Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №359/3519/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №359/3519/26

Суддя: Чирка С. С.

Справа № 359/3519/26

Провадження №2/359/4066/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. Позов обґрунтовує тим, що сторони перебувають у шлюбі з 16 травня 2015 року, від якого мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина має інвалідність підгрупи «А», потребує постійного догляду, лікування, медичного нагляду та спеціального навчання і перебуває на утриманні позивачки. За твердженням позивачки, відповідач участі у вихованні доньки не бере та матеріальної допомоги не надає. Зазначає, що подружні відносини припинені, сім`я фактично розпалася, а подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливі. Просить розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом сторін).

03 червня 2026 року ОСОБА_3 подав відзив, у якому заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що сімейні конфлікти мають тимчасовий характер, фактично сторони припинили спільне проживання восени 2025 року, а можливість збереження сім`ї не втрачена. Просить надати подружжю строк для примирення тривалістю шість місяців. Заперечує проти тверджень про ухилення від виховання та утримання доньки. Щодо аліментів зазначає, що з вересня 2022 року дитина перебуває на повному державному утриманні в Дарницькому дитячому будинку-інтернаті, а позивачка не підтвердила розміру витрат на її утримання. Просить відмовити у стягненні аліментів у заявленому розмірі, а в разі встановлення підстав для їх стягнення — визначити їх у мінімальному розмірі та перераховувати на особистий рахунок дитини.

11 червня 2026 року ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, у якій підтримує позовні вимоги та заперечує проти доводів відповідача. Зазначає, що під час спільного проживання відповідач систематично провокував сварки, ображав її та застосовував фізичне насильство, зокрема у присутності доньки, що негативно впливало на психологічний стан дитини. Подружні відносини припинені, наміру відновлювати їх вона не має, тому вважає надання строку для примирення недоцільним. Вказує, що, попри перебування доньки у спеціалізованому закладі на державному утриманні, постійно бере участь у її вихованні, забирає додому на вихідні та канікули, забезпечує одягом, взуттям, засобами гігієни й іншими необхідними речами. За її твердженням, відповідач матеріальної допомоги не надає та участі у вихованні дитини не бере. Заперечує проти визначення аліментів у мінімальному розмірі та їх перерахування на особистий рахунок доньки, посилаючись на особливості її розвитку та нездатність самостійно розпоряджатися коштами. Зазначає, що відповідач працює, має належний дохід та не утримує інших осіб. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково.

Заслухавши думку позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 травня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, про що було зроблено актовий запис №566. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_6 . Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від цього шлюбу сторони у справі мають спільну доньку, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

З посвідчення управління соціальної та ветеранської політики Бориспілсьької районної державної адміністрації №603350 від 08.08.2018 вбачається, що ОСОБА_4 є дитиною – інвалідом.

З довідки дарницького дитячого будинку-інтернату №776 від 20 травня 2026 року слідує, що ОСОБА_4 знаходиться в дарницькому дитячому будинку – інтернаті на повному державному утриманні з 21.09.2022 року по теперішній час.

Відповідно до ч.1 ст.110 та ч.2 ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд задовольняє його і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як роз`яснив Верховний Суд України, згідно зі ст.24 цього Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не бажає жити однією сім`єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Примушування позивача до шлюбу з ОСОБА_3 не допускається.

Ці обставини є самостійною та достатньою підставою для розірвання шлюбу.

Докази, які б спростовували обґрунтованість цього висновку, в матеріалах справи відсутні.

Щодо вимог про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України аліменти присуджуються за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 193 СК України передбачено особливості утримання дитини, яка перебуває у закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі. Влаштування дитини до такого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким вона проживала раніше, якщо кошти витрачаються за цільовим призначенням. Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Таким чином, перебування дитини на повному державному утриманні не звільняє її батьків від обов`язку матеріально забезпечувати дитину. Водночас при вирішенні заявленого позову суд має встановити підстави для стягнення коштів саме на користь позивачки.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 з 21 вересня 2022 року перебуває в Дарницькому дитячому будинку-інтернаті на повному державному утриманні.

Позивачка посилається на те, що забирає доньку додому на вихідні та канікули, забезпечує її одягом, взуттям, засобами гігієни та іншими необхідними речами.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши досліджені докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено обставин, які за встановлених у цій справі умов дають підстави для стягнення аліментів саме на її користь. Тому в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовна вимога про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в сумі 1331,20 гривень.

Керуючись ч.1 ст.110 та ч.2 ст.112, ст. 180-183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 197, 200, 206, 258,259,261,264, 265, 268,273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 16.05.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис №566 розірвати.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 1331,2 грн..

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua