Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №420/33952/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/33952/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 08.10.2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно Великого Павла Віталійовича, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області Великого П.В. №77376360 від 20.02.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій;

- зобов`язати виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно Великого П.В. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2025 р. про державну реєстрацію прав/вчинення реєстраційних дій з урахуванням правової оцінки суду.

Ухвалою суду від 10.10.2025 року позов залишено без руху.

15.10.2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову разом із уточненим позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №77376360 від 20.02.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області;

- зобов?язати виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2025 р. про державну реєстрацію прав/вчинення реєстраційних дій з урахуванням правової оцінки суду.

В обґрунтування позовних вимог у позові вказано, що в лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області з метою здійснити реєстрацію речових прав на належне їй нерухоме майно, а саме на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (до 2023 р. «Велика Садова», а до 2016 р. «Радянська»), 197. Вказаний будинок був придбаний на підставі договору міни нерухомого майна від 16 лютого 1996 року, засвідченого приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу Левківським І.П. Державна реєстрація зазначеного договору міни була проведена 19 лютого 1996 року за реєстраційним № 3581 міжміським бюро технічної інвентаризації в м.Цюрупинську відповідно до раніше встановленого порядку, про що свідчить відбиток штампу на договорі. Згідно з цим договором міни ОСОБА_1 та її покійний чоловік ОСОБА_2 отримали у приватну власність будинок житловою площею 49,8 кв.м., розташований в АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 831 кв.м. При зверненні за державною реєстрацією в лютому 2025 року позивачкою були надані оригінали документів на житловий будинок, які є у неї в наявності, в тому числі тих, які свідчать про реєстрацію права приватної власності у відповідності до вимог законододавства, що діяло до 2013 року, та відображають перелік зареєстрованих за даною адресою осіб. Так, серед документів на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , у позивачки в наявності: - Договір міни нерухомого майна від 16 лютого 1996 року, нотаріально засвідчений та зі штампом, що підтверджує його державну реєстрацію; - Акт про закінчення будівництва та введення в експлуатацію домоволодіння 1978 року; - оціночний акт по домоволодінню 1978 року з планом будинку та відображенням переліку і площ приміщень будинку; - Технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 18.09.1990 р. з планом земельної ділянки та планом будинку; - Кошторис робіт з газофікації будинку 1992 року; - витяг з Рішення виконавчого комітету Цюрупинської міської ради народних депутатів 1996 року про надання земельної ділянки попередньому власнику; - Будинкова книга для прописки громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_2 , в якій міститься перелік осіб, які були прописані в будинку - власники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх родичі, діти та онуки. 20 лютого 2025 року державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області Великий П.В. прийняв рішення №77376360 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

З вказаним рішенням про відмову в проведенні реєстраційний дій ОСОБА_1 не погоджується, вважає, відмовою порушені її права як власника нерухомого майна, людини і громадянина.

Як стверджує позивач, будь-які сумніви державного реєстратора щодо права власності позивачки на нерухоме майно є безпідставними, адже нею було подано ряд оригіналів документів та їх копій, які свідчать про набуття позивачкою права власності на будинок, а також про його належну реєстрацію відповідно до чинного на той час закону. Всі реєстраційні дії щодо права власності на будинок були здійснені відповідно до законодавства, який діяв до 2013 року. Зокрема, підтвердження таких реєстраційних дій підтверджуються відбитком штампу на договорі міни від 16.02.1996 р., а також зберігались в паперовому вигляді в місцевих органах БТІ. Позивачка та члени її сім`ї, були евакуйовані під час затоплення м.Олешки Херсонської області у 2023 році, з собою мали тільки документи та особисті речі. З огляду на тимчасову окупацію м.Олешки, неможливість відновлення його роботи та паперових матеріалів, які ним зберігались, фактично залишились без змоги підтвердження реєстраційних дій, які були здійснені до 2013 року Цюрупинським бюро технічної інвентаризації. З метою захисту прав власника на нерухоме майно, а саме на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , позивачка звертається до суду з даним позовом та просить визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області Великого П.В. №77376360 від 20.02.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Ухвалою судді від 05.11.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.

17.11.2025 року від представника Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області, ознайомившись з позовною заявою вважає, що вона є такою, що не підлягає задоволенню.

З покликанням на положення п.1 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст.18, ч.3 ст. 10, ст. 11, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 14 Наказу Міністерства юстиції України «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» №2179/5 від 09.06.2023 р

державним реєстратором прав на нерухоме майно Павлом Великим рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №77376360 від 20 лютого 2025 року було прийнято у відповідності до норм діючого законодавства.

У відзиві вказано, що заявник може повторно звернутись до будь-якого державного реєстратора прав на нерухоме майно (Наказ Міністерства юстиції України «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» №2179/5 від 09.06.2023 р. (зі змінами)) з відповідними документами, але згідно вимог законодавства державний реєстратор прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації. У разі відсутності архівних матеріалів, у зв`язку з їх знищенням або перебуванням на окупованих територіях та ін., державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі рішення суду про визнання права власності.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

21.11.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позов, відповіді на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив таке.

10 лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області з метою здійснити реєстрацію речових прав на належне їй нерухоме майно, а саме на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (до 2023 р. «Велика Садова», а до 2016 р. «Радянська»), 197.

Як зазначено у позові та не заперечується відповідачем, разом із вказаною заявою позивачем було подано:

- Договір міни нерухомого майна від 16 лютого 1996 року, нотаріально засвідчений та зі штампом, що підтверджує його державну реєстрацію;

- Акт про закінчення будівництва та введення в експлуатацію домоволодіння 1978 року;

- оціночний акт по домоволодінню 1978 року з планом будинку та відображенням переліку і площ приміщень будинку;

- Технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 18.09.1990 р. з планом земельної ділянки та планом будинку;

- Кошторис робіт з газофікації будинку 1992 року;

- витяг з Рішення виконавчого комітету Цюрупинської міської ради народних депутатів 1996 року про надання земельної ділянки попередньому власнику;

- Будинкова книга для прописки громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_2 , в якій міститься перелік осіб, які були прописані в будинку - власники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх родичі, діти та онуки.

20 лютого 2025 року державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області Великий П.В. прийняв рішення №77376360 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

У рішенні вказано таке:

«Державний реєстратор прав на нерухоме майно Великий Павло Віталійович, Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області, Одеська обл., розглянувши заяву від 10.02.2025 за реєстраційним номером 65113891 (далі - Заява) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, а саме: Відповідно до відповіді №85201 від 14.02.2025 року Комунального підприємства "Херсонське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради, про надання інформації щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухого майна, що розташований за адресою: Херсонська область, Херсонський р., м. Олешки, вулиця Шовенка Максима, будинок 197, надати інформацію немає змоги, так як робота Олешківської фідії КП "ХБТІ" ХОР на даний час не відновлена (тимчасово знаходиться під окупацією зс рф).

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення №77376360 від 20.02.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон №1952-IV) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч. 4 ст. 3 Закону №1952-IV).

За правилом абзацу 4 частини 5 статті 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону, та автоматичної державної реєстрації прав у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом);

- наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;

- наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

За приписами частини 1 статті 20 Закону № 1952-IV заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, зокрема, на підставі: 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

Згідно частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV підставою для відмови в державній реєстрації прав є, зокрема: 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 23 Порядку № 1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

В межах спірних правовідносин судом встановлено, що позивач 10 лютому 2025 року звернулась до виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області з метою здійснити реєстрацію речових прав на належне їй нерухоме майно, а саме на будинок, розташований за адресою: Херсонська обл., м. Олешки (до 2016 р. м. Цюрупинськ), вул. Шовенка Максима (до 2023 р. «Велика Садова», а до 2016 р. «Радянська»), 197.

Разом із вказаною заявою позивачем було подано, зокрема, договір міни нерухомого майна від 16 лютого 1996 року, нотаріально засвідчений та зі штампом, що підтверджує його державну реєстрацію.

Державна реєстрація зазначеного договору міни була проведена 19 лютого 1996 року за реєстраційним № 3581 міжміським бюро технічної інвентаризації в м.Цюрупинську відповідно до раніше встановленого порядку, про що свідчить відбиток штампу на договорі.

Як вже встановлено вище, відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Суд звертає увагу на те, що система державної реєстрації прав, яка проводиться відповідно до Закону № 1952-IV, запроваджена в Україні з 01.01.2013 року, до цього часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. При цьому Закон про державну реєстрацію не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах або на паперових носіях.

Тобто, до 2013 року державна реєстрація таких об`єктів нерухомого майна вже проводилася, але реєстр був паперовий і зберігався в архіві відповідного БТІ.

Як вбачається з матеріалів справи, запитувана державним реєстратором інформація у Комунального підприємства "Херсонське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Херсонська область, Херсонський р., м. Олешки, вулиця Шовенка Максима, будинок 197, не може бути надана, оскільки робота Олешківської фідії КП "ХБТІ" ХОР на даний час не відновлена з причин перебування філії у тимчасовій окупації.

Разом з тим, позивачем для державної реєстрації права власності на нерухоме майно у реєстрі речових прав було подано державному реєстратору документи, на підставі яких у відповідності до вимог частини 1 статті 27 Закону № 1952-IV проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав.

Як вже зазначалось вище, відповідно до частини 3 статті 3 Закону №1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Судом встановлено, що на момент виникнення у позивача права власності на спірне нерухоме майно діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. У позивача не існувало обов`язку щодо реєстрації права власності на квартиру у відповідному реєстрі речових прав до початку повномасштабної війни, а отже відсутні підстави стверджувати про наявність його вини, щодо не проведення такої реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 року у справі № 334/3161/17 дійшла висновку, що особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при прийнятті спірного рішення державний реєстратор в порушення вимог пункту 3 частини третьої статті 10 та частини першої статті 24 Закону № 1952-IV не надав оцінку поданим позивачем документам; не з`ясував чи містять вони інформацію необхідну для державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, чи відповідають вони встановленим вимогам, чи існують суперечності між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження; чи дають змогу подані позивачем документи встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.

Відтак, рішення №77376360 від 20.02.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій прийнято в супереч вимог чинного законодавства.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 29 червня 2026 року у справі №200/5158/25.

Відсутність у державного реєстратора можливості направити запит до організацій, які проводили оформлення та/або реєстрацію прав, що передбачено положеннями статті 10 Закону № 1952-IV, не може позбавляти права особи на державну реєстрацію права власності та слугувати підставою для відмови у проведенні державної реєстрації.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 статті 5 цього Закону визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшла висновку про те, що рішення №77376360 від 20.02.2025 р. про відмову позивачу у проведенні реєстраційних дій є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Водночас, невиконання державним реєстратором вимог щодо перевірки поданих позивачем на державну реєстрацію документів означає, що він зобов`язаний провести таку перевірку, належним чином розглянути подані позивачем документи та прийняти рішення з дотриманням вимог Закону №1952-IV.

Без з`ясування уповноваженою законом особою відповідності поданих на державну реєстрацію документів їх відповідності встановленим вимогам та дотримання інших вимог Закону № 1952-IV зобов`язання відповідача здійснити таку реєстрацію є передчасним.

За таких обставин, вимоги позивача щодо зобовяння виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2025 р. про державну реєстрацію прав/вчинення реєстраційних дій з урахуванням правової оцінки суду є такою, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №77376360 від 20.02.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області.

Зобов?язати виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2025 р. про державну реєстрацію прав/вчинення реєстраційних дій з урахуванням правової оцінки суду.

Стягнути з Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачі – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області (66300, Одеська область, м.Подільськ, пр. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 04056960).

Суддя O.A. Вовченко