Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №420/14549/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14549/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

представників відповідача Бондара Е.А., Скорецького С.Ю. (згідно довіреностей),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення під час проходження публічної служби

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення під час проходження публічної служби, за результатом розгляду якого позивач просить:

Визнати протиправними та скасувати пункти 5 та 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2026 року № 754 «Про підведення підсумків планової інвентаризації інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 », яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення — «СУВОРА ДОГАНА» та встановлено розмір щомісячної премії за квітень 2026 року – 80%.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що згідно з оскаржуваним наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2026 року № 754 позивачу стало відомо про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді «суворої догани» відповідно до пункту 5 наказу, у зв`язку з неналежним, на думку командира військової частини НОМЕР_1 , виконанням службових обов`язків та порушенням вимог статей 11, 16, 110 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також статей 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Крім того, пунктом 6 зазначеного наказу начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 було доручено, відповідно до пункту 4 розділу XVI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (зі змінами), встановити майору ОСОБА_1 премію у розмірі 80% за квітень 2026 року. Позивач вважає зазначені рішення неправомірними та протиправними, оскільки вони, на його думку, були прийняті з порушенням норм матеріального права та процедури, визначених Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» і Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608. Представник позивача зазначає, що усупереч вимогам пункту 8 Положення № 748, а також вимогам наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2025 року № 4884 та від 15.10.2025 року № 4027, були видані додаткові накази командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.12.2025 року № 4763 та від 27.02.2026 року № 608 про продовження інвентаризації, якими визначено інший склад комісії для проведення інвентаризації інженерного майна інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що природа та підстави видання зазначених наказів йому не були відомі, а визначений ними склад комісії не відповідав складу комісії, затвердженому наказом № 4884 та наказом № 4027. На думку позивача, така ситуація суперечить вимогам нормативно-правових актів, що регулюють порядок організації та проведення інвентаризації військового майна, оскільки для проведення однієї інвентаризації військового майна, у тому числі майна інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 , були видані декілька наказів із різними складами комісій. На думку позивача, станом на 01.01.2026 року щорічна інвентаризація військового майна у військовій частині НОМЕР_1 фактично не була завершена та оформлена у встановленому законом порядку. На підтвердження цього позивач посилається на зміст пункту 3 оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_1 , у якому зазначено, що проведення інвентаризації військового майна у повному обсязі є неможливим через відсутність належного обліку, первинних документів та достовірних даних. З огляду на наведене, позивач вважає, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2026 року № 754 «Про підведення підсумків планової інвентаризації інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 » був виданий передчасно та з порушенням процедури проведення щорічної інвентаризації військового майна. Представник позивача наголошує на тому, що для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності обов`язковою є наявність матеріалів службового розслідування, які підтверджують факт умисного або необережного вчинення дій чи бездіяльності, а також причинний зв`язок між такими діями та наслідками. Однак, у спірному наказі відповідачем не зазначено, у чому саме полягало неналежне виконання позивачем службових обов`язків та які саме вимоги нормативно-правових актів Міністерства оборони України були порушені. Крім того, оскаржуваний наказ не відповідає вимогам Інструкції з діловодства, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 №40, оскільки не був погоджений із заступником командира військової частини НОМЕР_1 , юридичною службою, уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції, а також із заінтересованими структурними підрозділами, у тому числі фінансово-економічною службою.

Ухвалою суду від 27.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.06.2026 року.

Від представника відповідача надійшов відзив на позов згідно з яким, позивач проходить військову службу на посаді начальника інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.12.2025 №4763 та наказу від 27.02.2026 №608 у військовій частині проводилась річна інвентаризація військового майна інженерної служби. За результатами проведеної інвентаризації комісією складено акт, яким встановлено істотні порушення організації обліку військового майна в інженерній службі. Зокрема, комісією встановлено: відсутність належного обліку військового майна; відсутність або неналежне ведення первинних облікових документів; неможливість встановлення фактичної наявності та руху майна; неможливість проведення інвентаризації в повному обсязі; неналежне виконання начальником інженерної служби службових обов`язків; системний та тривалий характер виявлених порушень. За результатами інвентаризації комісія дійшла висновку про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення начальника інженерної служби до дисциплінарної відповідальності. На підставі зазначених матеріалів командиром військової частини видано наказ від 02.04.2026 №754, пунктом 5 якого до майора ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, а пунктом 6 визначено розмір премії за квітень 2026 року. Представник відповідача наголошує на тому, що з огляду на вищезазначені норми, саме на начальника інженерної служби військової частини НОМЕР_1 покладено обов`язки що ведення обліку інженерного майна, здійснення його належного зберігання. Матеріалами інвентаризації підтверджено, що саме в інженерній службі, яку очолює позивач, був відсутній належний облік військового майна, а наявні облікові документи не дозволяли встановити фактичну наявність, рух та закріплення майна. Виявлені порушення не мали разового характеру, а були результатом тривалого неналежного виконання посадових обов`язків посадовими особами інженерної служби, керівником якої є позивач. Таким чином, у командира військової частини були достатні фактичні та правові підстави для прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Чинне законодавство не містить безумовної вимоги щодо обов`язкового проведення службового розслідування у кожному випадку накладення дисциплінарного стягнення. Так, відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ: «Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування». Формулювання «може передувати» означає, що службове розслідування не є обов`язковою умовою для накладення дисциплінарного стягнення у кожному випадку. Командир має право прийняти рішення про стягнення і без його проведення, якщо обставини проступку є для нього достатньо з`ясованими. Представник відповідача, також, зазначає, що навіть у разі наявності окремих процедурних недоліків, такі недоліки не спростовують встановленого факту неналежної організації обліку військового майна в інженерній службі. Крім цього, представник відповідача наголошує на тому, що неможливість проведення інвентаризації була обумовлена не діями комісії чи порушенням процедури її проведення, а незадовільним станом обліку військового майна в інженерній службі, за організацію якого відповідав позивач як начальник інженерної служби. Отже, матеріали справи підтверджують наявність у командира військової частини достатніх підстав для висновку про неналежне виконання позивачем службових обов`язків та застосування дисциплінарного стягнення. Також, встановлення розміру премії є складовою дискреційних повноважень командира військової частини та здійснюється з урахуванням стану військової дисципліни, результатів службової діяльності та інших обставин, передбачених нормативними актами Міністерства оборони України.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою, навіть якщо виходити з того, що проведення службового розслідування не є безумовно обов`язковим у кожному випадку, як стверджує відповідач, то у цій конкретній ситуації його непроведення призвело до неможливості встановлення всіх елементів дисциплінарного проступку, зокрема вини позивача, причинного зв`язку та обставин, які мають значення для правильного вирішення питання про відповідальність. Інвентаризаційна комісія військової частини НОМЕР_1 -не є органом дисциплінарного провадження, та відповідно не наділена повноваженнями щодо накладення дисциплінарних стягнень. Тому сам по собі акт інвентаризації майна інженерної служби військової частини НОМЕР_1 від 08.04.2026 року , на який посилається відповідач у Відзиві не може автоматично підтверджувати наявність дисциплінарного проступку. Також, представник позивача наголошує на тому, що відповідачем не доведено особистої вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку. З відзиву також вбачається, що Відповідач не спростував доводів щодо незаконності оформлення наказу, що оскаржується.

Від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, згідно з якими наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) № 779 від 25.03.2026 та рапорт начальника інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 07.04.2026 № 6170/р підтверджують факт неналежного ведення обліку військового майна номенклатури інженерної служби у військовій частині НОМЕР_1 , а саме відсутність належних документів щодо обліку військового майна під час проведення інвентаризації військового майна номенклатури інженерної служби, результати якої були оформлені Актом річної інвентаризації майна інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 № 444 від 02.04.2026, наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 754 від 02.04.2026.

Від позивача надійшла заява щодо додаткових пояснень представника відповідача, згідно з якою відповідач не спростував головного доводу позову – відсутність службового розслідування. Також, наказом № 779 від 25.03.2026 року були встановлені строки відновлення обліку до 21 травня 2026 року.

Ухвалою суду від 20.07.2026 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче засідання у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.072026 року.

Під час судового розгляду справи представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, з підстав зазначених у відзиві та додаткових поясненнях.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухав представників відповідача, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Суд встановив, що ОСОБА_3 з березня 2023 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.12.2025 №4763, на підставі рапорту заступника командира НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 від 10.12.2025 №25341/р щодо неможливості подальшого виконання обов`язків голови внутрішньо-перевірочної комісії у зв`язку зі станом здоров`я, а також з метою забезпечення повноти, об`єктивності та всебічності службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.11.2025 №4478 "Про призначення службового розслідування за фактом невиконання начальником інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 вимог наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.07.2025 № 2090", та встановлення фактичної наявності військового майна, перепризначено склад внутрішньо-перевірочної (інвентаризаційної) комісії інженерної служби військової частини НОМЕР_1 та визначено комісії провести фактичну інвентаризацію військового майна інженерної служби.

Згідно з наказом від 27.02.2026 №608, продовжено терміни проведення у річної інвентаризації військового майна інженерної служби сил підтримки ВЧ НОМЕР_1 .

02.04.2026 року командиром ВЧ НОМЕР_1 затверджено акт річної інвентаризації майна, згідно з яким встановлено істотні порушення організації обліку військового майна в інженерній службі.

Зокрема, комісією встановлено: облік військового майна в інженерній службі сил підтримки військової частини НОМЕР_1 ведеться з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, а первинні документи відсутні або оформлені неналежним чином, що унеможливлює встановлення фактичної наявності, руху та залишків майна; наявні облікові дані не відповідають фактичному стану справ, відсутня можливість ідентифікувати закріплення майна за підрозділами та матеріально відповідальними особами, що створює ризики безпідставного списання або приховування нестач; проведення інвентаризації військового майна у повному обсязі є фактично неможливим у зв`язку з відсутністю належного обліку, первинних документів та достовірних даних; начальником інженерної служби не забезпечено належну організацію обліку, збереження та контролю за військовим майном, що, на думку командира військової частини, свідчить про неналежне виконання службових обов`язків і порушення вимог нормативно-правових актів Міністерства оборони України; виявлені порушення мають системний та тривалий характер, що свідчить про неналежний контроль з боку посадових осіб служби та тривале ігнорування вимог щодо ведення обліку військового майна.

За результатами інвентаризації, комісія дійшла висновку про неможливість проведення інвентаризації військового майна інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з відсутністю належного обліку та достовірних первинних облікових документів; запропонувала після завершення відновлення обліку організувати та провести повну інвентаризацію військового майна та розглянути питання щодо притягнення начальника інженерної служби до дисциплінарної відповідальності.

02.04.2026 року командиром ВЧ НОМЕР_1 прийнято наказ № 754 (з основної діяльності), згідно з яким, визначено:

- проведення інвентаризації військового майна інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 визнати неможливим у зв`язку з відсутністю належного обліку та достовірних первинних облікових документів;

- начальнику інженерної служби доручено організувати відновлення обліку військового майна відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 року № 440 із обов`язковим оформленням первинних облікових документів, визначенням фактичної наявності майна, його руху та закріпленням за матеріально відповідальними особами у строки, визначені наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.03.2026 року № 779 «Про встановлення термінів обліку та організацію контролю»;

- після завершення відновлення обліку наказано організувати та провести повну інвентаризацію військового майна інженерної служби у порядку, встановленому законодавством;

- матеріали інвентаризації інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 , а також встановлені під час її проведення факти порушень, наказано долучити до акта службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.07.2025 року № 2090, для подальшого прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства;

- за неналежне виконання службових обов`язків, а також порушення вимог статей 11, 16, 110 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на начальника інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_5 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «Суворої догани» відповідно до підпункту «в» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (п. 5 наказу);

- начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 відповідно до пункту 4 розділу XVI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (зі змінами), доручено начальнику інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_1 встановити премію 80% за квітень 2026 року (п. 6 наказу).

Позивач з прийнятим відповідачем наказом в частині п.п. 5 та 6 не погоджується, вважає його протиправним, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано нормами Конституції України, Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України", Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України", Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини визначені Статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Положення Статуту поширюються на військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів.

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до ст. 16 Статуту, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтями 26 та 27 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначається Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України; у редакції, який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтями 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Згідно із статтею 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);

д) пониження в посаді;

е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);

є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);

ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Статтями 83, 84 Дисциплінарного статуту установлено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Суд зазначає, що з огляду на наведені вимоги законодавства, притягненню до дисциплінарної відповідальності повинно передувати встановлення конкретних фактів невиконання/належного виконання службових обов`язків, що не обов`язково пов`язано із проведенням службового розслідування.

Виходячи з положень ст. 84 Дисциплінарного статуту, метою проведення службового розслідування є уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Тобто, у випадку, коли командир володіє належними та достатніми доказами, які повністю підтверджують вину військовослужбовця у вчиненні дисциплінарного проступку, проведення службового розслідування не є обов`язковим.

Аналіз наведених правових норм дає також підстави для висновку, що під час вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, відповідач має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Суд зазначає, що правовідносини в сфері управління військовим майном, повноваження органів військового управління та посадових осіб, щодо управління цим майном, зокрема здійснення державного контролю за наявністю, якісним станом і ефективністю використання військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил України регулюється Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", а також, Положенням про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 2000 р. № 748.

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” визначено, що військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально мастильних матеріалів тощо.

Частиною 2 статті 4 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” передбачено, що у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання.

Відповідно статті 5 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" для забезпечення постійного державного контролю за наявністю, якісним станом і ефективністю використання військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил України, щорічно проводиться його інвентаризація згідно з Положенням про інвентаризацію військового майна, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 82 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, визначено, що начальник служби бригади в мирний і воєнний час відповідає, зокрема, за відповідний вид забезпечення бригади цією службою; за забезпечення бригади озброєнням, бойовою та іншою технікою і матеріальними засобами зі своєї служби, їх правильне використання та утримання в порядку і справності; за додержання правил охорони довкілля підпорядкованими підрозділами на об`єктах служби, їх пожежну безпеку і санітарний стан.

Відповідно до п. 83 Статуту внутрішньої служби начальник служби бригади зобов`язаний, зокрема: знати вимоги статутів, наказів, порадників та інструкцій щодо організації керівництва службою, додержуватися їх у службовій діяльності; знати наявність і стан, а також будову і правила експлуатації (використання) озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби; своєчасно проводити заходи щодо метрологічного забезпечення озброєння, бойової та іншої техніки, обладнання та майна служби і підпорядкованих підрозділів; здійснювати контроль та вживати заходів для забезпечення надійної охорони підпорядкованого складу, а також озброєння і техніки підпорядкованого підрозділу; стежити за справністю озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби в підрозділах бригади і на підпорядкованому складі, організовувати їх правильну експлуатацію (використання) та забезпечувати при цьому виконання вимог безпеки; вести облік і складати звітність у встановленому порядку, щомісяця проводити з підрозділами і підпорядкованим складом бригади звірку облікових даних, в установлені терміни проводити перевірку підрозділів відповідно до своїх обов`язків із складанням відповідних актів; здійснювати контроль за виконанням вимог пожежної безпеки в підпорядкованих підрозділах і службі, а також заходи щодо охорони довкілля.

Згідно п. 6 розділу І «Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України”, затвердженої наказом Міністра оборони України від 17.08.2018 № 440, обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження, облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним.

Відповідно до п. 1 розділу V даної Інструкції, облік військового майна у службах забезпечення військової частини організовують начальники відповідних служб забезпечення. Разом з цим п. 2 розділу V цієї Інструкції, у службах забезпечення військової частини ведуться облікові документи відповідно до переліку облікових документів, що ведуться в службі забезпечення військової частини.

Пунктом 3.1.7. «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300 (далі – Положення №300), передбачено, що у військових частинах (з`єднаннях), крім посадових осіб, вказаних у статтях 3.1.3-3.1.6 цього Положення, військовим господарством відають, зокрема, начальник інженерної служби.

Відповідно до п. 3.1.9. Положення №300 усі посадові особи військової частини (з`єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні: знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі), організовувати правильну експлуатацію, утримання, ремонт та протипожежну охорону об`єктів господарського, технічного і медичного призначення та спеціальних споруд, забезпечувати проведення протипожежних заходів на території частини, систематично перевіряти виконання заходів пожежної безпеки при зберіганні, ремонті та обслуговуванні озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, палива, пального та інших матеріальних засобів, а також перевіряти наявність і стан засобів пожежогасіння та їх готовність до застосування.

У пункті 3.2.13 Положення №300 про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України» зазначено, що начальник інженерної служби частини виконує свої обов`язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення і відповідає, зокрема, за забезпеченість частини засобами інженерного озброєння, правильне використання та утримання його в робочому стані; за бойову і мобілізаційну готовність інженерно-саперних підрозділів частини, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну його особового складу. Начальник інженерної служби повинен: слідкувати за правильним використанням та збереженням засобів інженерного озброєння у підрозділах та на складі частини, не рідше одного разу на три місяці особисто проводити їх огляд та перевірку наявності і стану; оглядати засоби інженерного озброєння, що надходять у частину та відправляються з частини, організовувати їх облік, зберігання та видачу у підрозділи; здійснювати контроль за дотриманням правил пожежної безпеки при зберіганні засобів інженерного озброєння у інженерно-саперних підрозділах та на складі частини.

Пунктом 1 розділу 2 глави ІІІ «Порядку використання інженерного майна у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 30.01.2018 № 35 передбачено, що облік засобів інженерного озброєння (до яких вказаним порядком належать інженерні боєприпаси та інше військове інженерне майно) ведеться у порядку, встановленому Інструкцією з обліку військового майна. Він ведеться ЦУІЗ, інженерними (електротехнічними) службами військових частин, військовими підрозділами, обліково-операційними відділами АБС.

Відповідно до п. 12 розділу 2 глави ІІІ вищевказаного Порядку, звітність про наявність та рух засобів інженерного озброєння у кількісному, якісному та номерному вираженні складається начальниками інженерних (електротехнічних) служб військових частин або визначеними командирами військових частин посадовими особами.

Таким чином, саме на начальника інженерної служби військової частини НОМЕР_1 покладено обов`язки щодо ведення обліку інженерного майна, здійснення його належного зберігання.

Так, під час судового розгляду справи суд встановив, що за результатом проведення фактичної інвентаризації військового майна інженерної служби ВЧ НОМЕР_1 було встановлено неможливість її проведення, у зв`язку з відсутністю належного обліку.

Факт відсутності такого обліку та наявність у позивача обов`язку його ведення підтверджується наявним в матеріалах справи наказом ВЧ НОМЕР_1 № 779 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.03.2026 року, яким начальнику інженерної служби сил підтримки ВЧ НОМЕР_1 , тобто ОСОБА_1 , доручено відносити обліку за 2025 рік та І квартал 2026 року та рапортом позивача від 05.04.2026 року щодо результатів виконання станом на дату подання рапорту вимог вказаного наказу.

Посилання позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, на той факт, що кінцевою датою для відновлення обліку згідно з наказом № 779 від 25.03.2026 року є 21.05.2026 року, суд не приймає до уваги, оскільки встановлення командиром ВЧ НОМЕР_1 термінів усунення допущених позивачем порушень в частині неналежного виконання службових обов`язків не відміняє таких порушень та не спростовує (не анулює) склад дисциплінарного проступку.

Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзив позивач не заперечує наявності у нього службового обов`язку вести облік військового майна із обов`язковим оформленням первинних облікових документів, визначенням фактичної наявності майна, його руху та закріпленням за матеріально відповідальними особами.

В матеріалах справи відсутні докази на спростування висновків відповідача про відсутність ведення такого обліку позивачем.

При цьому, посилання сторони позивача на недотримання відповідачем Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 2000 р. №748, суд не приймає до уваги, оскільки вказані твердження стосуються незгоди позивача із порядком проведення інвентаризації та оформленням її результатів, що, на думку суду, не стосується предмету спору, оскільки пункт 1 наказу № 754 від 02.04.2026 року не є предметом оскарження та відповідно предметом розгляду справи № 420/14549/26.

Також, щодо доводів сторони позивача про безпідставну зміну складу комісії, яка проводила інвентаризацію, суд зазначає, що з урахуванням змісту наказу ВЧ НОМЕР_1 від 15.12.2025 року № 4763 (з адміністративно-господарської діяльності) такі твердження є безпідставними, оскільки зазначений наказ містить обґрунтування підстав перепризначення складу комісії.

Також, суд враховує, що стороною позивача не надано доказів на підтвердження скасування наказів № 4763 від 15.12.2025 року та № 27.02.2026 року № 608, а тому незгода позивача з вказаними наказами, які є чинними та не є предметом розгляду справи не є підставою для задоволення позовних вимог.

Доводи сторони позивача щодо недотримання відповідачем процедури погодження спірного наказу, на думку суду, не є достатньою підставою для визнання п.п. 5 та 6 спірного наказу протиправними та їх скасування.

Також, відповідно до п. 4 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), премія такому військовослужбовцю сплачується у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії

Суд також, враховує доводи представника відповідача з приводу того, що встановлення розміру премії військовослужбовцям належить до дискреційних повноважень командира військової частини та здійснюється з урахуванням результатів службової діяльності, стану військової дисципліни та виконання службових обов`язків та з огляду на встановлені інвентаризацією порушення командир військової частини мав законні підстави для визначення розміру премії позивачу на рівні 80 відсотків.

Таким чином, суд вважає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення та суд вважає, що застосоване командиром ВЧ НОМЕР_1 дисциплінарне стягнення та визначення премії за квітень 2026 року у обмеженому розмірі повністю відповідають, як вимогам законодавства що регулюють спірні правовідносини, так і характеру вчиненого проступку позивачем і ступеню його вини у вчиненні такого проступку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування пунктів 5 та 6 наказу № 754 від 02.04.2026 року та про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 протиправними та скасувати пункти 5 та 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2026 року № 754 «Про підведення підсумків планової інвентаризації інженерної служби сил підтримки військової частини НОМЕР_1 ».

Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач – Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 15 жовтня 2026 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.