Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №357/18117/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №357/18117/25

Суддя: Гребінь О. О.

Справа № 357/18117/25

3/357/180/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Литви, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

За вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488598 від 20.10.2025 року: 20.10.2025 року о 09 год. 12 хв. автодорога М-05 Київ-Одеса 78 км. водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Ford Transit» н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу чи у відповідному медичному закладі у лікаря нарколога, водій категорично відмовився.

Таким чином ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.

Щодо неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання та позиція особи стосовно інкримінованого їй правопорушення

ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просив провести розгляд даної справи за його відсутності, оскільки у зв`язку із значною віддаленістю місця проживання, не має можливості прибути до суду.

Відповідно до статті 268 КУпАП, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю, тому суддя вважає за можливе розглянути справу без участі

ОСОБА_3 своїй заяві ОСОБА_2 також вказав, що заперечує свою винуватість у вчиненні правопорушення, оскільки того дня не перебував в алкогольному сп`янінні. ОСОБА_2 зазначив, що він не обізнаний в українському законодавстві, тому діяв за вказівками працівника поліції, котрий запропонував ОСОБА_4 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, проте оскільки у працівників поліції не було з собою приладу Drager, тому ОСОБА_4 потрібно сказати, що він не буде проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, тому що так буде швидше та ОСОБА_2 зможе поїхати далі. Тому ОСОБА_2 за вказівкою працівника поліції й вказав, що він не буде проходити огляд на стан сп`яніння, однак ОСОБА_2 не знав, що за відмову від проходження огляду передбачено відповідальність.

Дослідивши заяву ОСОБА_3 від 08.10.2026 та наявні у матеріалах справи докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488598 від 20.10.2025 року, копію листа №03-05/2898 від 07.08.2025, копію листа № 375 від 25.07.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.06.2025, рапорт поліцейського від 20.10.2025, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, розписку ОСОБА_5 , рапот поліцейського від 20.10.2025 та відеозаписи, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Нормами ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на стан сп`яніння.

Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів також визначена Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом установлено, що 20.10.2025 року о 09 год. 12 хв. автодорога М-05 Київ-Одеса 78 км. водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Ford Transit» н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівником поліції.

Із досліджених відеозаписів із нагрудних камер поліцейських убачається, що під час первинного спілкування, ОСОБА_4 повідомили про виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти відповідний огляд на місці зупинки. На цьому етапі ОСОБА_2 не заперечував проти проходження огляду та відмови від нього не висловлював, навпаки прослідував за працівником поліції для проходження огляду на стан сп`яніння.

Працівник поліції вказав про відсутність газоаналізатора Drager та почав з`ясовувати у свого колеги стосовно можливості доставки газоаналізатора іншими екіпажами патрульної поліції.

На відеозаписі «clip-1» о 09 год. 14 хв. 55 сек. зафіксовано, що поліцейський з незрозумілих причин зняв нагрудну камеру та залишив її на капоті службового автомобіля. О 09 год. 16 хв. 35 сек. працівник поліції повернувся до службового автомобіля, одягнув нагрудну камеру та розпочав у службовому автомобілі встановлювати анкетні дані ОСОБА_3 та здійснювати оформлення документів.

Вказані обставини свідчать про порушення поліцейським вимог п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС № 1026 від 18.12.2018 року, та можуть вказувати, що мало місце певного позапроцесуального спілкування працівника поліції з ОСОБА_6 , яке не було зафіксоване на нагрудну бодікамеру.

О 09 год. 25 хв. працівник поліції з невідомих та незрозумілих причин знову пропонує ОСОБА_4 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_2 запитує у працівника поліції що йому слід робити. На питання ОСОБА_3 поліцейський вказує, що якщо ОСОБА_2 пройде огляд на стан алкогольного сп`яніння та підтвердиться стан сп`яніння, то стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, а у разі відмови від огляду, буде складено протокол про те, що ОСОБА_2 не бажає проходити огляд.

Після даних роз`яснень працівника поліції, ОСОБА_2 знову запитує у поліцейського стосовно того, як йому слід вчинити, а згодом зазначає, що ймовірно він відмовиться проходити огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager, на що працівник поліції одразу повідомив ОСОБА_4 , що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення та йому слід буде сплатити штраф.

Суд критично оцінює такі роз`яснення поліцейського та вказує, що вони не ґрунтуються на положеннях нормативно-правових актах, зокрема й вимогах п.2.5 ПДР, які чітко регламентують обов`язок водія пройти огляд на стан сп`яніння за вимогою працівника поліції, чого не було доведено до відома ОСОБА_4 працівником поліції. Водночас поліцейський не наполягав на проходженні огляду ОСОБА_6 .

За наведених обставин суд дійшов висновку, що первинно ОСОБА_2 проявляв згоду на проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Drager. Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що його подальша відмова була вільним, усвідомленим та однозначним волевиявленням, сформованим без стороннього впливу та після дотримання працівниками поліції встановленої законом процедури.

Допущене працівником поліції припинення безперервної відеофіксації процедури огляду, позбавляють суд можливості перевірити обставини зміни позиції ОСОБА_3 щодо проходження огляду та достовірно встановити, що його подальша відмова відповідала вимогам закону.

Крім цього суддя зауважує, що частина 3 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку № 1103 та п. 7 розділу I Інструкції № 1452/735 передбачають проведення огляду в закладі охорони здоров`я у разі відмови водія від огляду на місці зупинки або незгоди з його результатами. Пункт 8 Порядку № 1103 визначає порядок фіксації відмови від огляду в закладі охорони здоров`я із застосуванням відеозапису, а за неможливості його застосування - у присутності двох свідків.

Таким чином, відмова від використання газоаналізатора на місці зупинки не звільняє поліцейського від обов`язку запропонувати огляд у закладі охорони здоров`я. Для висновку про відмову від такого огляду необхідно встановити, що відповідну пропозицію було доведено до особи та що її відповідь або поведінка свідчили про відмову чи ухилення від огляду.

Як було вже зазначено судом, після відмови ОСОБА_3 від проходження огляду за допомогою спеціального технічного приладу, поліцейський вказав про складання стосовно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом із цим, на наявних відеозаписах не зафіксовано пропозицій від працівника поліції пройти огляд у медичному закладі, відтак наявні відеозаписи не відображають відмови ОСОБА_3 від проходження огляу в закладі охорони здоров`я.

В матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проте оформлення направлення саме по собі не доводить, що ОСОБА_4 фактично запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я, довели до нього зміст цієї пропозиції та отримали відмову.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що адміністративні провадження, які за своєю суттю мають каральний характер, повинні відповідати гарантіям справедливого судового розгляду, передбаченим ст.6 Конвенції (рішення у справах «Надточій проти України», «Коробов проти України»).

У рішенні у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що висновки суду повинні ґрунтуватися на доказах, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а доведеність вини має відповідати стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони не усувають розумних сумнівів щодо того, що ОСОБА_2 безумовно, добровільно та у встановленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу. Водночас й не доведено належними та достатніми доказами обов`язкову ознаку об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення - відмову від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.

Тому, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП – закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua