Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №287/1479/26 — Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1479/26

1-кп/287/517/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026065520000050 від 17.08.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зольня Олевського району Житомирської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працює, депутатом не є, одружений, на утриманні має двоє малолітніх дітей, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10.08.2026 приблизно о 11 год 40 хв ОСОБА_5 перебував у своєму власному автомобілі в центрі с. Зольня по вул. 1 Морозова, Коростенського району Житомирської області, де в той час до нього під`їхав ОСОБА_4 , з яким вони перебувають у неприязних відносинах протягом тривалого часу та підійшов до автомобіля. В ході розмови між останніми виник словесний конфлікт, в результаті якого у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 відчинив дверцята водійського сидіння та умисно кулаком руки наніс один удар в обличчя останнього. У подальшому ОСОБА_5 поїхав з місця події та зупинився неподалік магазину, який розташований по вул. Площа Перемоги, у с. Зольня Коростенського району Житомирської області та вийшов з автомобіля. Після чого, до нього знову під`їхав ОСОБА_4 та почав вчиняти сварку. Продовжуючи свої умисні протиправні дії, в ході подальшого словесного конфлікту ОСОБА_4 наблизився до ОСОБА_5 , де діючи з умислом на завдання тілесних ушкоджень, схопив останнього обома руками за плечі та із силою стиснув їх, у результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця в правій параорбітальній ділянці, садно по задній поверхні в середній третині лівого плеча, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю та пояснив, що неприязні відносини з потерпілим виникли після того, як останній образив його дружину. З метою з`ясування стосунків 11.08.2026 приблизно перед обідньою порою він приїхав на мопеді до центру с. Зольня, де в автомобілі на водійському сидінні перебував потерпілий. Обвинувачений підійшов до автомобіля, однією рукою відчинив дверцята водія, а іншою завдав потерпілому удару кулаком в обличчя. Після цього вони роз`їхалися.

Згодом, під`їхавши до магазину в с. Зольня на вул. Площі Перемоги, він знову зустрів потерпілого, який почав знімати його на мобільний телефон. Обвинувачений попросив ОСОБА_5 припинити знімання та намагався перешкодити цьому, схопивши його обома руками за плечі. Підтвердив, що тілесні ушкодження, зазначені в обвинувальному акті та виявлені у потерпілого, заподіяв саме він. Просив вибачення у потерпілого та просив суворо його не карати.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що неприязні відносини з обвинуваченим виникли через образи з боку дружини останнього, яка лаяла його по телефону. Напередодні він не стримався, зателефонував дружині обвинуваченого та образив її у відповідь, однак наступного дня зателефонував їй знову й попросив вибачення.

10.08.2026 приблизно об 11 год 40 хв потерпілий перебував у власному автомобілі в центрі с. Зольня Коростенського району Житомирської області на вул. 1 Морозова. У цей час до нього під`їхав ОСОБА_4 , підійшов до автомобіля, відчинив водійські дверцята, пошкодивши їх ручку, та завдав потерпілому удару кулаком в обличчя. Після цього до автомобіля сіла дружина обвинуваченого, яка завдала потерпілому декілька ляпасів.

Надалі потерпілий приїхав до магазину в с. Зольня, звідки викликав поліцію. У цей час до нього знову під`їхав обвинувачений. Повідомивши останньому про виклик поліції, потерпілий почав знімати його поведінку на мобільний телефон з метою самозахисту. Обвинувачений намагався забрати телефон, щоб потерпілий не знімав його, при цьому обома руками стиснув потерпілого за плечі, заподіявши йому тілесні ушкодження в ділянці обличчя та плеча. Потерпілий зазначив, що з обвинуваченим не примирився, оскільки той не просив у нього вибачення.

Згідно висновку експерта №128 від 21.08.2026 У ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: синець у правій параорбітальній ділянці, садно по задній поверхні в середній третині лівого плеча, утворилися не менш як, від дворазової дії тупого (тупих) предмету (предметів), відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину, фактичні обставини ніким не оспорюються, сторони самі клопотали про недослідження інших доказів, суд вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд переконався щодо добровільності позиції обвинуваченого та потерпілого, з`ясував, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Заслухавши пояснення обвинуваченого та потерпілого, дослідивши всебічно повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення у відповідності до вимог ст. 22 КПК України, доведено винуватість ОСОБА_4 поза розумним сумнівом.

Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраний даних з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд за своїм внутрішнім переконанням вважає достатніми підстави для призначення покарання ОСОБА_4 .

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком. Останній за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , обставину, що пом`якшує покарання та те, що останній усвідомив протиправність своєї злочинної поведінки, у потерпілого просив вибачення, суд дійшов висновку про можливість призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 349, 368-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1