Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №580/7162/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокусправа № 580/7162/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду правилами загального позовного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Мандрика В.В. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

02.07.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Мандрика В.В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01.12.2022 до 31.12.2022 з урахуванням фактично сплачених сум;

зобов`язання нарахувати та виплатити збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену вказаною Постановою Кабінету Міністрів України, у розмірі до 100000грн з розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.12.2022 до 31.12.2022 з урахуванням фактично сплачених сум.

Обґрунтовуючи вказано, що відповідач безпідставно поклав на нього відповідальність за неналежно оформлену довідку щодо виконання ним бойових завдань.

Ухвалою від 07.07.2026 суд відкрив провадження у справі та вирішив здійснити розгляд вказаної справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою від 07.09.2026 суд здійснив перехід у розгляді справи зі спрощеного в загальне позовне та розпочав підготовче провадження. Продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів. Призначив підготовче засідання на 22.09.2026 об 11год 00 хв.

У призначене підготовче засідання учасники спору не прибули: представники сторін подали заяви про розгляд справи без їхньої участі. У зв`язку з цим суд підготовче провадження провів у письмовому провадженні.

Ухвалою від 22.09.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив до судового розгляду по суті у письмовому провадженні.

13.07.2026 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову стверджуючи, що позивачу нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода у повному обсязі відповідно до вимог Постанови КМУ № 168. Вказує, що додаткова винагорода з розрахунку 70000 грн на місяць була нарахована за періоди з 03.12.2022 по 04.12.2022, 06.12.2022, 13.12.2022, 17.12.2022, з 22.12.2022 по 23.12.2022, 25.12.2022, 31.12.2022. Тому не має додаткових підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.

21.07.2026 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що 01.12.2022 по 31.01.2023 діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби №628/0/81-22-АГ, який змінив перелік бойових дій за постановою КМУ №168, зберігши незмінними вимоги до підтвердних документів. Відповідно до витягу з журналу службово-бойових дій від 26.09.2022 позивач у період з 01.10.2022 по 11.01.2023 виконував бойові завдання в межах НОМЕР_4 прикордонного загону на території населених пунктів Богородичне, АДРЕСА_3 , Тетянівка та Привілля Донецької області, тому набув парво на спільну виплату.

Оцінивши заявлені доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Позивач проходив військову службу у відповідача, що підтверджується записами військового квитка серії НОМЕР_5 від 22.10.2018 (з урахуванням наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24.03.2021 №21 “Про завершення заходів з припинення діяльності військової частини НОМЕР_6 ”, яким затверджено передавальний акт військової частини НОМЕР_6 до правонаступника військової частини НОМЕР_1 . Пунктом 3 вказаного наказу визначено військову частину НОМЕР_1 правонаступником всіх активів і зобов`язань військової частини НОМЕР_6 ).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2024 № 08/934 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України позивач дійсно в період з 01.10.2022 по 12.01.2023 та в період з 21.07.2023 по 22.10.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на території Донецької області Бахмутського району в н.п. Богородичне, н.п. Краматорськ, н.п. Тетянівка, н.п. Привілля.

Згідно з наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.09.2022 № 317-ВВ та від 14.01.2023 № 18-ВВ позивач з 30.09.2022 по 13.01.2023 був направлений у службове відрядження з ділянки НОМЕР_7 прикордонного загону в підпорядкування начальника НОМЕР_8 прикордонного загону, для виконання бойових (спеціальних) завдань в межах зони (району) відповідальності угрупування.

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.01.2023 № 22-ОС «Про виплату додаткової винагороди із розрахунку 70000 гривень за місяць» на підставі рапортів начальників зведених загонів відділу прикордонної служби (тип С) «Львів-1» №2/10/48137-22-Вн від 30.12.2022, відділу прикордонної служби (тип С) «Львів-2» №121/134/23-Вн від 02.01.2023 та вхідного листа з НОМЕР_4 приказ №302-23-Вх від 07.01.2023 позивачу за період безпосередньої участі 03.12.2022, 04.12.2022, 06.12.2022, 13.12.2022, 17.12.2022, 22.12.2022, 23.12.2022, 25.12.2022, 31.12.2022 виплачено додаткову винагороду за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) в розмірі із розрахунку 70000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах (Додаток 2 до наказу). Кількість днів — 9. Сума до виплати 20322,58 грн.

З витягу з журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип С) НОМЕР_9 прикордонного загону Інв №2/10-1 дск від 26.09.2022 вбачається, що з 01.10.2022 по 11.01.2023 зведений загін «Львів-1» НОМЕР_9 прикордонного загону виконує бойове завдання в межах ділянки відповідальності НОМЕР_4 прикордонного загону, БН 7 прикз від 29.09.2022 №25/420дск, БР ОКП ОТУ «Лиман» від 30.09.2022 №БР-1624 дек. н.п. Богородичне, н.п. Краматорськ, н.п. Тетянівка, н.п. Привілля.

Архівною відомістю за період з січня 2022 р. по грудень 2022 р. підтверджено виплату позивачу у січні 2023 р. за грудень 2022 року додаткової винагороди ПКМ №168 від 28.02.2022 (70000) у сумі 20322,58грн.

На заяву представника позивача від 03.04.2026 Вих. №Б/220639/39 ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 11.05.2026 №02.5/11621-26-Вих повідомив, що у відповідності до отриманої інформації від НОМЕР_4 прикордонного загону та ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснювалось нарахування та виплата додаткової винагороди, на яку позивач набув право згідно ПКМУ від 28.02.2022 №168. ІНФОРМАЦІЯ_4 не має додаткових підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень вказаному військовослужбовцю.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої ПКМУ №168, у розмірі до 100000 грн за спірний період, позивач звернувся в суд.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1-3 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 року (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 №1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (у редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби.

Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Держприкордонслужби визначаються законодавством.

Як визначено статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі — Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах .

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

З 01.02.2023 ці питання врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 № 726, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599, яким замість нього затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).

А до того означені порядок та умови визначалися, зокрема, Наказами Адміністрації Держприкордонслужби № 164, № 392-АГ та № 628-АГ, прийняті на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» на виконання пункту 2-1 Постанови № 168.

Питання виплати додаткової винагороди регулювали різні нормативно-правові акти, зокрема, з 01.12.2022 по 31.12.2022 - діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ № 628-АГ), уведений в дію з 01.12.2022.

Правові висновки про застосовність у подібних правовідносинах Наказів №164, № 392-АГ, № 628-АГ викладені у постановах Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 30.09.2024 у справах №200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших. Ці висновки є релевантними і до обставин цієї справи, колегія суддів не бачить підстав для відступу від них та надалі зауважує таке.

Пунктом 1 Наказу № 164 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплати здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.

Відповідно до пункту 2 Наказу № 164 під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районах ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій;

виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

Пунктом 3 Наказу № 164 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів:

бойового наказу (бойового розпорядження);

журналу бойових дій або інших відповідних документів;

рапорту начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Пунктом 4 Наказу № 164 визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляють органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах (додаток 2).

Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснюють на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби з обов`язковим зазначенням підстав для його видання.

З 01.08.2022 набув чинності Наказ № 392-АГ, у пункті 2 якого конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:

(1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

(2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

(3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

(4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

(5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

(6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

(7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

(8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

Пунктом 4 Наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього Наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

(1) бойового наказу (бойового розпорядження);

(2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

(3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 5 Наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього Наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 Наказу).

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 Наказу).

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 Наказу).

Відповідно до пункту 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

Відповідно до пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 Наказу).

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 Наказу).

Згідно з пунктом 12 Наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100000,00 грн на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

З 01.12.2022 Адміністрацією Держприкордонслужби уведено в дію Наказ 628-АГ, в якому було дещо змінено перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

Пунктом 3 Наказу № 628-АГ визначено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

(1) бойовий наказ (бойове розпорядження);

(2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;

(3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування зазначених наказів Адміністрації Держприкордонслужби. Зокрема, у постанові від 05.12.2024 у справі № 120/12613/23 Верховний Суд зазначив, що у переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами. Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.

Зокрема, Верховний Суд звертав увагу, що згідно з Наказом № 164 підставою для виплати додаткової винагороди є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).

Процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3), згідно з Наказом №164, здійснюється шляхом видачі довідки (додаток № 1) на підставі одного з визначених документів: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту начальника, без вимоги надання додаткових документів або сукупності інформації. Начальники органів ДПСУ зобов`язані щомісячно повідомляти органи, де проходять службу відрядженні військовослужбовці, про їх участь у бойових діях (додаток № 2).

Виходячи з наведених положень Наказу № 164, Верховний Суд дійшов висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим. Навіть якщо надані позивачем документи не повністю відповідають вимогам Наказу № 164 через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.

Водночас, Верховний Суд зауважив, що Накази № 392-АГ та № 628-АГ змінили підхід до визначення «безпосередньої участі» військовослужбовців у бойових діях, звузивши та конкретизувавши критерії до певних видів бойових завдань порівняно з Наказом № 164, який діяв до 01.08.2022. При цьому, хоч перелік документів для підтвердження участі у бойових діях залишився незмінним, Наказ № 392-АГ ввів додаткові вимоги щодо підтвердження участі у бойових діях, вимагаючи надання сукупності документів замість одного із, як це було передбачено Наказом № 164. Зокрема, Наказ № 392-АГ вимагає надання сукупності документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів та додаткової довідки за встановленою формою. Натомість Наказ № 628-АГ допускає альтернативність у наданні документів для підтвердження участі.

Підсумовуючи, Верховний Суд констатував, що при оцінці доказів, що підтверджують право особи на додаткову винагороду, необхідно враховувати зміни, внесені Наказами № 392-АГ та № 628-АГ, і оцінювати надані документи відповідно до їхніх вимог. Лише на основі такого підходу можна об`єктивно визначити, чи має особа право на отримання додаткової виплати згідно з оновленими критеріями та процедурами.

У постанові від 06.08.2024 у справі № 360/290/23 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 4 наказу № 392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу № 628/0/81-22-АГ перелік підтверджувальних документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновків, що пункт 4 наказу № 392-АГ передбачає підтвердження участі у бойових діях на підставі сукупності відповідних документів, тоді як пункт 3 наказу № 628-АГ такої вимоги не містить і допускає альтернативність підтверджуючих документів.

Як встановив суд, позивач з 30.09.2022 до 13.01.2023 направлений у службове відрядження з ділянки НОМЕР_7 прикордонного загону в підпорядкування начальника НОМЕР_8 прикордонного загону, для виконання бойових (спеціальних) завдань в межах зони (району) відповідальності угрупування (накази начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.09.2022 № 317-ВВ та від 14.01.2023 № 18-ВВ). Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2024 № 08/934 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України позивач дійсно в період з 01.10.2022 жо 12.01.2023 та в період з 21.07.2023 по 22.10.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на території Донецької області Бахмутського району в н.п. Богородичне, н.п. Краматорськ, н.п. Тетянівка, н.п. Привілля. Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.01.2023 № 22-ОС «Про виплату додаткової винагороди із розрахунку 70000 гривень за місяць» на підставі рапортів начальників зведених загонів відділу прикордонної служби (тип С) «Львів-1» №2/10/48137-22-Вн від 30.12.2022, відділу прикордонної служби (тип С) «Львів-2» №121/134/23-Вн від 02.01.2023 та вхідного листа з НОМЕР_4 приказ №302-23-Вх від 07.01.2023 позивачу за період безпосередньої участі 03.12.2022, 04.12.2022, 06.12.2022, 13.12.2022, 17.12.2022, 22.12.2022, 23.12.2022, 25.12.2022, 31.12.2022 виплачено додаткову винагороду за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) в розмірі із розрахунку 70000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах (Додаток 2 до наказу). Кількість днів — 9. Сума до виплати 20322,58 грн.

Витягом з журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип С) НОМЕР_9 прикордонного загону Інв №2/10-1 дск від 26.09.2022 підтверджено, що з 01.10.2022 до 11.01.2023 зведений загін «Львів-1» НОМЕР_9 прикордонного загону виконує бойове завдання в межах ділянки відповідальності НОМЕР_4 прикордонного загону, БН 7 прикз від 29.09.2022 №25/420дск, БР ОКП ОТУ «Лиман» від 30.09.2022 №БР-1624 дек. н.п. Богородичне, н.п. Краматорськ, н.п. Тетянівка, н.п. Привілля. Архівною відомістю за період з січня 2022 р. до грудень 2022 р. підтверджено виплату позивачу у січні 2023 р. за грудень 2022 року додаткової винагороди ПКМ №168 від 28.02.2022 (70000) у сумі 20322,58грн.

Надаючи правову оцінку правомірності нарахування спірної додаткової винагороди за грудень 2022 року, суд урахував, що виплата додаткової винагороди, передбаченої ПКМУ №168, у розмірі до 100 000 гривень здійснюється виключно за дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або виконання бойових завдань на підставі відповідного наказу командира (начальника). Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.01.2023 № 22-ОС права позивача щодо безпосередньої участі у бойових діях чітко персоніфіковані та реалізовані за конкретні дати у грудні 2022 року: 03.12.2022, 04.12.2022, 06.12.2022, 13.12.2022, 17.12.2022, 22.12.2022, 23.12.2022, 25.12.2022 та 31.12.2022 (загалом 9 днів). За вказані підтверджені дні безпосередньої участі у бойових діях позивачу нараховано та виплачено відповідну додаткову винагороду з розрахунку 70000 гривень на місяць пропорційно часу такої участі у сумі 20322,58 грн, що повністю відповідає вимогам чинного на той час законодавства. З огляду на зазначене, відповідач здійснив нарахування та виплату спірної додаткової винагороди правомірно, на підставі належним чином оформлених первинних розпорядчих документів (наказу). Тому доводи позивача щодо необхідності здійснення будь-яких додаткових виплат за цей період є необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про необхідність врахування витягу з журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип С) НОМЕР_9 прикордонного загону від 26.09.2022 як загальної підстави для виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі, суд врахував, що сам по собі факт виконання НОМЕР_9 прикордонним загоном службово-бойових завдань у межах визначеної ділянки та перебування позивача у відрядженні свідчить про загальне проходження служби в районах ведення бойових дій, проте не є безумовним автоматичним підтвердженням днів безпосередньої участі у бойових діях для нарахування винагороди з розрахунку до 100000 гривень за кожен день, позаяк відповідно до положень ПКМУ № 168 підвищена додаткова винагорода з розрахунку до 100000 гривень пропорційно дням участі виплачується виключно за дні безпосередньої участі у бойових діях або виконання бойових завдань на підставі первинних документів та відповідних наказом командування. Як було зазначено вище, наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.01.2023 № 22-ОС права позивача щодо безпосередньої участі у бойових діях були чітко персоніфіковані та реалізовані за конкретні дати у грудні 2022 року: 03.12.2022, 04.12.2022, 06.12.2022, 13.12.2022, 17.12.2022, 22.12.2022, 23.12.2022, 25.12.2022 та 31.12.2022 (загалом 9 днів), - за які йому нараховано та виплачено відповідну винагороду з розрахунку 70000гривень на місяць пропорційно часу такої участі. Посилання на загальний журнал службово-бойових дій без документального підтвердження наказом командира безпосередньої участі у бойових діях в інші дні грудня 2022 року не є підставою для повторного або додаткового нарахування винагороди за інші періоди, оскільки відповідні виплати за фактично підтверджені дні вже були здійснені відповідачем у повному обсязі на підставі наказу № 22-ОС.

Щодо посилання позивача на довідку від 24.04.2024 № 08/934 як на підставу для виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі за весь зазначений період. Сама по собі довідка про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, є загальним документом обліку, який підтверджує факт перебування військовослужбовця в зоні бойових дій чи виконання завдань загалом, проте вона не замінює собою первинні розпорядчі документи (накази командирів), які є обов`язковою підставою для безпосереднього нарахування та виплати грошового забезпечення. Відповідно до вимог Постанови КМУ № 168 та відомчих нормативних актів виплата додаткової винагороди з розрахунку до 100000 гривень здійснюється виключно за конкретні дні, коли військовослужбовець безпосередньо брав участь у бойових діях або виконував бойові завдання, що обов`язково персоніфікується та відображається у відповідних наказах командирів військових частин. У цьому випадку наявність зазначеної довідки не спростовує того факту, що реальний обсяг днів безпосередньої участі позивача у бойових діях у грудні 2022 року чітко визначений та зафіксований профільним наказом від 10.01.2023 № 22-ОС (9 днів), за які виплату вже було здійснено в повному обсязі, та не свідчать про "безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії" у розумінні п. 2 Наказу № 628-АГ. Загальна довідка про участь у заходах не може слугувати підставою для автоматичного перерахунку чи стягнення додаткових сум за дні, які не були підтверджені відповідними бойовими наказами командира на нарахування винагороди у розмірі 70000гривень на місяць пропорційно часу такої участі.

Зважаючи на відсутність доказів неналежного обліку виконання позивачем у заявленому спірному періоді бойових завдань, відсутні підстави вважати їх недоплаченими.

То ж у відповідача відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць за період з 01.12.2022 до 31.12.2022, за інший, аніж підтверджений доказами період. Тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судових витрат між сторонами справи.

Керуючись ст. ст. 2, 5-6, 9, 77, 90, 139, 242-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову адвоката Мандрика В.В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про:

визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01.12.2022 до 31.12.2022 з урахуванням фактично сплачених сум;

зобов`язання нарахувати та виплатити збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену вказаною Постановою Кабінету Міністрів України, у розмірі до 100000грн з розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.12.2022 до 31.12.2022 з урахуванням фактично сплачених сум..

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

СуддяАнжеліка БАБИЧ