Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №208/1951/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №208/1951/26

Суддя: Данилів С. В.

справа № 208/1951/26

№ провадження 1-кп/208/1130/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського в складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участі прокурора: ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду №7 м. Кам`янське кримінальне провадження №42025052210003935 від 21.10.2024 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новомилорадівка, Кам`янського району, Дніпропетровської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , водій-санітар, у військовому званні «старший солдат», неодружений, неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 , на посаді водія взводу матеріального забезпечення 2 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «старший солдат», відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці у точно не встановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше 00 год. 30 хв., 19.12.2025 року, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХI від 17.06.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи, аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21.08.1998, у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб, перебуваючи у невстановленому місці незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, придбав металевий предмет, який визначив для себе як ручну, осколкову гранату GHO-1, яку поклав до багажного відділення належного йому автомобіля Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_3 .

Після чого, на вказаному автомобілі, ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч вищевказаних нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, що виразилось у неконтрольованому обігу бойових припасів серед населення, незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, перевіз вказаний металевий предмет, до будинку АДРЕСА_2 .

Надалі, 19.12.2025 року у період часу з 02:15 год. по 02:35 год. працівниками поліції, біля будинку №8-А розташованого по проспекту Відродження у Заводському районі м. Кам`янське, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено обшук автомобілю марки Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_3 , під час якого, у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено металевий предмет, який є ручною, осколковою гранатою GHO-1, та є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме, спорядженим корпусом ручної, осколкової, наступальної гранати GHO-1 промислового виготовлення із запалом типу AF11, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення, які відносяться до категорії боєприпасів та придатні для здійснення вибуху, яку ОСОБА_4 незаконно придбав, та перевіз без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: у незаконному придбанні та зберіганні, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, та підтвердив обставини встановлені досудовим слідством, не оспорює обставин при яких ним було скоєно інкримінований злочин.

Зокрема пояснив, що вказану шумову гранату йому подарував побратим на день народження та сказав, що вона не справжня. В подальшому він поклав її до багажнику автомобіля і про те, що вона справжня дізнався лише від працівників поліції. Зазначив, що це була граната не українського виробника, а натовська, яка не має залізного корпусу, а має пластиковий, тому відрізнити чи вона шумова чи справжня він не мав змоги, оскільки раніше ніколи на бачив таких гранат, та на навчанні їх йому не показували. Просив суд суворо не карати, щиро розкаявся.

Враховуючи те, що усі учасники судового провадження не оспорюють та не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставини справи, і вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині та погоджується з кваліфікацією вчиненого діяння, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення вимог ч.3 ст.349 КПК України, та з огляду на відсутність заперечень учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів у даному кримінальному провадженні.

Отже, дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу, винну у вчиненні кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 263 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, неодружений, не має на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей або осіб похилого віку, є учасником бойових дій, нагороджений медаллю «За військову службу», водночас, відповідно до службової характеристики під час проходження військової служби зарекомендував себе з негативного боку, у колективі підрозділу не користується авторитетом та повагою, за місцем проживання скарг від мешканців будинку не надходило.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи особу винного, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямовані на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України , суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (три) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши тривалість іспитового строку в 1 рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

До набрання вироком законної сили стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертизи у сумі 1591 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна) гривня 80 копійок.

Речові докази:

- корпус осколкової наступальної ручної гранати GHO, промислово виготовлений запал типу AF11, які зберігаються у камері схову Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Кам`янського протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua