Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №420/21407/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21407/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження (тимчасове): 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 106) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду 02 липня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження (тимчасове): 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 106), в якій позивач просить:

- Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи за вислугу років в якості докера-механізатора періоду роботи з 29.10.1997 р. по 08.11.2006 р. у «Херсонському річковому порту» згідно довідки від 26.02.2025р. №1-1-36-55 та згідно трудової книжки НОМЕР_2 та скасувати рішення №213050043065 від 27.03.2025р.;

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи за вислугу років в якості докера-механізатора періоду роботи з 29.10.1997р. по 08.11.2006р. у «Херсонському річковому порту» згідно довідки від 26.02.2025р. №1-1-36/55 та згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 .

Ухвалою від 09 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 березня 2025 року звернувся до територіальних органів Головного управління ПФУ із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Позивач зазначає, що окрім трудової книжки до заяви було надано довідку №1-1-36/55 від 26.02.2025 року, яка підтверджує, що позивач працював у Херсонському річковому порту, в тому числі на посадах докера-механізатора.

Проте, рішенням №213050043065 від 27.03.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу було відмовлено у призначені пенсії за вислугу років у зв`язку із відсутністю необхідних 20 років стажу роботи в якості докера-механізатора.

Тобто, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до стажу роботи за вислугу років у якості докера-механізатора не зараховано період роботи з 29.10.1997р. по 08.11.2006р. згідно з довідки від 26.02.2025р. №1-1-36/55, оскільки відсутня інформація про роботу заявника в комплексних бригадах на вантажно-розвантажувальних роботах у порту не зазначена.

Позивач зазначає, що враховуючи наявність трудової книжки з належно оформленими записами, що не оспорює Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не врахування стажу роботи з 29.10.1997 по 08.11.2006 роки за вислугу років в якості докера-механізатора є таким, що порушує гарантоване право на соціальний та пенсійний захист.

Позивач вважає прийняте рішення Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.03.2025 року №21305004306 про відмову у призначені пенсії за вислугу років незаконним та таким, що порушує його законні права.

До суду 25 липня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, з огляду на таке.

Так, ОСОБА_1 звернувся із заявою від 19.03.2025 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «г» статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення та пункту 2-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява опрацьовувалася за принципом екстериторіальності відповідно до Порядку приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Представник відповідача наголошує, що умови призначення пенсії за вислугу років згідно з пункту ”г” статті 55 Закону № 1788 означають, що право на пенсію за вислугу років мають механізатори (докери-механізатори) комплекси бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Вік позивача: 56 років 11 місяців.

Згідно з наданих документів страховий стаж позивача становить 33 роки 02 місяці 00 днів. Спеціальний стаж роботи в якості докера-механізатора становить 11 років 10 місяців 01 день.

До страхового стажу зараховано всі період роботи.

До стажу роботи за вислугу років в якості докера-механізатора не зараховано період роботи з 29.10.1997 по 08.11.2006 у “Херсонському річковому порту” згідно з довідки від 26.02.2025 № 1-1-36/55, оскільки інформація про роботу позивача в комплексних бригадах на вантажно-розвантажувальних роботах у портах не зазначена.

З наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову від 27.03.2025 № 213050043065 ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «г» статті 55 Закону № 1788 та пункту 2-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 у зв`язку із відсутністю необхідних 20 років стажу роботи в якості докера механізатора.

Представник відповідача зазначає, що на законодавчому рівні, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку — на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також, представник відповідача зазначає, що відповідно до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, проте, відповідно до пункту 3 Постанови від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно- комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З урахуванням викладеного представник відповідача вважає, що Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, тому підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 .

Судом встановлено, що після досягнення 55 річного віку, позивач звернувся до територіального органу Головного управління ПФУ із заявою встановленого зразка з метою призначення пенсії за вислугу років.

Судом встановлено, що за принципом екстериторіальності, подані позивачем документи були розглянуті Головним управлінням ПФУ в Донецькій області та прийнято рішення № 213050043065 від 27.03.2025 року про відмову у призначенні пенсії.

На обґрунтування відмови у призначенні пенсії в оскаржуваному рішенні зазначено, що:

Страховий стаж особи становить 33 роки 02 місяці, у тому числі стажу роботи в якості докера-механізатора становить 11 років 10 місяців 01 день.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди.

До стажу роботи за вислугу років в якості докера-механізатора не зараховано період роботи з 29.10.1997 по 08.11.2006 роки у «Херсонському річковому порту» згідно довідки від 26.02.2025 №1-1-36/55, оскільки інформація про роботу заявника в комплексних бригадах на вантажно-розвантажувальних роботах у портах не зазначена.

Також, судом встановлено, що позивач має трудову книжку серії НОМЕР_2 , з якої вбачається, що спеціальність позивача – докер-механізатор, та працював на таких роботах:

- запис № 13: 29.10.1997 року – прийнятий на посаду докера-механізатора на вантажний район, на підставі наказу №169 від 28.10.1997;

- запис №14: 04.11.1997 року – присвоєна кваліфікація докера-механізатора 4-го класу, на підставі наказу №321 від 12.11.1997;

- запис №16: 16.01.2002 року – присвоєна кваліфікація докера-механізатора 4-го класу вантажного району, на підставі наказу №12 від 18.01.2002;

- запис №17: 08.11.2006 року – звільнився за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, на підставі наказу №201 від 03.11.2006.

Позивач не погодившись із прийнятим рішенням про відмову у призначенні пенсії вислугу років, звернувся до суду із цим позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Положеннями ст. 7 Закону України №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до ст. 44 Закону України №1058-VІ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з пункту ”г” статті 55 Закону № 1788, право на пенсію за вислугу років мають механізатори (докери-механізатори) комплекси бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), у відповідності п.1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 2 Порядку №637 у разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Повертаючись до обставин у справі суд зазначає, що позивач має трудову книжку серії НОМЕР_2 , з якої вбачається, що спеціальність позивача – докер-механізатор, та працював на таких роботах:

- запис № 13: 29.10.1997 року – прийнятий на посаду докера-механізатора на вантажний район, на підставі наказу №169 від 28.10.1997;

- запис №14: 04.11.1997 року – присвоєна кваліфікація докера-механізатора 4-го класу, на підставі наказу №321 від 12.11.1997;

- запис №16: 16.01.2002 року – присвоєна кваліфікація докера-механізатора 4-го класу вантажного району, на підставі наказу №12 від 18.01.2002;

- запис №17: 08.11.2006 року – звільнився за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, на підставі наказу №201 від 03.11.2006.

Так, з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , вбачається, що спеціальність позивача – докер-механізатор, та працював на таких роботах: записи № 13,14,16,17: з 29.10.1997 року позивач був прийнятий на роботу докером-механізатором на вантажному районі у «Херсонській річковий порт» де пропрацював до 08.11.2006 року.

Також, суд зазначає, що у позивача наявна довідка №1-1-36/55 від 26.02.2025 року, яка підтверджує наявність стажу роботи у позивача в якості докера механізатора.

Посилання відповідача нате, що у довідці не зазначена інформація про роботу заявника в комплексних бригадах на вантажно-розвантажувальних роботах у портах відхиляються судом, оскільки із зазначених записів у трудовій книжці видно, що позивач мав спеціальність докера-механізатора, працював саме на вантажному районі порту та йому підвищувалась кваліфікації.

Таким чином, з урахуванням наведеного, періоди роботи позивача на посаді докера-механізатора з 29.10.1997 року по 08.11.2006 року, підлягають зарахуванню до стажу роботи в якості докера-механізатора для призначення пенсії за вислугою років згідно з пункту «г» ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років №213050043065 від 27.03.2025р.є безпідставним, а тому позовні вимоги щодо його скасування є правомірними та належать задоволенню.

Також, з огляду на те, що суд дійшов висновку щодо помилкового неврахування відповідачем спірного періоду до стажу роботи позивача в якості докера – механізатора, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи за вислугу років в якості докера-механізатора періоду роботи з 29.10.1997 р. по 08.11.2006 р. у «Херсонському річковому порту» згідно довідки від 26.02.2025р. №1-1-36-55 та згідно трудової книжки НОМЕР_2 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи за вислугу років в якості докера-механізатора періоду роботи з 29.10.1997р. по 08.11.2006р. у «Херсонському річковому порту» згідно довідки від 26.02.2025р. №1-1-36/55 та згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , є правомірними та належать задоволенню.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем підтверджено стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугою років, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано зазначений період роботи позивача до стажу за вислугу років, який дає право на призначення пенсії, в зв`язку з чим позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Згідно з приписів ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладені встановлені судом обставини, норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оцінюючи спірні дії та рішення відповідача, суд дійшов висновку, що вони не відповідають ознакам, передбаченим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, вони вчиненні не у спосіб, передбачені законом та є необґрунтованими, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи що позов задоволено повністю, на користь позивача належить стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений за основну позовну вимогу, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження (тимчасове): 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 106) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; тимчасова адреса: 49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 106) №213050043065 від 27.03.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження (тимчасове): 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 106) щодо не зарахування ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до стажу роботи за вислугу років в якості докера-механізатора періоду роботи з 29.10.1997 р. по 08.11.2006 р. у «Херсонському річковому порту» згідно довідки від 26.02.2025р. №1-1-36-55 та згідно трудової книжки НОМЕР_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження (тимчасове): 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 106) зарахувати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до стажу роботи за вислугу років в якості докера-механізатора періоду роботи з 29.10.1997р. по 08.11.2006р. у «Херсонському річковому порту» згідно довідки від 26.02.2025р. №1-1-36/55 та згідно записів трудової книжки НОМЕР_4 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; тимчасова адреса: 49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 106) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко