 01.02.2023 а.с.201); 01.04.2023 (а.с.200 на зв.); 01.05.2023 (а.с.200); 01.06.2023 (а.с.199 на зв.); 01.07.2023 (а.с.199); 01.11.2024 (а.с.198 на зв.)
Усі рахунки-повідомлення містять роз`яснення споживачам у яких наявна заборгованість за послуги надані до 01.05.2018 року ПАТ «Київенерго» та право вимоги на які було відступлено ПАТ «Київтеплоенерго» про те, що сума заборгованості/переплати відображена у єдиному рядку із поточними нарахуваннями за послугу з постачання гарячої води та за послуги з постачання теплової енергії.
10.09.2025 представник відповідачів звернулась до суду із заявою про застосування строку позовної давності, обґрунтовуючи звернення тим, що між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» було укладено договір № 602-18 про відступлення вимоги від 11.01.2018, кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання та вказала про те, що позовна давність щодо стягнення заборгованості у сумі 18900 грн 77 коп. за період з липня 2015 року по березень 2017 року спливла (а.с. 165-172, т.1).
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного 01.06.2025 позивачем та доданого до позовної заяви вбачається сплата відповідачами на корить ПАТ «Київенерго» у травні 2017 року за послуги централізованого опалення 6000 грн. та у вересні 2017 року 7100 грн 38 коп. (а.с.13) споживачами по кв. АДРЕСА_3 , сплата за послуги гарячого водопостачання відсутня, тому з урахуванням заяви про застосування строку позовної давності підлягає стягненню з відповідачів заборгованість за послуги гарячого водопостачання в сумі 16 903, 83 грн 22.10.2021 ОСОБА_1 зверталась до Комунального концерну «Центр комунального сервісу» із заявою щодо перерахунку заборгованості за гаряче водопостачання за період експлуатації лічильника обліку гарячої води № 5113949, встановленого 13.03.2015 (а.с.213,т.1).
Відповідно до Положення, затвердженого наказом директора КП «Київтеплоенерго» №10-ПП від 01.07.2024 затверджено «Положення про структурний підрозділ «Енергозбут» Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», структурний підрозділ підпорядковується безпосередньо директору (а.с. 40-41).
В судовому засіданні 15.12.2025 представник позивача Кононенко І.О., діючи на підставі довіреності просив зменшити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за гаряче водопостачання за період з 2018 року до 2021 року та не брати до уваги пеню та інфляцію та стягнути залишок заборгованості за гаряче водопостачання в сумі 4430 грн 58 коп., не стягувати заборгованість за абонентське обслуговування та не враховувати інфляційну складову боргу, 3% річних за послуги постачання теплової енергії та гарячої води, стягнути загальну суму боргу за опалення в розмірі 20033 грн 82 коп.
Суд першої інстанції з врахуванням інформації представника позивача про те, що частково відповідачами заборгованість сплачено, з врахуванням відсутності заперечень представника відповідачів Кисель А.С. щодо інформації про коригування заборгованості позивачем, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» виходячи з наступного.
Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви (а.с.13, т.1) в період з жовтня 2017 року до квітня 2018 року сплата відповідачами АТ «Київенерго» за послуги з централізованого опалення в сумі 8442 грн 55 коп. була відсутня, тому позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» щодо стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення за період з жовтня 2017 року до 01.05.2018 підлягають задоволенню, а саме підлягає стягненню з відповідачів заборгованість за послуги централізованого опалення до 01.05.2018 в сумі 8442 грн 55 коп.
З урахуванням заяви представника позивача підлягає стягненню з відповідачів заборгованість за гаряче водопостачання за період з 2018 року до 2021 року в сумі 4430 грн.58 коп., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії в розмірі 11591,27 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до КП «Київтеплоенерго», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» та визнання протиправними дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» щодо нарахування за послуги з централізованого гарячого водопостачання, оскільки ОСОБА_1 , яка є власником особового рахунку № НОМЕР_4 починаючи з 13.03.2015 встановила у квартирі АДРЕСА_3 не надала докази повідомлення АТ «Київенерго» про заміну лічильника. Так, ОСОБА_1 не визнавала заборгованість за постачання гарячої води, що підтверджується листуванням з Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» з приводу перерахунку заборгованості починаючи у 2021 році, але не надала докази безпосереднього звернення до надавача послуг. Так, починаючи з 2022 року ОСОБА_3 звертався до Комунального концерну «Центр комунального сервісу» з приводу перерахунку заборгованості, але ним також не надано докази безпосереднього звернення до КП «Київтеплоенерго».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно зі статтями 76, 77, 78, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює обставини, що мають значення для справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а докази підлягають оцінці з погляду їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
Як установлено судом першої інстанції, КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, інфляційних втрат, трьох процентів річних, пені та плати за абонентське обслуговування.
Під час розгляду справи відповідачі заперечували проти заявлених вимог, зокрема посилалися на наявність у квартирі лічильника гарячої води, неврахування його показань під час здійснення нарахувань та необхідність перерахунку заборгованості. Крім того, представником відповідачів було подано заяву про застосування позовної давності.
Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне зменшення заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання, спожиті до 01 травня 2018 року, з 27 362,05 грн до 16 903,83 грн, колегія суддів зазначає таке.
Як убачається з матеріалів справи, право вимоги за заборгованістю за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, надані ПАТ «Київенерго» до 01 травня 2018 року, перейшло до КП «Київтеплоенерго» на підставі договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, укладення зазначеного договору надавало позивачу право вимагати виконання відповідних грошових зобов`язань, однак саме по собі не звільняло його від обов`язку довести обґрунтованість заявленого до стягнення розміру заборгованості та не виключало можливості відповідачів заявляти заперечення проти відповідних вимог.
Сам факт наявності в матеріалах справи розрахунку заборгованості на суму 27 362,05 грн та договору про відступлення права вимоги не є безумовною підставою для стягнення всієї зазначеної суми без перевірки заперечень відповідачів і застосування позовної давності.
Як убачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції встановив, що представником відповідачів до ухвалення рішення було подано заяву про застосування позовної давності до відповідної частини вимог за період до 01 травня 2018 року. Суд перевірив розрахунок заборгованості, врахував заявлені заперечення та дійшов висновку про наявність підстав для відмови у стягненні частини заборгованості у зв`язку зі спливом позовної давності.
Відповідно до положень ст. ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч. 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки обов`язок щодо сплати за послуги з утримання будинку виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відтак, строк позовної давності за вимогами, які існували станом на 02 квітня 2017 року, продовжено на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).
Крім того, указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією РФ проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено зокрема п. 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
При цьому згідно зі статтею 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Тому передання права вимоги від ПАТ «Київенерго» до КП «Київтеплоенерго» не зумовлює початку нового строку позовної давності.
Посилання апелянта на те, що розрахунок заборгованості охоплює нарахування починаючи із серпня 2015 року та підтверджує наявність боргу за послуги, надані до 01 травня 2018 року, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки підтвердження факту нарахування заборгованості та можливість її судового стягнення з урахуванням позовної давності є різними правовими питаннями.
Колегія суддів також ураховує, що відповідно до статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Отже, доводи апелянта про наявність у матеріалах справи розрахунку заборгованості та договору цесії не свідчать про неправильність застосування судом першої інстанції положень про позовну давність і не дають підстав для стягнення суми, у задоволенні якої суд відмовив із цієї підстави.
Щодо посилань апелянта на часткову оплату заборгованості відповідачами у травні 2017 року в сумі 6 000 грн та у вересні 2017 року в сумі 7 100,38 грн, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
Водночас для застосування зазначеної норми необхідно встановити, що відповідна дія боржника свідчила про визнання саме тієї заборгованості, щодо якої виник спір, та стосувалася відповідного зобов`язання.
Сам по собі факт здійснення платежів у 2017 році за послуги з централізованого опалення не є достатнім для висновку про визнання відповідачами всієї заборгованості за гаряче водопостачання, оскільки суд повинен установити, за яким саме видом послуг здійснювалися платежі та яке зобов`язання було виконано.
Як убачається з рішення суду першої інстанції, відповідно до поданого позивачем розрахунку зазначені платежі були враховані як оплата за послуги централізованого опалення, тоді як оплата за послуги гарячого водопостачання за відповідний період у розрахунку не відображена.
За таких обставин посилання апелянта на часткове погашення заборгованості за опалення не спростовує висновку суду щодо застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за гаряче водопостачання. Апелянтом не наведено належних доказів, які б свідчили про визнання відповідачами саме тієї частини заборгованості за гаряче водопостачання, щодо якої суд застосував позовну давність.
Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне неврахування вимог про стягнення пені, інфляційних втрат і трьох процентів річних за іншими видами послуг, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Разом із тим наявність у кредитора матеріально-правового права на відповідні нарахування не означає, що суд має стягнути їх незалежно від обсягу позовних вимог, які підтримуються позивачем на момент вирішення спору.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог, а згідно з пунктом 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач має право зменшити розмір позовних вимог у встановлені цією нормою процесуальні строки.
Як убачається з рішення суду першої інстанції, під час судового засідання 15 грудня 2025 року представник КП «Київтеплоенерго» Кононенко І.О. заявив про зменшення позовних вимог, зокрема щодо заборгованості за гаряче водопостачання за період з 2018 до 2021 року, та просив не враховувати пеню й інфляційні нарахування, не стягувати заборгованість за абонентське обслуговування, а також не враховувати інфляційну складову боргу і три проценти річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
При цьому представник позивача просив стягнути залишок заборгованості за гаряче водопостачання в сумі 4 430,58 грн та заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в сумі 11 591,27 грн.
Апелянт стверджує, що зазначена заява стосувалася виключно нарахувань за послугу централізованого постачання гарячої води в сумі 31 667,40 грн, а від інших вимог про стягнення пені, інфляційних втрат і трьох процентів річних позивач не відмовлявся.
Однак наведені твердження самі по собі не спростовують змісту заяви представника позивача, відображеного в рішенні суду першої інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, представник позивача брав участь у судовому засіданні, мав можливість висловити позицію щодо обсягу позовних вимог та уточнити, які саме нарахування він продовжує підтримувати. Суд першої інстанції зафіксував у рішенні зміст заяви представника позивача та визначив розмір вимог, які підлягали розгляду по суті.
Згідно зі статтею 249 ЦПК України учасники справи мають право подавати письмові зауваження щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання та журналу судового засідання.
Водночас матеріали справи не містять відомостей про подання позивачем у встановленому процесуальному порядку зауважень щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання чи журналу судового засідання. Також апелянтом не наведено належних доказів того, що представник позивача своєчасно заперечував проти відображеного судом змісту його заяви.
Колегія суддів бере до уваги, що відсутність зауважень на технічний запис сама по собі не позбавляє сторону права оскаржувати судове рішення, однак у цій справі апелянт не надав достатніх доказів, які б спростовували зафіксовані судом обставини щодо змісту заяви представника позивача.
Отже, за відсутності належних доказів того, що суд першої інстанції неправильно встановив зміст заяви представника позивача, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що суд безпідставно не стягнув відповідні нарахування.
Щодо посилань апелянта на постанову Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 та можливість нарахування пені, інфляційних втрат і трьох процентів річних з 01 січня 2024 року, колегія суддів зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 внесено зміни до нормативно-правового регулювання оплати житлово-комунальних послуг у період воєнного стану. При цьому відповідні зміни не скасували загальну заборону нарахування та стягнення пені, інфляційних нарахувань і процентів річних щодо всіх споживачів без винятку, а визначили умови застосування такої заборони, зокрема з урахуванням місця проживання споживача та інших передбачених нормативним актом обставин.
Отже, саме по собі посилання апелянта на дату 01 січня 2024 року не є достатньою підставою для висновку про правомірність усіх заявлених нарахувань. Для вирішення питання про можливість стягнення відповідних сум необхідно встановити період їх нарахування, характер заборгованості та наявність або відсутність передбачених законодавством обмежень.
Крім того, навіть за наявності матеріально-правових підстав для нарахування пені, інфляційних втрат і процентів річних суд не вправі стягувати їх понад обсяг вимог, які позивач підтримував під час розгляду справи.
Таким чином, доводи апелянта щодо постанови Кабінету Міністрів України № 1405 не спростовують висновків суду першої інстанції стосовно визначення остаточного обсягу позовних вимог.
Щодо доводів апеляційної скарги про солідарне стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних, колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас питання про солідарний характер відповідальності кількох боржників має вирішуватися з урахуванням змісту основного зобов`язання та положень статті 541 ЦК України, відповідно до якої солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, установлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
Сам по собі факт спільного проживання осіб у квартирі або їх реєстрації за однією адресою не є достатньою підставою для автоматичного покладення на них солідарної відповідальності за всіма грошовими зобов`язаннями. Така відповідальність має ґрунтуватися на відповідних положеннях закону або договору та встановлених обставинах справи.
Крім того, суд першої інстанції вирішував питання про стягнення сум з урахуванням заяви представника позивача щодо зменшення позовних вимог. Тому посилання на можливість солідарного стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних не спростовує висновку про необхідність урахування остаточного обсягу вимог, підтриманих позивачем.
Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтованість стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, а їх розмір визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як убачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції врахував складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, характер спірних правовідносин, а також принципи розумності та співмірності й визначив до відшкодування 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, тобто не весь заявлений розмір витрат, а лише суму, яку визнав обґрунтованою.
Посилання апелянта на те, що зустрічний позов ОСОБА_3 залишено без задоволення, не свідчить про відсутність підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених відповідачами у зв`язку з розглядом первісного позову. Відмова в задоволенні зустрічного позову та розподіл витрат, пов`язаних із захистом від первісних позовних вимог, є самостійними питаннями, які мають вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи.
Так само твердження про те, що відповідачі могли скористатися безоплатною правничою допомогою або досудовими способами врегулювання спору, не свідчать про відсутність у них права на отримання професійної правничої допомоги на договірних засадах. Законодавство не встановлює обов`язку сторони обирати виключно безоплатну правничу допомогу за наявності права на залучення адвоката за договором.
Доводи апелянта про відсутність прямого причинно-наслідкового зв`язку між наданою правничою допомогою та результатом розгляду справи також не містять конкретного обґрунтування того, які саме послуги адвоката не стосувалися розгляду справи, були зайвими або не підтверджені належними доказами.
При цьому саме по собі перевищення заявлених витрат над сумою, присудженою судом, не свідчить про незаконність рішення, оскільки суд першої інстанції має право визначити до відшкодування лише співмірну та обґрунтовану суму.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та не вбачає підстав для скасування рішення в цій частині.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не свідчать про те, що суд неправильно застосував норми матеріального права або допустив таке порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, дослідив подані сторонами докази, врахував заяву про застосування позовної давності, визначив обсяг вимог, які підтримував позивач, та вирішив питання про розподіл судових витрат з урахуванням обставин справи.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба
Оригінал: reyestr.court.gov.ua