Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №297/2897/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 297/2897/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №789031 від 05.10.2026 року встановлено, що ОСОБА_2 05 жовтня 2026 року о 10 годині 33 хвилини, керуючи транспортним засобом марки Opel Astra з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , у місті Берегове на вулиці Богдана Хмельницького здійснив виїзд на залізничний переїзд за ввімкненого заборонного сигналу світлофора та звукового сигналу, незалежно від наявності й положення шлагбаума, чим порушив вимоги пункту 20.5 «в» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 123 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що під час наближення до залізничного переїзду і безпосереднього виїзду на нього заборонний сигнал світлофора ще не був увімкнений. За його твердженням, він розпочав рух через залізничний переїзд за відсутності сигналу, який забороняв би такий рух, а тому вважає, що вимог Правил дорожнього руху України не порушував.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази відповідно до вимог статті 252 КУпАП, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність чи відсутність правопорушення. Надані протоколи та відеозаписи є належними, допустимими та достатніми доказами, які взаємно підтверджують одне одного і дають змогу суду зробити висновок про доведеність вини особи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП: орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

У статті 8 КУпАП зазначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Частиною 2 статті 123 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за в`їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.

Згідно з пунктом 20.5 «в» Правил дорожнього руху України, рух через переїзд забороняється, якщо ввімкнено заборонний сигнал світлофора або звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №789031 від 05.10.2026 року та долученим до матеріалів справи диском з нагрудної камери №1003040.

Оцінивши вищевказані докази, кожен окремо та в їх сукупності, приходжу до висновку про те, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, тобто в`їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. 17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.

Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, даних про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, обставини передбачені ст. ст. 34, 35 КУпАП, вважаю, що міра відповідальності, яка буде необхідною і достатньою для виховання порушника, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 123 КУпАП.

На переконання судді, таке стягнення буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 і відповідатиме визначеній ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Крім цього, на підставі п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_3 в користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп..

Керуючись ст.ст. 33, 123 ч. 2, ст. 283, п. 2 ст. 284 КУпАП, п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, без платного вилучення транспортного засобу.

Посвідчення водія серії НОМЕР_2 , після набрання постановою законної сили, повернути ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд Закарпатської області до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Іван ІЛЬТЬО