Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №580/8368/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокусправа № 580/8368/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу з питань ветеранської політики Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу з питань ветеранської політики Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у формі повідомлення №220/04-02 від 12.02.2026, Відділу з питань ветеранської політики Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім`ї загиблого Захисника України;

- зобов`язати Відділ з питань ветеранської політики Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області надати ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішення, викладене у формі повідомлення №220/04-02 від 12.02.2026, Відділу з питань ветеранської політики Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім`ї загиблого Захисника України, є протиправним та підлягає до скасування, оскільки нею до заяви були надані всі необхідно документи, які надають їй право на встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України - ОСОБА_2 , тому звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що відповідно до поданих позивачем документів та з урахуванням вимог Порядку, правові підстави для віднесення загиблого ОСОБА_2 до категорії осіб, визначеної пунктом 2 частини першої статті 10-1 Закону, як добровольця, або до категорії осіб, визначеної пунктом 5 частини першої статті 10 цього Закону, як військовослужбовця, особи, яка входила до складу добровольчого формування територіальної громади, чи працівника підприємства, установи, організації, документально не підтверджені. Зокрема, надані позивачем документи не містять належних та достатніх доказів, які б підтверджували набуття ОСОБА_2 відповідного статусу, необхідного для віднесення його саме до категорій осіб, визначених пунктами 2 або 5 частини першої статті 10-1 Закону. Саме лише посилання на обставини його участі у заходах, пов`язаних із захистом України, не є достатньою правовою підставою для автоматичного віднесення загиблого до зазначених категорій, оскільки для цього необхідним є підтвердження сукупності передбачених Законом та Порядком юридично значимих обставин.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому він зазначив, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Ватутінського міського управління юстиції в Черкаській області та свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Ватутінського міського управління юстиції Черкаської області.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 244, виданого 19.02.2024 Комунальною установою «Бюро судово - медичної експертизи» Херсонської обласної 16.02.2024 ОСОБА_2 помер в Херсонській області, село Львове внаслідок множинних осколкових поранень тулубу ушкодження внаслідок військових дій спричинених іншими видами вибухів

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 26.02.2024, виданого Виконавчим комітетом Ватутінської міської ради Черкаської, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_2 в Херсонській області село Львове у віці 20 років помер ОСОБА_2 .

Рішенням Багачевського міського суду Черкаської області від 17.02.2026 у справі №690/676/24 встановлено факт що має юридичне значення, а саме: що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Львове, Бериславського району, Херсонської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок поранень (тілесних ушкоджень), одержаних під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Встановлено факт безпосередньої участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у період воєнного стану, а саме: з 23 жовтня 2023 року по 16 лютого 2024 року на території Херсонської області, Бериславського району, село Львове та особи, яка померла внаслідок поранення, контузії каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. Рішення суду набрало законної сили 31.03.2026.

Позивач 28.04.2026 звернулася до Відділу з питань ветеранської політики Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області із заявою про встановлення їй статусу члена сім`ї загиблого Захисника України відповідно до статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі Закон №3551-ХІІ).

До вищезазначеної заяви про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, позивач додала: копію паспорта ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 26.02.2024, виданого Виконавчим комітетом Ватутінської міської ради Черкаської області, копію лікарського свідоцтва про смерть № 244, виданого 19.02.2024 Комунальною установою «Бюро судово - медичної експертизи» ХОР, копію рішення Багачевського міського суду Черкаської області від 17.02.2026 р. у справі № 690/676/24.

Листом Відділу з питань ветеранської політики Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області від 12.02.2026 позивачу відмовлено у наданні статусу «член сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України».

Відмова відповідача обґрунтована ненаданням позивачем до заяви всіх передбачених чинним законодавством документів, а саме довідку за формою згідно з додатком 1 до Порядку №740, яка видається командиром військової частини про те, що особа, яка загинула, брала безпосередню участь у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в районах їх проведення. У зв`язку із відсутністю такої довідки відповідачем було здійснено відповідний запит до військової частини НОМЕР_5 , яка 12.05.2026 повідомила відповідача про те, що військовослужбовець ОСОБА_2 відсутній у списках військової частини НОМЕР_5 .

Вважаючи, що вищезазначену відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує, що частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них врегульовано Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).

Положеннями п. 13 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.

Відповідно до ст. 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:

1) сім`ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

2) сім`ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність), та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

3) сім`ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

4) сім`ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

5) сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

6) сім`ї осіб, які загинули, померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України закріплена Порядком надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 року №740 (далі - Порядок №740).

Відповідно до п. 3 Порядку №740 статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України надається заявникам з числа членів сімей осіб, зазначених у пунктах 2-6 частини першої статті 10-1 Закону.

Згідно підпункту 4 пункту 4 Порядку №740 для заявників з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10-1 Закону:

свідоцтво про смерть;

довідка за формою згідно з додатком 1, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа, яка загинула (померла), брала безпосередню участь у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в районах їх проведення, або довідка (копія, витяг) галузевого державного архіву, іншої архівної установи, яка містить достатні докази про безпосередню участь особи у бойових діях при проведенні зазначених заходів, - у разі коли військову частину (орган, підрозділ) розформовано;

висновок судово-медичної експертизи (за наявності), виданий відповідно до законодавства, або лікарське свідоцтво про смерть.

Районами проведення заходів, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, є території, включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку.

Судом із матеріалів справи встановлено, що позивач до відповідної заяви про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України надала відповідачу у паперовій формі наступні документи: копію паспорта № НОМЕР_4 від 24.03.2022; копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 02.07.2003; копію витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань № 1 від 17.02.2024; копію лікарського свідоцтва про смерть № 244 від 19.02.2024; копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 26.02.2024; копію рішення Багачевського міського суду від 17.02.2026 справа № 690/676/24.

Листом Відділу з питань ветеранської політики Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області від 12.02.2026 позивачу відмовлено у наданні статусу «член сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України», щ підстав того, що позивачем до заяви не надано всіх передбачених чинним законодавством документів, а саме не надано довідку за формою згідно з додатком 1 до Порядку №740, яка видається командиром військової частини про те, що особа, яка загинула, брала безпосередню участь у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в районах їх проведення. У зв`язку із відсутністю такої довідки відповідачем було здійснено відповідний запит до військової частини НОМЕР_5 , яка 12.05.2026 повідомила відповідача про те, що військовослужбовець ОСОБА_2 відсутній у списках військової частини НОМЕР_5 .

Судом враховано, що рішенням Багачевського міського суду Черкаської області від 17.02.2026 у справі №690/676/24 встановлено факт що має юридичне значення, а саме: що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Львове, Бериславського району, Херсонської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок поранень (тілесних ушкоджень), одержаних під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Встановлено факт безпосередньої участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у період воєнного стану, а саме: з 23 жовтня 2023 року по 16 лютого 2024 року на території Херсонської області, Бериславського району, село Львове та особи, яка померла внаслідок поранення, контузії каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України

Однак, суд звертає увагу, що встановлення судом факту смерті ОСОБА_2 внаслідок поранень (тілесних ушкоджень), одержаних під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, саме по собі не може ототожнюватися із підтвердженням належності загиблого до конкретної категорії осіб, визначеної частиною першою статті 10-1 Закону, та не може підміняти документи, оформлення яких законодавством віднесено до компетенції відповідних військових частин, органів військового управління чи інших уповноважених органів.

Вищезазначене судове рішення про встановлення юридичного факту має преюдиційне значення в межах установлених ним обставин, однак не змінює передбаченого законом порядку документального підтвердження відповідного статусу, так як Порядком №740 чітко передбачено подання саме довідки командира військової частини за формою згідно з додатком 1 як документа, що підтверджує відповідні обставини, а за відсутності такої довідки, виключно у разі ліквідації військової частини, вищезазначена обставина може бути підтверджено лише довідкою (копія, витяг) галузевого державного архіву, іншої архівної установи, яка містить достатні докази про безпосередню участь особи у бойових діях при проведенні зазначених заходів.

Таким чином, рішення Багачевського міського суду від 17.02.2026 у справі №690/676/24 про встановлення факту смерті внаслідок поранень (тілесних ушкоджень), одержаних під час безпосередньої участі у відповідних заходах, не може розглядатися як документ, що автоматично замінює довідку командира військової частини за формою згідно з додатком 1 до Порядку, яка прямо визначена Порядком №740, як основний документ для підтвердження відповідних юридично значимих обставин, тому саме по собі зазначене судове рішення не створює безумовних правових підстав для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України без дотримання встановленої Законом та Порядком процедури і подання передбачених ними документів.

На підставі вищевикладених обставин, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що позивач не має права на встановлення статусу члена сім`ї загиблого Захисника України, про що їй повідомлено відповідачем листом №220/04-02 від 12.02.2026.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

СуддяАльона КАЛІНОВСЬКА