Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №420/13509/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13509/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.” до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картку відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.” до Одеської митниці в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №500580/2026/000055/1 від 27.02.2026;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2026/000068 від 27.02.2026;

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з метою митного оформлення, Позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 АА 26UA500580002043U3, в якій було визначено для митного оформлення товар № 1-2 загальною вартістю 48 977,92 дол. США (графа 22). Позивач вищезазначені товари № 1-2 визначив митною вартістю – по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43). На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем були надані додаткові документи. 27.02.2026 Відповідачем було винесено картку відмови № UA500580/2026/000068 в митному оформленні (випуску) товарів та 27.02.2026 Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів 500580/2026/000055/1, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.

У зв`язку з прийнятим рішенням Позивач 27.02.2026 року був змушений подати нову митну декларацію ІМ 40 АА 26UA500580002187U5, в якій зазначено, що митна вартість товарів № 1-2 (графи 32) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 43 до товару № 1-2), а митним органом із застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графи 43 до товару № 1-2), визначивши в графах 47 цієї декларації, митні платежі різницю між сумами платежів за видами (020, 028): Товар №1-2 (020): 40 762,12 грн. Товар №1-2 (028): 110 469,17 грн. Отже, різниця платежів за видами: 020; 028 - складає: 151 231,29 грн.

При цьому, Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси, у зв`язку з чим вони мають бути скасовані.

Ухвалою суду від 13 травня 2026 відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

28.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ ЕС59656/26) представника Одеської митниці, в якому вказано, що відповідач вважає, що адміністративний позов ТОВ “ДАНН.” є таким, що не підлягає задоволенню.

У відзиві вказано, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №26UA500580002043U3 від 25.02.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2026/000055/1 від 27.02.2026.

Як вказано у відзиві, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №26UA500580002043U3 від 25.02.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У рішенні про коригування митної вартості № UA500580/2026/000055/1 від 27.02.2026 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

25.05.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача Одеської митниці, в якому заявник заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та просить суд постановити ухвалу, якою задовольнити заяву Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача від 25.05.2026 року розглядати справу у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» є юридичною особою та було зареєстроване 01.11.2016 року. Основним видом економічної діяльності є 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Інші види: 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 50.20 Вантажний морський транспорт.

25.09.2024 між ТОВ «ДАНН.» (Покупець) та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Продавець) було укладено договір поставки № AUG-00D/12, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати у зумовлені строки Покупцеві Товар та документи, що відносяться до нього, а Покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплатити Продавцю за нього обумовлену грошову суму. Товар, що поставляється за цим Договором – засоби наземного транспорту і пов`язані з транспортом пристрої, запчастини та обладнання, супутні деталі, інструменти та інше приладдя. Сторони можуть домовитись про постачання інших категорій товарів за цим Договором (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що продавець може передати обов`язок відправки товару за цим договором третій особі, яка не є стороною цього Договору. Найменування вантажовідправника повинне бути зазначене в Специфікації.

Сторони погоджують та визначають умови та строки поставки Товару у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 2.1. Договору).

Сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 3.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору загальна сума Договору складається із суми вартості Товару зазначеного у всіх погоджених Сторонами Специфікаціях та орієнтовно складає 8 000 000,00 доларів США.

Оплата за цим Договором здійснюється за кожну поставку Товару в порядку, визначеному Специфікацією (пункт 4.2. Договору)

Усі розрахунки за цим Договором здійснюються Покупцем виключно з Продавцем Товару (пункт 4.7. Договору).

28.11.2024 укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №AUG-00D/12 від 25.09.2024, згідно пункту 1 якої у зв`язку зі зміною предмету Договору, сторони дійшли згоди викласти пункт 1.1. Розділу 1 "Предмет договору" в наступній редакції:

1.1. Продавець зобов`язується передати у зумовлені строки Покупцеві Товар та документи, що відносяться до нього, а Покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплатити Продавцю за нього обумовлену грошову суму. Товар, що поставляється за цим Договором – це: засоби наземного транспорту і пов`язані з транспортом пристрої, запчастини та обладнання, супутні деталі, інструменти та інше приладдя; електричне і механічне обладнання для дому та кухні, побутова техніка. Сторони можуть домовитись про постачання інших категорій товарів за цим Договором.

12.12.2024 укладено додаткову угоду №2 до договору поставки №AUG-00D/12 від 25.09.2024, якою змінено найменування Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця.

20.01.2025, 12.03.2025, 04.08.2025, 18.02.2026 укладено додаткові угоди №3, №4, №8, № 10 до договору поставки №AUG-00D/12 від 25.09.2024, якою змінено реквізити Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця.

Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №54193 від 05.02.2026 до Договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДАНН.”, звернулась до Одеської митниці, у зв`язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару (митна декларація № 26UA500580002043U3 від 25.02.2026)

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 26UA500580002043U3відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing List) № 126/02/2026 від 05.02.2026;

- рахунок – фактура (інвойс) (Commercial Invoice) № 126/02/2026 від 05.02.2026;

- коносамент (Bill of Lading) № UTRUST25121344 від 18.12.2025;

- автотранспортна накладна CMR № 54193 від 16.02.2026;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс № 126/02/2026 від 05.02.2026;

- Статус особи, яка подає митну декларацію № 2;

- договір поставки № AUG - 00D/12 від 25.09.2024;

- специфікація № 54193 від 05.02.2026;

- додаткова угода № 1 від 28.11.2024;

- додаткова угода № 2 від 12.12.2024;

- додаткова угода № 3 від 20.01.2025;

- додаткова угода № 4 від 12.03.2025;

- додаткова угода № 8 від 04.08.2025;

- додаткова угода № 10 від 18.02.2026;

- ТЕ 19042025/1 від 19.04.2025.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант додатково надіслав: прайс б/н від 04.02.2026, експертне дослідження № 125/26 вiд 24.02.2026, експортна декларація №370120251218769261 вiд 18.12.2025 і комерційна пропозиція продавця, що підтверджується листом №54193/1 від 27.02.2026.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA 500580/2026/000055/1 від 27.02.2026 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2026/000068 від 27.02.2026.

Так, у рішенні № UA500580/2026/000055/1 від 27.02.2026 відповідачем було вказано, що: “ За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме: Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Done Switzerland AG (Швейцарія), відправник HAOHONG INDUSTRIAL LIMITED (Китай), виробник HAOHONG INDUSTRIAL LIMITED (Китай) торговельна марка TATA AGRO MOTO. Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту AUG- 00D/12 від 25.09.2024 детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.2.1, 3.1 контракту. Водночас, у специфікації № 54193, згідно якої сформована оцінювана партія товарів,- відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, детального опису, якості товарів та артикулів,- що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно вимог 1.3 контракту AUG-00D/12 від 25.09.2024 продавець може передати обов`язки відправки товару за цим договором третій особі, яка не є стороною Договору (далі-Вантажовідправник). Найменування Вантажовідправника відсутнє у Специфікації № 54193 від 05.02.2026. Технічну документацію щодо якості товару, передбачену п.3.3 контракту, яка впливає на заявлену митну вартість,- не подано до митного оформлення. Перелік товарів згідно Специфікації №54193 від 05.02.2026 як невід`ємної частини контракту згідно п.1.2 та 3.1,- наведений виключно українською мовою, що не відповідає вимогам пункту 8.8 угоди.

У наданому комерційному рахунку №126/02/2026 від 05.02.2026 відсутнє посилання на специфікацію №54193 від 05.02.2026 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів. Заявлені у графі 31 та електронному інвойсі ЕМД від 25.02.2026 №26UA500580002043U3 відомості про виробника товару HAOHONG INDUSTRIAL LIMITED (Китай) не підтверджується основними товаросупровідними документами та фотографіями, здійсненими під час митного огляду товару, що ставить під сумнів заявлення таких відомостей. Основні документи, що підтверджують митну вартість, згідно переліку у ч.2 ст.53 МКУ: контракт, специфікація, інвойс,- не містять відомостей щодо заявленого виробника та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товар, які, в свою чергу, мають безпосередній вплив на формування ціни такого товару та визначення його митної вартості.

Згідно наданого коносаменту оцінювана партія товару завантажена на борт судна 18.12.2025 у китайському порту XIAMEN. На момент відвантаження товару 18.12.2025, товар ще не був проданий ТОВ "ДАНН." (специфікація №54193 та інвойс 126/02/2026 датовані пізніше - 05.02.2026). При цьому, номер контейнеру DFSU7541654, зазначений у коносаменті від 18.12.2025- міститься у пакувальному листі від 05.02.2026 №126/02/2026.

У наданому коносаменті наявні відомості щодо його місця видачі- SHENZHEN (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару XIAMEN (Китай)– Constanta (Румунія), фрахт передплачений до порту Constanta (Румунія). Зазначене свідчить про наявність додаткових домовленостей, посередницьких операцій, комплекту транспортних договорів та інших учасників в ланцюгу поставки, які не заявлені до митного оформлення. Отже, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Щодо умов поставки.

Заявлені комерційні умови поставки DPU Чернівці, що означає Продавець доставляє товар у зазначене місце призначення та розвантажує його. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту відвантаження XIAMEN (Китай), порту розвантаження Constanta (Румунія) та порту доставки Constanta (Румунія). Зазначене не відповідає узгодженим та заявленим умовам поставки щодо поіменованого місця доставки та передоплати вартості фрахту. Відповідно до відомостей коносаменту UTRUST25121344 та міжнародної автомобільної накладної CMR № 54193 маршрут доставки оцінюваних товарів XIAMEN (Китай)– Constanta (Румунія), перевантаження контейнеру з вантажем у порту Constanta (Румунія) з морського судна на автомобільний транспорт української транспортної кампанії ТОВ «ОМ–Транс-сервіс», що свідчить про наявність витрат на обробку, навантажувально- розвантажувальні роботи, портове обслуговування, можливе зберігання в порту Constanta (Румунія) та витрати експедиторських та логістичних компаній. При цьому, здійснити перевірку відомостей про включення зазначених витрат до заявленої митної вартості товарів згідно наданих документів (вантаж відправлено раніше операції з продажу ТОВ "ДАНН."), здійснити перевірку числового значення складових митної вартості, зазначених у ч.10 ст.58 МКУ,- митний орган не має можливості. Крім того, відомості про передплачений фрахт у порту призначення свідчить, що вартість фрахту підлягає сплаті вантажоодержувачем по прибуттю вантажу в порт призначення Constanta (Румунія). Зазначене може свідчити про ризик декларування не всіх складових митної вартості товарів відповідно до ч.10 ст. 58 МКУ.

Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформлення транспортними документами. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, Декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товар, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу.

Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ,є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно умов пункту 4 Специфікації № 54193 від 05.02.2026 «Оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 днів після отримання товару». Враховуючи, що отримання українським перевізником товару згідно CMR №54193 в порту Constanta 16.02.2026 заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена. Окрім цього, митну декларацію країни відправлення із відомостями щодо вартості, асортименту товарів, вагових характеристик, їх кількості, умов поставки, даних щодо відправника, отримувача, реквізитів договору (інвойсу), коносаменту, що документально підтверджують факт експорту товарів декларантом не подано до митного оформлення.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2 та 3 ст.53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається;рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні у Вас документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Консультація проведена.

27.02.2026 декларант своїм листом №54193/1 додатково надіслав: прайс продавця від 04.02.2026 б/н на умовах поставки EXW, в якому відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів; копію митної декларації країни відправлення від 18.12.2025 №370120251218769261, в якій вказано порт відправлення Nansha, відмінний від зазначеного в поданому коносаменті– XIAMEN, що свідчить про наявність перевантажень протягом маршруту прямування до кордону України, а також про наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 24.02.2026 № 125/26, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника.

За результатами розгляду додатково наданих документів повідомляємо про наступне. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості. Тобто, для підтвердження заявленої митної вартості митний орган може вимагати надання декларантом або уповноваженою ним особою серед інших документів, визначених ст. 53 МКУ, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (п.6 ч.3 ст. 53 МКУ). Зазначені документи надаються декларантом або уповноваженою ним особою за наявності. У разі наявності всіх документів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу такі документи. Разом з тим, декларант або уповноважена ним особа може надати один з перелічених документів.

Наданий прайс продавця Alltag und Geratetechnik AG від 04.02.2026 б/н не містить інформації щодо виробника, торгівельних марок, артикулів товарів, умов платежу, терміну поставки, характеру тари та упаковки, дати, з якої зазначені ціни вводяться в дію, термін їх дії, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Прейскурант (прайс-лист)– це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Наданий прайс від 04.02.2026 б/н містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД від 25.02.2026 №26UA500580002043U3. При цьому, згідно бази даних Одеської митниці, ТОВ "ДАНН." вже імпортовано від заявленого продавця Alltag und Geratetechnik AG дуже широкий асортимент товарів.

Всупереч вимог положень ст.254 МКУ, п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631 декларантом надано експортну декларацію без перекладу українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. У графі «Реквізити контракту» експортної МД Китаю зазначені реквізити документу, який не подано до митного оформлення. У графі «Регіон/країна торгівлі» зазначено Сінгапур. Зазначені відомості не заявлені до митного оформлення та можуть свідчити про наявність інших посередників зовнішньоекономічної діяльності. Експортна митна декларація датована 18.12.2025 із відомостями про продавця, а документи на продаж, видані Alltag und Geratetechnik AG,- датовані пізніше- 05.02.2026. Зазначене свідчить про наявність невідповідностей відомостей у товаросупровідних документах, які не спростовані декларантом, та наявність інших додаткових домовленостей, відомості про які відсутні та документально не підтверджені.

Наданий до митного оформлення висновок Науково-дослідного інститут судових експертиз та оцінки від 24.02.2026 № 125/26 не може слугувати як документ, що підтверджує заявлений рівень митної вартості через невідповідність вимогам Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого ПКМУ від 10.09.2003 №1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності. Експертний висновок не містить який саме метод оцінки дослідження використаний (із наведених), не містить відомостей щодо аналізу і порівняння з цінами на подібні товари, не наведено відповідних розрахунків, джерел інформації, які використовувались, та не надано додатків з копіями вихідних даних. Експертне дослідження ґрунтується виключно на інформації та документах імпортера.

Отже, згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.

27.02.2026 у своєму електронному повідомленні №54193/2 імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.

Відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості. Відповідно до частини 6 статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі відсутності у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ).

Таким чином, за ЕМД від 25.02.2026 № 26UA500580002043U3 декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару: неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ; документального підтвердження заявлених відомостей у графі 31 ЕМД та електронних інвойсах щодо виробника та торгівельної марки, що мають безпосередній вплив на заявлену митну вартість; неподання повного комплекту транспортних документів (повний комплект коносаментів з урахуванням перевантаження у Constanta (Румунія), та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених розбіжностей та невідповідностей, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно ч.2. ст. 58 МКУ, ч. 6 ст. 54 МКУ.

Митницею приймається рішення про коригування митної вартості. Проводиться консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Відповідно до ст. 59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Відповідно до положень ч. 4 ст. 59 МКУ, ціна договору щодо ідентичних або подібних товарів береться за основу для визначення митної вартості, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник (ч. 2 ст. 59 МКУ). Відповідно до ч.3 ст.59 МКУ, незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. Відповідно до ст. 60 МКУ, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Згідно п. 3 ст. 60 МКУ, для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Відповідно до положень ч.4 ст.59 та ч. 5 ст.60 МКУ, ціна договору щодо ідентичних або подібних товарів береться за основу для визначення митної вартості, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах. У відповідності до п. 3 ст. 337 МКУ проведено контроль співставлення – автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів. За результатами проведеного контролю співставлення у відповідності до положень статті 337МКУ встановлено відсутність митних оформлень за ціною угоди (вартість операції) ідентичних/подібних товарів в понятті ст. 59-60 МКУ, ввезених на митну територію України у наближений час, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних (ст. 59МКУ) та подібних (ст. 60МКУ) товарів. У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58– 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст. 62 та ст. 63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання (ст. 62 МКУ) та додавання (ст. 63 МКУ) вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, піддаватися обчисленню. Відсутність у митниці та ненадання декларантом необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58– 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Зазначається докладна інформація та джерело коригування, які використовувалися митним органом при її визначенні: Тов. 1 – 1,249 дол.США/кг до 6,6615 дол.США/кг (МД 25UA500590000614U6 від 30.04.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 55кг – 6,6615дол.США/кг товар «ЗАРЯДНИЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ ЗАРЯДЖЕННЯ АКУМУЛЯТОРІВ. Торговельна марка: TATA AGRO MOTO. Виробник: Guangdong SanJia Tong Power Technology Co.,Ltd.. Країна виробництва: CN»); Тов.2 1,909 дол.США/кг до 2,3699 дол.США/кг (МД 25UA500580010456U7 від 30.12.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 18469,25кг - 2,3699 дол.США/кг товар «Акумулятори електричні, свинцеві, що використовуються для запуску поршневих двигунів. Торговельна марка: TATA AGRO MOTO. Виробник: GUANGZHOU TAIYI ENTERPRISE DEVELOPMENT CO.,LTD.. Країна виробництва:CN»).

У відповідності до ст. 52 МКУ, декларант а або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларант та або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст. 55 МКУ; - оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості.”.

У зв`язку з прийнятим рішенням позивач 27.02.2026 року подав нову митну декларацію ІМ 40 АА 26UA500580002187U5, в якій зазначено, що митна вартість товарів № 1-2 (графи 32) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 43 до товару № 1-2), а митним органом із застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графи 43 до товару № 1-2), визначивши в графах 47 цієї декларації, митні платежі різницю між сумами платежів за видами (020, 028): Товар №1-2 (020): 40 762,12 грн. Товар №1-2 (028): 110 469,17 грн. Отже, різниця платежів за видами: 020; 028 - складає: 151 231,29 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови у митному оформленні (випуску) товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення та картки відмови, суд дійшов до таких висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

В той же час, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.

Позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. На запит Відповідача були надані додаткові документи, які підтверджують визначення митної вартості наданих для митного оформлення товарів відповідно до законодавства України. Отже, позивач під час митного оформлення товарів надав документи, що містять необхідні відомості для визначення митної вартості товарів основним методом - за ціною договору.

Щодо твердження про відсутність у специфікації інформації щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, встановлено наступне.

Відповідно пункту 1.4. Договору, детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях.

Відповідно до пунктів 3.1-.3.2 Договору сторони погоджують та визначають обсяги та acoртимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору. Продавець зобов`язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості.

Жодних зобов`язань щодо обов`язкового зазначення у специфікації інформації про виробника, торговельну марку, артикул або якісні характеристики товару не передбачено. При цьому, Позивач надав всі необхідні відомості про товар. Зокрема, у митній декларації №26UA500580002043U3 зазначено такі дані: Торговельна марка: TATA AGRO MOTO, Країна виробництва : CN, Виробник : HAOHONG INDUSTRIAL LIMITED

Крім того, повний опис товару, включаючи торговельну марку, найменування виробника та якісні характеристики, наведено у пакувальному листі, який продавець надав у складі документів, долучених до митної декларації (графа 44 МД №26UA500580002043U3). Таким чином, заявлені дані є документально підтвердженими та такими, що піддаються обчисленню, а отже, відповідають вимогам статті 52 МКУ. Враховуючи викладене, посилання митного органу на начебто відсутність необхідної інформації є безпідставним і не може слугувати обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Щодо зауважень митниці про те, що специфікація складена "виключно українською мовою", суд їх не приймає до уваги як такі, що не відповідають дійсності. Надана Специфікація №54193 від 05.02.2026 є двомовною за своєю формою (містить паралельний текст англійською та українською мовами), що повністю відповідає вимогам п. 8.8 Контракту.

Щодо відсутності технічної документації, перекладу специфікації та посилання на неї в інвойсі, суд зазначає, що специфікація є невід`ємною частиною контракту і розширює чи уточнює його асортимент, що є загальноприйнятою комерційною практикою. При цьому, відповідач не вказав в оскаржуваному рішенні, як за таких умов відсутність посилання на специфікацію в інвойсі може вплинути на ціну товару.

Відсутність технічної документації не може бути підставою для сумніву, оскільки вона не належить до обов`язкових документів що підтверджують митну вартість товару згідно ст. 53 МКУ.

Щодо твердження про відсутність у наданому комерційному рахунку №126/02/2026 від 05.02.2026 посилання на специфікацію №54193 від 05.02.2026 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів, встановлено наступне. Чинним законодавством України та нормами міжнародного права не встановлено вимог до форми та змісту комерційного рахунку-фактури (інвойсу). Цей документ за своєю природою є документом довільної форми, що засвідчує вартість товару для здійснення оплати. Обов`язковість зазначення в інвойсі посилань на специфікації або інші додатки до контракту не передбачена жодним нормативноправовим актом. У наданому до митного оформлення інвойсі № 126/02/2026 від 05.02.2026 міститься пряме посилання на базовий Договір поставки № AUG - 000/12 від 25.09.2024.

Оскільки, специфікація №54193, згідно з умовами самого Договору, є його невід`ємною частиною, посилання на реквізити основного Договору є достатнім для ідентифікації зовнішньоекономічної операції та підтвердження її умов. Митним органом не надано обґрунтування того, яким чином відсутність у рахунку-фактурі номера специфікації перешкоджає перевірці числового значення митної вартості або впливає на її правильність. Дані про кількість, вагу та ціну товару в інвойсі повністю збігаються з даними специфікації та інших товаросупровідних документів.

Позиція митного органу щодо наявності розбіжностей у документах є необґрунтованою та базується на довільному тлумаченні правил міжнародних перевезень та базисів поставки Incoterms.

Щодо хронології оформлення документів (дата інвойсу та відвантаження) твердження відповідача про те, що товар “ще не був проданий” на момент відвантаження 18.12.2025, оскільки інвойс та специфікація датовані 05.02.2026, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 631 ЦК України, сторони мають право встановити, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до його укладення. Фізичне відвантаження товару зі складу вантажовідправника в Китаї (18.12.2025) є початком виконання зобов`язань продавця, тоді як оформлення фінального комерційного інвойсу (05.02.2026) є документальним підтвердженням вартості для здійснення розрахунків та митного оформлення. У міжнародній практиці, особливо за умов DPU (Delivered at Place Unloaded), інвойс часто оформлюється в момент наближення вантажу до місця призначення або після остаточної калькуляції витрат, що не ставить під сумнів легітимність операції.

Стаття 53 МКУ не містить жодної вимоги щодо того, щоб інвойс за датою передував транспортному документу.

Щодо маршруту та місця видачі коносамента Митниця вбачає суперечність у тому, що місцем видачі коносамента є SHENZHEN, а портом завантаження - XINGANG. Зазначена ситуація відображає стандартну внутрішню логістику Китаю. Місце видачі коносамента (Place of Issue) - це офіс перевізника або агента, де був оформлений документ, тоді як порт завантаження (Port of Loading) - це фактичний причал, де контейнер був завантажений на борт. Така географічна розбіжність є діловою практикою і жодним чином не впливає на ідентифікацію товару чи правильність визначення його вартості.

Щодо умов поставки DPU Київ та “додаткових витрат” Митний орган стверджує, що маршрут доставки оцінюваних товарів XIAMEN (Китай)– Constanta (Румунія), перевантаження контейнеру з вантажем у порту Constanta (Румунія) з морського судна на автомобільний транспорт української транспортної кампанії ТОВ «ОМ–Транс-сервіс», що свідчить про наявність витрат на обробку, навантажувально- розвантажувальні роботи, портове обслуговування, можливе зберігання в порту Constanta (Румунія) та витрати експедиторських та логістичних компаній. Це твердження суперечить суті базису поставки DPU. Відповідно до Incoterms 2020, за умов DPU Київ, Продавець несе всі витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару до пункту призначення та його розвантаженням. Будь-які витрати на перевантаження в транзитних портах, зберігання чи портову обробку за межами України є операційними витратами Продавця та вже включені у ціну товару. Покупець не несе зобов`язань щодо оплати перевалки, а отже, ці витрати не можуть бути додані до митної вартості відповідно до ст. 58 МКУ.

Посилання митниці на “відсутність документів на перевантаження” є безпідставним, оскільки ці витрати не стосуються Покупця.

Щодо зауваження про відсутність платіжних документів, суд зазначає, що умовами специфікації передбачено відстрочення платежу (до 45 днів після отримання товару).

Суд акцентує увагу на положеннях п. 4 ст. 58 МК України, відповідно яких до митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Крім цього суд звертає увагу, що в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

В постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо аргументів митного органу про відсутність у прайс-листі відомостей щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів є необґрунтованими з огляду на наступне: Прайс-лист за своєю суттю є документом загального інформування про цінову політику Продавця (Alltag und Geratetechnik AG) на певний асортимент товарів. Він не є товаросупровідним документом на конкретну партію, а тому не зобов`язаний містити деталізацію (артикули чи ТМ), яка зазвичай фіксується у Специфікаціях та Інвойсах, що складаються під конкретну поставку. У наданому прайс-листі зазначено найменування груп товарів та їх вартість, що повністю корелюється з цінами, вказаними у Специфікації та Інвойсі. Ідентифікація конкретного виробника та торговельної марки (MIXXUS) здійснюється митним органом на підставі сукупності інших документів: пакувального листа, сертифікатів походження та маркування на упаковці, що були надані до огляду. Митний кодекс (ст. 53) не встановлює вичерпного переліку обов`язкових реквізитів для прайс-листа. Головною вимогою є об`єктивність та можливість обчислення ціни. Оскільки ціни у прайс-листі Продавця збігаються з цінами у комерційних документах, він є належним доказом стабільності цінової політики та підтверджує заявлену митну вартість за 1-м методом.

Митний орган не надав жодних доказів того, що відсутність артикулів у прайс-листі призвела до неможливості перевірки митної вартості або що існують інші прайслисти цього ж продавця з іншими цінами на аналогічний товар.

Вимога митниці щодо дублювання всіх ідентифікуючих ознак товару (ТМ, артикулів) у прайс-листі є проявом надмірного формалізму. Прайс-лист продавця виконує свою функцію — підтверджує рівень цін, за якими Продавець пропонує товар до продажу, що є достатнім для підтвердження митної вартості згідно зі ст. 58 МКУ.

Також, митним органом не наведено жодного доказу фактичного здійснення перевантаження або оформлення інших транспортних документів, які б впливали на складові митної вартості відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ. Припущення про можливе існування інших коносаментів без встановлення конкретних витрат або платежів не являється належною підставою для сумніву в достовірності заявленої митної вартості.

Щодо зауважень до Висновку експертного дослідження 24.02.2026 № 125/26, про те, що він не містить який саме метод оцінки дослідження використаний (із наведених), не містить відомостей щодо аналізу і порівняння з цінами на подібні товари, не наведено відповідних розрахунків, джерел інформації, які використовувались, та не надано додатків з копіями вихідних даних. Експертне дослідження ґрунтується виключно на інформації та документах імпортера, суд зазначає ,що за відсутності з боку митного органу будь-яких документальних доказів, що спростовують використані експертом характеристики або зроблені ним розрахунки, Висновок експертного дослідження № 125/265 є належним та допустимим доказом у розумінні статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує можливість застосування 1-го методу визначення митної вартості.

Крім того, суд наголошує, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд відхиляє доводи відповідача як необґрунтовані.

Відповідач не навів жодних доказів того, що зазначена логістична деталь призвела до зміни вартості операції або додаткових витрат, не відображених у ціні договору, як того вимагає ч. 2 ст. 55 МКУ.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі “Суомінен проти Фінляндії” Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення та картка відмови є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.” є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір всього в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №31330 від 08.05.2026.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.” необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 80, 134, 142, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.” (вул. Солом`янська, буд. 11, м. Київ, 03110, ЄДРПОУ 40929000) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картку відмови – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №500580/2026/000055/1 від 27.02.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2026/000068 від 27.02.2026 Одеської митниці.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.” (вул. Солом`янська, буд. 11, м. Київ, 03110, ЄДРПОУ 40929000) суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А.Кузьменко