Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №175/6446/26
Суддя: Лютая Г. Ю.
Справа № 175/6446/26
Провадження № 1-кп/175/492/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора – ОСОБА_3 ,
обвинуваченого – ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026042240000143 від 19.02.2026 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська, громадянина України, із професійно-технічною освітою, працевлаштованого як ФОП « ОСОБА_4 », не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , вперше притягається до кримінальної відповідальності,
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
В С Т А Н О В И В:
І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 16.10.2024 № 1158 о/с майора поліції ОСОБА_5 призначено на посаду старшого дільничного офіцера поліції СП відділу поліції № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.
Відповідно до наказу ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області від 18.02.2026 №267 про залучення особового складу до охорони об`єктів критичної інфраструктури – дільничного офіцера поліції капітана поліції ОСОБА_6 , старшого дільничного офіцера поліції майора поліції ОСОБА_5 , задіяно до несення служби на об`єктах критичної інфраструктури та пунктах пропуску автомобільного транспорту, розташованих на території обслуговування Дніпровського РУП №2.
Так, 19 лютого 2026 року о 10 годині 00 хвилин працівники ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, а саме: старший дільничний офіцер поліції майор поліції ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дільничний офіцер поліції, капітан поліції ОСОБА_6 , будучи у форменому одязі із знаками розрізнення, отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, заступили на чергування для несення служби на блок посту 1601 на автомобільній дорозі М-30 в м. Підгороднє, Дніпровського району, Дніпропетровської області.
Того ж дня, близько 16 години 13 хвилин працівниками ВП №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, а саме: старший дільничний офіцер поліції, майор поліції ОСОБА_5 та дільничний офіцер поліції, капітан поліції ОСОБА_6 під час несення служби, зупинили транспортний засіб, а саме легковий автомобіль «Volkswagen е-GOLF» з н/з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який належить йому на праві приватної власності та який останній використовував для власних потреб.
Зупинившись на вказаному блок пості, не заглушивши двигун, поліцейський ОСОБА_5 представився, пред`явив своє службове посвідчення, а також роз`яснив ОСОБА_7 , що відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Закон України «Про Національну поліцію України», у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, та наголосив про надання ОСОБА_4 вказаних документів.
В цей же час та місці, перебуваючи у вказаному місці, в салоні автомобілю «Volkswagen е-GOLF» з н/з НОМЕР_1 , у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, а саме потерпілому ОСОБА_5 , 19.02.2026 о 16:15, перебуваючи в салоні автомобілю «Volkswagen е-GOLF» з н/з НОМЕР_1 , на водійському місці, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що перед автомобілем знаходиться працівник правоохоронного органу - потерпілий ОСОБА_5 , почав рух на вищевказаному транспортному засобі в безпосередній близькості від потерпілого та здійснив удар транспортним засобом в область правої ноги ОСОБА_5 , внаслідок чого, останній, не втримавши рівновагу, впав на асфальтне покриття, при цьому вдарившись об нього головою та кінцівками.
Спричинивши тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , ОСОБА_4 керуючи вищевказаним транспортним засобом покинув місце вчинення правопорушення.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 , тілесні ушкодження у вигляді забою правого колінного та правого променево-зап`ястового суглобу, ЗЧМТ, струс головного мозку.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків
ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.
Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор, захисник не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.
В судове засідання потерпілий не з`явився, повідомлений належним чином, подав заяву, в якій просив розглядати за його відсутності, претензій матеріальних та моральних не має, матеріальну та моральну шкоду відшкодовано.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ`ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчинення кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 офіційно працює як ФОП, за колишнім місцем роботи характеризується позитивно, має постійне місце мешкання, за яким характеризується позитивно, неодружений, немає на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться, вперше притягається до кримінальної відповідальності.
Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті). Також суд, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачений за вчинене ним кримінальне правопорушення не уникнув, другорядну роль кари як мети покарання, вважає можливим звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов`язків. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.
Під час досудового розслідування обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк застосування якого закінчився. Учасники судового провадження клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому в судовому засіданні не заявляли, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили – не обирати.
Речові докази:
автомобіль «Volkswagen е-GOLF», білого кольору з номерним знаком НОМЕР_1 , з VIN: НОМЕР_2 та ключ від замка запалення, що передані ОСОБА_7 , згідно з розпискою від 03.03.2026, - повернути законному володільцу;
оптичний диск «Media» формату DVD-R, об?ємом 4.7 GB, з відеозаписом під назвою «IРC_20260219161541» загальною тривалістю 03 хв 16 с (розміром 101 МБ), на якому з камери зовнішнього відеоспостереження, розташованої на блокпосту X2 м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, зафіксовано подію яка мала місце 19.02.2026 та оптичний диск «Media» формату DVD-R, об?ємом 4.7 GB, з відеозаписом під назвою «20260219165555355» загальною тривалістю 03 хв 25 с (розміром 42,9 МБ), на якому з камери зовнішнього відеоспостереження, розташованої на блокпосту Х2 м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, зафіксовано подію яка мала місце 19.02.2026 – залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 1206042240000143 від 19.02.2026, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua