Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №562/2367/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Суд: Здолбунівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №562/2367/26

Суддя: Кушнір О. Г.

Справа № 562/2367/26

провадження 2/562/1709/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в:

У поданій в суд заяві позивач ОСОБА_1 просить зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/10 частки його заробітку (доходу) щомісячно, обґрунтовуючи наявністю хронічних захворювань, які потребують постійного лікування та значних фінансових витрат.

Відзив на позов відповідач не подавала, заявивши клопотання про закриття провадження в справі на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з наявністю рішення суду, яке набрало законної сили, ухваленого в спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило.

Згідно поданої заяви позивач просить справу розглядати без його участі.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття у визначений ст.181 СК України спосіб виконання цього обов`язку.

Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно положень ст.18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Судовим наказом Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 квітня 2026 року в справі №562/1258/26 з позивача ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх неповнолітньої доньки ОСОБА_3 09 листопада 2015 року в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 16 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Положення частини 1 ст.192 СК України передбачають, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З роз`яснень, які містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Виходячи зі змісту вказаної норми закону умовою зменшення або збільшення розміру аліментів є зміна обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів.

Згідно з правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, так і постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19, від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Ураховуючи викладене, відмінність позовних вимог в даній справі та цивільній справі №562/1289/26 клопотання відповідача про закриття провадження на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України є безпідставне.

Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 10 березня 2026 року №730 форми 5 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, отже отримує регулярний дохід.

З направлення на лікування №4485 від 05 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 направлений на лікування з попереднім діагнозом: «Хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія з корінцевим, больовим, міотонічним синдромами, загострення».

На підтвердження наявності захворювань та проходження медичного лікування позивачем надано консультативні висновки спеціаліста від 03.02.2026, 05.02.2026, 11.03.2026, 07.04.2026, 20.04.2026 та 11.05.2026, виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №339, №816, №1116 та 1426, епікриз виписний №902/172; довідку військово-лікарської комісії №2025-0711-1202-3961 від 11.07.2025, а щодо понесених витрат - оплату з банківської картки НОМЕР_2 ліків за період з 01 травня 2022 року, поповнення мобільного телефону, придбання продуктів харчування та комунальних послуг.

Проте, за відсутності в матеріалах справи доказів про розмір отриманих позивачем доходів до та після ухвалення судом рішення про стягнення з нього аліментів, про розмір сплачуваних аліментів та розрахунку фактичних щомісячних витрат позивача наведені ним обставини лікування самі по собі не доводять, що такі зміни його матеріального стану впливають на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

А відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є недоведеними, а тому в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.258-273, 351 – 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua