Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №702/1026/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Суд: Монастирищенський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №702/1026/26

Суддя: Барська Т. М.

Справа № 702/1026/26

Провадження № 3/702/255/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , непрацюючого,

за ч.1 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в:

15.09.2026 до Монастирищенського районного суду Черкаської області з Уманського РУП ГУНП в Черкаській області надійшла справа про притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №012130 від 12.08.2026 ОСОБА_1 31.07.2026 о 10 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 ухилився від виконання батьківських обов`язків відносно своєї дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, дитина покинула місце проживання та певний період часу була зниклою.

Особа, яка склала протокол, констатує, що ОСОБА_1 своїми діями не виконав ч.2 ст.150 СК України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про необхідність явки до суду у визначений день та час повідомлений судовою повісткою – викликом.

Враховуючи тривалість перебування справи на розгляді, відсутність законодавчо визначеної вимоги про обов`язкову участь особи, яка притягується до відповідальності за ст. 184 КУпАП, у розгляді справи, суддею прийняте рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, суддя встановив такі обставини та відповідні їм правові норми.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, до протоколу долучені:

- пояснення ОСОБА_1 надане працівнику поліції 12.08.2026, за змістом якого 31.07.2026 його дочка близько 10 год пішла до центру ДМС щоб отримати паспорт, але до вечора не повернулась, він звернувся до поліції і його дочку було знайдено в м. Вінниці (а.с.2);

- паперовий витяг з єДокумент на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ, що посвідчу є особу: паспорт громадянина України НОМЕР_1 (а.с.3);

- актовий запис про народження №938, відповідно до якого ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі "батько" записаний ОСОБА_1 , а в графі "мати" ОСОБА_4 (а.с.4-6);

- паперова копія електронного рапорту за змістом якого 31.07.2026 о 16:51 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 31.07.2026 о 16:50 особа, яка мешкає за адресою АДРЕСА_2 , повідомила про зникнення дочки чоловіка ОСОБА_2 дорогою до паспортного столу. Конфлікти були з мачухою (заявницею) стосовно здоров`я. Раніше випадки зникнення були, знаходили у м. Харків, звідки вона родом (а.с.7).

З отриманого з Державного реєстру судових рішень датованого 08.12.2016 рішення у справі №643,8208/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання малолітніх дітей суддя встановила, що місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд визначив з батьком ОСОБА_1 .

Статтею 184 ч.1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Ця норма є бланкетною, оскільки коло обов`язків батьків, за ухилення від виконання яких вони можуть притягуватися до відповідальності, визначені Сімейним кодексом України (далі у тексті СК України).

Зокрема, статтею 150 СК України визначені такі обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:

1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов`язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом протоколу діяння ОСОБА_1 підпадає під ознаки ч.1 ст. 184 КУпАП у зв`язку з тим, що його дочка певний період часу була зниклою (а.с.1).

Наведені обставини не свідчать про критичне невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків батька та про створення ним загрозливих умов для здоров`я доньки ОСОБА_5 .

Крім іншого, особа, яка складала протокол, не вжила заходів для встановлення дійних обставин виконання чи не виконання батьком своїх обов`язків, не перевірила чи виконує мати дитини свої обов`язки, за рахунок яких коштів живе сім`я, чи регулярно відвідує дитина школу, чи харчується в достатній мірі, чи забезпечена одягом і взуттям.

Посилання, який свій обов`язок не виконав батько неповнолітньої внаслідок свідомого нехтування своїми обов`язками, переданий на розгляд судді складений 12.08.2026 протокол серії ВБА №012130 не містить.

Статтею 62 Конституції України визначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

За наведеного, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не знайшла підтвердження під час розгляду справи, оскільки рішення судді в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суддя наголошує, що вона не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, з урахуванням вимог п.1 ст. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Оскільки суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає

На підставі викладеного, керуючись ст.9, 23, 33-35, ч.1 ст.184, п.1 ч.1 ст.247, ст.252, ст. 276-280, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП закрити з мотивів відсутності в його діях події і складу цього адміністративного правопорушення (п.1 ст.1 ст. 247 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі, може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення, через Монастирищенський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.

Суддя Тетяна БАРСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua