Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №420/1024/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1024/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України АДРЕСА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України АДРЕСА_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВЧ НОМЕР_1 НГУ №3/12/12-Ж-98-Аз від 02.12.2025 (10866), яке винесене незаконно та необґрунтовано,

- зобов`язати командування ВЧ НОМЕР_1 при МОУ задовільнити рапорт ОСОБА_1 від 29.10.2025 року про звільнення його з лав ЗСУ на підставі пп.) п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2233-ХІІ.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що підлягає демобілізації у зв`язку із тим, що має на утриманні матір, яка є інвалідом 2 групи і потребує постійного догляду.

Ухвалою суду від 26.01.2026 відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог ОСОБА_1 повністю, вважає відмову у звільненні обґрунтованою та законною.

Відповідач вказує, що громадянин ОСОБА_1 , який на даний час проходить військову службу на посаді далекомірника зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , звернувся з адвокатським запитом до командування частини з вирішенням питання щодо звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 3 частини 12 статті 26, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Вказаний рапорт командуванням військової частини був розглянутий та у зв`язку із відсутністю підстав для звільнення позивача йому було відмовлено у задоволенні такого рапорту.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що підтверджується копією військового квитка позивача.

Представником позивача - адвокатом Журик С.В. до військової частини НОМЕР_1 було скеровано адвокатський запит з рапортом позивача від 29.10.2025 на звільнення з лав ЗСУ на підставі того, що має на утриманні матір, яка є інвалідом 2 групи безстроково і потребує постійного догляду, на підставі пп.) п.3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», у якому вказувалось, що догляд за матір`ю здійснює лише він. Своєчасно не оформив відстрочку від мобілізації так як є юридично необізнаним і вважав, що така відстрочка йому надається «автоматично». Зазначав також, що при доставці до ТЦК неодноразово повідомляв службовим особам, що в нього на утриманні мати інвалід, просив надати час для надання документів.

До рапорту були додані наступні документи: свідоцтво про народження сер. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , довідка МСЕК №401397 ОСОБА_2 , пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_2 , пенсійне посвідчення № НОМЕР_4 ОСОБА_1 , свідоцтво про укладення шлюбу сер. НОМЕР_5 , ідентифікаційний код ОСОБА_2 , паспорт № НОМЕР_6 ОСОБА_3 , ордер адвоката, заяву матері, паспорт ОСОБА_2 , медичний висновок ЛКК, висновок МОЗУ, виписка з мед.карти, паспорт ОСОБА_1 , пенсійне посвідчення ОСОБА_1 .

За результатом розгляду адвокатського запиту, листом від 02.12.2025 №3/12/12-Ж-98-Аз, відповідач повідомив про відсутність підстав для звільнення на підставі наданих до рапорту документів, оскільки не надані документи, що підтверджують відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком МСЕК чи ЛКК закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме щодо ОСОБА_4 , який є відповідно свідоцтва про шлюб чоловіком ОСОБА_2 та рідної сестри позивача.

Не погодившись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом, вважаючи наявними у нього підстави для звільнення з військової служби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Як визначено у статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок проходження військової служби в умовах воєнного стану.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби (далі Закон №2232-XII в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підстави для звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

В силу вимог підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно п. 3 ч. 12 статті 26 Закону № 2232-XII, військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008).

Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Наказом Міністра оборони України 10.04.2009 №170 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 р. за №438/16454) затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція №170).

Відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170, при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року №2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року №946;

висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року №2067, про потребу в постійному догляді.

Отже, аналізуючи вищезазначені приписи суд доходить висновку, що військовослужбовець може звільнитися з військової служби під час дії воєнного стану на підставі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Тобто, для можливості звільнення військовослужбовця з військової служби з-за вищенаведеної підстави ключовим питанням є фактична відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи для можливості здійснення постійного догляду.

При цьому, суд зауважує, що «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту З частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

В контексті Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» поняття «відсутність» охоплює не лише фізичну відсутність особи, а й її нездатність виконувати обов`язки з догляду через об`єктивні обставини (перебування в полоні, відбування покарання, здійснення військової служби тощо).

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.06.2024 у справі №420/23353/23, від 07.05.2025 у справі №420/30227/24 та від 29.04.2026 у справі №520/14746/25.

У спірному випадку, як встановив суд, вважаючи наявними підстави для звільнення згідно п.3 ч.12 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», позивач звернувся із відповідним рапортом до військової частини НОМЕР_1 , додавши до рапорту документи, перелік яких наведено вище.

За результатами розгляду рапорту позивача, відповідачем надано відповідь про відмову у задоволенні рапорту щодо звільнення, в обґрунтування якої відповідач вказав на те, що позивачем не підтверджено відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, або що інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком МСЕК чи ЛКК закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме щодо ОСОБА_5 , який є відповідно свідоцтва про шлюб чоловіком ОСОБА_2 та рідної сестри позивача.

Оцінюючи такі підстави відмови відповідача, суд зазначає, що наявність підстав для звільнення з військової служби (необхідність здійснення постійного догляду за матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи та відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які можуть здійснювати такий догляд) має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 05.02.1986 слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 , батьком якого є ОСОБА_4 , а матір`ю - ОСОБА_2 .

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №401397 від 08.02.2023, що видана ОСОБА_2 , останній встановлена друга група інвалідності (загальне захворювання), безстроково.

Згідно медичного висновку ЛКК КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №18» ОМР від 27.10.2025, ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.

Згідно висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (ЛКК - лікарсько-консультативна комісія) форма №080-2/о від 27.10.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 рекомендовано соціальні послуги: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами позивачем підтверджено родинні відносини з ОСОБА_2 , а також те, що мати позивача має ІІ групу інвалідності безстроково та потребує постійного стороннього догляду.

Разом з цим дані обставини, з огляду на лист Військової частини НОМЕР_1 НГУ від 02.12.2025, не були спірними між позивачем та відповідачем при розгляді рапорту на звільнення з військової служби за сімейними обставинами.

Водночас, відмовляючи у задоволенні рапорту на звільнення з військової служби, відповідач вказав про те, що наявні інші особи, які можуть здійснювати постійний сторонній догляд відповідно до чинного законодавства.

У свою чергу, звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказує на те, що його рідна сестра не може здійснювати догляд за його матір`ю, оскільки не підтримує із нею будь-яких соціальних зв`язків, і відповідач протиправно дану обставину не врахував.

Таким чином, при розгляді даної справи, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд має встановити наявність чи відсутність підстав можливості здійснення членами сім`ї І та ІІ ступеня споріднення постійного стороннього догляду за його матір`ю.

Суд наголошує, що законодавцем прямо визначено, що для набуття права на звільнення з військової служби за вказаною підставою необхідною є сукупність умов, а саме, не лише наявність особи, яка потребує постійного стороннього догляду, а й підтвердження факту відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати такий догляд, або підтвердження того, що такі особи самі потребують постійного догляду.

Аналіз змін законодавчого регулювання спірних відносин свідчить про зміну підходу законодавця до визначення підстав звільнення з військової служби за сімейними обставинами.

Так, попереднє правове регулювання передбачало можливість звільнення у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворими членами сім`ї (зокрема дружиною (чоловіком), дитиною, батьками своїми чи дружини (чоловіка)) без встановлення додаткових умов щодо наявності інших осіб, здатних забезпечити такий догляд.

Водночас із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» законодавець істотно змінив підхід до регулювання цих правовідносин, доповнивши відповідну підставу звільнення умовою відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення.

Зазначені зміни свідчать про те, що законодавець прагнув об`єктивізувати підстави звільнення з військової служби за сімейними обставинами, підвищивши вимоги до їх обґрунтованості.

Якщо раніше достатньою була сама наявність необхідності здійснення догляду, то після внесення змін законодавець пов`язав можливість звільнення з додатковою умовою - відсутністю інших осіб, які можуть забезпечити такий догляд.

Отже, законодавець фактично посилив критерій поважності відповідної підстави, обмеживши її випадками, коли військовослужбовець є єдиною особою, здатною забезпечити необхідний догляд.

Використовуючи у тексті Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» поняття «член сім`ї першого чи другого ступеня споріднення», законодавець не надав його нормативного визначення.

У розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» поняття «члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення» необхідно тлумачити як таке, що охоплює осіб, пов`язаних із відповідною особою родинними відносинами першого чи другого ступеня споріднення, оскільки інше тлумачення призвело б до необґрунтованого звуження сфери застосування спірної норми та суперечило б її меті.

Відповідно до сформованої практики Верховного Суду, під поняттям «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення» слід розуміти не лише їх формальну (юридичну) відсутність, а й відсутність таких осіб у фактичному розумінні, тобто відсутність реальності можливості здійснення ними постійного догляду за особою, яка цього потребує.

Отже, у випадку встановлення юридичної наявності відповідної особи потрібно встановити, чи має така особа реальну можливість здійснювати постійний догляд, з урахуванням конкретних обставин та інших об`єктивних факторів.

З наявних у справі матеріалів суд встановив, що у матері позивача, крім позивача, є інша повнолітня донька, а також чоловік - батько позивача, стосовно яких відсутні відомості, що вони не можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 з об`єктивних причин.

Відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170, одним із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення чи другого ступеня споріднення є акт перевірки сімейного стану військовослужбовця. Однак, ані до рапорту про звільнення зі служби, ані до матеріалів справи позивачем не надано передбаченого Інструкцією №170 акту перевірки сімейного стану військовослужбовця.

В ході розгляду справи позивачем не доведено та судом не встановлено неможливості здійснення іншими членами сім`ї матері позивача постійного догляду за нею, зокрема чоловіком ОСОБА_2 , який є батьком позивача - ОСОБА_4 , а також рідною донькою ОСОБА_2 яка є сестрою позивача - ОСОБА_6 .

Враховуючи викладене, суд не вбачає протиправності у рішенні відповідача про відмову у звільненні з військової служби ОСОБА_1 на підставі його рапорту від 29.10.2025 та доданих до нього документів.

З урахуванням викладеного вище, суд вбачає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, безпідставними, а відтак і такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати не розподіляються.

На підставі вкладеного, керуючись ст.242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА