Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №305/3076/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Суд: Рахівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №305/3076/26

Суддя: Ластовичак В. Ю.

Єдиний унікальний номер 305/3076/26

Номер провадження 3/305/1302/26

ПОСТАНОВА

про закриття справи про адміністративне правопорушення

15.10.2026 м. Рахів

Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До суду 09.09.2026 надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, складені Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протокол від 08.09.2026 серії ЕПР1 № 703181 про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 124 КУпАП, з додатками.

Як вбачається з протоколу, 01.09.2026 року о 08.35 годин в с. Лазещина по вул. Телійчука, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки шкода фабія д.н.з НОМЕР_1 , де на крутому участку дороги через погодні умови, не врахувавши дорожньої обстановки, не вибравши безпечну швидкість руху, не впоравшись з керуванням з`їхав, в кювет. Під час ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Чим порушив пункт правил ПДР 13.1, за що передбачено відповідальність ст. 124 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань на адресу суду не подала.

Враховуючи, що ч. 2 ст. 268 КУпАП у даному випадку не передбачено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а строки розгляду є обмеженими, суддя розглядає справу у відсутності такої особи, оскільки її можливо вирішити за наявними доказами.

Суддя дослідив матеріали справи та приходить до таких висновків.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч. 2-3 ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У даному випадку до протоколу про адміністративне правопорушення додано:

- рапорт працівників поліції, зареєстрованим у інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» (журналі єдиного обліку) Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області за № 6311 вiд 01.09.2026, з якого вбачається, що в АДРЕСА_2 , заявник повідомив про те, що водій на а/м Шкода Фабія н.з. НОМЕР_1 з`їхав у кювет, двоє осіб травмовані;

- лист начальника СВ Рахівського РВП ОСОБА_2 про відсутність ознак кримінального правопорушення;

- схему місця дорожньо-транспортної пригоди та відповідні світлини;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , яка ствердила, що керуючи автомобілем, в якому також перебувала пасажирка ОСОБА_3 , 2010 р.н., та рухаючись зі швидкістю до 50 км на год в с. Лазещина, на повороті автомобіль почало заносити на зустрічну смугу руху, під час чого втратила контрольна над ним та з`їхала у кювет;

- письмові пояснення ОСОБА_4 , якими повністю підтверджено обставини, викладені у протоколі та поясненнях ОСОБА_1 .

Відповідно до тестування на алкоголь, станом на 09:30 год 01.09.2026 водій ОСОБА_1 твереза.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, указана норма є бланкетною (відсилочною), поліцейським ставиться у вину особі порушення п. 13.1. Правил дорожнього руху України (ПДР).

Пунктом 13.1. ПДР врегульовано обов`язок водія дотримуватися безпечної дистанції до транспортного засобу, що рухається попереду в тому самому напрямку.

З матеріалів справи не вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 не дотримався безпечної дистанції з іншим транспортним засобом.

За таких обставин вимоги пункту 13.1. ПДР (з урахуванням положень п. 1.10. ПДР - безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру) об`єктивно не могли бути порушені водієм, оскільки регулюють інші дорожні ситуації, що виключає обґрунтованість кваліфікації дій ОСОБА_1 за вказаним пунктом Правил у тому вигляді, в якому її викладено в протоколі.

Отже, відсутні докази щодо порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.1. ПДР, натомість можливе порушення нею інших норм, про які у протоколі не зазначено.

При цьому суддя бере до уваги, що за практикою Європейського суду з прав людини провадження у справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним», а ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

З урахуванням положень частини 1 статті 6 Конвенції, а також з огляду на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (Malofeyeva v. russia, заява № 36673/04, рішення від 30.05.2013) та «Карелін проти росії» (Karelin v. russia, заява № 926/08 рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як стверджено у Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, у тому числі і закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У даному випадку, негативна відповідь на питання про винуватість ОСОБА_1 виходить не з позитивно встановленої невинуватості останнього, а з доказового аспекту презумпції невинуватості.

Суд не є стороною обвинувачення, а орган, яким складено протокол, не зібрав та не забезпечив надання до суду відповідних доказів винуватості особи.

Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів учинення особою, стосовно якої складено протокол, адміністративного правопорушення, і в його діях відсутній склад правопорушення.

За таких обставин, відсутня подія і склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір з особи не стягується.

Керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку її оскарження та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua