Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №369/11422/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11422/26

Провадження № 2/369/13681/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року представник позивача ТОВ «Алекскредит» - адвокат Угляренко В.А. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» суму заборгованості за Договором про надання кредиту № 4586238 від 03.03.2021 р. в розмірі 58 950 (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03 березня 2021 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем було укладено договір про надання кредиту №4586238. Відповідно до п.1.1. договору визначення понять і термінів, які містяться у цьому Договорі (п.2.10 Правил), тлумачаться відповідно до цього договору та розділу 2 правил надання кредиту ТОВ «Алекскредит», що розміщені на Сайті Кредитодавця www.alexcredit.com.ua.

Відповідно до п. 7.9. Договору позики, сторони погодили, що Договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на Сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua згідно зі ст. 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання Позичальником цього Договору відбувається шляхом акцептування ним Оферти, яка відповідно до п. 2.30. Правил містить усі істотні умови Договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки Кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) Позичальника щодо включення до цього Договору інформації щодо кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові Позичальника, типу Кредиту, мети отримання Кредиту, порядку та умови надання Кредиту, Основної суми кредиту, Кінцевої дати виконання Договору. Акцептування Оферти здійснюється шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 2.13. Правил).

03.03.2021 р. між Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Пропозицію укласти Договір (оферта) щодо надання кредиту № 4586238.

На підставі укладеного Договору відповідно до п.п. 1.3., 1.7., 3.1. Договору Кредитодавець 03.03.2021 року перерахував на картковий рахунок Позичальника кредитні кошти (кредит) у розмірі 9 000,00 грн., а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним до 29.09.2021 року (включно).

В порушення умов договору, відповідач не виконала свої зобов`язання за Договором перед позивачем, внаслідок чого у відповідача станом на 30.01.2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 58 950, 00 грн., яка складається з: 9 000, 00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 49 950, 00 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, а відтак позивач змушений звертатись до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 липня 2026 року відкрито провадження у справі та витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо карткового рахунку ОСОБА_1

04 серпня 2026 від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Бризгалової А.І. подано відзив на позовну заяву. Зазначає, що за первісними умовами договору базовий період тривав до 02.04.2021 зі ставкою 1,28 % на день, а спеціальний період - до 29.09.2021 зі ставкою 3 % на день. Позивач також посилається на додаткову угоду від 02.04.2021, підписану одноразовим ідентифікатором ex1-4586238, за якою базовий період подовжено до 22.04.2021 зі ставкою 1,43 % на день, спеціальний період визначено з 23.04.2021 до 19.10.2021 зі ставкою 3 % на день, а кінцевою датою виконання договору визначено 19.10.2021. У поданому щоденному розрахунку позивач нарахував 54 630,00 грн процентів, з яких 4 680,00 грн вважає сплаченими, та залишив до стягнення 49 950,00 грн. Основна сума кредиту у розрахунку протягом усього періоду залишається незмінною - 9 000,00 грн.

Також представник відповідача зазначає, що позивачем не надано суду доказів того, що відповідачу згідно з умовами вищевказаного договору, було видано кредит та саме в сумі заявлених позовних вимог. Визначення даної суми в договорі не свідчить про її отримання відповідачкою саме в такому розмірі. Враховуючи відсутність доказів про перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача, як це передбачено умовами кредитного договору, відсутні підстави вважати, що первісний кредитор виконав умови вищевказаного договору. Водночас, долучені до матеріалів справи розрахунок заборгованості позовних вимог, засвідчена довідка про успішне перерахування коштів не можуть вважатися достатніми та належними доказами на підтвердження перерахування кредитодавцем грошових коштів на рахунок відповідача.

За таких обставин, надана позивачем довідка, видана Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Елаєнс» від 05.11.2024 не є документом первинного бухгалтерського обліку в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не містить відомостей про призначення платежу, про кредитний договір за яким відбувалось перерахування кредитних коштів, не містить даних про особу, якій перераховувались кошти, не містить даних про фізичну особу (позичальника), як держателя відповідної банківської карти, а також номера банківського рахунку, платіжним інструментом до якого є банківська карта НОМЕР_1 , а відтак не може бути доказом здійснення відповідної господарської (фінансової) операції.

У позовній заяві позивач посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено додаткову угоду від 02.04.2021 року, якою сторони змінили кінцеву дату виконання договору з 02.04.2021 року на 19.10.2021 року.

Як убачається зі змісту Додаткової угоди від 02.04.2021 року, а саме п. 3.1., сторони встановили подовжений Базовий період з 03.04.2021 року до 22.04.2021 року (включно); нарахування протягом подовженого Базового періоду Проценти за користування кредитом за Базовою процентною ставкою у розмірі 1,43 % за один день користування Кредитом.

Згідно п. 3.2., на підставі п. 3.1. цієї Додаткової угоди, змінити Спеціальний період з 23.04.2021 року до 19.10.2021 року (включно), у якому нараховуються Проценти за користування кредитом за Спеціальною процентною ставкою у розмірі 3 % за один день користування Кредитом.

Згідно п. 3.3., змінити Кінцеву дату виконання Договору - 19.10.2021 року (включно), після спливу якої здійснюється нарахування пені за один день прострочення виконання Зобов`язання - 0%.

Однак, представник відповідача зазначає, що спеціальний період не може розцінюватись як новий строк кредитування, оскільки відповідно до п. 4.7 Договору №4586238 вже з 23.04.2021 (після закінчення Базового періоду) настала Умова дострокового виконання зобов`язань. Отже, після цієї дати кредитодавець набув право вимагати повернення всієї суми кредиту, а не продовжувати нарахування договірних процентів як плати за користування ним.

Крім того, згідно інформації з Українського бюро кредитних історій станом на липень 2026 за договором позики № 4586238 від 03.03.2021 у графі «Термін дії» договору зазначено саме 22.04.2021. Жодних відомостей про зміну або продовження строку кредитування до іншої дати інформація Українського бюро кредитних історій не містить.

Якщо виходити з наданого позивачем розрахунку заборгованості, то на день закінчення строку кредитування (22.04.2021 року) розмір заборгованості відповідачки за процентами склав 2 524 грн, а загальна сума заборгованості з урахуванням тіла кредиту (9000 грн) склала 11 524 грн, і саме таку суму позивач вправі вимагати від відповідачки, оскільки інші проценти були нараховані поза межами строку кредитування.

Враховуючи наведене, представник відповідача просила суд у задоволенні позову ТОВ «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення 58 950,00 грн відмовити повністю, у разі доведення факту отримання коштів, відмовити у стягненні відсотків, нарахованих після 22.04.2021 року, у розмірі 47 426 грн.

13 серпня 2026 року від представника відповідача надійшла відповідь на відзив. Так, представник позивача зазначає, що факт перерахування коштів підтверджується наданими позивачем доказами у їх сукупності, зокрема кредитним договором, довідкою про перерахування коштів, розрахунком заборгованості, а також поведінкою самого відповідача, який здійснював платежі в рахунок погашення тіла кредиту та процентів. До того ж, позивачем подано клопотання про витребування доказів у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», що свідчить про добросовісну процесуальну поведінку позивача та спрямованість на повне та всебічне встановлення обставин справи.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості, не був спростований відповідачем. Посилання заявника на необхідність підтвердження виключно первинним бухгалтерським документами банку фактично зводиться до перекладання на позивача обов`язку доведення обставин, які не запереченні належними доказами з боку відповідача. А тому просив суд Задовольнити повністю позовні вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

02 вересня 2026 року від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду надійшла інформація руху коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_1 , за період з 01.03.2021 року по 05.03.2021. Також зазначено, що станом на 03.03.2021 року на ім`я ОСОБА_1 , Банком було емітовано картку № НОМЕР_1 та 03.03.2021 року на дану картку дійсно надійшло зарахування коштів у сумі 9 000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, розглянувши подані стороною позивача документи, а також враховуючий поданий відзив на відповідь на відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

У ході судового розгляду судом встановлено, що 03 березня 2021 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем було укладено договір про надання кредиту №4586238. Відповідно до п.1.1. договору визначення понять і термінів, які містяться у цьому Договорі (п.2.10 Правил), тлумачаться відповідно до цього договору та розділу 2 правил надання кредиту ТОВ «Алекскредит», що розміщені на Сайті Кредитодавця www.alexcredit.com.ua.

Відповідно до п. 7.9. Договору позики, сторони погодили, що Договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на Сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua.

На підставі укладеного Договору відповідно до п.п. 1.3., 1.7., 3.1. Договору Кредитодавець 03.03.2021 року перерахував на картковий рахунок Позичальника кредитні кошти (кредит) у розмірі 9 000,00 грн., а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним до 29.09.2021 року (включно).

В порушення умов договору, відповідач не виконала свої зобов`язання за Договором перед позивачем, внаслідок чого у відповідача станом на 30.01.2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 58 950, 00 грн., яка складається з: 9 000, 00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 49 950, 00 грн заборгованість по процентам за користування кредитом.

Згідно із ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З урахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що ТОВ «Алекскредит» свої зобов`язання за договором про надання кредиту, відповідно, виконало у повному обсязі, шляхом надання у розпорядження відповідача грошових коштів у розмірі 9 000, 00 грн, шляхом їх перерахуванням на карту позичальника.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Зміст статей 610, 612 ЦК України регламентує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 652 ЦК України, дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, які, відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Крім того, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Окрім того, відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму та укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Також визнано, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях, крім того підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного цифрового підпису. Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.

Отже, підписанням кредитного договору відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому, за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Вказані висновки щодо застосування ч.1 ст.1050 та ст.625 ЦК України у їх взаємозв`язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018р. у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 р. у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 р. у справі № 202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020р. у справі № 912/1120/16.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 30.01.2026 року заборгованість відповідача за договором про надання кредиту складає 58 950, 00 грн., яка складається з: 9 000, 00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 49 950, 00 грн заборгованість по процентам за користування кредитом.

Як передбачено в п.3.1 Договору, строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 03 березня 2021 року до кінцевої дати виконання договору 29 вересня 2021 року.

До матеріалів справи позивачем долучено Додаткову угоду від 02 квітня 2021 року, підписану відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора ex1-4586238, відповідно до якої сторони погодили подовжений Базовий період з 03 квітня 2021 року до 22 квітня 2021 року включно із застосуванням базової процентної ставки у розмірі 1,43 % за один день користування кредитом. При цьому, пунктом 3.2 Додаткової угоди визначено Спеціальний період з 23 квітня 2021 року до 19 жовтня 2021 року включно із застосуванням спеціальної процентної ставки у розмірі 3 % за один день користування кредитом, а пунктом 3.3 змінено кінцеву дату виконання договору на 19 жовтня 2021 року.

Водночас, відповідно до пункту 4.7 Договору № 4586238 настання визначеної договором Умови дострокового виконання зобов`язань пов`язується із закінченням Базового періоду. Таким чином, з огляду на умови укладеного сторонами правочину саме 22 квітня 2021 року є останнім днем погодженого сторонами Базового періоду, протягом якого проценти за користування кредитом нараховуються як плата за користування наданими позичальнику кредитними коштами.

При цьому, суд бере до уваги доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що після закінчення Базового періоду, тобто з 23 квітня 2021 року, настала передбачена договором Умова дострокового виконання зобов`язань, у зв`язку з чим кредитодавець набув право вимагати повернення всієї суми кредиту, а не продовжувати нарахування договірних процентів як плати за користування кредитними коштами.

Зазначене узгоджується також з інформацією Українського бюро кредитних історій, відповідно до якої станом на липень 2026 року за договором позики №4586238 від 03 березня 2021 року у графі «Термін дії» зазначено 22 квітня 2021 року, при цьому відомості про зміну строку кредитування на 19 жовтня 2021 року у відповідній інформації відсутні.

З наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів здійснювалося виходячи із суми основного боргу 9 000,00 грн.

За період дії первісної базової ставки проценти нараховувалися у розмірі 115,20 грн за один день, що відповідає 1,28 % від 9 000,00 грн.

Починаючи з 03 квітня 2021 року, відповідно до Додаткової угоди, застосовано процентну ставку 1,43 %, у зв`язку з чим, розмір процентів за один день становив 128,70 грн (9 000,00 грн ? 1,43 %).

Разом з тим, при визначенні фактичної заборгованості за процентами суд враховує здійснений відповідачкою платіж у розмірі 3 506,00 грн, який відповідно до наданого позивачем детального розрахунку враховано 09 квітня 2021 року.

Після врахування зазначеного платежу залишок заборгованості за процентами становив 850,90 грн. У подальшому за період з 10 квітня 2021 року по 22 квітня 2021 року включно позивачем нараховано проценти виходячи з 128,70 грн за кожен день, тобто за 13 днів — 1 673,10 грн.

Таким чином, станом на 22 квітня 2021 року заборгованість за процентами становить:

850,90 грн + 1 673,10 грн = 2 524,00 грн.

Саме така сума заборгованості за процентами станом на 22 квітня 2021 року зазначена і в детальному розрахунку заборгованості, наданому позивачем.

Отже, з урахуванням встановленої судом заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 9 000,00 грн та заборгованості за процентами у розмірі 2 524,00 грн, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 11 524,00 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами, нарахованих після 22 квітня 2021 року, задоволенню не підлягають, оскільки такі проценти нараховані після настання Умови дострокового виконання зобов`язань та поза межами періоду, за який вони можуть бути стягнуті як плата за користування кредитними коштами.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог. Оскільки ціна позову становила 58 950,00 грн, а судом позовні вимоги задоволено на суму 11 524,00 грн, частка задоволених позовних вимог становить 19,5488 % (11 524,00 грн ? 100 % / 58 950,00 грн).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 520,47 грн (2 662,40 грн ? 19,5488 %).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 7, 10, 12, 19, 43, 49, 81, 83, 141, 174, 175, 178, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354-355, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за кредитним договором №4586238 від 03 березня 2021 року у розмірі 11 524 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн, що складається з 9 000 (дев`яти тисяч) грн – тіло кредиту, 2 524 (дві тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн – заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 520 (п`ятсот двадцять) грн 47 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», адреса: 02094, м. Київ, пр-т. Леоніда Каденюка, 23, код ЄДРПОУ: 41346335.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК