Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №209/5646/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/5646/26

Провадження № 2/209/3310/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

у складі: головуючого судді Корнєєвої І.В.,

за участі секретаря судового засідання Пиндик Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що 25 грудня 2009 року уклала шлюб із ОСОБА_2 , про що Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Днепродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області було зроблено актовий запис № 828. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Сторони мають двох неповнолітніх дітей, сина та доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне сімейне життя між сторонами не склалося. Між ними втрачені взаєморозуміння, повага та довіра. Спільне господарство не ведеться, сімейні відносини фактично припинені. Збереження шлюбу позивач вважає не можливим оскільки сім`я фактично розпалася, а примирення не відбулося. Спору щодо місця про проживання дітей на даний час не мають. Діти проживають разом з позивачем. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам кожного зі сторін. Добровільної домовленості щодо належного та регулярного утримання дітей між позивачем і відповідачем не досягнуто. У зв`язку з цим позивач змушена звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів та розірвання шлюбу.

Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та просить розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 подав заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, та просить розглянути справу за його відсутності.

Суд, дослідивши надані письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , що міститься в матеріалах справи, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено та зареєстровано 25 грудня 2009 року Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що складено відповідний актовий запис про шлюб №828 (а.с.3)

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 , наявного в матеріалах справи, 26 липня 2016 року ОСОБА_2 змінив прізвище на ОСОБА_6 , про що Дніпровським районним у місті Дніпродзержинську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було складено актовий запис № 21 (а.с.15).

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 , наявного в матеріалах справи, 26 липня 2016 року ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_6 , про що Дніпровським районним у місті Дніпродзержинську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було складено актовий запис № 22 (а.с.10).

Сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти проживають разом з позивачем, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.4,5).

Суд встановив, що спільне сімейне життя між сторонами не склалося. Між ними втрачені взаєморозуміння, повага та довіра. Спільне господарство не ведеться, сімейні відносини фактично припинені. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам кожного зі сторін.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя відповідно до ст. 110 СК України.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, враховуючи обопільну згоду сторін на розірвання шлюбу, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть.

Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів з відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно ст.180 СК України батьки повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.1ст.182 СК України суд при визначенні аліментів враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.183 СК України частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів, який набрав чинності 08 липня 2017 року, до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України внесено зміни, згідно яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Встановлений даним рішенням суду розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, є гарантією її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини. Проживання одного з батьків окремо від дитини не повинно впливати на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Суд звертає увагу, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до ч.1ст.155 СК України.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, та обов`язку обох батьків по утриманню дитини, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів, стягнувши щомісяця з відповідача на користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову – 17.08.2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, фактично сплачений нею за подання позовної заяви про розірвання шлюбу в розмірі 1 331,20 грн.

Щодо судового збору в частині позовних вимог щодо стягнення аліментів, то згідно п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, тому, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у встановленому законом розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-184 СК України, ст.ст. 12, 76 81,141, 258, 259, 264-265, 268, 274-279, 280-282, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 25 грудня 2009 року Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , актовий запис про шлюб №828.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення дня подачі позову – 17.08.2026 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.В. Корнєєва