Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №173/3573/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №173/3573/25

Суддя: Челюбєєв Є. В.

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3573/25

Номер провадження2/173/735/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позовні вимоги мотивує тим, що 18.10.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 157459, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 14474,00 грн. Кредитний договір укладено в електронній формі після ідентифікації та верифікації відповідача, ознайомлення її з умовами договору, графіком платежів та паспортом споживчого кредиту.

Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання та перерахував кредитні кошти на платіжну картку відповідача. Водночас відповідач належним чином умови кредитного договору не виконала, кредитні кошти та передбачені договором платежі у встановлені строки не сплатила.

16.04.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 16042025, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору позивач нарахував заборгованість, яка, за його розрахунком, становить 20419,38 грн, з яких:12450,76 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7067,62 грн - проценти за користування кредитом, 601,00 грн - комісія та 300,00 грн - штрафні санкції.

Посилаючись на умови укладеного договору представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість без урахування штрафних санкцій у розмірі 20119,38 грн, а також понесені судові витрати.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 18.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №157459.

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти на умовах та строк, визначені договором, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту, а також проценти за користування кредитом у строки та на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 2.2.1 договору загальний розмір кредиту становить 14474,00 грн. Кредит підлягав наданню не пізніше наступного дня після укладення договору в такому порядку: 11000,24 грн - на рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 ; 3473,76 грн - шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою відповідно до пункту 2.5 індивідуальної частини договору.

Процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 330,00 % річних та є фіксованою. Комісія за надання кредиту становить 3473,76 грн, а комісія за управління та обслуговування кредиту - 1,00 грн за зниженим тарифом або 100,00 грн за стандартним тарифом. Загальні витрати позичальника за кредитом визначені в розмірі 14103,82 грн, денна процентна ставка становить 0,7734 %, а орієнтовна реальна річна процентна ставка - 13366,92 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 28577,82 грн.

Відповідно до пункту 2.6 договору загальний строк кредитування становить 126 днів - з 18.10.2024 до 21.02.2025. Погашення кредиту, процентів та комісії передбачено здійснювати один раз на два тижні згідно з графіком платежів.

У разі несплати або неповної сплати періодичного платежу в установлений строк та протягом п`яти календарних днів після настання дати платежу договором передбачено штраф у розмірі 150,00 грн, а починаючи із сьомого дня прострочення - пеню в розмірі 15,00 грн за кожний календарний день прострочення, з урахуванням установлених договором та законодавством обмежень щодо її розміру та сукупної суми неустойки.

Відповідно до реквізитів договору про споживчий кредит №157459 від 18.10.2024 індивідуальна частина договору підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем, Договір про споживчий кредит (публічна частина) та Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК КРЕДІПЛЮС».

На виконання умов договору, ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання перед ОСОБА_2 виконало та надало їй кредит в сумі 11000,24 грн.

Згідно з листом АТ КБ «ПриватБанк» 14-06-2026 p. №0.1.0.0.0/7-260610/152864-БТна рахунок НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 було зараховано кошти на суму 11000,24 грн, що підтверджується наданою випискою по рахунку за період з 18.10.2024 – 23.10.2024.

Згідно виписки з особового рахунку за договором № 157459 від 18.10.2024 станом на 01.11.2025 ОСОБА_3 за кредитним договором становить20419,38 грн, з яких:12450,76 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7067,62 грн - проценти за користування кредитом, 601,00 грн - комісія та 300,00 грн - штрафні санкції.

Також встановлено, що 16.04.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 16042025, згідно з яким первісний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» відступило на користь нового кредитора ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитним договором № 157459 від 18.10.2024 на загальну суму 20419,38 грн.

На підтвердження переходу до позивача права вимоги за кредитним договором матеріали справи містять: договір факторингу №16042025 від 16.04.2025, Витяг з Додатку №1 до договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 Реєстр прав вимог №1 від 16.04.2025, Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог №1 до договору факторингу №16042025 від 16.04.2025, складений 16.04.2025, а також платіжну інструкцію №420 від 16.04.2025 про оплату за відступлення прав вимоги згідно з указаним договором факторингу.

Згідно з карткою обліку виконання договору: 157459, складеної позивачем ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» станом 27.02.2025заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 20419,38 грн, з яких:12450,76 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7067,62 грн - проценти за користування кредитом, 601,00 грн - комісія та 300,00 грн - штрафні санкції

Водночас позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання кредитного договору без заборгованості за штрафними санкціями.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України).

Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203св20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною шостою статті 11 цього Закону акцепт може бути здійснений, зокрема, шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено відповідну пропозицію.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений та підписаний у встановленому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином, підписавши 18.10.2024 договір № 157459 про споживчий кредит електронним підписом16.04.2025, відповідач підтвердила укладення договору та погодилася з його умовами, зокрема щодо розміру кредиту та порядку його надання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушення боржником умов договору є підставою для застосування передбачених законом або договором правових наслідків, оскільки відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім цього, згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини та надані докази, заборгованість, що виникла внаслідок невиконання умов кредитного договору, у частині заборгованості за тілом кредиту та процентами підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом із тим щодо вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту суд виходить з такого.

Умовами кредитного договору № 157459 від 18.10.2024 передбачено сплату комісії за обслуговування кредиту. Відповідно до довідки-розрахунку сума нарахованої та несплаченої комісії за обслуговування кредиту становить 601,00 грн.

До матеріалів справи позивачем не надано договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, чинного на час виникнення спірних правовідносин, а також тарифів на таке обслуговування, що унеможливлює з`ясування юридичної природи, складових та вартості відповідних нарахувань. Банк не зазначив у кредитному договорі переліку послуг, за які нараховувалася комісія, та не надав доказів їх фактичного надання відповідачу.

У рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що споживач є слабшою стороною договору споживчого кредиту та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності й розумності.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові й супутні послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 цього Закону до таких витрат можуть включатися комісії за обслуговування кредитної заборгованості та розрахунково-касове обслуговування.

Водночас можливість установлення комісії не звільняє кредитодавця від обов`язку визначити, за які саме послуги вона стягується, та надати споживачу належну інформацію про їх зміст і вартість.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно надає інформацію про поточний розмір заборгованості, суму повернутого кредиту та виписку з рахунку щодо погашення заборгованості. Згідно з частиною п`ятою статті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з установленими законом, є нікчемними.

Постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49 затверджено Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до пункту 5 цих Правил банк повинен надавати споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів із зазначенням сум погашення основного боргу, процентів та вартості додаткових і супутніх послуг за кожний платіжний період.

У постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлення плати за надання інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно відповідно до статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», є неприпустимим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, згідно з яким за відсутності визначеного переліку додаткових і супутніх послуг, погоджених зі споживачем, та доказів їх фактичного надання умова кредитного договору про щомісячну сплату комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною у відповідній частині. Подібні висновки також викладені в постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 755/11636/21, від 16.11.2022 у справі № 755/9486/21 та від 08.02.2023 у справі № 168/349/20.

Таким чином, оскільки позивач не надав доказів наявності, переліку та погодження відповідачем додаткових і супутніх послуг, за які нараховувалася комісія, а також доказів їх фактичного надання, включення заборгованості за комісією до загальної суми боргу є необґрунтованим. Умови договору щодо стягнення такої плати, якщо вона фактично є платою за інформацію про стан кредитної заборгованості або за інші не визначені договором послуги, суперечать вимогам законодавства про споживче кредитування та не можуть бути підставою для стягнення відповідних коштів із відповідача.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 601,00 грн задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково.

При цьому відповідач не скористалася своїм процесуальним правом та не надала судудоказів, які б спростовували розрахунок заборгованості за кредитним договором, а також не надала доказів на спростування факту наявності та розміру заборгованості.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2350,04 грн ( 19518,38 : 20119,38 * 2422,40).

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у сумі 7000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Матеріали цивільної справи містять копії Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, додаткової угоди №25770863041 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги) №10/09/25-02 від 10.09.2025

Виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в суді в розмірі 7000,00 грн є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором з позовними вимогами у розмірі 23012,98 грн, тобто у справі незначної складності, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, з огляду на ціну позову. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

З урахуванням всіх вищенаведених обставин, пропорційності та співмірності понесених судових витрат відносно предмета спору, суд доходить висновку про задоволення вимоги про відшкодування відповідачем позивачеві понесених судових витрат за надання професійноїправничої допомоги частково та про стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн, на відшкодування понесених витрат за надання професійної правничої допомоги.

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість у розмірі 19518 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2350 (дві тисячі триста п`ятдесят) грн 04 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Є.В. Челюбєєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua