Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №203/5828/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Суд: Центральний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №203/5828/26

Суддя: Качаленко Г. В.

Справа № 203/5828/26 Провадження №3/0203/945/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Центрального районного суду міста Дніпра Качаленко Г.В., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Володарка Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

22.05.2026 року о 09:40 годині водій ОСОБА_1 в м. Дніпро по вул. Курчатова, 10 керував транспортним засобом автомобілем марки «Infiniti G35» державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

30.06.2026 через систему «Електронний суд» від захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Маслака І.П. до суду надійшли письмові заперечення на матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані сп`яніння та відмови від огляду саме як водія транспортного засобу, оскільки момент руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 на відеозаписі доданому до матеріалів справи не зафіксовано, а сам факт перебування особи біля транспортного засобу або в салоні нерухомого автомобіля не є беззаперечним доказом керування транспортним засобом в розумінні ст.130 КУпАП. Крім того, наголошує, що причиною зупинки транспортного засобу стало те, що номерна рамка закривала частину цифр номерного знака, в той час як на відеозаписі номерний знак чітко видно, що ставить під сумнів фактичні підстави зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та в подальшому, законність їх вимог щодо проходження огляду на стан сп`яніння. Отже, у зв`язку з викладеними обставинами представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності просить закрити провадження у справі на підставі п.1.ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

08.07.2026 до суду надійшли письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в яких він заперечував факт керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, посилаючись на те, що не вживає алкогольних або наркотичних засобів. Зазначив, що його відмова від проходження огляду на стан сп`яніння не була зумовлена перебуванням у такому стані, а викликана виключно сильним психологічним напруженням через страх бути доставленим до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) у зв`язку з наявністю у нього неврегульованих питань із цим органом. Крім того, на думку особи, яка притягається до відповідальності, інформація працівників поліції про звернення невідомої особи щодо його ймовірного перебування в стані наркотичного сп`яніння є неперевіреною, голослівною та не може слугувати належним доказом вини у справі й підтверджувати наявність складу адміністративного правопорушення. Наголосив, що матеріали справи мають ґрунтуватися на конкретних фактичних даних щодо керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а не на припущеннях. З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив визнати відсутність належних доказів його вини та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

17.07.2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, в якому захист наголошує на відсутності доказів вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, зазначається, що поліція посилалася на нібито отримане за тиждень до події повідомлення невідомої особи про можливе сп`яніння водія, проте офіційна відповідь ГУНП на адвокатський запит спростувала надходження будь-яких звернень на спецлінію «102» у цей період. Наявний у системі ІПНП внутрішній запис був створений самим патрулем уже в день події, є похідним документом і не містить самостійних відомостей про джерело інформації, факт керування чи ознаки сп`яніння. Оскільки обов`язок зі збирання доказів покладено на уповноважених осіб, а будь-які первинні матеріали та законні підстави для зупинки та огляду відсутні, недотримання процедури та відсутність доведених ознак сп`яніння виключають склад правопорушення. Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, що притягається до відповідальності, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, що був тверезий, нічого не вживає. Автомобіль не рухався, коли поліцейські під`їхали, висловили зауваження щодо прикриття номерної рамки на автомобілі, ременя безпеки, повідомили про виклик на 102. Від огляду відмовився через відсутність законних підстав у поліцейських, які мали намір доставити його до ТЦК, з автомобілю не виходив, не довіряє подібним діям поліцейських.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Маслак І.П. в судовому засіданні просив провадження у справі закрити за відсутності складу правопорушення. Додатково просив дослідити відеозапис в судовому засіданні, зауважив при перегляді, що при пред`явленні водієм документів поліцейській чітко вбачається відсутність тремтіння пальців рук.

Свідок ОСОБА_2 , викликана до суду за клопотанням сторони захисту, пояснила, що перебуває на посаді інспектора управління патрульної поліції, за матеріалом пам`ятає, що при патрулюванні був зупинений автомобіль синій Інфініті на одеських номерах, тим був примітний. За день-два перед цим, від громадянки надходило повідомлення, що водій цього автомобіля був в неадекватному стані. Однак, коли вони приїхали на виклик, водій був в стані сп`яніння, зачинився і спав в автомобілі. З цих підстав автомобіль був у відпрацюванні в режимі патрулювання. Така поведінка водія свідчить про можливий стан сп`яніння.

На запитання захисника уточнила, що транспортний засіб точно рухався та був зупинений поліцейськими, бодікамеру поліцейський має вмикати при спілкуванні з водієм. Які ознаки сп`яніння були виявлені не пам`ятає, однак ознаки вказала в пртоколі і це були ознаки саме наркотичного сп`яніння. Водій відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, хоча якщо все добре, то нема чого приховувати, з автомобілю водій не вийшов. До ТЦК його ніхто не збирався доставляти, оскільки по базі він не був "червоний". Вона очевидно вбачала ознаки стану наркотичного сп`яніння, тому Драгер продувати не давали. Разом з нею були співробітники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

В судовому засіданні долучила інформацію, що була в розпорядженні поліцейських на планшеті про виклик 112, на підтвердження законності перевірки автомобіля (а.с.70).

Дослідив матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, судом проаналізовано представлені у справі докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 672379 від 22.05.2026, рапорт інспектора УПП ДПП в Дніпропетровській області від 22.05.2026, відеозапис з бодікамер поліцейських 470287, 470373, 470322.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до положень п.1.3, п.1.9 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими, а особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка") або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством;

Суд зауважує, що особа, яка отримала право керування транспортним засобом, має необхідні теоретичні знання правил дорожнього руху та володіє практичними навичками управління джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.п.1,2,11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює:

превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;

виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Крім того, за змістом п. п. 2, 6 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456, поліцейський має право здійснювати перевірку транспортних засобів, а також вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах у випадках:

- якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

- якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

З матеріалів відеозапису, долученого до протоколу вбачається, що 22.05.2026 транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції у зв`язку з тим, що номерна рамка автівки закривала частину цифр номерного знака. Крім того, поліцейським повідомляється про наявність виклику за адресою Волелюбського, 13, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння, тому треба перевірити наявну інформацію. Водію пропонується пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, на що він відмовляється та пояснює, що пройде такий огляд самостійно. Працівниками поліції роз`яснюється ОСОБА_1 вимога огляду протягом двох годин по вул. Новосільна, про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Після складання протоколу водію роз`яснюється його зміст, а також дата, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, вручається копія протоколу та повідомляється про відсторонення від керування транспортним засобом.

Отже, суд вважає, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про Національну поліцію» з дотриманням вимог «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану».

Суд зазначає, що доказів на підтвердження того, що захист звертався з будь-якими скаргами на дії працівників поліції суду не надано. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції захист не надав, у зв`язку з чим, суд визнає даний довод безпідставним.

ОСОБА_1 зауважив, що поліцейські скопмроментували себе, відтак, він їм не довіряє.

За вказаної позиції особи, яка притягається до відповідальності, наразі будь-яка особа, яка притягається до адміністративної чи кримінальної відповідальності, в умовах воєнного стану може заявити про недовіру поліцейським, при чому, як представникам в цілому правоохоронного органу й не виконувати їх вимоги та вимоги чинного законодавства.

З яких підстав, ОСОБА_1 зробив висновок про його силову доставку поліцейськими в ТЦК не зрозуміло. Якщо документи особи в порядку, підстави для затримання відсутні.

Суд вважає, що така підстава хибно сприйнята ОСОБА_1 як поважна, не звільняє водія від обов`язку пройти огляд за визначеною процедурою, не надає йому можливості проходити огляд самостійно, оскільки само уникнення необхідності оновлення даних військового обліку, проходження військової служби та виконання конституційного обов`язку, однозначно не звільняє особу від відповідальності.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Твердження про необґрунтованість ознак сп`яніння, не спростовують вини ОСОБА_1 , оскільки виявлення таких ознак є повноваженнями поліцейського за його внутрішнім переконанням та слугують підставою для вимоги до водія пройти огляд на стан сп`яніння, задля спростування або доведення перебування водія у стані сп`яніння. Норми чинного КУпАП та відповідної Інструкції щодо проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, не вимагають проведення окремого огляду для виявлення ознак та не наділяють правом оскаржувати виявлені поліцейським ознаки, окрім проходження відповідного огляду, який водій не пройшов.

Окремо, суд констатує, що самостійно водій також не пройшов огляд на стан сп`яніння з метою підтвердження своїх доводів, після спілкування з поліцейськими, розуміючи, що позицію треба буде доводити в суді.

Крім того, доводи захисту, що на відеозаписі не зафіксовано руху автомобіля суд також відкидає, оскільки автомобіль розміщувався на проїзній частині, в ньому на місці водія за кермом перебував ОСОБА_1 , інших осіб в автомобілі не було. Водій не висловив жодних заперечень на місці. Відтак, очевидно, що автомобілем керував саме ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Інструкцією також передбачено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Відтак, суд констатує, що стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність водія саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вимога міститься в п. 2.5 ПДР, порядок огляду закріплено ст. 266 КУпАП та Інструкцією. Отже, процедура огляду чітко визначена чинним законодавством.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП була доповнена частиною щодо відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння саме з метою усунення водіями можливості уникнення огляду та можливих корупційних ризиків при проходженні оглядів.

Отже, оцінюючи докази в їх сукупності, з точки зору допустимості, об`єктивності та достатності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена в повному обсязі, та його дії правильно кваліфіковано.

При застосуванні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також, що він протягом року не притягався до адміністративної відповідальності та вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, такі іншими особами.

Відповідно до ст. 40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Згідно ч.1 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Керуючись ст.ст. 130, 283-285 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп. на користь держави.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 10 (десяти) днів з моменту її винесення.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, в разі оскарження - протягом трьох місяців з дня розгляду скарги.

Суддя Г.В. Качаленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua